Постанова

від 30.08.2006 по справі 22/140а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/140а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

29.08.2006 р.                                                                                       справа №22/140а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Величко  Н.Л.

суддівАгапова  О.Л., Бондаревої  Г.Г.,

Дмитрієва В.А.

за участю представників сторін:

від позивача:,

від відповідача:,

розглянувши у порядк письмового провадження апеляційну скаргуДержавна податкова інспекція у Кіровському районі м.Донецька

на постанову господарського суду

Донецької області

від23.06.2006 року

по справі№22/140а

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Донпромсервіс" м.Донецьк

доДержавна податкова інспекція у Кіровському районі м.Донецька

проПро визнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

          1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду

          25.05.2006 року Товариством з обмеженою відповідальністю  "Донпромсервіс" м. Донецьк заявлений позов до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька про скасування рішення.

          Ухвалою від 25.05.2006р. було відкрито провадження у адміністративній справі.

          Позивач заявою 08.06.2006р. № 384 уточнив позовні вимоги і просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 28.04.2006р. № 0001352340/0.

          Постановою господарського суду Донецької області від 23.06.2006р. по справі № 22/140а (суддя Волошинова Л.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромсервіс" м. Донецьк задоволені частково.

          Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 28.04.2006р. № 0001352340/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 226441грн.39коп.

У іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромсервіс" судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1грн. 70 коп.

2.Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови

Відповідач  з прийнятою постановою не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково постанову господарського суду Донецької області від 23.06.2006 р. та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Донпромсервіс" щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.04.2006 р. відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права.

          Посилається на те, що згідно з п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону  України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1  цього пункту, така сума враховується  у зменшення суми  податкового боргу з  цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або    відстроченого    відповідно    до    закону),    а    при    його    відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно абзацу а) п.п.7.7.2.. п.7.7, ст. 7. цього ж Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Нормами Закону України "Про ПДВ" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п.7.8.1. п.7.8. ст.7 цього ж Закону податковим періодом є один календарний місяць.

У супереч  п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 та абзацу а) п.п.7.7.2., п.7,7, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) підприємством віднесені податкові накладні попередніх періодів (червень 2005р.. серпень 2005р., вересень 2005р., жовтень 2005р., листопад 2005р.) до складу податкового кредиту у грудні 2005 року та проведена сплата такого податкового кредиту на суму 3 003 298,47 грн. (сума ПДВ складає 500 549,75 грн.). Вважає, що сплата податкового кредиту постачальникам товарів за грудень 2005р. становить: 713950,47-500549,75=213400,72 грн., тобто підприємством була завищена сума бюджетного відшкодування за січень 2006 року у розмірі 228 589,00 грн.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що після винесення постанови по справі 25.07.2006р. був підписаний акт  звірки з бюджетом з ПДВ, в якому зафіксована сума бюджетної заборгованості у розмірі 714827грн. 28.07.2006р. підприємством згідно акту звірки з ДПІ у Кіровському районі м. Донецька були авальовані векселі в Юзовському відділенні АКБ УСБ на суму 693298грн.04коп. під митне оформлення лінії по виробництву стальних електрозварних  труб згідно контракту № М-135/06-05 від 01.06.2005р. з італійською фірмою "Марчегалья".

Зазначає, що ним були подані два уточнених розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість (додаток № 5) за січень та березень 2006 року, в яких сума бюджетного відшкодування з ПДВ, яка заявлена підприємством раніше з оплатою на розрахунковий рахунок, підлягає зарахуванню у податковий кредит наступного звітного періоду. Тому позивач вважає, що між сторонами спір врегульований та апеляційне провадження по справі просив припинити.

4.Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Відповідачем була проведена позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромсервіс" м. Донецьк з питань достовірності нарахування бюджетного  відшкодування податку на додану вартість за період 01.12.2005 року по 31.01.2006р., за результатами якої складений акт перевірки від 14.07.2006р.  № 788/23-3/31459842 (том2,л.с.96 -116).

          Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п. 7.7ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Донпромсервіс" м. Донецьк до складу податкового кредиту в грудні 2005 р. (і, як наслідок, до складу бюджетного відшкодування, заявленого у розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2006 р.) був включений податок на додану вартість, визначений у податкових накладних, виписаних контрагентами позивача у червні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2005 р.

В свою чергу, до складу податкового кредиту в січні 2006 р. був включений податок на додану вартість, визначений у податкових накладних, виписаних у вересні, жовтні та листопаді 2005 р.

          На підставі висновків акту перевірки 28.04.2006 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001352340/0, яким сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлена у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2006 р. була зменшена на 228 589 грн. (том1, л.с.32)

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом.

У апеляційній скарзі відповідач посилається лише на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції.

Під час попереднього судового засідання представник позивача заявив, що спір між сторонами врегульований, оскільки 25.07.2006р. був підписаний акт  звірки з бюджетом з ПДВ, в якому зафіксована сума бюджетної заборгованості у розмірі 714827грн. та 28.07.2006р. підприємством згідно акту звірки з ДПІ у Кіровському районі м. Донецька були авальовані векселі в Юзовському відділенні АКБ УСБ на суму 693298грн.04коп. під митне оформлення лінії по виробництву стальних електрозварних труб згідно контракту № М-135/06-05 від 01.06.2005р. з італійською фірмою "Марчегалья" та до податкового органу були подані два уточнюючих розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість (додаток № 5) за січень та березень 2006 року, в яких сума бюджетного відшкодування з ПДВ, яка заявлена підприємством раніше з оплатою на розрахунковий рахунок, підлягає зарахуванню у податковий кредит наступного звітного періоду. Представник відповідача ці факти підтвердив, однак наполягав на апеляційному провадженні по справі.

5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті ухвали

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

          Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями)  податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Відповідно до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями)  не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

          У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими    зазначеними    цим    підпунктом    документами,    платник    податку    несе  відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

          Як вбачається з податкових накладних, які видані позивачу: ЗАТ "Макіївський металургійний завод" на суму 173685грн.19коп., у тому числі ПДВ у сумі 28875грн.60коп. (том1,л.с.132,135,139-141,146-155) ВАТ "Харцизький трубний завод" на суму 343054грн.69коп., у тому числі ПДВ у сумі 57175грн.78коп. (том1,л.с.142,145,162); ЗАТ "ММЗ "Істіл" на суму 1304119грн.57коп., у тому числі ПДВ у сумі 217353грн.27коп. (том1,л.с.133-134); ТОВ ТПК "Регіон" на суму 20000грн., у тому числі ПДВ у сумі 3333грн.33коп. (том1,л.с.131); ТОВ "Домпром" на суму 528грн.16коп., у тому числі ПДВ у сумі 88грн.03коп. (том1,л.с.136); ДОФ АКБ "Укрсоцбанк" на суму 100грн., у тому числі ПДВ у сумі 16грн.67коп. (том1,л.с.182) вони містять усі необхідні реквізити передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), що підтверджується податковим органом.

          Зазначені податкові накладні відображені у Реєстрі податкових накладних підприємства за грудень 2005 року (том1,л.с.123-126).

          Факт наявності цих податкових накладних у позивача під час перевірки не заперечується податковим органом.

          За таких обставин судова колегія вважає, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у грудні 2005 р. здійснювалось відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", відповідач  безпідставно виключив зі складу податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 226441грн.39коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,197,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія ,

                                  У   Х    А    Л   И   Л   А :

Постанову господарського суду Донецької області по справі № 22/140а від 23.06.2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька без задоволення.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата підписання ухвали 29.08.2006р.

Головуючий:          Н.Л.  Величко

Судді:           О.Л.  Агапов

          Г.Г.  Бондарева

          Надруковано:  4 примір.

          1 –позивачу

          1 –відповідачу

          1 –до справи

          1 –ДАГС