Рішення

від 16.06.2021 по справі 360/2595/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2595/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом представника позивача Ковтун Любові Яківни в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача Ковтун Любові Яківни в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 26.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.7 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2002 № 1058-ІV. Рішенням Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області від 03.02.2021 № 121130002754 ОСОБА_1 було відмовлене у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 згідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , за відсутністю необхідного пільгового стажу за списком № 2 на дату звернення.

В рішенні зазначено, що розглядати документи за період роботи ОСОБА_1 на Державному підприємстві Лисичанська Теплоелектроцентраль в якості машиніста парових турбін з 27.08.1992 по 14.03.1995 та з 22.10.2001 по 16.01.2003 старшого машиніста турбінного відділення з 15.03.1995 по 21.10.2001, з 22.10.2008 по 09.01.2010 та з 31.01.2011 начальника зміни котлотурбінного цеху з 17.01.2003 по 21.10.2008 та з 10.01.2010 по 30.01.2011 у комісії не має підстав у зв`язку з відсутністю ліквідації підприємства.

На день звернення 26.01.2021 загальний страховий стаж, який підтверджене записами, наявними в трудовій книжці і даними, що містять індивідуальні відомості про застраховану особу, становить 35 років 3 місяці 28 день, із них за списком № 2 - 4 р. 11 міс. 27 дн.

Позивач вважає відмову у зарахуванні в розрахунок пільгового стажу за періоди роботи на Державному підприємстві Лисичанська Теплоелектроцентраль в якості машиніста парових турбін з 27.08.1992 по 14.03.1995, та з 22.10.2001 по 16.01.2003 старшого машиніста турбінного відділення з 15.03.1995 по 21.10.2001, з 22.10.2008 по 09.01.2010 та 31.01.2011 начальника зміни котлотурбінного цеху з 17.01.2003 по 21.10.2008 та з 10.01.2010 по 30.01.2011 незаконною, такою що суперечить діючому законодавству.

Враховуючи вищенаведене позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанськ Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні в страховий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV, та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області від 03.02.2021 року № 121130002754;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області зарахувати в страховий стаж ОСОБА_1 для призначення пенсії періоди роботи на Державному підприємстві Лисичанська Теплоелектроцентраль в якості машиніста парових турбін з 27.08.1992 по 14.03.1995, та з 22.10.2001 по 16.01.2003 старшого машиніста турбінного відділення з 15.03.1995 по 21.10.2001, з 22.10.2008 по 09.01.2010 та з 31.01.2011 начальника зміни котлотурбінного цеху з 17.01.2003 по 21.10.2008 та з 10.01.2010 по 30.01.2011.

15.06.2021 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне (а.с. 54-57).

26.01.2021 позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії по списку 2. Проте рішенням управління від 03.02.2021 №121130002754 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу для призначення пенсії по списку № 2. Згідно даних управління, загальний стаж позивача, який враховано 35 років, 03 місяці, 28 днів в тому числі стаж роботи по списку № 2 - 04 роки 11 місяців 27 дні.

Як вбачається з трудової книжки позивача серії в період роботи з 27.08.1992 по 29.12.2011 на державному підприємстві Лисичанська теплоелектроцентраль на посадах машиніста парових турбін, старшого машиніста турбінного відділення начальника зміна котлотурбінного цеху, однак, записи в трудовій книжці не містять інформації у яких умовах він працював і про зайнятість певними роботами протягом повного робочого дня. Довідок, що уточнює особливий характер роботи позивача на пільговій роботі по списку № 2 позивачем не було надано, хоча державне підприємство Лисичанська теплоелектроцентраль на теперішній час не ліквідовано, про що свідчать дані єдиного державного реєстру юридичних осіб.

У зв`язку з відсутністю даних про ліквідацію державного підприємства Лисичанська теплоелектроцентраль стаж роботи позивача у спірні періоди неможливо підтвердити в порядку, який передбачено постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, про що свідчить рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України від 19.11.2020 №16/08.

Проте, підставою для призначення пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо роботи на підприємстві, а і довідка підприємства яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій .

Іншою необхідною умовою для зарахування стажу роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах після 21.08.1992 є проведення відповідної атестації робочого місця з метою підтвердження пільгового характеру виконуваної роботи за такою посадою. Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у справі № 2а/679/44/15 (постанова від 21.02.2019). Отже, відповідно до вимог п. 20 Порядку № 637 необхідно провести підтвердження пільгового стажу, яке визначається підприємством шляхом надання уточнюючої довідки. За таких обставин у позивача недостатньо документально підтвердженого пільгового стажу.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 21 травня 2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 50-51).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 22.10.2020 звернувся до пенсійного органу з заявою про підтвердження стажу роботи з 27.08.1992 по 29.12.2011 (а.с. 63).

Комісія про Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області розглянула заяву ОСОБА_1 та прийняла рішення від 19.11.2020 №16/08. В рішенні комісія зазначила, що розглядати документи за період роботи ОСОБА_1 на Державному підприємстві Лисичанська Теплоелектроцентраль в якості машиніста парових турбін з 27.08.1992 по 14.03.1995 та з 22.10.2001 по 16.01.2003 старшого машиніста турбінного відділення з 15.03.1995 по 21.10.2001, з 22.10.2008 по 09.01.2010 та з 31.01.2011 начальника зміни котлотурбінного цеху з 17.01.2003 по 21.10.2008 та з 10.01.2010 по 30.01.2011 у комісії не має підстав у зв`язку з відсутністю ліквідації підприємства (а.с. 31).

26 січня 2021 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . До заяви додав документи: паспорт НОМЕР_2 , довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудову книжку НОМЕР_3 , військовий квиток НОМЕР_4 , диплом про навчання, довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років №16/08 від 12.11.2020, №364-366 від 13.10.2020, заяву про призначення/перерахунок пенсії (а.с. 58).

Рішенням від 03 лютого 2021 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичасньку Луганської області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії згідно пункту 2 статті 114 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за відсутністю необхідного пільгового стажу за списком № 2 на дату звернення (а. с. 29-30). В обґрунтування рішення зазначено, що розглядати документи за період роботи ОСОБА_1 на Державному підприємстві Лисичанська Теплоелектроцентраль в якості машиніста парових турбін з 27.08.1992 по 14.03.1995 та з 22.10.2001 по 16.01.2003 старшого машиніста турбінного відділення з 15.03.1995 по 21.10.2001, з 22.10.2008 по 09.01.2010 та з 31.01.2011 начальника зміни котлотурбінного цеху з 17.01.2003 по 21.10.2008 та з 10.01.2010 по 30.01.2011 у комісії не має підстав у зв`язку з відсутністю ліквідації підприємства.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1788-XII, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону № 1788-XII).

Також відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування,» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п. 3 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд приходить до висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1788-XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII).

З огляду трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 судом встановлено, що позивач у спірний період з 27.08.1992 по 14.03.1995 працював машиністом парових турбін в котлотурбиному цеху на Державному підприємстві Лисичанська Теплоелектроцентраль . Згідно запису від 14.12.1994 професія машиніст парових турбін відповідає списку професій, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, розділ ХIII, підрозділ 2140000а-13971 за результатами атестації робочих місць, що підтверджено наказом №250 від 14.12.1994, 15.03.1995 переведений в котлотурбином цехе старшим машиністом турбинного відділення, 14.12.1994 професія старший машиніст турбиного відділення відповідає списку професій, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, розділ ХIII, підрозділ 2140000а-18830 за результатами атестації робочих місць, що підтверджено наказом №250 від 14.12.1994, 01.04.1997 професія старший машиніст турбиного відділення відповідає списку професій, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, розділ ХIII, підрозділ 2140000а-18830 за результатами атестації робочих місць, що підтверджено наказом №28 від 01.04.1997, 22.10.2001 переведений машиністом парових турбін в цьому ж цеху, 29.03.2003 професія машиніст парових турбін відповідає списку професій, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, розділ ХIII, підрозділ 2140000а-13971 за результатами атестації робочих місць, що підтверджено наказом №31 від 29.03.2002, 17.01.2003 переведений начальником зміни котлотурбиного цеха, 29.03.2002 професія начальник зміни котлотурбиного цеха відповідає списку професій, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, розділ ХIII, підрозділ 2140100б-24043 за результатами атестації робочих місць, що підтверджено наказом №31 від 29.03.2002, 27.03.2007 професія начальник зміни котлотурбиного цеха відповідає списку професій, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, розділ ХIII, п. 13б за результатами атестації робочих місць, що підтверджено наказом №61 від 27.03.2007, 22.10.2008 переведений старшим машиністом турбиного відділення п`ятої групи кваліфікації котлотурбиного цеху, 27.03.2007 професія старший машиніст турбиного відділення відповідає списку професій, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, розділ ХIII, підрозділ 13а за результатами атестації робочих місць, що підтверджено наказом №61 від 27.03.2007, 29.12.2011 звільнено за п. 1 ст. 40 КЗоТ України (скорочення штату) (а.с.36-39).

Суд зазначає, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказаний період свідчить про зайнятість останнього за відповідними посадами, відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, ніяких дефектів записів трудова книжка не містить.

При цьому суд зазначає, що з трудової книжки позивача вбачається пільговий характер роботи у спірні періоди, що підтверджується результатами атестації робочих місць.

Посилання відповідача у відзиві на відсутність довідок, що уточнюють особливий характер роботи позивача по списку 2 позивачем не надано, як на підставу для відмови в призначенні пенсії суд не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки в рішенні від 03.02.2021 №121130002754 управлінням не наведені підстави, які зазначені у відзиві на позовну заяву для відмови у призначенні пенсії позивачу, відповідач не має право посилатися на такі підстави, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Що стосується доводів відповідача про те, що підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах і тому саме до вказаної комісії позивач повинен звернутися для підтвердження пільгового стажу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України № 18-1 від 10 листопада 2006 року, Пенсійний фонд України визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника.

Згідно положень пункту 6 згаданого вище Порядку основним завданням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу для призначення пенсії або відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

З аналізу змісту Постанови ПФУ № 18-1 від 10 листопада 2006 року вбачається, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, був прийнятий на виконання пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

В той же час Порядок, затверджений постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року, застосовується в разі коли відсутня трудова книжка, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Тобто з наведеного вбачається, що звертатися до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника позивач мав би, якщо б у його трудовій книжці були відсутні необхідні записи або містилися неправильні чи неточні записи про періоди його роботи.

Разом з цим, записи у трудовій книжці у повному обсязі підтверджують факт роботи позивача, що віднесена до Списку №2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство "Лисичанська Теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00131067) знаходиться в стані припинення та на теперішній час не ліквідована, а тому звертатися до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах позивач не повинен був, а у відповідача не було обов`язку враховувати таке рішення комісії при розгляді заяви позивача про призначення пенсії.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у зарахуванні відповідних періодів роботи до пільгового стажу, діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання рішення від 03.02.2021 №121130002754 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 протиправним.

Для відновлення порушеного права суд вважає за необхідне обрати ефективний спосіб захисту з виходом за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 03.02.2021 №121130002754 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу періоди його роботи на Державному підприємстві Лисичанська Теплоелектроцентраль в якості машиніста парових турбін з 27.08.1992 по 14.03.1995, та з 22.10.2001 по 16.01.2003 старшого машиніста турбінного відділення з 15.03.1995 по 21.10.2001, з 22.10.2008, 09.01.2010 та з 31.01.2011 начальника зміни котлотурбінного цеху з 17.01.2003 по 21.10.2008 та з 10.01.2010 по 30.01.2011 та призначити пенсію з моменту звернення позивача з заявою про призначення пенсії від 26.01.2021.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з обранням іншого способу захисту порушеного права позивача відповідно до вимог п. 10 ч.2 ст.245 КАС України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн (а.с. 5).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволенні повністю, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 908,00 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача Ковтун Любові Яківни в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 03.02.2021 №121130002754 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди його роботи на Державному підприємстві Лисичанська Теплоелектроцентраль в якості машиніста парових турбін з 27.08.1992 по 14.03.1995, та з 22.10.2001 по 16.01.2003 старшого машиніста турбінного відділення з 15.03.1995 по 21.10.2001, з 22.10.2008, 09.01.2010 та з 31.01.2011 начальника зміни котлотурбінного цеху з 17.01.2003 по 21.10.2008 та з 10.01.2010 по 30.01.2011 та призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дня звернення із заявою про призначення пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (код ЄДРПОУ 21792407, 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. В.Сосюри, 347) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908,00 (дев`ятсот вісім гривень 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Ірметова