Постанова

від 21.01.2021 по справі 160/5530/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2021 року м. Дніпросправа № 160/5530/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року

у адміністративній справі № 160/5530/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Агра" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дніпровської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року задоволено адміністративний позов ПАТ Агро , визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми Р від 31.01.2020 р. №0002960504, яким Приватному акціонерному товариству АГРА збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Орендна плата з юридичних осіб 18010600 у розмірі 1657233, 33 грн. (один мільйон шістсот п`ятдесят сім тисяч двісті тридцять гривень 33 копійки), та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства АГРА судові витрати за сплату судового збору у розмірі 21 020,00 грн.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем по справі з підстав порушення вимог матеріального права, зокрема, вимог ст. 206 Земельного Кодексу України, яка вказує на платність користування землею в Україні та врегулювання питань оподаткування лише за нормами Податкового кодексу України і законами про внесення змін до ПКУ та/або положеннями, які встановлюється відповідальність за порушення вимог податкового законодавства, а на підтвердження цього, відповідач посилається в апеляції на зміст положень пп.4.1.1. п.4.1 ст.4, ст.6, п.8.3. ст.8, п.п.14.1.73 пп.14.1.147 пп.14.1.136 п.14.1 ст.14, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.102.1 ст.102, статтями 269 та 270, пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.286.2 ст.286, п.287.10 ст.287, п.288.1 п.288.2 п.288.3 пп.288.5.1 пп.288.5.2 п.288.5 п.288.7 ст.288, п.289.1 п.289.2 ст.289 Податкового кодексу України. Крім того, апелянт вказує на неврахування судом наявності у податкового органу витягів ДЗК, виданих у порядку здійснення дискреційних повноважень компетентного на те органу, а також вказує на не надана належної правової оцінки судом первинним документам, які використовувались під час проведення перевірки. За наведених обставин, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити інше рішення про відмову у задоволенні вимог позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність доводів апелянта та просить залишити без змін законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача та відзивів на скаргу, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин спірних правовідносин та правильність застосування до них норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апелянта та для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з нижченаведеного

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення рішення форми Р : від 31.01.2020 р. № 0002960504, яким ПрАТ АГРА збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Орендна плата з юридичних осіб 18010600 в розмірі один мільйон шістсот п`ятдесят сім тисяч двісті тридцять гривень 33 копійки; та від 31.01.2020 р. №0002950504, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Орендна плата з юридичних осіб 18010600 в розмірі шістсот шістдесят три тисячі триста шістдесят чотири гривні 83 копійки - були прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ АГРА від 28.12.2019 р. N18962/04-36-05-04/31659485, оформленого за результатом проведеної на підставі Наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.12.2019 року № 1632-п документальної позапланової виїзної перевірки з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають в користуванні ПрАТ АГРА за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року.

За змістом Акту перевірки, результатами перевірки встановлено порушення п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п.п.271.1.1. п.271.1 ст.271, ст.285, ст.286, ст.287, ст. 288, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, які знаходяться на території Соборного району за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року на загальну суму 1 149 341, 34 грн., а також встановлено завищення суми орендної плати за земельні ділянки, які знаходяться на території Шевченківського району за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року на загальну суму 57 905,53 грн., а у відповідь на подані позивачем 17.01.2020 р. заперечення по Акту документальної позапланової виїзної перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 28.01.2020 р. на адресу Товаристо направлено лист від №9631/10/04-36-05-04 Про результати розгляду заперечень , в якому частину Акту перевірки в іншій редакції, на підставі чого відповідачем первісно приймалося два податкових повідомлень-рішень форми Р від 31.01.2020 р. № 0002960504 та №0002950504, які оскаржувалися позивачем до контролюючого органу вищого рівня ДПС України, від якого 28.04.2020 року позивач отримав Рішення про результати розгляду скарги №14143/6/99-00-08-05-06-06 від 23.04.2020 року, яким ДПС України скасував податкове повідомлення-рішення форми Р від 31.01.2020 р. № 0002950504, та залишив без змін оскаржуване повідомлення-рішення форми Р від 31.01.2020 р. №0002960504.

Досліджуючи висновки Акту перевірки, які покладені в основу оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції правильно акцентував увагу на тому, що розбіжності між сплаченими ПрАТ АГРА у період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року та нарахованими контролюючим органом у 2020 році сумам орендної плати за земельні ділянки, які знаходяться у використанні ПрАТ АГРА : за адресою: м.Дніпро пр.Праці-вул.Стартова загальною площею 3,3981 га (кадастровий номер 1210100000:03:005:0023); за адресою: м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд.1 загальною площею 0,5265 га (кадастровий номер 1210100000:03:318:0064) і загальною площею 0,0554 га, з яких 0,0247 га (кадастровий номер 1210100000:03:318:0007) - виникли у зв`язку з використанням відповідачем при перевірці позивача тільки наданих Центром надання адміністративних послуг за зверненням Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за відповідні роки, які відображають інформацію станом саме на 2019 рік (від 11.07.2019 року №1107-4461 і №1107-4460 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:005:0023; від 23.06.2018 року №74/220618/03-07 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:318:0064; від 12.07.2019 року №1107-4508 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:318:0007).

Крім того, як встановлено судом першої інстанції за матеріалами справи, ПрАТ АГРА не погоджуючись з позицією контролюючого органу, задля підтвердження правильності проведених ним у 2017 та у 2018 нарахувань та оплати за користування земельними ділянками, звертався з запитами: до Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просив підтвердити або спростувати правильність оформлення Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2017 року №19/140217/03-07 (земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:005:0023), від 08.02.2017 року №27/060217/03-07 (земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:318:0064) та від 19.01.2018 року №150/0/197-18 (земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:318:0007), які були використані ним для обчислення розміру орендної плати за відповідні земельні ділянки у вказані періоди; а також до Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з вимогою надати відомості про нормативну грошову оцінку та коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельних ділянок (Кф), якими позивач користувався у 2017 та у 2018, і сплачував за них земельний податок.

Зміст отриманих позивачем відповідей на свої запити до Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, фактично вже само по собі спростовує наведені відповідачем у Акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п.п.271.1.1. п.271.1 ст.271, ст.285, ст.286, ст.287, ст. 288, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, та свідчать про правильність нарахування та сплаті позивачем податків у 2017 та 2018 роках.

А саме, Відділом у м.Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було підтверджено правильність інформації, що наводилася у Витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2017 року №19/140217/03-07 (земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:005:0023), від 08.02.2017 року №27/060217/03-07 (земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:318:0064) та від 19.01.2018 року №150/0/197-18 (земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:318:0007), в тому числі і стосовно кодів КВЦПЗ, що містилися в Державному земельному кадастрі станом на дати формування вищезазначених витягів. Одночасно, вказаний відділ у відповіді зазначив чіткі дати змін кодів КВЦПЗ ділянок, та підтвердив, що показники інфляції з 2017 року не змінювались та залишились на рівні 1. В свою чергу, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, було підтверджено відповідність інформації усіх показників, що містилась в отриманих та використаних позивачем при обчисленні і сплаті орендної плати за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року Витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (починаючи з загальної площі і кадастрових номерів та до коефіцієнтів функціонального використання земельних ділянок і нормативної грошової оцінки земельних ділянок на відповідні 2017, 2018 роки).

Для правильного вирішення спору у цій справі, дійсно слід керуватися відповідними нормами податкового законодавства, якими врегульовано відносини у сфері обов`язкової сплати за землю у формі земельного податку (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України), який відповідно до вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України зобов`язаний платник податків сплачувати в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, перевіряючи висновки контролюючого органу у цій справі стосовно сплати позивачем орендної плати по земельним ділянкам, які знаходяться у нього в користуванні, суд першої інстанції правильно спирався на положення ст.201 Земельного кодексу України, ст.21 Закону України Про оренду землі , ст.5 ст.18 ст.20 ст.23 Закону України Про оцінку земель , 14.1.125 п.14.1 ст.14, ст.78, ст.86, ст.ст.285-287, ст.289 Податкового кодексу України, за результатом аналізу яких у контексті спірних правовідносин, суд дійшов обґрунтованого висновку, що платник податків зобов`язаний обчислювати розмір орендної плати за землю на підставі умов договору оренди і з дотриманням вимог Податкового кодексу України, який передбачає визначення орендної плати виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, і величину цього коефіцієнту щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за певною формулою.

Стосовно спору у цій справі, суд першої інстанції правильно акцентував увагу на тому, що як позивач по справі, так і контролюючий орган повинні були застосовувати у спірних правовідносинах нормативно грошову оцінку, що на відповідний період затверджувалася рішенням ради, або Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за правильність формування якого (в тому числі і коефіцієнта функціонального використання - Кф) відповідальність несе в розрізі спірних відносин - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а не позивач.

При цьому, чинним законодавством на платника податків, як користувача земельної ділянки, покладається тільки обов`язок використовувати відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що є вже визначеною у Витягу на момент складання податкової звітності.

Отже, оскільки позивач по цій справі не може нести відповідальності за правильність обчислення нормативно грошової оцінки, що була зазначена у Витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2017 року №19/140217/03-07 (земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:005:0023), від 08.02.2017 року №27/060217/03-07 (земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:318:0064) та від 19.01.2018 року №150/0/197-18 (земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:318:0007), та має обов`язок при складанні податкової звітності використовувати саме отримані з Держгеокадаству Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, як у даному спірному випадку саме і вчинив позивач по справі у 2017 році та у 2018 році, сплативши орендну плату за вищезазначені земельні ділянки на підставі отриманих відповідно до чинного законодавства Витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу у цій справі на те, що відповідач під час перевірки, безпідставно не взяв до уваги використання позивачем при нарахуванні та сплаті орендної плати земельних ділянок у відповідні спірні роки саме отриманих від ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Витягів: - від 16.02.2017 року №19/140217/03-07 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:005:0023; - від 08.02.2017 року №27/060217/03-07 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:318:0064; і від 19.01.2018 року №150/0/197-18 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:318:0007), які містили в собі інформацію про коефіцієнт функціонального використання (Кф), цільове призначення земельної ділянки та нормативну грошову оцінку земельних ділянок саме станом на 2017 і на 2018 роки.

Правильною судова колегія також визнає надану судом першої інстанції оцінку виниклим розбіжностям по нормативно грошовій оцінці спірних земельних ділянок за перевіряємий період, підставою чого став лише тільки факт використання відповідачем Витягів про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які було сформовано не у 2017 р. і у 2018 р. (коли позивач мав обов`язок декларування та сплати податку), а вже у 2018 та у 2019 р. але з приміткою станом на 2017р./станом на 2018 р. .

При цьому, використовуючи під час перевірки вказані Витяги з примітками станом на 2017р. станом на 2018 р. , відповідач не звернув увагу

- на положення затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України зареєстрованого Міністерством юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25.11.2016 № 489, яким не передбачено формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку за минулі роки

- на те, що вказані Витяги з примітками, містили в собі інформацію про розміри коефіцієнтів функціонального використання (Кф) земельних ділянок та цільового призначення земельних ділянок (КВЦПЗ), що встановлені були вже на 2018 і 2019, та які були іншими, значно вищими у зрівнянні з показниками по (Кф) і (КВЦПЗ), які визначалися у 2017 та 2018, що відповідно збільшувало станом на 2019 р. нормативно грошову оцінку земельних ділянок, які позивач використовував у 2017 та у 2018, та сплачував за них податок у порядку та розмірах, встановлених на той час.

Судова колегія повністю підтверджує наведену у попередньому абзаці позицію суду першої інстанції, оскільки використані відповідачем під час перевірки Витяги, оформлені всупереч нормам діючого законодавства. А в доповнення, судова колегія зазначає про відсутність у відповідача права взагалі на донарахування суб`єкту господарюванню зобов`язань по за платежем Орендна плата з юридичних осіб 18010600 за минулі періоди на підставі отриманих з Центру надання адміністративних послуг Витягів, до яких внесено інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на 2019 рік, а не за відповідні минулі роки, в яких позивач своєчасно нарахував та сплатив податки.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія визнає безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача про правомірність використання ним інформації, отриманої від компетентного органу державної влади - Дєржгеокадастру, оскільки вказані доводи окрім власного переконання контролюючого органу у своїй правоті, не мотивовані жодною нормою матеріального права

Тому в обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення суду першої інстанції на перековання апеляційного суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов