Рішення

від 15.06.2021 по справі 600/826/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/826/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2021 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" (позивач) до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 20.10.2020 року №0038260414.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 20.10.2020 року №0038260414 про застосування штрафу у розмірі 721772,00 грн за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірка №3122/24-13-04-14/32874916 від 29.09.2020 року "Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ "Інвест Альянс" за жовтень, листопад, грудень 2017 року.

В подальшому, відповідно до ст. 56 ПК України позивачем було оскаржено в адміністративному порядку вищезазначене податкове повідомлення-рішення, проте відповідачем та контролюючим органом вищого рівня було прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги позивача від 01.02.2021 року №2370/6/99-00-06-03-01-06.

Позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

В Акті перевірки зазначається, що за результатами звірки, між даними податкових декларацій по ПДВ та даними Єдиного реєстру податкових накладних виявлено відхилення за жовтень, листопад, грудень 2017 року на загальну суму ПДВ - 1443544,00 грн задекларована сума податкових зобов`язань перевищує суму по зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних. Дана сума (відхилення) в подальшому слугувала, як розмір з якого було нараховано та застосовано штрафну санкцію до позивача.

Проте розмір відхилення, що зазначено в Акті перевірки, співпадає з сумою ПДВ у поданих позивачем податкових накладних на контрагента з кодом ЄДРПОУ 100000000000, які були складені, як податкові накладні, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю), яких у верхній лівій частині у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини помітка" "X" та зазначено тип причини "02" - складена на постачання не платнику податків", відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, тобто отримувачем послуг фактично виступає неплатник ПДВ, а відповідно податкові накладні йому не надаються.

Позивач зазначав, що фіскальне прочитання норми як такої, що передбачає ненадання отримувачу як обов`язкову умову для звільнення від штрафів, викликає ряд питань, адже податкові накладні, складені за операціями, що звільнені чи оподатковуються за нульовою ставкою, не підпадають під штрафи, незалежно від надання отримувачу.

Крім того, необхідність звільнення від штрафних санкцій усіх податкових накладних, які не надаються отримувачу, випливає із аналізу призначення відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування.

На думку позивача прострочення терміну реєстрації податкової накладної, яка не надається отримувачу, не може бути підставою для застосування штрафних санкцій за п. 120-1.1, 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, оскільки в такому випадку не реалізується мета захисту будь-яких інтересів держави, суспільства чи окремих платників-контрагентів за операцією. Таким чином, оскільки ст. 120-1 ПК України не виписана з достатньою чіткістю і явно існує неоднозначність при визначенні підстав для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, має застосовуватися презумпція правомірності рішень платника податку, передбачена п. 4.1.4 та п. 56.21 ПК України, та рішення у подібній ситуації має прийматися на користь платника податків.

Також позивач звертав увагу суду на те, що реєстрація податкових накладних, які не видаються і не потрібні покупцю неплатнику ПДВ не має жодного сенсу, оскільки система електронного адміністрування податку на додану вартість призначена для безперервного оперативного контролю формування важливої складової бюджету країни - податку на додану вартість.

Крім того, штраф запроваджувався з метою захисту бюджету та платників податків від зловживань та недобросовісних дій їх контрагентів, зокрема, мав дисциплінувати постачальника своєчасно реєструвати податкові накладні, щоб покупець мав законне право відобразити податковий кредит. При відсутності реєстрації (несвоєчасній реєстрацію податкових накладних, які не надаються покупцю державний бюджет жодним чином не зазнає негативних наслідків, оскільки згідно п. 201.10 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період, тобто не відбувається впливу на податковий облік платника податку чи його контрагентів, отже накладення штрафу за відсутність реєстрації (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних, які не надаються покупцю, зі стимулюючої функції перетворюється на каральну, оскільки за наведених обставин вбачається очевидним, що мету дисциплінувати постачальників - платників ПДВ не можна досягнути щодо податкових накладних, які не надаються покупцю.

Законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 ділу XX "Перехідні положення" ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

При цьому, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що аналіз ст. 201, п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України дає підстави для висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадків порушення строку реєстрації податкової накладної, що: не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідач наголосив на тому, що наявність лише однієї умови "податкова накладна, що не видається отримувачу (покупцю)" не є підставою для незастосування штрафних санкцій відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України.

Разом з цим, податкові накладні, за нереєстрацію яких застосовані штрафні санкції згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не відповідають вказаним умовам для звільнення від відповідальності за п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, що свідчить про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог.

Також відповідач зазначив, про безпідставність посилання позивача на положення пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ПК України, оскільки презумпція правомірності рішень платника податку застосовується у разі, якщо норму закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь платника податків, так і контролюючого органу.

Безпідставними відповідач вважає і доводи позивача про звільнення його від відповідальності на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки остання не може бути застосована у цих спірних правовідносинах, адже штрафна санкція нарахована позивачу поза межами строків, передбачених даною нормою, у відповідності до якої період нарахування штрафних санкцій з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України, тобто до 23.05.2020 року.

Доводи позивача викладені у позовній заяві не враховують зміни нормативного регулювання, які відбулися у зв`язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 року №1797-VIII, а тлумачення норм здійснюється вибірково.

Ухвалою суду від 01.03.2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 30.03.2021 року.

Ухвалою суду від 23.03.2021 року замінено відповідача у адміністративній справі №600/827/-а - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 43143196) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 44057187), як відокремлений підрозділ ДПС України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 30.03.2021 року представника позивача, розгляд справи відкладено на 15.04.2021 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, а представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

15.04.2021 року, за клопотанням представників сторін, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" (код ЄДРПОУ 32874916) зареєстроване як юридична особа 29.03.2004 року за №10381200000001159, адреса місцезнаходження: вул. Калинівська, 13В. Основний вид економічної діяльності: Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 10).

29.09.2020 року, на підставі підпункту 19-1.1.1, підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4, підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Чернівецького управління ГУ ДПС у Чернівецькій області Чупіковою Г.В., проведено перевірку ТОВ "Інвест Альянс" з питань відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН протягом граничного терміну.

За результатами проведеної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних від 29.09.2020 року №3122/24-13-04-14/32874916. Згідно проведеної перевірки, між даними податкових декларацій по ПДВ та даними Єдиного реєстру податкових накладних виявлено відхилення за жовтень-грудень 2017 року на загальну суму ПДВ 1443544,00 грн.

Висновком акту перевірки встановлено: Дані камеральної перевірки свідчать про порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі порушення строків реєстрації/відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, застосовуються штрафні санкції відповідно ст.120-1 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена статтею 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України (а.с. 15-16).

На підставі акта перевірки №3122/24-13-04-14/32874916 від 29.09.2020 року Головним управління ДПС у Чернівецькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0038260414 від 20.10.2020 року, яким за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1443544,00 грн попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 721772,00 грн (а.с. 14).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0038260414 від 20.10.2020 року, позивач 03.11.2020 року оскаржив його до Державної податкової служби України (а.с. 17-18). Рішенням Державної податкової служби України від 01.02.2021 року №2370/6/99-00-06-03-01-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0038260414 від 20.10.2020 року, а скаргу без задоволення (а.с. 19-23).

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 20.10.2020 року №0038260414, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.2 статті 120.1 ПК України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі №816/1488/17, від 13.09.2019 року у справі №2040/7988/18, від 18.03.2020 року у справі №640/4200/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що позивачем не спростовується факт відсутності реєстрації податкових накладних. При цьому, такі податкові накладні одночасно не відповідають зазначеним умовам для звільнення від відповідальності за їх нереєстрацію, адже хоча й не надаються отримувачу (покупцю), але не складені за операціями, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Відтак, доводи позивача про неможливість застосування штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних є безпідставними.

Водночас, суд звертає увагу на те, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі - Закон № 466-IX).

Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.

Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції, чинній на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення) штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Суд враховує, що 23 травня 2020 року Закон №466-ІХ набув чинності. Цей законодавчий акт доповнив підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців" від 14 липня 2020 року № 786-IX (далі - Закон № 786-IX; набрав чинності 8 серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і другому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами "1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова "5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами "2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень".

Отже законодавство, яке підлягає застосуванню в спірних правовідносинах було змінено законодавцем шляхом прийняття ретроактивної новели, якою змінено обсяг прав та обов`язків платника податків і контролюючих органів.

Наведеними приписами Законів платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України умов.

За висновком Верховного Суду у справі №440/813/19 такий підхід законодавця загалом відповідає принципу "доброго врядування" і "належної адміністрації" у світлі практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у параграфах 56-57 рішення у справі "Шокін проти України" від 14 жовтня 2010 року зазначив, що в разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

В пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява N 33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51).

Таким чином, з моменту набрання чинності Законом №466-ІХ та станом на час ухвалення даного рішення, відповідач не виконав вимог абзацу другого пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, адже не відкликав податкове повідомлення-рішення від 20.10.2020 року №0038260414 та не прийняв нового рішення про застосування до позивача штрафу у розмірі, перерахованому згідно абзацу першого пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021року по справі №600/2659/20-а у справі за позовом платника податків до Головного управління ДПС у Чернівецькій області предметом оскарження у якій було рішення про застосування у відповідності до пункту 120-1.2 статті 120.1 ПК України штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних протягом граничного терміну за липень, серпень вересень 2017 року, яке було прийнято після 23.05.2020 року.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав.

У рішенні у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

У постанові від 01.02.2020 року у справі №0940/2394/18 Верховний Суд зауважив, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

З урахуванням наведеного, суд констатує факт порушення відповідачем у спірних правовідносинах вимог принципу належного урядування шляхом не здійснення перерахунку штрафу, застосованого до позивача згідно податкового повідомлення-рішення від 20.10.2020 року №0038260414, що призвело до існування спірного рішення суб`єкта владних повноважень, яке не відповідає вимогам пропорційності, а також вимозі законності станом на час ухвалення даного рішення.

Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача у межах спірних правовідносин та забезпечення гарантій відновлення таких права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2020 року №0038260414.

При цьому, суд зазначає, що скасування вказаного податкового повідомлення-рішення не призведе до порушення балансу між публічними і приватними інтересами шляхом звільнення позивача від відповідальності за нереєстрацію податкових накладних, адже у такому разі відповідач не позбавлений можливості виконати вимоги пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, прийнявши нове податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкції у розмірі, передбаченому ПК України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог.

Водночас відповідач як суб`єкт владних повноважень у поданому до суду відзиві на позовну заяву не довів законність оскаржуваних дій.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29).

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецького обласного територіального центру комплектування і соціальної підтримки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним за поданий адміністративний позов судовий збір на загальну суму 10827,00 грн, сплачений ним відповідно до платіжного доручення №12028 від 23.02.2021 року.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 20.10.2020 року №0038260414.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судовий збір на суму 10827 (десять тисяч вісімсот двадцять сім) грн 00 коп, сплачений відповідно до платіжного доручення №12028 від 23.02.2021 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" (код ЄДРПОУ 32874916, вул. Калинівська, 13-В, м. Чернівці, Чернівецька область, 58020);

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 44057187, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013).

Суддя В.О. Григораш