Постанова

від 15.06.2021 по справі 600/1373/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1373/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

15 червня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Буковиснької митниці Держмитслужби на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофуд" до Буковиснької митниці Держмитслужби про визнання протиправними рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технофуд" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Буковинської митниці Державної митної служби України (відповідач) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Буковинської митниці Державної митної служби України від 12.08.2020 року про корегування митної вартості товарів №UA408040/2020/000002/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408040/2020/00023 від 12.08.2020 року.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Буковинської митниці Державної митної служби України від 12.08.2020 року про корегування митної вартості товарів №UA408040/2020/000002/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408040/2020/00023 від 12.08.2020 року.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати у зв"язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Зокрема, апелянт зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на декларанта, а митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Апелянт вважає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів від 12.08.2020 року №UА408040/2020/000002/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.08.2020 року №UА408040/2020/00023 діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень.

З підстав викладених в апеляційній скарзі, апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 16.07.2020 року між "FUАТ KAMYON РАZARІ ОТОМОТІV РЕТROL URUN.GIDA. ITH.IHR.SAN VE TIC. LTD.ST" (Продавець), юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства Туреччини та ТОВ "Технофуд" (Покупець) укладено Контракт №1607 за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує та оплачує напівпричіп (бувший у використанні, 2017 року виробництва, номер шасі НОМЕР_1 ), країна походження - Туреччина в кількості, за цінами і на умовах, викладених в замовленнях, рахунках, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Загальна сума Контракту становить 5000 Доларів США (п`ять тисяч Доларів США). Валютою цього Контракту є Доларів США.

10.08.2020 року позивачем подано відповідачу для митного оформлення електронну митну декларацію UА408040/2020/006981, відповідно до якої було задекларовано вантаж "напівпричіп-самоскид", з кодом УКТЗЕД 8716398000, який надійшов на адресу позивача автомобільним транспортом з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 .

Для митного оформлення позивачем до митної декларації UА408040/2020/006981 було додано:

- Контракт №1607 від 16.07.2020 року (м. Стамбул, Туреччина);

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Seri НОМЕР_4 від 01.06.2020 року;

- Е-FATURA №FUT2020000000015 від 06.08.2020 року;

- PROFORMA INVOCE від 18.07.2020 року;

- СЕRТІFІСАТЕ ОF ORIGIN S 0837412 від 07.08.2020 року;

- СМR б/н від 07.08.2020 року;

- Свідоцтво про реєстрацію та вивіз транспортного засобу ARAC ТЕSCIL KESME BELGESI №30112 від 07.08.2020 року;

- Довідка про перерахування коштів за товар;

- Експортна декларація країни відправлення 20341200ЕХ220641 від 07.08.2020 року.

Керуючись положенням ч. 3 ст. 53 МК України, пп. 1 ч. 5 ст. 54 МК України, відповідачем 10.08.2019 року о 16:17 год. сформовано електронне повідомлення декларанту з пропозицією надати додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, за власним бажанням декларанта інші наявні документи. У зв`язку з цим, відповідно до п. 2 ст. 255 МКУ була здійснена затримка в митному оформленні - вимога щодо надання додаткових документів по митній вартості.

Листом від 11.08.2020 року о 15:53 год. позивачем надано відповідачу додаткові документи: лист відправника про знаходження напівпричепа на балансі фірми; електронна копія інвойсу Е-FATURA №FUT2020000000015 від 06.08.2020 року.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №405 від 12.08.2020 року проведеного Спільним підприємством "Західно-Український Експертно-Консультативний Центр", вартість вантажного напівпричепу OZTREYLER OZТ-F1-200746, реєстраційний № - транзит, що ввозиться на митну територію України на моменти дослідження, становить - 66500 тур. лір.

12.08.2020 року о 12:17 год. головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста "Чернівці" Мерещуком О.М прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА408040/2020/000002 від 12.08.2020 року та визначено митну вартість причепа-самоскида - 9465,45 USD.

12.08.2019 року о 13:10 год. митницею декларанту було надіслано рішення про коригування митної вартості товару №UА408040/2020/000002/2 з роз`ясненням та обґрунтуванням обраного методу визначення митної вартості. Пояснень, вимог чи додаткових документів у відповідь направлено не було.

Згідно обставин прийняття рішення про коригування митної вартості автомобіля, зазначених в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вбачається, що оскільки у митного органу є сумніви у правильності визначення митної вартості: - при порівнянні рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.2015 року №689, виявлено розбіжності, зокрема вага напівпричепа згідно відомостей технічного паспорта НОМЕР_4 та реєстраційного сертифіката № НОМЕР_5 становить 6800 кг, а в Інвойсі FUT2020000000015 від 06.08.2020 року зазначено 6940 кг. Згідно частини третьої ст. 53 МКУ та враховуючи положення частини третьої ст. 368 було витребувано додаткові документи: - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями: - за власним бажанням декларанта інші наявні документи. З додаткових документів декларантом було надано; лист відправника про знаходження напівпричепа на балансі фірми та електронна копія Інвойса. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначання митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не був використаний через відсутність Інформації в митному органі щодо операцій імпорту в Україну ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів не був використаний у зв`язку Із відсутністю в митного органу Інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Метод на основі додавання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу Інформації щодо основи для додавання вартості. Митну вартість визначено за резервним методом, в зв`язку з наявністю у митного органу цінової Інформації згідно висновку експертного автоматизованого дослідження №405 від 12.08.2020 року. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята вартість колісного транспортного засобу розрахована у висновку експертного автотоварознавчого дослідження, а саме вартість колісного транспортного засобу становить 66500 турецьких лір (9237,59 USD). Виходячи із вищезазначеного, митна вартість, товару становитиме: вартість товару, визначена у висновку експертного автотоварознавчого дослідження 66500 турецьких лір (9237,59 USD) + транспортні витрати 6300 грн. (227,86 USD) = 9465,45 USD (за офіційним курсом, встановленим НБУ дату подання митної декларації). Висновок: подання нової МД за вартістю товару, зазначеної в Рішенні.

У зв`язку з прийняттям відповідачем Рішення про коригування митної вартості №UА408040/2020/000002/2, 12.08.2020 року о 13:19:52 год. головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста "Чернівці" Мерещуком О.М прийнято Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408040/2020/00023 від 12.08.2020 року.

12.08.2020 року о 14:17:44 год. було подано до митного оформлення ЕМД №UА408040/2020/007117 на транспортний засіб: напівпричіп-самоскид OZTREYLER, тип OZТ-F1-200746, що був у використанні, календарний рік випуску 2017, шасі: НОМЕР_6

Для митного оформлення позивачем до митної декларації UА408040/2020/006981 було додано:

Контракт №1607 від 16.07.2020 року (м. Стамбул, Туреччина);

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Seri EZ №357105 від 01.06.2020 року;

Е-FATURA №FUT2020000000015 від 06.08.2020 року;

PROFORMA INVOCE від 18.07.2020 року;

СЕRТІFІСАТЕ ОF ORIGIN S 0837412 від 07.08.2020 року;

СМR б/н від 07.08.2020 року;

Свідоцтво про реєстрацію та вивіз транспортного засобу ARAC ТЕSCIL KESME BELGESI №30112 від 07.08.2020 року;

Довідка про перерахування коштів за товар;

Експортна декларація країни відправлення 20341200ЕХ220641 від 07.08.2020 року;

Митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів №UA408020/2020/006981 від 10.08.2020 року;

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2020/000002/2 від 12.08.2020 року;

Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408040/2020/00023 від 12.08.2020 року.

Вважаючи протиправними рішення від 12.08.2020 року про корегування митної вартості товарів №UA408040/2020/000002/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408040/2020/00023 від 12.08.2020 року, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2020/000002/2 від 12.08.2020 року, а відтак і прийняту на його підставі картку відмови в прийнятті митної декларації №UA408040/2020/00023 від 12.08.2020 року. На переконання суду, прийшовши до висновку про наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем до митного оформлення, та вказавши на документи, які потрібно додатково подати на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, відповідач не зазначив обставини, які ці документи повинні підтвердити, тобто не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Отже, суд вважає, що основні документи, надані позивачем, містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до вимог частин 2 та 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, перелік яких визначено у даній статті.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені даною нормою.

У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За змістом частин 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст .54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

За правилами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

В силу ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 2 ст. 58 МК України).

Згідно зі ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Отже, з наведених вище положень чинного законодавства слідує, що органи доходів і зборів (митні органи) мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю законодавець передбачив процедуру консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Водночас, як вірно зауважив суд першої інстанції, витребування документів, визначених в ч. 3 ст. 53 МК України допускається виключно у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок узгоджуються з правовими висновками, викладеними у подібних правовідносинах Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16.

Так, під час опрацювання ЕМД №UА408040/2020/006981 посадовими особами митниці виявлено невідповідність даних, зазначених у поданих до митного оформлення документах, що слугувало підставою прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2020/000002/2 від 12.08.2020 року.

З даного приводу, колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, вартість товару зазначено в комерційному інвойсі, який не визнаний митним органом таким, що отриманий неналежним чином, або містить неправдиві відомості, щодо вартості товару. Відомості про суму коштів, яку позивач сплатив контрагенту є правильними, та доведено наданими митному органу документами, а тому митну вартість даної товарної позиції правильно визначено за першим методом визначення митної вартості, тобто за ціною угоди.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, митний орган безпідставно не врахував інформацію, додатково надану позивачем у вигляді листа про балансову вартість напівпричепу від фірми постачальника, яка додатково підтверджує, що ціна даного товару складає 5000 доларів США. Натомість, інформація, яка знаходиться у вільному доступі та проведення аналізу прайс-листів, розміщених в інтернет-ресурсі підприємства "FUAT КАМYON РАZARI ОТОМОТІV РЕТROL URUL.GIDA.ITH.SAN VE TIC.LTD.STI" не є тими документами, які підтверджують саме заявлену декларантом митну вартість товару відповідно до правил ч. 2 ст. 53 МК України.

Щодо відсутності зазначення позивачем місця завантаження, підпису та печатки продавця, відміток митних органів країн, якими слідував транзитом зазначений товар, а також розбіжності у зазначенні ваги напівпричепа, колегія суддів зазначає, що таких застережень приписи ч. 2 ст. 53 МК України також не містять.

Враховуючи зазначене, відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. При цьому, митний орган, прийшовши до висновку про наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем до митного оформлення, та вказавши на документи, які потрібно додатково подати на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, не зазначив обставини, які ці документи повинні підтвердити, що свідчить про те, що основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

З урахуванням наведених висновків суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2020/000002/2 від 12.08.2020 року, а відтак і прийняту на його підставі картку відмови в прийнятті митної декларації №UA408040/2020/00023 від 12.08.2020 року

Щодо посилань апелянта про невмотивованість та необгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення Чернівецький окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Чернівецький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Буковиснької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.