Ухвала

від 08.06.2021 по справі 369/6161/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/3412/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер № 369/6161/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з використанням відеоконференцзв`язку з Київським СІЗО № 13, де перебуває підозрюваний ОСОБА_6 , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2021 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.05.2021 року задоволено клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене керівником Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою строком на 30 днів, тобто до 13.06.2021 року включно щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Свердловськ Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 14.05.2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що ухвала слідчого судді постановлена із істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, є необґрунтованою та невмотивованою, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Оголошена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою та не підтверджується наданими органом досудового розслідування матеріалами, жодний із свідків не вказує на ОСОБА_6 , як на особу, яка вчиняла щодо них протиправні дії.

Захисник зазначає також, що заявлені ризики є необґрунтованими припущеннями та у клопотанні про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зазначено жодних доказів на їх підтвердження або ймовірності їх підтримання та реалізації.

Крім того, органом досудового розслідування не доведено неможливість застосування щодо підозрюваного інших більш м`яких запобіжних заходів.

ОСОБА_6 має постійне місце проживання, до України повернулася його мати, яка буде за ним приглядати, у зв`язку із чим, на думку захисника, до останнього можливо застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів, наданих до апеляційного суду вбачається, що в провадженні СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріли кримінального провадження № 12021111040000211 від 20.03.3021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України.

21.03.2021 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК Україниу кримінальному провадженні 12021111040000211.

22.03.2021 року ОСОБА_11 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України у кримінальної провадженні № 12021111040000211.

Ухвалою від 23.03.2021 року слідчим суддею Іртиського міського суду Київської області застосовано відносно ОСОБА_12 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 18.05.2021 року.

15.04.2021 року ОСОБА_11 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України у кримінальному провадженні № 12021111040000211.

Постановою прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_8 від 09.04.2021 року кримінальні провадження № 12021111040000211 від 20.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, та № 12021111050000328 від 20.03.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України, об`єднано в одне провадження за № 12021111040000211 від 20.03.2021 року .

Постановою керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської обласної ОСОБА_10 від 12.05.2021 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12021111040000211 від 20.03.2021 року до трьох місяців, а саме до 21.06.2021.

11.05.2021 року слідчий СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 за погодженням із керівником Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 звернувся із клопотанням до Києво-Святошинського районного суду Київської області про продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.05.2021 року клопотання слідчого задоволено та продовжено щодо ОСОБА_6 строк тримання під вартою строком на 30 днів, тобто до 13.06.2021 року включно.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу

Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Слідчий суддя, під час розгляду клопотання слідчого про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою, на думку колегії суддів, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.

Згідно ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Як вбачається з повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 15.04.2021 року, ОСОБА_11 повідомлено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, при цьому зазначено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого останній підозрюється, а тому доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри є безпідставними.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час.

При цьому, колегія суддів враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, тобто дані, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України обставини, проте з урахуванням вищевказаних обставин, погоджується з висновками слідчого судді про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Колегії суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч доводам захисника, навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, а тому підстав для застосування щодо ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів не вбачається.

На думку колегії суддів, слідчий суддя постановив правильне рішення, не визначивши ОСОБА_6 заставу в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України.

На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він, всупереч доводам захисника, довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 перебувати на волі.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.

Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді без змін.

Керуючись ст. ст. 176 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене керівником Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою строком на 30 днів, тобто до 13.06.2021 року включно щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4