Постанова

від 15.06.2021 по справі 460/6024/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/6024/20 пров. № А/857/5607/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Гуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року в справі №460/6024/20 (головуючий суддя Комшелюк Т.О., м. Рівне) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стройдоркомплект до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №460/6024/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стройдоркомплект до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 10.11.2020 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 01 червня 2020 року № 1597975/40516774 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройдоркомплект» від 14 травня 2020 року № 11 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройдоркомплект» від 14 травня 2020 року № 11 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У позовній заяві позивачем було заявлено про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, оскільки на час подання позову неможливо визначитися з обсягом правової допомоги.

24 листопада 2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, що підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу. За змістом прохальної частини вказаного клопотання позивач просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Додатковим рішенням від 03 грудня 2020 року Рівненський окружний адміністративний суд стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройдоркомплект» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України судові витрати на професійну правничу допомогу по 1500 грн.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що витрати позивача на правову допомогу пов`язані з розглядом даної справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, вважаючи його ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, Головне управління ДПС у Рівненській області оскаржили його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2020.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що договір про надання правової допомоги від 05.06.2020 №б/н, укладений між позивачем (Замовник) та Адвокатським бюро Олексія Бурми Крікс в особі голови бюро Бурми Олексія Віталійовича (Виконавець), містить лише загальний перелік послуг, які можуть надаватися адвокатом позивачу.

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги, що витрати, вказані в Акті прийому-передачі послуг, були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

ТзОВ «Стройдоркомплект» правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалося, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.3 ст. 143 КАС України).

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, основними умовами для прийняття додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначення про них у поданій до закінчення судових дебатів заяві та подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що застереження щодо подання доказів понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду було здійснене позивачем в позовній заяві.

Оскільки розгляд справи проводився судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд першої інстанції вірно зазначив, що п`ятиденний строк для подання позивачем доказів понесення судових витрат має обраховуватися з дня отримання копії рішення суду в цій справі.

Крім того, вирішуючи питання про дотримання позивачем строку подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що так як в матеріалах справи відсутні докази вручення позивачу або його представнику копії рішення суду у цій справі, такий слід обраховувати з моменту ознайомлення з рішенням суду у ЄДРСР.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьої цієї статті встановлено, що, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач подав: копію договору про надання юридичних послуг від 5 червня 2020 року, укладеного між позивачем (Замовник) та Адвокатським бюро Олексія Бурми «Крікс» в особі голови бюро Бурми Олексі Віталійовича (Виконавець); копію Акта від 6 травня 2020 року про виконання замовлення (надання юридичних послуг) згідно з договором № б/н від 5 червня 2020 року; розрахунок гонорару; копію платіжного доручення від 6 жовтня 2020 року № 460 про сплату Адвокатському бюро Олексія Бурми «Крікс» коштів в сумі 6000 грн за надання юридичних послуг згідно з договором від 5 червня 2020 року.

Актом від 6 травня 2020 року про виконання замовлення (надання юридичних послуг) підтверджується надання Виконавцем Замовнику послуг у адміністративній справі № 460/6024/20, а саме: попередні консультації з питань чинного законодавства України; вивчення матеріалів справи, підготовка позовної заяви, додаткових листів.

У розрахунку гонорару, доданого до Акта, наведений наступний перелік наданих послуг (виконаної роботи): 1) попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин у справі (1 год.) - 200 грн; 2) вивчення матеріалів позовної заяви та погодження правової позиції у справі (2 год.) - 400 грн; 3) складення позовної заяви (4 год.) - 1400 грн; 4) гонорар - 1000 грн; всього - 3000 грн.

Зі змісту вказаних Акта та розрахунку гонорару колегія суддів вбачає, що такі містять конкретний перелік наданих послуг, вартість одиниці затраченого адвокатом часу - 1 год, а також кількість затраченого часу, а тому вважає безпідставними мотиви апеляційної скарги щодо того, що договір про надання правничої допомоги містить лише загальний перелік послуг, оскільки такі конкретизовані в акті, розрахунку гонорару та не суперечать договору.

Відповідно до платіжного доручення від 6 жовтня 2020 року № 460 платник ТзОВ Стройдоркомплект перерахував отримувачу АБ ОСОБА_1 кошти в сумі 6000,00 грн із зазначенням призначення платежу за надання правової допомоги відповідно до Договору від 05.06.2020 (а.с.95).

З аналізу вказаних вище документів колегія суддів вбачає, що ними підтверджується факт надання адвокатом правової допомоги позивачу в обсязі, зазначеному в Акті та розрахунку гонорару.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновок суду першої інстанції, що заявлений до відшкодування розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом, що був затрачений адвокатом, та обсягом наданих послуг.

Таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи складність справи та надані адвокатом послуги, дійшов правильного висновку про стягнення на користь позивача судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що додаткове рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятого додаткового рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року в справі №460/6024/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим В. В. Гуляк Повне судове рішення складено 15.06.2021.