Рішення

від 16.06.2021 по справі 640/127/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м. Київ № 640/127/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛАВ ПИВ ТРЕСТ

про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛАВ ПИВ ТРЕСТ в якому просило: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛАВ ПИВ ТРЕСТ за рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.05.2019р. № 39, № 40 штраф у розміір на загальну суму 6 783, 00 грн. до державного бюджету України, одержувач: Отримувач УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37995466, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 21081100, UA798999980000031113106026011. Адміністративні штрафи та інші санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за порушення законодавства про рекламу на відповідача накладено штраф відповідно до рішень від 15.05.2019р. № 39, № 40, який у добровільному порядку відповідачем не сплачено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020р. адміністративну справу прийнято до провадження та доведено до відома сторін, що справа буде розглядатися суддею Добрянською Я.І. за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала направлена на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в адміністративному позові.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач не перебуває в процесі припинення, адреса місцезнаходження юридичної особи відповідає адресі, на яку судом було направлено копії ухвали.

Станом на дату винесення рішення до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили так само, не надходило відзиву чи заяви про визнання позову.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає таке.

20.03.2019р. Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві направлено ТОВ ГЛАВ ПИВ ТРЕСТ вимогу вих. № 06.6/4487 у порядку частини другої статті 26 Закону України Про рекламу в якій повідомлено відповідача про те, що за результатом проведеного контролю виявлено розповсюдження рекламних листівок з текстом № 1 Шотландський віскі у світі в ресторані ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що містить ознаки порушення вимог абз. 5 ч. 2 та ч. 7 ст. 22 Закону України Про рекламу . З огляду на вказане, позивач просив надати відповідача до 10.04.2019р. документи за переліком. Вказана вимога отримана відповідачем 22.03.2019р.

В подальшому, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві відносно відповідача винесено протокол про порушення законодавства про рекламу від 20.03.2019р.

Одночасно, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві відносно відповідача винесено ще один протокол про порушення законодавства про рекламу від 12.04.2019р.

15.04.2019р. на адресу відповідача Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві направлено повторну вимогу вих. № 06.6/6646 у порядку частини другої статті 26 Закону України Про рекламу , оскільки станом на 15.04.2019р. не отримано жодної витребовуваної інформації від відповідача. Одночасно, відповідача повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу 14.05.2019р. о 14:00 год. Вказана вимога отримана відповідачем 17.04.2019р.

15.04.2019р. позивачем прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та 08.05.2019р рішення відповідно до протоколу від 12.04.2019р.

На підставі вищевикладеного Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві винесено два рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.05.2019р.:

- № 39, яким за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, необхідної для здійснення повноважень щодо контролю, відповідно до вимог ч. 6 ст. 26 Закону України Про рекламу на ТОВ ГЛАВ ПИВ ТРЕСТ накладено штраф у розмірі 1 700, 00 грн;

- № 40, яким за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами у відповідності до вимог ч. 2, 7 ст. 27 Закону України Про рекламу на ТОВ ГЛАВ ПИВ ТРЕСТ накладено штраф у розмірі 5 083, 00 грн.;

Одночасно, 15.05.2019р. позивачем винесено рішення № 19-02 про зупинення розповсюдження реклами.

Вищезазначені рішення отримані ТОВ ГЛАВ ПИВ ТРЕСТ 27.05.2019р.

З огляду на невиконання в добровільному порядку відповідачем вказаних рішень, позивач звернувся до суду.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються Законом України Про рекламу .

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України Про рекламу , останній регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про рекламу , реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 7 Закону України Про рекламу , основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України Про рекламу , реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України Про рекламу , недобросовісна реклама забороняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про рекламу , на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Згідно з ч. 2, 6, 7 ст. 27 Закону України Про рекламу , відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні:

у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, із змісту положень Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693 (далі - Порядок № 693) вбачається, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою та її територіальних органів.

Згідно п. 11 Порядку № 693, накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Відповідно до п. 18 Порядку № 693, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Пунктом 20 Порядку № 693 закріплено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про порушення законодавства про рекламу.

При цьому, сума штрафної санкції, визначена за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, після закінчення строку на оскарження відповідного рішення, якщо його не було оскаржено, набуває статусу узгодженого грошового зобов`язання та підлягає сплаті до державного бюджету.

З огляду на викладене, не сплачені у добровільному порядку узгоджені штрафні санкції за правопорушення законодавства про рекламу підлягають стягненню з винних осіб у судовому порядку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.10.2019р. у справі №480/448/19.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.05.2019р. № 39, № 40 направлені на адресу відповідача 24.05.2019р. та отримані останнім 27.05.2019р.

Вищевиколадене, у свою чергу, свідчить про те, що позивачем було виконано передбачений п. 18 Порядку № 693 обов`язок із направлення у десятиденний строк суб`єкту господарювання другого примірнику рішення про накладення штрафу.

Водночас, вказані рішенні в добровільному порядку станом на дату розгляду справи в суді, відповідачем не виконані.

Одночассно, суд вважає за необхідне наголосити, що предмет доказування у цій адміністративній справі входять обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення штрафу у судовому порядку: 1) наявність рішення про накладення штрафу; 2) факт набрання ним чинності (не оскарження в судовому чи адміністративному порядку у встановлені законом строки); 3) встановлення факту сплати штрафу у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому питання правомірності застосування до відповідача штрафу не входить до предмету доказування, оскільки рішення про його накладення не є предметом спору в справі про стягнення штрафу.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 12.05.2020р. у справі № 1.380.2019.007142.

За таких обставин, рішення позивача від 15.05.2019р. № 45, 46, 47, 48 станом на час розгляду даної справи є чинними, доказів виконання вказаних рішень або їх оскарження відповідачем не надано, що дає підстави для висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛАВ ПИВ ТРЕСТ за рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.05.2019р. № 39, № 40 штраф у розмірі на загальну суму 6 783, 00 грн. (сім тисяч сімсот вісімдесят три гривні 00 копійок) до державного бюджету України, одержувач: Отримувач УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37995466, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 21081100, UA798999980000031113106026011. Адміністративні штрафи та інші санкції.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська