Рішення

від 15.06.2021 по справі 520/2621/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 червня 2021 року № 520/2621/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Ізюмського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (м-н. Конституції, буд.1, Палац Праці 3 під.,4 пов, м. Харків, 61200, код 41313928) до Ліквідаційної комісії Відділу освіти Ізюмської районної державної адміністрації (вул. Ентузіастів, буд.21 Б, м. Ізюм, Харківська область, 64300, 02146110) про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Ізюмського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Відділу освіти Ізюмської районної державної адміністрації в якому просить суд стягнути з Відділу освіти Ізюмської районної державної адміністрації на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Ізюмського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області капіталізовані платежі у розмірі 28 641,95 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот сорок одна гривня дев`яносто п`ять копійок).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Відділу освіти Ізюмської районної державної адміністрації має заборгованість по капіталізованим платежам в розмірі 28 641,95 грн., яка залишається не сплаченою.

Відповідач не скористався правом надати відзив на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Ізюмське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області проводить страхові виплати пов`язані з несчасним випадком на виробництві ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 03.06.2015 році у Відділі освіти Ізюмської райдержадміністрації Харківської області (Харківська обл., м. Ізюм, пл. Радянська, 8), що підтверджується наявним в матеріалах справи актами про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, постановою про призначення потерпілій перерахованої щомісячної страхової виплати № 2008/445/445/31 від 21.04.2020.

Ізюмське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області отримало дані від державного реєстратора стосовно внесення до ЄДР запису про рішення засновника (учасників) або уповноваженого ним органу щодо припинення Відділу освіти Ізюмської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02146110) в результаті ліквідації.

У зв`язку із розпочатою ліквідаційною процедурою боржника, з метою забезпечення подальших вищезазначених виплат у відповідності до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019р. № 986 (далі - Порядок № 986) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Ізюмського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області розрахувало капіталізовані платежі потерпілим від нещасного випадку на виробництві у сумі 28 641,95 грн.

05.01.2020 позивачем було направлено до Голови комісії з припинення Відділу освіти Ізюмської РДА Дворкіній С.Г. заяву про грошові вимоги.

19.01.2021 року Відділ освіти Ізюмської РДА заборгованість перед Фондом не визнав.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку є серед іншого: обов`язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; обов`язковість фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; цільового використання коштів соціального страхування; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом (стаття 3 Закону № 1105-XIV).

В силу вимог частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV, роботодавець як страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

Статтею 35 Закону № 1105-XIV визначено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Відповідно до частини 1 та 6 статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов`язань перед потерпілим.

Частина 7 статті 36 Закону №1105-XIV передбачає, що страхові виплати складаються із: страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

За змістом статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Статтею 1 Закону № 1105-XIV визначено, що страхові внески - це кошти відрахувань на окремі види загальнообов`язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; страхові кошти - акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону № 1105-XIV, джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч.2 ст.1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов`язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

Пунктом 1 Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 (далі за текстом Порядок №986) визначено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

З огляду на п.3 Порядку № 986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Відповідно до п.4 Порядку № 986 капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином:

1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2) витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3) витрати на забезпечення потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організацію та оплату навчання водінню автомобіля, а також на виплату компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

4) витрати на санаторно-курортне лікування - із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки: для осіб з інвалідністю I групи щороку, для інших осіб з інвалідністю не рідше одного разу на три роки.

Частинами 1, 2 ст.17 Закону №1105 визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

З аналізу зазначених норм судом встановлено, що законодавчо визначено обов`язок страхувальника здійснювати капіталізацію платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що Відділ освіти Ізюмської районної державної адміністрації зобов`язаний сплатити капіталізовані платежі на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Ізюмського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в розмірі 28 641,95 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Ізюмського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (м-н. Конституції, буд.1, Палац Праці 3 під.,4 пов, м. Харків, 61200, код 41313928) до Ліквідаційної комісії Відділу освіти Ізюмської районної державної адміністрації (вул. Ентузіастів, буд.21 Б, м. Ізюм, Харківська область, 64300, 02146110) про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти Ізюмської районної державної адміністрації (вул. Ентузіастів, буд.21 Б, м. Ізюм, Харківська область, 64300, код 02146110) капіталізовані платежі на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Ізюмського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (м-н. Конституції, буд.1, Палац Праці 3 під.,4 пов, м. Харків, 61200, код 41313928) в розмірі 28641 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок одна ) грн. 95 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.