Ухвала

від 14.06.2021 по справі 640/11878/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 червня 2021 року

м. Київ

справа №640/11878/19

адміністративне провадження №К/9901/20032/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №640/11878/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДІВІВ УКРАЇНА до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДІВІВ УКРАЇНА звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2019 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2019 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у місті Києві 27.05.2021 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 була прийнята в письмовому провадженні та набрала законної сили з дати її прийняття.

Відтак останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 23.01.2021, в той час, як касаційну скаргу подано відповідачем до суду касаційної інстанції 27.05.2021, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.

Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку податковий орган зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, однак ухвалою від 26.04.2021 касаційну скаргу було повернуто оскільки скаржник не усунув встановлені судом недоліки касаційної скарги.

Звертаючись вдруге з касаційною скаргою відповідач зазначає, що повторне звернення в найкоротший термін з належно оформленою касаційною скаргою є підставою для поновлення процесуального строку.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Так, аналізуючи інформацію з Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду суд касаційної інстанції встановив, що звернення з касаційною скаргою вперше відбулось з пропуском процесуального строку, при цьому Верховний Суд в ухвалі від 15.03.2021 зазначив, що відповідачу необхідно надати обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку з доданням належних доказів, які б підтверджували несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення.

На усунення недоліків касаційної скарги щодо поважності пропуску процесуального строку податковим органом надано копію супровідного листа Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.12.2020 №640/11878/19/5202/2021, яким скаржнику було надіслано копію ухвали від 24.12.2020 у справі №640/11878/19, з відміткою штампу про реєстрацію 26.01.2021 за вх.№5452/5,

Верховний Суд ухвалою від 26.04.2021 касаційну скаргу Головного управління Державної податково служби у місті Києві повернув та зазначив, копія супровідного листа не є належним доказом отримання копії оскаржуваного рішення, оскільки даний доказ лише може свідчити про реєстрацію вхідного документа канцелярією податкового органу.

Звертаючись вдруге з касаційною скаргою у справі №640/11878/19 скаржник не усунув встановлених судом недоліків.

Таким чином, заявнику слід надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.

У даному випадку належними доказами факту отримання копії оскаржуваного судового рішення можуть бути докази такі як: поштовий конверт в якому оскаржувану постанову було направлено рекомендованим листом на адресу заявника з відтиском штемпелю відділення поштового зв`язку або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення копії відповідного судового рішення на адресу відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

При цьому, податковий орган звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач вказує на неможливість сплати судового збору з причин неналежного фінансування Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з державного бюджету та відсутністю на рахунку заявника грошових коштів необхідних для такої сплати.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, відповідачем у заявленому клопотанні не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Головного управління Державної податкової служби у місті Києві перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Як зазначено вище, статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Втім, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено, що з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270,00грн.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судовий збір, який Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 2270,00грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів)

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №640/11878/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДІВІВ УКРАЇНА до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова