Рішення

від 14.06.2021 по справі 766/19407/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/19407/20

н/п 2/766/2821/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.,

справа №766/19407/20; провадження №2/766/2821/21

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

до

відповідача Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ),

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ),

ОСОБА_4 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 )

предмет та підстави позову: про визнання протиправним та скасування рішення

учасники справи: не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача

30 листопада 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення, у якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Херсонської міської ради (далі по тексту - ХМР) від 27.05.2020 року №2355 в частині відмови позивачу в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для відведення у власність (шляхом викупу) та у продажі земельної ділянки орієнтовною площею 0, 00113 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (п. 1.2. рішення);

- зобов`язати ХМР розглянути на найближчому пленарному засіданні подану позивачем заяву від 20.11.2019 р. про викуп земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:01:001:2379, цільове призначення земельної ділянки 02.01. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за тією ж адресою площею 0, 0469 га. Згідно з планом меж, межа останньої проходить по стіні будинку без додержання законодавчо встановлених вимог будівельних правил щодо відступів. Вздовж стіни будинку проходять системи газозабезпечення і каналізації будинку, які потрібно обслуговувати і мати до них вільний доступ.

Вказані причини обумовили необхідність вирішення у встановленому порядку питання щодо набуття права власності на земельну ділянку, яка безпосередньо прилягає до будинку і по якій проходять системи його забезпечення.

Рішенням XXXV сесії ХМР VI (скликання від 11.07.2014 р. №1455 позивачці відмовлено у дозволі на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0013 га, із земель суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Після вирішення в судовому порядку питання про скасування зазначеного рішення у листопаді 2019 року позивач знову звернулась до ХМР з заявою про викуп земельної ділянки, повідомивши, що земельна ділянка сформованою та має кадастровий номер 6510136600:01:001:2379, цільове призначення земельної ділянки 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішенням XXXIV сесії ХМР VII скликання від 27.05.2020 року №2355 позивачу відмовлено в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для відведення у власність (шляхом викупу) та у продажі земельної ділянки з посиланням на п. г ч. 1 ст. 141 ЗК України (використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у відповідності до п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій ).

Правовими підставами прийняття оскаржуваного рішення ХМР зазначено п. г ч.5 ст.128 ЗК України, а також п. г ч.1 ст.141 ЗК України.

Однак, п. г ч.5 ст.128 ЗК України взагалі не встановлено заборони на передачу земельної ділянки у приватну власність, а визначено одну з підстав припинення наявного права користування земельною ділянкою, що свідчить про безпідставне одночасне застосування до спірних правовідносин п. г ч.5 ст.128 та п. г ч.1 ст.141 ЗК України та неправомірне зазначення їх підставами для відмови в продажу земельної ділянки.

Безпідставним є також посилання відповідача на п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій позаяк позивач не є користувачем земельної ділянки, яку має намір викупити і не може використовувати її за будь-яким призначенням. За Класифікацією видів цільового призначення земель затверджено наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 року, кодом 02.01 позначені землі з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Окремого кодування земельних ділянок для обслуговування житлового будинку КВЦПЗ не передбачає. Крім того, правила, які містяться у ДБН, не є нормами ЗК України, що встановлюють заборону на передачу земельної ділянки у приватну власність. Документами, на підставі яких відповідачем приймалось оскаржуване рішення, також не доведено відповідність рішення ХМР №2355 у частині п.1.2 чинному законодавству.

Крім того, спірна земельна ділянка площею 0, 0013 га, яка нікому не передана в користування, на підставі розробленої у 2010 році за замовленням співвласників домоволодіння АДРЕСА_2 технічною документацією була приєднана до земельної ділянки до АДРЕСА_2 з наданням новосформованій земельній ділянці площею 0,0413 га кадастрового номеру 6510136600:01:001:0946 без правовстановлюючих документів. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 р. по справі №2140/1424/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, де ХМР виступала третьою особою, було скасовано державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий №6510136600:01:001:0946. Таким чином на час розгляду відповідачем проекту землеустрою не було жодних підстав вважати неузгодженою межу, що відокремлює земельну ділянку площею 0, 0012 га від земельної ділянки площею 0,04 га по АДРЕСА_2 .

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2020р. по справі №2140/1424/18 рішення суду першої інстанції було скасовано, провадження у справі закрито з підстав вирішення справи не за встановленою юрисдикцією. Проте скасування судового рішення не призводить до поновлення в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки площею 0, 0413 га (кадастровий номер 6510136600:01:001:0946). Тому на цей час межа земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,04 га також є визначеною згідно з проектом землеустрою та Державним земельним кадастром. Несвоєчасне внесення відповідачем змін до чергового плану міста та припущення щодо можливого входження земельної ділянки щодо відведення якої розроблено проект землеустрою, до складу іншої земельної ділянки, спростовується відомостями Державного земельного кадастру та не є передбаченою ЗК України підставою для відмови в затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки площею 0, 0012 га.

З огляду на такі обставини, позивач вважаючи порушеними свої права та інтереси, звернувся до суду із позовом на їх захист.

ІІ. Виклад позиції відповідача

19 січня 2021 року Остапенко О.І. діючи в інтересах ХМР подала пояснення (заперечення) на позовну заяву, у яких просила у задоволенні позову відмовити. Вказала, що у заяві від 20.11.2019 №Ш-7117 позивачка просить передати їй у власність земельну ділянку, кадастровий номер 6510136600:01:001:2379, під будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що суперечить п. г ч.5 ст.128 та п. г ч.1 ст.141 ЗК України та п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій . Крім того, посилання на постанову Верховного Суду України від 23 жовтня 2019 року по справі №668/11318/14-ц, якою задоволено касаційну скаргу та визнано незаконним та скасовано рішення міської ради від 11.07.2014 №1455 Про відмову в дозволі на розроблення землевпорядної документації щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки не має стосунку до даного спору, оскільки тому рішенню передувала заява позивачки з іншими вимогами ніж, остання її заява.

Крім того, позовна вимога про зобов`язання відповідача розглянути на найближчому пленарному засіданні подану позивачем заяву від 20.11.2019 р. про викуп земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:01:001:2379, цільове призначення земельної ділянки 02.01. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з позиції відповідача підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

ІІІ. Виклад заперечень позивача (відповіді на пояснення відповідача)

25 лютого 2021 року позивач подала заперечення (відповідь на пояснення відповідача), у яких позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Вказала, що відповідачем не враховано і не спростовано того, що: ЗК України не встановлено заборону на передачу у приватну власність прилеглої до житлового будинку позивача земельної ділянки кадастровий №6510136600:01:001:2379, на якій розміщено інженерні мережі із забезпечення газопостачання будинку та водовідведення/каналізації, тому обґрунтування оскаржуваного рішення посиланням на п. г ч.5 ст.128 позбавлено правових підстав; позивач не є користувачем земельної ділянки кадастровий №6510136600:01:001:2379 і подана заява має на меті набуття у встановленому порядку права користування цією земельною ділянкою, що є однією із правомочностей власника, тому мотивування оскаржуваного рішення пунктом г частини 1 статті 141 ЗК України є також безпідставним; заява щодо передачі у власність земельної ділянки кадастровий №6510136600:01:001:2379 площею 0,0012 га жодним чином не суперечить й наведеному відповідачем п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019, оскільки останнім регулюється мінімальна площа земельної ділянки, яка надається для нового будівництва, а не обслуговування існуючого житлового будинку. Крім того, жодних заборон на передачу у власність земельних ділянок меншої площі (менш ніж 150 кв.м) під існуючі житлові будівлі (садиби) ДБН Б.2.2-12:2019 не містять, як відсутні такі заборони і в ЗК України.

Вважає, що рішення у справі №668/11318/14-ц має значення для справи, оскільки заяви від 06.12.2013 року та 20.11.2019 року стосуються вирішення одного і того ж питання.

Херсонський окружний адміністративний суд в ухвалі від 03.11.2020 року встановив, що спір між сторонами не підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства, а тому правильним є звернення позивача за правилами цивільного судочинства.

ІV. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 20.01.2021 року.

19.01.2021 року Остапенко О.І. діючи в інтересах ХМР подала пояснення (заперечення) на позовну заяву.

За клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 02.03.2021 року.

25.02.2021 року позивач подала заперечення (відповідь на пояснення відповідача).

За клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 31.03.2021 року.

31.03.2021 року справа не розглядалася у зв`язку з перебуванням головуючої судді в нарадчій кімнаті з розгляду іншої справи №766/13126/20. Судове засідання призначено на 11.05.2021 року.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному розгляд справи не відбувся, судове засідання призначено на 14.06.2021 року

Позивач в судове засідання не з`явилася, 14.06.2021 року адвокат Мітрофанова Т.К. в її інтересах подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, 31.03.2021 року подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечив проти задоволення позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_4 , через канцелярію суду 02.06.2021 року подав заяву про вирішення справи у його відсутність, за змістом заяви з позовними вимогами погоджується, вважає їх такими що підлягають задоволенню.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, будь-яких заяв та клопотань до суду не подавали. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем їх проживання або місцезнаходженням, направлення СМС-повідомлення, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, враховуючи згоду позивача та представника відповідача на розгляд справи у їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

V. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

ОСОБА_1 є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 17.12.2001 року державним нотаріусом Третьої херсонської ДНК Лисенко Л.П. та договору дарування, посвідченого 13.04.2012 року приватним нотаріусом Херсонського МНО Йосипенко В.В.

Крім того, позивач є власницею Ѕ частини земельної ділянки площею 0, 0469 га, кадастровий номер 6510136600:07:002:0004, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 13.04.2012 року приватним нотаріусом Херсонського МНО Йосипенко В.В.

Згідно з планом меж земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:07:002:0004 у технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 , межа ділянки проходить по стіні будинку та межує з житловим будинком АДРЕСА_2 за цією ж адресою.

06.12.2013 року ОСОБА_1 подала до ХМР заяву про викуп земельної ділянки, у якій просила вирішити питання щодо повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0, 00123 га, що знаходиться у фактичному користуванні власників домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; передати їй у власність (шляхом викупу) земельну ділянку площею 0, 00123 га, яка є самовільно зайнятою власниками домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та є прилеглою територією, необхідною для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 розміром, визначеним схемою (додаток) та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.

Рішенням XXXV сесії ХМР VI скликання від 11.07.2014 №1455 Про відмову в дозволі на розроблення землевпорядної документації щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки ОСОБА_1 відмовлено у дозволі на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0013 га, із земель суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у зв`язку з відсутністю згоди на вилучення земельної ділянки.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 25.07.2017 року у справі №668/11318/14-ц визнано незаконним та скасовано рішення ХХХV сесії ХМР VІ скликання від 11 липня 2014 року №1455 Про відмову в дозволі на розроблення землевпорядної документації щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки у частині відмови ОСОБА_1 в дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0013 га із земель суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 07.11.2017 року у справі №668/11318/14-ц рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25.07.2017 року скасовано і ухвалено в цій частин нове рішення про відмову в задоволені позову.

Постановою КЦС у складі ВС від 23.10.2019 року у справі №668/11318/14-ц рішення Апеляційного суду Херсонської області від 07.11. 2017 року скасовано, залишено в силі рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25.07.2017 року.

У справі №668/11318/14-ц судами встановлено наступне:

- рішенням міської Ради депутатів трудящих м. Херсона від 07 серпня 1954 року №803 власникам домоволодіння по АДРЕСА_2 виділено у користування земельну ділянку площею 400, 70 кв. м, для обслуговування їх житлового будинку. Вказаним рішенням власникам домоволодіння по АДРЕСА_1 виділено у користування земельну ділянку площею 588 кв. м, для обслуговування їхнього житлового будинку.

- на підставі рішення Херсонської міської ради від 07 вересня 2004 року та відповідно до державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №04561, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 24 листопада 2004 року №010471301351 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 отримали у спільну власність земельну ділянку площею 0, 0469 га (кадастровий номер 6510136600:07:002:0004) по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

- технічною документацією із землеустрою, розробленою у 2010 року, встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0, 0413 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (без правовстановлюючого документа).

- земельні ділянки № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 мають спільну межу, яка проходить по стіні капітальної забудови, що перебуває у власності ОСОБА_1

- ОСОБА_1 , здійснюючи дії щодо отримання у власність безкоштовно земельну ділянку необхідну для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, площею 0, 0469 га по АДРЕСА_1 та реалізуючи своє право на безоплатну передачу земельної ділянки, узгодила її межі з суміжними землекористувачами;

- відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 24 листопада 2004 року опис меж містить зазначення: А- землі Херсонської міської ради ( АДРЕСА_3), Г, Д - земельна ділянка по АДРЕСА_2 ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ).

- ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не заперечували щодо приватизації власниками будинку АДРЕСА_2 , як суміжними землекористувачами, земельної ділянки по існуючим межам.

- земельна ділянка по АДРЕСА_2 є сформованою, має кадастровий номер, а також, межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 узгоджені з межами земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

- технічною документацією із землеустрою, розробленою у 2010 році, встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0413 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (без правовстановлюючого документа).

Згідно витягу з ДЗК №НВ-6505852872019 від 11.03.2019 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6510136600:01:001:2379 (цільове призначення 02.01. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)) площею 0, 0012 га розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в комунальній власності. Згідно опису меж: від А до Б межує з земельною ділянкою по АДРЕСА_2 (кадастровий номер не визначено); від В до А межує з земельною ділянкою по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6510136600:07:002:0004).

20.11.2019 року ОСОБА_1 подала до ХМР заяву про викуп земельної ділянки (повторно), у якій просила передати їй у власність (шляхом викупу) земельну ділянку площею 0, 013 га, кадастровий номер 6510136600:01:001:2376 під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 розміром, визначеним схемою (додаток).

Відповідно до комплексного висновку стосовно можливості затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки №Ш-7117 від 16.12.2019 року заявлено ОСОБА_1 для відведення земельна ділянка може входити до площі земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2 , тому розглянути питання за завою неможливо без встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Крім того, площа заявленої земельної ділянки, а саме 0, 0013 га, з цільовим призначенням Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд не відповідає вимогам п. 6.1.32 ДБН Б 2.2.-12:2019 Планування та забудова територій . Заява ОСОБА_1 суперечить ст. 128 ЗК України.

Рішенням XXXIV сесії ХМР VII скликання від 27.05.2020 року №2355 Про відмову в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земель ділянок для відведення у власність (шляхом викупу) (п.1.2) ОСОБА_1 відмовлено в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для відведення у власність (шляхом викупу) та у продажі земельної ділянки з посиланням на п. г ч. 5 ст. 128 та п. г ч. 1 ст. 141 ЗК України (використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у відповідності до п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій ).

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі №1816/20 закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення від 27.05.2020 р. №2355. Вказано позивачу, що заявлені нею позовні вимоги підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.

VІ. Оцінка Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 24 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

За ст. 127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Отже, викуп земельної ділянки є винятком із загального правила продажу землі на конкурентних засадах і можливий лише у випадках, якщо особа є власником нерухомості, яка розташована на даній земельній ділянці; має намір викупити (понад норму, яка приватизується безкоштовно) земельну ділянку для ведення фермерського господарства або особистого підсобного господарства, яка знаходиться у особи в користуванні.

Статтею 128 ЗК України визначено порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам. Так, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

Ухвалення органом місцевого самоврядування рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Стаття 128 ЗК України, якою врегульовано порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам, передбачає, що встановивши наявність підстав, передбачених частиною п`ятою стаття 128 ЗК України (їх перелік є виключним), орган місцевого самоврядування приймає рішення про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6510136600:01:001:2379 (цільове призначення 02.01. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)) площею 0, 0012 га розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в комунальній власності. Згідно опису меж: від А до Б межує з земельною ділянкою по АДРЕСА_2 (кадастровий номер не визначено); від В до А межує з земельною ділянкою по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6510136600:07:002:0004).

20.11.2019 року ОСОБА_1 подала до ХМР заяву про викуп земельної ділянки (повторно), у якій просила передати їй у власність (шляхом викупу) земельну ділянку площею 0, 013 га, кадастровий номер 6510136600:01:001:2376 під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 розміром, визначеним схемою (додаток). До заяви додані такі документи: витяг про право власності на нерухоме майно, копія державного акту на право власності на земельну ділянку, план-схема земельної ділянки площею 0, 013 кв. м. для викупу, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копія (витяг) паспорту.

Відтак, до вказаного звернення позивач додала усі документи, що були необхідні для вирішення відповідачем порушених у ньому питань. Крім того, заява позивачки відповідає вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 128 ЗК України.

Обґрунтованим слід вважати і розмір земельної ділянки, яку позивачка виявила намір придбати шляхом викупу із земель комунальної власності. Так, відповідно до пункту 3.25 ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.

Відповідач в силу вимог ч. 3 ст. 128 ЗК України був зобов`язаний: прийняти рішення або про надання позивачу дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову позивачу в продажу земельної ділянки із зазначенням обґрунтованих причин відмови з урахуванням вимог ч. 5 ст. 128 ЗК України.

У рішенні XXXIV сесії ХМР VII скликання від 27.05.2020 року №2355 Про відмову в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земель ділянок для відведення у власність (шляхом викупу) підставами для відмови позивачці в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для відведення у власність (шляхом викупу) та у продажі земельної ділянки вказано п. г ч. 5 ст. 128 та п. г ч. 1 ст. 141 ЗК України (використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у відповідності до п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій ).

Тобто, по суті, підставою для відмови позивачці у задоволенні її заяви є встановлена законом заборона на передачу бажаної земельної ділянки у приватну власність згідно з пунктом г частини 5 статті 128 ЗК України, у зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням на підставі п. г ч. 1 ст. 141 ЗК України у відповідності до п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій (Граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови. Примітка 1. До площі присадибної земельної ділянки включається площа під забудовою житлових будинків та господарських будівель; Примітка 2. При розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умови забезпечення санітарних та протипожежних вимог)

Разом з тим, заборона на передачу у приватну власність певних земельних ділянок встановлена ч. 4 ст. 83, ч. 4 ст. 84 ЗК України. Крім того, неможливість передачі у приватну власність окремих суб`єктів певних ділянок (сільськогосподарського призначення) випливає із положень ст. ст. 81, 82 ЗК України.

Перелік земель комунальної власності, які не можуть бути передані у приватну власність визначений ч. 4 ст. 83 ЗК України:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об`єктів, або на земельних ділянках дна водних об`єктів;

є) землі під об`єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

Одночасне застосування п. г ч. 5 ст. 128 та п. г ч. 1 ст. 141 ЗК України (використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у відповідності до п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій ) відповідачем є недоречним та суперечить вимогам Закону, позаяк ст. 141 ЗК України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, а не встановлено заборону на передачу земельних ділянок у приватну власність шляхом викупу.

Встановивши, що земельна ділянка з кадастровим номером 6510136600:01:001:2379 (цільове призначення 02.01. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)) площею 0, 0012 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 не відноситься до жодної з перелічених у ч. 4 ст. 84 ЗК України категорій, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд вважає посилання у п. 1.2. рішення XXXIV сесії ХМР VII скликання від 27.05.2020 року №2355 Про відмову в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земель ділянок для відведення у власність (шляхом викупу) на п. г ч. 5 ст. 128 ЗК України безпідставними, а причини відмови позивачці в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для відведення у власність (шляхом викупу) та у продажі земельної ділянки з цих підстав необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам Закону.

Крім того, за приписами ч. 3 ст. 128 ЗК України відповідач вирішуючи питання, з яким звернулася ОСОБА_1 був зобов`язаний: прийняти рішення або про надання позивачу дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, або про відмову позивачу в продажу земельної ділянки із зазначенням обґрунтованих причин відмови з урахуванням вимог ч. 5 ст. 128 ЗК України, натомість прийняв рішення від 27.05.2020 року №2355 Про відмову в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земель ділянок для відведення у власність (шляхом викупу) , що також не узгоджується з приписами законодавства і порушує права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.

Згідно п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування п. 1.2. рішення XXXIV сесії Херсонської міської ради VII скликання від 27 травня 2020 року №2355 Про відмову в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земель ділянок для відведення у власність (шляхом викупу) щодо відмови ОСОБА_1 в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для відведення у власність (шляхом викупу) та у продажі земельної ділянки орієнтовною площею 0, 00113 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про зобов`язання Херсонської міської ради розглянути на найближчому пленарному засіданні подану ОСОБА_1 заяву від 20 листопада 2019 року про викуп земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:01:001:2379, цільове призначення земельної ділянки 02.01. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) суд приходить до висновку про передчасність їх заявлення, позаяк скасування рішення в оскаржуваній частині має наслідком у передбачений законом спосіб і на виконання делегованих відповідачу повноважень розглянути та вирішити на найближчому пленарному засіданні подану ОСОБА_1 заяву від 20 листопада 2019 року про викуп земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:01:001:2379, цільове призначення земельної ділянки 02.01. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а у зв`язку із відсутністю на час вирішення цих вимог доказів про не вчинення відповідачем відповідних дій, суд відмовляє у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VІІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VIІІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платежу №1021673238 від 30.11.2020 року позивачем сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1 681, 60 грн.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 128, 153 ЗК України, ст. ст. 16, 21 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 18, 19, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37), треті особи, які не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати пункт 1.2. рішення XXXIV сесії Херсонської міської ради VII скликання від 27 травня 2020 року №2355 Про відмову в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок для відведення у власність (шляхом викупу) щодо відмови ОСОБА_1 в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для відведення у власність (шляхом викупу) та у продажі земельної ділянки орієнтовною площею 0, 00113 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування судового збору 840 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу ХІI Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Херсонська міська рада, ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4 , РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 14.06.2021 року.

Суддя Є.М. Булах