Постанова

від 08.06.2021 по справі 456/1292/16-ц  

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/1292/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В.М.

Провадження № 22-з/811/63/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 48

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Жукровської Х.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Стрийського міскрайонного суду Львівської області від 18 червня 2019 року в складі судді Бораковського В.М. у справі за позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення завданих збитків та вартості за безпідставно набуте майно, а також за позовом ОСОБА_4 до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз про визнання протиправними дій ,-

встановив:

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2019 року позови Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення завданих збитків та вартості за безпідставно набуте майно задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз завдані збитки у сумі 226 609 грн 24 коп., вартість за безпідставно набуте майно в сумі 2548562 грн 52 коп, а всього 2775171 грн 76 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз судові витрати по 20 814 грн 78 коп з кожного (всього 41 629 грн 56 коп).

Відмовлено повністю у позові ОСОБА_4 до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз про визнання неправомірними дій посадових осіб АТ Львівгаз щодо складання Актів №№ 16нас-19/01, 16-21/02, 16нас-19 від 03 лютого 2016 року та визнання недійсними цих актів.

Рішення оскаржив відповідач ОСОБА_4 .

Просив скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз та задоволити зустрічний позов ОСОБА_4 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2019 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз вартість за безпідставно набуте майно в сумі 2548562 грн. 52 коп. скасовано, провадження у справі у цій частині вимог закрито.

Роз`яснено позивачу право на звернення до суду з цією вимогою в порядку господарського судочинства.

Іншою постановою Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишено без задоволення.

Рішення Стрийського міскрайонного суду Львівської області від 18 червня 2019 року, з врахуванням постанови Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року, в частині стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз завданих збитків у сумі 226 609 (двісті двадцять шість тисяч шістсот дев`ять) гривень 24 копійок та відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз про визнання неправомірними дій посадових осіб АТ Львівгаз щодо складання Актів №№ 16нас-19/01, 16-21/02, 16нас-19 від 03 лютого 2016 року та визнання недійсними цих актів, залишено без змін.

Рішення Стрийського міскрайонного суду Львівської області від 18 червня 2019 року в частині розподілу судових витрат змінено, стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз судові витрати по сплаті судового збору за звернення із позовною заявою в сумі 3400 грн., а саме по 1700 грн. з кожного.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року заяву адвоката Зошія Юрія Йосиповича про ухвалення додаткового рішення у даній справі повернуто заявнику.

Зокрема, суд визнав відповідні дії адвоката Зошія Ю.Й., який подавав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та вирішення питання судових витрат, зловживанням процесуальними правами, відтак повернув заяву, оскільки договір з ним був припинений.

19.03.2021 на адресу апеляційного суду надійшли клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення, а саме про стягнення на їх користь судових витрат. Зазначають, що на правову допомогу ними було сплачено по 65000 грн., докази про що знаходяться у даній справі. Покликаючись на задоволення апеляційним судом їх вимог на 2548562,52 грн., що становить 91,83 % від предмету спору - 2775171,76 грн., просять стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз на їх користь по 59689,50 грн.

Заслухавши думку учасників розгляду справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна людина має можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Це право гарантується частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із п. п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ст. 133 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п.п.1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показами свідків.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в апеляційній інстанції представляв адвокат Зошій Ю.Й., на підставі укладених договорів про надання правової допомоги від 31.10.2019 № 3 та № 2, відповідно (т. 5 а.с. 90-91).

На підставі договорів про надання правової допомоги адвокатом Зошієм Ю.Й. виписані ордери Серії ВС № 1006605 та 1006606.

В матеріалах справи наявні квитанції про сплату ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 65 000 грн. на рахунок ОСОБА_3 (т. 5 а.с. 56-57).

Таким чином, на підтвердження витрат на правову допомогу у матеріалах справи наявні договори про надання правової допомоги, ордери на підтвердження повноважень та відповідні квитанції.

При цьому, сума в розмірі 65 000 грн., визначена договором, як гонорар, на розмір якого впливають строки та результати вирішення правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, доручення клієнта (п. 4.1 Договору).

В свою чергу, будь які докази, які б підтверджували власне визначену договором складність справи, кількість доручень виконаних адвокатом та обсяг наданих правових послуг загалом, в матеріалах справи відсутні.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Колегія суддів враховує те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

В свою чергу, у письмових запереченнях на клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, представник АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз зазначає , що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. Просив відмовити у задоволенні клопотань.

Враховуючи те, що витрати на правничу допомогу в розмірі 65000 грн., а сукупно 130 000 грн., на переконання колегії суддів, є дійсно неспівмірними із складністю даної справи, її тривалістю та наданим адвокатом обсягом послуг в апеляційній інстанції, затраченим часом на надання таких послуг, колегія суддів приходить висновку про те, що розмір таких, вочевидь не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Таким чином, навіть з розрахунку пропорційності задоволених позовних вимог, клопотання про стягнення судових витрат не може бути повністю задоволене.

В цьому контексті колегія суддів враховує і те, що вартість відповідних послуг адвокатом фактично продубльована, оскільки представляючи інтереси двох відповідачів у справі, останній не міг мати різної позиції з приводу відношення кожного з них до заявлених вимог (докази протилежного відсутні), готувати та аналізувати матеріали та законодавство, по іншому.

Крім цього, не може залишитися поза увагою апеляційного суду те, що визначаючи розмір гонорару, який згідно договору про надання правової допомоги та детального опису робі є однаковим, сторони договору домовилися, що на розмір такого впливає, зокрема результат вирішення правовідносин, однак згідно квитанцій оплату (по 65 000 грн.) відповідачі здійснили 06.11.2020, натомість постанову апеляційний суд постановив 09.02.2021, що, на переконання апеляційного суду, свідчить про оплату можливої вартості відповідних послуг без їх надання.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз на користь відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , у зв`язку з задоволенням апеляційної скарги та ухвалення відповідних судових рішень у справі, до 14000 грн., тобто по 7000 грн. кожному.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_4 також оплачував вартість експертизи у розмірі 15229 грн., що підтверджується квитанцією № 1577-01-059/с від 01.11.2019.

Разом з тим, у постанові від 09 лютого 2021 року судом апеляційної інстанції надано оцінку висновку комплексної комісійної судової металознавчої та судової трасологічної експертизи № 4487від 07.11.2017, а також висновку інженерно-технічної експертизи № 406/19 від 06.11.2019, а саме, що висновки експертиз суперечать дослідницькій частині, відтак з врахуванням проведення експертизи через тривалий час після події виявлення несанкціонованої врізки, а також беручи до уваги проведені роботи по усуненню виявлених порушень та підключення до мережі газопостачання індивідуального газового балона, колегія суддів прийшла висновку, що вказані висновки експертиз не спростовують твердження позивача про несанкціоновану врізку.

Таким чином, беручи до уваги вимоги ч. 9 ст. 141 ЦПК України, колегія суддів покладає на відповідача ОСОБА_4 повністю понесені судові витрати з оплати вартості проведених експертиз, відповідно у вказаній частині вимог клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України суд,-

постановив:

Заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз (місцезнаходження 79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) в користь ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі по 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок кожному, сплачені за надання правової допомоги.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного тексту додаткової постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 09 червня 2021 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк