Рішення

від 09.06.2021 по справі 235/2750/21

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/235/1184/21

Справа № 235/2750/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське про відшкодування моральної шкоди, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське про відшкодування моральної шкоди, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем з 07.07.2000 року по 17.07.2001 року, з 08.09.2001 року по 02.02.2012 року та з 06.02.2012 року по 12.10.2018 року, працюючи машиністом гірничовиймальних машин з повним робочим днем в шахті.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №992 Клініки професійних захворювань Державної установи Інституту Медицини праці імені Ю.І. Кундієва Академії медичних наук України від 11.10.2018 №2441 позивач перебував на лікуванні в стаціонарі в терапевтичному відділенні з 27.09.2018 по 11.10.2018 та відповідно до якого йому було встановлено діагноз основний: 1. Пневмоконіоз (t/r; 1/2) ЛН І-ІІ ст. (один-два). 2.Хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями та больовим синдромами. 3. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість І ст. (початкова ступень зниження слуху) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - захворювання професійні встановлені вперше клінікою професійних захворювань Державної установи Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України . Підставою для визначення професійної категорії захворювань явились: дані клініко-функціональних обстежень; динаміка захворювань; інформація про умови праці, представлена в санітарно-гігієнічній характеристиці за №251 від 10.09.2018 р. згідно якої хворий підлягав комплексній дії виробничих факторів, параметри яких перевищували допустимі величини (концентрація пилу 64,9 - 250,0 мг/мЗ, при ГДР 2,0 мг/мЗ; фізичне навантаження; робоча поза; нахили корпусу; еквівалентний рівень шуму 91 дБа при ГДР 80 гДа); стаж в шкідливих умовах більше 29 років. Супутній: Вазомоторний риніт. Викривлення носової перетинки. Міопія слабкого ступеня лівого ока.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 складеного 28 лютого 2019 року та затвердженого Першим заступником начальника головного управління Держпраці у Донецькій області 05 березня 2019 року, було визначено, що ОСОБА_1 , який працював за професією машиніст гірничих виїмкових (8111), стаж роботи загальний - 31 рік 01 місяць 08 днів, в умовах шкідливих факторів 29 років 01 місяць 21 день, за цією професією 21 рік 05 місяців 20 днів, згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу , затв.наказом МОЗ України №248 від 08.04.2014р. умови праці: по пилу - 3 клас 4 ступінь; по шуму - 3 клас 2 ступінь; по важкості праці - 3 клас 2 ступінь; по напруженості праці - 3 клас 2 ступінь; по мікроклімату - 2 (допустимий) клас (п.13 акту). Професійне захворювання виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах обумовлених впливом шкідливого фактора - виробничий пил, фізичне навантаження, шум (п.16 акту).

Відповідно до довідки Обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ №062717 від 09.04.2019 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією позивачу було встановлено третю групу захворювання з 29.03.2019 внаслідок професійного захворювання безстроково, та рекомендовано Д облік у невролога, пульмонолога.

Відповідно до довідки Обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №082827 від 09.04.2019 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги відповідно до якої було встановлено, що ступень втрати професійної працездатності у відсотках: сукупно 65% (шістдесят п`ять) з 29.03.2019 безстроково, з яких 35% хронічна попереково-крижова радикулопатія, 25% пневмоконіоз, 5% приглухуватість. Було встановлено потребу у медичній та соціальній допомозі у якості медикаментозного лікування за проф. захворюваннями, санаторно-курортне лікування за хронічною попереково-крижова радикулопатією.

Внаслідок роботи в особливо шкідливих і важких умовах праці на підприємстві відповідача позивачем було втрачено сукупно 65 відсотків професійної працездатності, які в свою чергу пов`язані з виробництвом.

Внаслідок розвитку професійних захворювань позивач зазнав фізичні страждання, хворобливі відчуття, до теперішнього часу відчуває негативні наслідки професійного захворювання на своєму здоров`ї, відчуває часті больові відчуття у м`язах, порушився сон, больові відчуття у районі спини, супроводжуються відчуттям дискомфорту при диханні, присутністю задишки та іншими стражданнями, відчуває психологічний дискомфорт, часто виражені переживання за своє самопочуття, порушена душевна рівновага виражена почуттям розпачу, тривоги, дратівливості та страху.

У зв`язку із виникненням професійного захворювання позивач не має можливості вести повноцінне особисте та суспільне життя, а також зазначене ушкодження здоров`я вимагає додаткових зусиль для організації свого життя, які стали наслідком зміни у його житті і виробничих зв`язках та неможливості їх поновлення.

Викладенні у позові обставини свідчать про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди за рахунок підприємства-відповідача, під час роботи на якому було пошкоджено його здоров`я.

Моральну шкоду, яка була завдана профзахворюванням, внаслідок якого він втратив здоров`я, позивач оцінює в 390000 грн. і вказану суму позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві на позов представник відповідача ПрАТ Шахтоуправління Покровське позов визнав частково в розмірі 26 000 грн. (із умовного розрахунку 400 грн. за кожний відсоток втрати працездатності).

Представник відповідача зазначає, що оформляючи трудові відносини з позивачем, згідно ст.29 КЗпП України, ст.5 ЗУ Про охорону праці , позивачу були роз`яснені його права і обов`язки, проінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Тож відповідач не приховував тяжкість і шкідливість технологічного процесу. При цьому, позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я.

За роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці позивач, відповідно до ст. 7 Закону України Про охорону праці користувався скороченням тривалості робочого часу, додатковою оплачуваною відпусткою, оплатою праці в підвищеному розмірі та іншими пільгами та компенсаціями, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, під час працевлаштування позивач усвідомлював, що під час роботи у шахті буде піддаватися впливу шкідливих факторів.

Стан здоров`я позивача погіршувався поступово. Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №992 від 11.10.2018 року позивача, станом на дату видачі довідки, протягом трьох років (з 2015 року) турбували задишка, кашель, біль у хребті.

Однак, усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, умисно тривалий час не повідомляв адміністрацію ПрАТ ШУ Покровське про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Крім того, позивач зазначає, що працював в умовах впливу шкідливих факторів тривалий час внаслідок чого набув професійні захворювання.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 153 КЗпП України працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Однак за весь період роботи на ПрАТ ШУ Покровське позивач жодного разу не заявляв про порушення зі сторони відповідача умов його праці.

Висновок МСЕК про відсоток втрати професійної працездатності не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди. Висновком медичних органів як підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок лікаря-психіатра лікувально-профілактичної установи, або медично-консультаційної або медично-соціально експертної комісії про стрес, що зазнав потерпілий в результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, або їх наслідків, про депресію чи інші негативні стани постраждалого.

Представник відповідача звертає увагу суду, що в матеріалах цивільної справи відсутні розрахункові документи (касові чеки, квитанції) чи інші документи, які б свідчили про витрати пов`язані з відновленням психологічного стану, стану здоров`я, який був до виникнення ситуації. Зазначені документи є єдиними належними і допустимими доказами, які можуть свідчити про понесення позивачем витрат на лікування та придбання ліків, оскільки розрахунковий документ свідчить про укладання договору роздрібної купівлі-продажу товару, яким є лікарські засоби.

Представник відповідача вважає, що позивачем не доведена неправомірність поведінки відповідача, внаслідок якої могла бути спричинена така моральна шкода (не доведено склад правопорушення в діях відповідача), наявність вини відповідача у виникненні профзахворювання, а також не наведено розрахунку суми шкоди, яку він зазначає у позові.

Вимога позивача про стягнення 390000 грн, як компенсації моральної шкоди є безпідставно завищеною, та такою, що не відповідає вимогам розумності та справедливості, якщо суд вирішить задовольнити вимоги про відшкодування моральної шкоди, просимо встановити суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню із умовного розрахунку за 1% - 400 грн, тобто не більше 26000 грн, в остаточній частині позову в задоволенні позивачу просить відмовити.

Позивач в прохальній частині позовної заяви просив справу розглянути без його участі. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в поясненнях на позовну заяву зазначив, що з заявленими вимогами ОСОБА_1 вони не згодні, оскільки документи, на які посилається позивач, а саме довідку МСЕК, акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання є документами, що підтверджують тільки факт професійного захворювання та встановлення зв`язку з цим стійкої втрати професійної працездатності, і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Управління вважає, що посилання на ці документи, як на єдину підставу для відшкодування моральної шкоди, є безпідставними. Та просить врахувати викладене при винесенні судового рішення.

В судове засідання представник третьої особи не з`явився.

Відповідно до статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі з 07.07.2000 року по 17.07.2001 року, з 08.09.2001 року по 02.02.2012 року та з 06.02.2012 року по 12.10.2018 року. Втретє прийнятий на роботу машиністом гірничих виїмкових машин підземним 6 розряду з повним робочим днем в шахті. 12.10.2018 року звільнений у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров`я за п.2 ст.40 КЗпП України (наказ № 2055ок від 18.10.2018р.) (а.с.11-17).

Стаж роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих факторів склав 29 років 01 місяць 21 день, за професією - 21 рік 05 місяців 20 днів, загальний стаж - 31 рік 01 місяць 08 днів.

Згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 28 лютого 2019 року, затвердженого першим заступником начальника головного управління Держпраці у Донецькій області С.В. Дрозд 05 березня 2019 року, в пункті 16 якого вказано, що професійне захворювання виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах обумовленим впливом шкідливого фактора - виробничий пил, фізичне навантаження, шум.

У пункті 17 акту визначена причина виникнення професійного захворювання: важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів нижніх кінцівок та тулубу) - фактична величина 160,0Вм при нормативному значенні 90Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів рук та плечового поясу) - фактична величина 64,9Вт, при нормативному значенні 45Вт; маса вантажу, що підіймається та переміщується - фактична величина 40кг при нормативному значенні 30кг. Пил переважно фіброгенної дії, кремнію діоксин кристалічний при вмісту вільного діоксину кремнію від 10% до 70% - фактична величина64,9 мг/м 3 , при нормативному значенні 2 мг/м 3 . Тривалість дії упродовж зміни - 81%.Робоча поза: перебування у наклонному положенні до 30град. - фактична значення 35% зміни при нормативному значенні 25%; нахили корпусу (кількість за зміну) - фактична величина - 140 при нормативному значенні 50-100 разів за зміну; переміщення у просторі (переходи) - фактичне значення 3,0 км при нормативному значенні до 10км. Рівень еквівалентного шуму на робочому місці складає 91 дБА, при нормативному значенні 80дБА (а.с.26-29).

В період з 27.09.2018 року по 11.10.2018 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Клініці професійних захворювань ДУ Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України з діагнозом: 1. Пневмоконіоз (t/r; 1/2) ЛН І-ІІ ст. (один-два). 2.Хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями та больовим синдромами. 3. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість І ст. (початкова ступень зниження слуху) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - захворювання професійні встановлені вперше клінікою професійних захворювань Державної установи Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України (а.с.20).

Згідно медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 08.10.2018 року № 38/876 ОСОБА_1 встановлено діагноз: 1.Пневмоконіоз (t/r; 1/2) ЛН І-ІІ ст. (один-два). 2.Хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями та больовим синдромами. 3. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість І ст. (початкова ступень зниження слуху) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - захворювання професійне, встановлено вперше (а.с.19).

Згідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги та довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 09.04.2019 року ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності, причина інвалідності - професійне захворювання, огляд проведено первинно, інвалідність встановлена з 29.03.2019 року безстроково. Ступінь втрати працездатності у відсотках за сукупністю складає 65%. Потребує медикаментозного лікування за проф.захворюванням, санаторно-курортне лікування за попереково-крижовою радикулопатією (а.с.30,31).

Позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 27.09.2018 року по 11.10.2018 року (а.с.20-21).

У відзиві на позов представник відповідача не заперечує того, що позивач працював на підприємстві з повним робочим днем у шахті та частково визнає позовні вимоги.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В даному випадку професійне захворювання пов`язане з виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, тому відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди покладається на роботодавця (підприємство).

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Відповідно до роз`яснень, наданими в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 вказаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

До юридичного складу, що є підставою відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди роботодавцем, є моральні страждання робітника, втрата нормальних життєвих зв`язків та необхідність для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Вина роботодавця не відноситься до обов`язкових умов для настання відповідальності за спричинення працівнику моральних страждань під час виконання своїх трудових обов`язків.

Згідно ст. 38 Гірничого закону України до обов`язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі. Стаття 1168 Цивільного кодексу України передбачає, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року за наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок МСЕК про факт спричинення моральної шкоди не потребується. Позивачу висновком МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності, отже нема необхідності встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди висновком МСЕК. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють моральні та фізичні страждання.

В рішенні Конституційного Суду України зазначено, що відповідно до статей 23, 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Згода позивача на працю в тяжких умовах праці, не знімає обов`язку та відповідальності з відповідача за забезпечення належних умов праці.

Статтею 160 КЗпП України передбачено, що постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника.

Стаття 173 КЗпП України передбачає, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Також роботодавець здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використання засобів колективного та індивідуального захисту, виконання робіт відповідно до вимог з охорони праці, та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Суд вважає, що саме діями відповідача спричинені моральні страждання, пов`язані із професійним захворюванням, що є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв`язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, довідки МСЕК, медичними документами. Сам факт ушкодження здоров`я, що призвело до втрати працездатності, свідчить про наявність моральних страждань.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках. Також, для визначення розміру відшкодування моральної шкоди, визначальним є необхідність у медикаментозному та санаторному лікуванні позивача, якому для відновлення стану здоров`я потрібен певний час та грошові кошти.

Розмір моральної шкоди в грошовому еквіваленті визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, а також можливості відновлення здоров`я позивача.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду у розмірі 43000 гривень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору. Частина 6 ст.141 ЦПК України, передбачає, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, становить 99,88 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, ст. ст.4, 5, 10, 12, 81, 89, 141, 223, 265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське про відшкодування моральної шкоди, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське , код ЄДРПОУ 13498562, на користь ОСОБА_1 , у якості відшкодування моральної шкоди 43000 (сорок три тисячі) гривень 00 копійок, з утриманням з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське , код ЄДРПОУ 13498562, на користь держави судовий збір 99 (дев`яносто дев`ять) гривень 88 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Шахтоуправління Покровське , місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, буд.1а, код ЄДРПОУ 13498562.

Третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5. Код ЄДРПОУ 41325231.

В судовому засіданні 09 червня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено 14 червня 2021 року.

Суддя: