Постанова

від 15.06.2021 по справі 748/903/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 червня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 748/903/21

Головуючий у першій інстанції - Меженнікова С. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/904/21

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Бобрової І.О.,

суддів - Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

за участю секретаря - Зіньковець О.О.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Акціонерне товариство Альфа-Банк , Державний реєстратор Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Беляєва Катерина Андріївна,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Альфа-Банк на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Альфа-Банк , Державного реєстратора Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Беляєвої Катерини Андріївни про захист права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності,

місце постановлення ухвали судом першої інстанції - м.Чернігів,

дата складання повного тексту ухвали - 16.04.2021,

У С Т А Н О В И В:

07 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до АТ Альфа-Банк , Державного реєстратора Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Беляєвої К.А. про захист права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності.

Також 07 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій він просив забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 768097874255;

- заборонити АТ Альфа-Банк здійснювати дії щодо примусового входження в житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 768097874255;

- здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання/перебування будь-яких осіб в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 768097874255;

- заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 768097874255.

Зазначав, що предметом позову в даній справі є захист майнових прав позивача на спірне нерухоме майно, зокрема: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , проте внаслідок реєстрації права власності на предмет іпотеки за АТ Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ АЛЬФА-БАНК , останнє набуло всіх правомочностей власника, якими є право володіння, користування та розпорядження житловим будинком по АДРЕСА_1 .

Також вказував, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду та може стати перешкодою для належного та повного захисту і відновлення порушених цивільних прав позивача, у зв`язку з тим, що вказане майно може бути відчужено товариством на користь третіх осіб. Крім того є необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на примусове входження в зазначений вище житловий будинок, який є предметом іпотеки, оскільки вказаний будинок є єдиним житлом позивача та його родини.

Також звертає увагу на те, що заявлені заходи забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам ОСОБА_1 про захист права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, носять тимчасовий характер, а тому запропоновані заходи забезпечення позову не порушують законні права та інтереси відповідачів.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2021 року заяву адвоката Касьяненка Д.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено частково, заборонено АТ Альфа-Банк здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання/перебування будь-яких осіб в житловому будинку по АДРЕСА_1 . Крім того заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні інших вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ Альфа-Банк , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду від 16.04.2021 та ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви адвоката Касьяненка Д.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Скаржник зазначає, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

На думку скаржника, суд першої інстанції не з`ясував обставини, які мають значення для справи, застосував заходи забезпечення позову, які не можна визнати співмірними заявленим позовним вимогам, не зазначив жодних мотивів на обґрунтування зробленого судом припущення про те, що не вжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, не врахував інтересів АТ Альфа-Банк як кредитора, а також не перевірив, чи вживаються кредитором дії, спрямовані на відчуження даного майна. Жодних причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та будь-яких об`єктивних сумнівів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду заявником наведено не було та не було мотивовано в ухвалі суду. Заявником не надано жодного документа на підтвердження того, що нерухоме майно може бути відчужене на користь третіх осіб. Існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі відчуження спірного нерухомого майна наведено також не було.

Задоволення заяви про забезпечення позову порушує право Банку на володіння, користування та розпорядження належним йому майном.

Для скаржника є не зрозумілим посилання адвоката, що предметом даного позову є захист майнових прав позивача на спірне нерухоме майно, в той час як позов має немайновий характер, про що зазначено в самому позові.

Також звертає увагу на те, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.03.2021 та копії постанови про арешт майна боржника на спірне майно вже накладено арешт відповідно до ВП № 56531759 у зв`язку з виконанням виконавчого напису № 602 від 31.05.2018, вчиненого на користь ОСОБА_2 - адвоката позивача, що на думку скаржника є зловживанням позивачем і його представником своїми правами.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі не вирішено питання про зустрічне забезпечення.

Також посилається на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 717/913/19.

ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Касьяненка Д.Л., у своєму відзиві на апеляційну скаргу АТ Альфа-Банк просить її залишити без задоволення, а ухвалу суду від 16.04.2021 - без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм процесуального права та внаслідок повного та всебічного дослідження обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зазначає, що суд першої інстанції перевірив матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінив надані докази, а також врахував, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна та заборони вчинення певних дій з нерухомим майном є видами забезпечення позову, передбаченими ст.150 ЦПК України і відповідають предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи. Судом враховано предмет позову в даній справі. Також взято до уваги практику Європейського суду з прав людини. Судом вірно встановлено, що існує реальна загроза невиконання судового рішення, заявлені заходи забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам. При цьому спір між сторонами в досудовому порядку не вирішено, крім того, є велика вірогідність того, що спірне майно буде відчужено на користь третіх осіб. І як наслідок, можливе задоволення позову у даній справі ніяк не вплине на відновлення порушеного права власності позивача на спірне нерухоме майно.

Також звертає увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача - АТ Альфа-Банк з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не порушують законні права та інтереси відповідачів.

Доводи апеляційної скарги, на думку ОСОБА_1 , висновків суду першої інстанції не спростовують та будуються на формальних міркуваннях.

Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідач Державний реєстратор Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Беляєва К.А. не скористалась.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 2 так 5 статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції зазначив, що предметом спору у даній справі є не спірний житловий будинок, а рішення державного реєстратора Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Беляєвої К.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.02.2019 №45684504.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом немайнового характеру, а заявлений позивачем захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на житловий будинок по АДРЕСА_1 , є неспівмірним із заявленими вимогами.

Також, на думку суду, обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони АТ Альфа-Банк здійснювати дії щодо примусового входження до житлового будинку по АДРЕСА_1 , не направлений на забезпечення виконання можливого рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності та не забезпечить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову вказаними способами, суд взяв до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, враховуючи, що позивач просить скасувати рішення та запис державного реєстратора про реєстрацію права власності АТ Альфа-Банк на спірний будинок, суд першої інстанції вважав, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді встановлення заборони здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання/перебування будь-яких осіб в житловому будинку є співмірними з позовними вимогами.

Також суд зазначив, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірного будинку відповідає предмету позову, і вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом у справі встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.03.2021 № 246532575 за АТ УкрСоцбанк 21.02.2019 зареєстровано право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та область, на підставі іпотечного договору від 05.08.2008.

15.04.2021 Чернігівським районним судом відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ Альфа-Банк та державного реєстратора Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Беляєвої К.А. про захист права власності. В позові ОСОБА_1 просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Беляєвої К.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.02.2019 р.№45684504, згідно з яким здійснено державну реєстрацію права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та області за АТ УКРСОЦБАНК , правонаступником якого є АТ Альфа-Банк ;

- скасувати запис про право власності №30440375 від 21.02.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, внесений на підставі рішення державного реєстратора Беляєвої К.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.02.2019 р.№45684504.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині накладення арешту на спірний житловий будинок, суд першої інстанції виходив із того, що позивач звернувся до суду з позовом немайнового характеру, а заявлений позивачем захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на житловий будинок є неспівмірним із заявленими вимогами, до того ж вид забезпечення позову - накладення арешту на будинок неспівмірний із предметом позову про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності.

Колегія суддів вважає такі висновки правильними та вірними, оскільки судом враховано, що обраний позивачем вид забезпечення позову - накладення арешту на будинок неспівмірний із предметом позову про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності .

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах міститься у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року та від 25 вересня 2020 року у справі № 201/12570/18, від 03 липня 2019 року у справі №127/220/19, від 07 серпня 2019 року у справі № 372/2583/18, від 08 квітня 2020 року у справі №753/21406/18, від 23 липня 2020 року у справі № 607/14258/19-ц.

В постанові від 25 вересня 2019 року при розгляді справи N 320/3560/18 Верховний Суд зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на наявність у відповідача, як номінального власника права розпоряджатися належним йому майном, суд вважає, що до закінчення розгляду справи існує реальна загроза відчуження майна, щодо якого виник спір про захист права власності, а тому, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду при умові задоволення позовних вимог, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд першої інстанції вірно в певній частині задовольнив заяву ОСОБА_1 .

Доводи скаржника, що вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності юридичної особи - є голослівними. Суду не надано будь - яких доказів того, що заборона вчиняти дії стосовно державної реєстрації проживання/перебування будь-яких осіб в спірному будинку та заборона визначеному колу посадових осіб здійснювати реєстраційні дії щодо цього будинку якимось чином впливають на господарську діяльність банківської установи.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що судом не було вирішено питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення позову колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 1-3 статті 154 ЦПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З аналізу вищевикладених норм ЦПК України вбачається, що розгляд судом заяви позивача про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, не суперечить вимогам законодавства, оскільки положеннями статті 154 ЦПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а визначена ч. 3 статті 154 ЦПК України обов`язковість зустрічного забезпечення має вичерпний характер й правовідносини сторін до вказаного переліку не відносяться.

Частиною 1 статті 154 ЦПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Тому колегія суддів дійшла до висновку, що розгляд судом першої інстанції заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства та не свідчить про незаконність ухвали суду першої інстанції.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2019 року у справі № 924/789/18, від 10 лютого 2021 року у справі № 754/9842/19.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаним судовим рішенням не порушено права АТ Альфа-Банк , оскільки часткове забезпечення позову є процесуальною дією тимчасового характеру, а не вирішенням позову по суті спору.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, тобто в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Альфа-Банк - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Судді Чернігівського апеляційного суду

І.О.Боброва

Н.В.Висоцька

О.Є.Мамонова

Повний текст постанови складений 16.06.2021.