Постанова
від 25.05.2021 по справі 370/2600/17
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року місто Київ

справа № 370/2600/17

апеляційне провадження № 22-ц/824/482/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.

за участю секретаря судового засідання: Коцюрби Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Макарівського районного суду Київської області у складі судді Мазка Н.Б. від 12 жовтня 2020 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування електричною енергією,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ПрАТ "Київобленерго", правонаступником якого є ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування електричною енергією.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є споживачем електроенергії, яка постачається ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на підставі договору про користування електричною енергією № 113/82а від 3 вересня 2001 року, у будинок АДРЕСА_1 .

4 травня 2017 року представниками ПрАТ "Київобленерго" проведено перевірку приладу обліку електроенергії у будинку відповідача, в результаті якої виявлено порушення пунктів 35, 48, 53 Правил користування електричною енергією, а саме: пошкоджено пломбу енергопостачальної організації встановленій на клемній кришці електролічильника, на елементах пломби присутні зломи, тріщини та сліди клею, фальсифікована пломба держповірки.

Цей факт зафіксовано актом про порушення Правил користування електричної енергії від 4 травня 2017 року № К034303, у якому також було зафіксовано показання лічильника спожитої електричної енергії в розмірі 0318903 кВт.год. Проте через дефекти акту на засіданні комісії він не розглянутий, а тому був скасований і нарахування по ньому не проводилося.

Згідно обхідних листів за 2016 та 2017 роки, фактичні показання лічильника відповідача, записувалися контролерами з його власних слів і станом на 2 травня 2017 року вказані у значенні 0031878 кВт.год, однак за результатами перевірки встановлено факт невідповідності показників, що надавав споживач.

Посилаючись на те, що відповідач навмисно приховував фактичні показники споживання електричної енергії, позивач просив стягнути заборгованість за спожиту електричну енергії, згідно показів лічильника 318903 кВт.год, в розмірі 209 359 грн. 15 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2020 року позов ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" заборгованість в розмірі 209 359 грн. 15 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" судовий збір в розмірі 3 140 грн. 39 коп.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач повинен був забезпечувати збереження приладу обліку електричної енергії і пломб на ньому, проте допустив втручання до приладу обліку та не повідомив представників позивача про наявну різницю в показах лічильника. За встановлених обставин, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за спожиту електричну енергію згідно показів лічильника, зафіксованих в акті про порушення Правил користування електричної енергії від 4 травня 2017 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Скаржник зазначає, що судом не було встановлено за який період часу у відповідача утворилась заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 209 359 грн. 15 коп., не встановлено тарифи відповідно до яких вона нарахована, що унеможливлює її стягнення.

Подаючи розрахунки заборгованості, позивач стверджував, що вона виникла одномоментно, але при цьому розраховує її з 2008 року, що повністю суперечить Правилам користування електричною енергією. Крім того, нарахована позивачем сума по своїй правовій природі не є заборгованістю.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" зазначає, що фактичні показники споживання електричної енергії відповідачем приховувалися, оскільки останні подані ним дані були 0031878 кВт.год, а під час перевірки встановлено - 0318903 кВт.год., що дало підстави для нарахування заборгованості на різницю спожитої, але неоплаченої електроенергії.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Представник ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" - Бабич М.М. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, яка постачається ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" у будинок АДРЕСА_1 .

3 вересня 2001 року між ОСОБА_1 та ПрАТ "Київобленерго" укладено договір про користування електричною енергією № 113/82а, за умовами якого електропостачальник постачає електричну енергію відповідно до умов договору та ІІІ категорії надійності струмоприймачів споживача, а споживач своєчасно оплачує спожиту електричну енергію.

4 травня 2017 року представниками ПрАТ "Київобленерго" за місцем проживання ОСОБА_1 складено акт №К034303 про порушення Правил користування електричною енергією, згідно з яким виявлено порушення пунктів 35, 48, 53 Правил користування електричною енергією, а саме: пошкоджено пломбу енергопостачальної організації встановленій на клемній кришці електролічильника, на елементах пломби присутні зломи, тріщини та сліди клею, фальсифікована пломба держповірки. Зафіксовано показання лічильника спожитої електричної енергії в розмірі 0318903 кВт.год.

Акт №К034303 про порушення Правил користування електричною енергією від 4 травня 2017 року комісією ПрАТ "Київобленерго" з розгляду актів не розглядався.

Позивачем встановлено, що покази лічильника, які надав ОСОБА_1 (останні - 0031878 кВт.год), відрізняються від інформації, яка зафіксована в акті про порушення (0318903 кВт.год.).

14 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Макарівського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго" із заявою про перерахунок з 2008 року.

Згідно довідки Макарівського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго" від 27 листопада 2017 року про фактично спожиту електричну енергію за період з 1 лютого 2008 року по 31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 виставлено рахунок за використану, але несплачену електроенергію в розмірі 209 284 грн. 45 коп. (розраховано на підставі показів лічильника (0318903 кВт.год.), відображених в акті про порушення від 4 травня 2017 року).

28 липня 2017 року ПрАТ "Київобленерго" направило ОСОБА_1 претензію про необхідність сплати заборгованості в розмірі 209 390 грн. 75 коп.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

За положеннями пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (належне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина 1 статті 611 ЦК України).

Правовідносини у сфері споживання електричної енергії, в тому числі у разі виникнення спору щодо правопорушень, регулюються Законом України "Про електроенергетику".

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику"від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією та інше. Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила користування електричною енергією).

Згідно з пунктом 9 Правил користування електричною енергією споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами.

У пункті 10 Правил користування електричною енергією передбачено, що засоби обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок. Засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника. У разі встановлення засобу обліку в квартирі (будинку) або іншому об`єкті побутового споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у побутового споживача.

Відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об`єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач (пункт 11 Правил користування електричною енергією).

Згідно з пунктом 37 Правил користування електричною енергією енергопостачальник має право: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 42 Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов`язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання

внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

У пункті 48 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладу обліку.

Відповідно до пункту 15 Правил користування електричною енергією пошкоджені засоби обліку, а також засоби обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарту або спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту. Експертиза засобу обліку, який належить побутовому споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності побутового споживача. За результатами експертизи складається акт.

Згідно з пунктом 53 Правил користування електричною енергією у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії. Акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню.

Як убачається з матеріалів справи, 4 травня 2017 року представниками ПрАТ "Київобленерго" за місцем проживання ОСОБА_1 складено акт №К034303 про порушення Правил користування електричною енергією, згідно з яким виявлено порушення пунктів 35, 48, 53 Правил користування електричною енергією, а саме: пошкоджено пломбу енергопостачальної організації встановленій на клемній кришці електролічильника, на елементах пломби присутні зломи, тріщини та сліди клею, фальсифікована пломба держповірки.

Вказаний акт про порушення комісією у встановлений термін не розглянутий, а тому є недійсним в силу положень пункту 53 Правил користування електричною енергією.

Встановлюючи наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електроенергію, суд першої інстанції виходив із того, що ним невірно надавалися покази лічильника, внаслідок чого не було оплачено дійсний розмір спожитої електроенергії за період з лютого 2008 року по листопад 2017 року в розмірі 209 359 грн. 15 коп.

Проте з такими висновками погодитись не можна з таких підстав.

Як зазначено у частині 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частиною 4 статті 12 ЦПК України суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення чи не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Крім того, статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона в силу статей 12, 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Згідно з пунктом 21 Правил користування електричною енергією знімання показів засобів обліку провадиться електропостачальником (електророзподільним підприємством) та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Побутовий споживач, як правило, знімає покази засобу обліку на перше число місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем). Якщо знімання показів проводиться побутовим споживачем, електропостачальник (електророзподільне підприємство) має право контролювати правильність знімання показів засобів обліку побутовим споживачем. Результати знятих уповноваженою особою електропостачальника (електророзподільного підприємства) показів засобу обліку обов`язково вносяться в абонентську книжку

(розрахункову книжку) або зазначаються на корінці останнього розрахункового документа, наданого побутовим споживачем на перевірку, із зазначенням дати проведення зняття.

Пунктом 38 Правил користування електричною енергією встановлено обов`язок енергопостачальника проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів відповідно до затверджених графіків ; проводити планову повірку, ремонт і заміну засобів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором.

Відповідно до пункту 17 Правил користування електричною енергією встановлені засоби обліку підлягають періодичній повірці, обслуговуванню та ремонту відповідно до визначеного законодавством порядку. Періодична повірка, обслуговування або ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів обліку здійснюються за рахунок електророзподільного підприємства.

Згідно наданих позивачем копії завдань на контрольне зняття показників лічильників побутових споживачів, проведених представниками ПрАТ "Київобленерго", 2 вересня 2016 року покази лічильника ОСОБА_1 зафіксовані із значенням 0031240 кВт. год.; 20 квітня 2017 року - 0031878 кВт. год. (том 1 а.с. 19, 21).

Оскільки, між проведенням перевірки від 4 травня 2017 року, під час якої було встановлено пошкодження лічильника електроенергії, та останнім контрольним зняттям показів лічильника від 27 квітня 2017 року, пройшов незначний проміжок часу, колегія суддів вважає, що відповідачем не могло бути використано 287 025 кВт. (0318903-0031878 кВт.), і це спростовує твердження позивача щодо споживання ОСОБА_1 електроенергії у визначеному об`ємі та відповідно наявність заборгованості.

Порушення споживачем правил користування електричною енергією, які полягають у пошкодженні приладу обліку, зумовлюють виникнення у споживача відповідальності, передбаченої Правилами користування електричною енергією, відповідно до яких споживач має відшкодувати завдану енергопостачальнику шкоду. Розмір шкоди у такому випадку розраховується на підставі Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії.

З урахування встановлених обставин, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах правовою природою вимог позивача є саме стягнення збитків, а не заборгованості за договором про користування електричною енергією.

При цьому порядок встановлення та обчислення збитків, завданих енергопостачальнику чітко передбачений Правилами користування електричною енергією та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" не обґрунтував свої позовні вимоги, відповідно до вказаних Правил користування електричною енергією та відповідно не довів підстави та розмір майнових збитків, отриманих внаслідок порушення ОСОБА_1 . Правил користування електричною енергією, внаслідок чого колегія суддів доходить висновку про недоведеність позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом ухвалено рішення про задоволення

позову через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи викладене, з "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4 710 грн. 59 коп.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2020 року скасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування електричною енергією відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4 710 грн. 59 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 10 червня 2021 року.

Головуючий

Судді:

Дата ухвалення рішення25.05.2021
Оприлюднено16.06.2021
Номер документу97677137
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —370/2600/17

Постанова від 25.05.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Головачов Ярослав Вячеславович

Ухвала від 16.12.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Головачов Ярослав Вячеславович

Ухвала від 25.11.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Головачов Ярослав Вячеславович

Рішення від 12.10.2020

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Мазка Н. Б.

Рішення від 12.10.2020

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Мазка Н. Б.

Ухвала від 31.07.2019

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Мазка Н. Б.

Постанова від 28.05.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

Ухвала від 13.05.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

Ухвала від 03.05.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

Ухвала від 03.04.2019

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Мазка Н. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні