Ухвала
від 14.06.2021 по справі 280/1107/20
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 червня 2021 року

м. Київ

справа № 280/1107/20

адміністративне провадження № К/9901/19736/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі №280/1107/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАЛАДОНТ до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МЕГАЛАДОНТ звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2020 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №280/1107/20 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області 25.05.2021 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАЛАДОНТ задоволено.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.05.2020 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання ухвали.

На виконання зазначеної ухвали суду Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області надіслано до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, з посиланням на те, що виконати вимоги ухвали суду щодо надання документу про сплату судового збору наразі є неможливим через відсутність постійного кошторису на 2020 рік та фінансування по Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2020 відмовлено заявнику в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу заявнику, оскільки встановлені судом недоліки не були усунуті відповідачем у строк визначений судом.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області вдруге 22.02.2021 звернулось з апеляційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Третього апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку скаржник зазначає, що вперше з апеляційною скаргою до суду заявник звернувся в межах строку встановленого КАС України, проте ухвалою суду скаргу було повернуто заявнику у зв`язку із не усуненням недоліків щодо сплати судового збору. Вказує, що оскільки відпали обставини, які слугували підставою для повернення первинної апеляційної скарги, податковий орган, після сплати судового збору, користуючись своїм процесуальним правом звертається до суду та просить поновити строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском процесуального строку та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення процесуального строку.

У визначений судом строк від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначає, що при зверненні до апеляційного суду з первинною апеляційною скаргою у скаржника існувала об`єктивна та поважна причина неможливості виконання у встановлений строк вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору. Враховуючи, що на теперішній час відпали обставини, які слугували підставою для повернення апеляційної скарги скаржник звернувся вдруге з апеляційною скаргою, сплативши судовий збір. Вважає, що відсутність фінансування державного органу є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Крім того зазначив, що звернення з апеляційною скаргою вперше в межах строку визначеного статтею 295 КАС України та повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою в межах річного строку є підставою для поновлення процесуального строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 наведені в клопотанні підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №280/1107/20.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначив, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 05.04.2021 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге податної апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Крім того податковий орган звернувся з клопотанням у якому просив суд замінити Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 44118663).

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про здійснення процесуального правонаступництва та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 52, пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про заміну відповідача його правонаступником задовольнити.

Замінити Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) його процесуальним правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 44118663).

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі №280/1107/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАЛАДОНТ до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії .

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення14.06.2021
Оприлюднено16.06.2021
Номер документу97667305
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —280/1107/20

Ухвала від 09.09.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 14.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 21.04.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 05.04.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 10.07.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 29.05.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Рішення від 24.04.2020

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Лазаренко Максим Сергійович

Ухвала від 24.02.2020

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Лазаренко Максим Сергійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні