Постанова

від 02.06.2021 по справі 904/2269/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/2269/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Крючкова Н.В.,

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства фірма "Бомонд"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2020 (судді: Березкіна О. В., Антонік С. Г., Іванов О. Г.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020 (суддя Загинайко Т.В.)

за позовом Приватного підприємства фірми "Бомонд"

до Кам`янської міської Ради Дніпропетровської області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Приватне підприємство фірма "Бомонд" (далі - Фірма, Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Кам`янської міської Ради Дніпропетровської області (далі - Рада, Відповідач) про:

- внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.09.2014 №12950 (площа 1,5952 га, кадастровий номер: 1210400000:02:004:0217, яка розташована за адресою: вул. Українська, 85, м. Кам`янське Дніпропетровської області), шляхом доповнення пункту 2.2. та пункту 4.1. договору наступним змістом:

"пункт 2.2. договору: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом 01 січня 2016 року становить 5 746 062 грн. 45 коп.; станом на 01 січня 2017 року становить 6 089 625 грн. 22 коп.; станом на 01 січня 2018 року становить 6 089 625 грн. 22 коп.

- пункт 4.1. договору: "Орендна плата за земельну ділянку площею 1,5952 га складає з 01.01.2016 по 31.12.2016 з урахуванням коефіцієнта індексації - 172 381 грн. 87 коп.; з 01.01.2017 по 31.12.2017 з урахуванням коефіцієнта індексації складає - 182 688 грн. 76 коп.; з 01.01.2018 по 31.12.2018 з урахуванням коефіцієнта індексації складає - 182 688 грн. 76 коп."

- визначення дати набрання чинності змін, що мають бути внесені у вищезазначений договір - з моменту введення в дію рішенням Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015 №1339-64/VI коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,5, - 01.01.2016 рік.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що право на внесення змін у договір оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати виникло у Позивача з 01.01.2016, оскільки саме з цієї дати рішенням Відповідача від 08.07.2015 введено в дію коефіцієнт, який дорівнює 0,5, у той час, як протягом майже 3 років Позивач сплачував орендну плату в значно більшому розмірі за коефіцієнтом 0,64.

2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у справі №904/2269/19, відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

2.2. Вирішуючи спір господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що нормативна грошова оцінка землі є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, як однієї з істотних умов договору оренди землі. Поряд з цим, відмова у задоволенні позову зумовлена відсутністю доказів, які б підтверджували вартість нормативної грошової оцінки землі у заявлений позивачем період (станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018).

2.3. Додатково апеляційна інстанція вказала на те, що протягом 2017-2018 років Відповідачем прийнято ряд рішень, якими збільшувався розмір орендної плати за використання земельних ділянок.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням і постановою господарських судів попередніх інстанцій, Позивач подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 03.12.2013 у справі №5009/3430/12, від 07.10.2015 у справі №922/3871/14, від 02.03.2016 у справі №922/583/14, від 18.05.2016 у справі №6-325цс16, постановах Верховного Суд від 13.06.2019 у справі №910/11764/17, від 17.05.2018 у справі №916/2344/17, від 28.02.2018 у справі №916/1357/16, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, від 02.06.2020 у справі №922/2845/19, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19, від 18.12.2019 у справі №804/937/16 щодо застосування статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", статті 289 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах.

3.3. Додатково скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України

3.4. У відзиві на касаційну скаргу Відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій - без змін.

4. Обставини встановлені судами

4.1. 11.09.2014 між Позивачем (орендар) та Відповідачем (орендодавець) укладений договір №12950 оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для розміщення майнового комплексу, площею 1,5952 га, кадастровий номер 1210400000:02:004:0217, яка розташована за адресою: м. Кам`янське, вул. Українська, 85.

4.2. Пунктом 4.4. Договору сторони передбачили умови перегляду орендної плати, а саме: зміни умов господарювання, передбачених договором (підпункт 4.4.1.); зміни розмірів земельного видатку (підпункт.4.4.2); підвищення цін, тарифів у тому числі в наслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (підпункт 4.4.3.); погіршення стану орендної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами (підпункт 4.4.4.); прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства (підпункт 4.4.5); затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 4.4.6.); в інших випадках, передбачених законом (підпункт 4.4.7).

4.3. Рішенням Ради від 12.07.2013 №842-38/VI "Про затвердження нормативно грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста із застосуванням базової вартості 1 м 2 в розмірі 199,64 грн та введено її в дію з 01.01.2014. Для всіх земельних ділянок у лівобережній частині міста при розрахунку нормативної грошової оцінки землі вирішено застосовувати єдиний сукупний коефіцієнт Км3 з урахуванням локального фактору місцезнаходження земельної ділянки на намивних територіях, який дорівнює 1,02. Установлено коефіцієнт для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядниками яких є Рада, на рівні трикратного розміру земельного податку з 01.01.2014. Землекористувачам одержати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, привести договори оренди земельних ділянок у відповідність до цього рішення.

4.4. Рішенням Ради від 08.07.2015 №1339-64/VI внесено зміни до рішення Ради від 12.07.2013 №842-38/VІ та вирішено, що для всіх земельних ділянок міста, окрім земель, які надані в користування промисловим підприємствам, що є джерелами забруднення, при розрахунку нормативної грошової оцінки треба застосовувати єдиний сукупний коефіцієнт Км3, який дорівнює 0,5.

4.5. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі №0440/5411/18 визнано протиправним та нечинним рішення Ради від 08.07.2015 №1339-64/VI з відновленням в редакції рішення Ради від 12.07.2013 №842-38/VI.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника Позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5.2. Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.3. Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

5.4. За змістом частин першої та другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

5.5. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

5.6. Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

5.7. Пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

5.8. В такий спосіб саме нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03.12.2013 у справі №3-34гс13, від 07.10.2015 у справі №3-481гс15, від 02.03.2016 у справі №3-476гс15, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2018 у справі №922/518/14, від 22.01.2019 у справі №922/539/18, від 13.06.2019 у справі №910/11764/17, 23.10.2019 у справі №904/8787/17, від 05.02.2020 у справі №904/1337/19.

5.9. Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

5.10. Відповідно до частини другої статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

5.11. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

5.12. Виходячи зі змісту статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі", за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

5.13. Згідно із положеннями частини першої статті 13 та частин першої, другої статті 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

5.14. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Ради від 12.07.2013 №842-38/VI "Про затвердження нормативно грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста із застосуванням базової вартості 1 м 2 в розмірі 199,64 грн та введено її в дію з 01.01.2014.

Вказаним рішенням встановлено, що для розрахунку нормативної грошової оцінки землі, до якої належить орендована відповідачем земельна ділянка, має застосовуватись єдиний сукупний коефіцієнт Км3 0,64.

5.15. У подальшому рішенням Ради від 08.07.2015 №1339-64/VI були внесені зміни до рішення Ради від 12.07.2013 №842-38/VІ та вирішено, що для всіх земельних ділянок міста, окрім земель, які надані в користування промисловим підприємствам, що є джерелами забруднення, при розрахунку нормативної грошової оцінки треба застосовувати єдиний сукупний коефіцієнт Км3, який дорівнює 0,5.

5.16. Також суди встановили, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі №0440/5411/18 визнано протиправним та нечинним рішення Ради від 08.07.2015 №1339-64/VI з відновленням в редакції рішення Ради від 12.07.2013 №842-38/VI.

5.17. Водночас, поза увагою судів залишилось те, що 23.07.2019 постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі №0440/5411/18 було скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019, у задоволенні позовних вимог про визнання нечинним рішення Ради від 08.07.2015 №1339-64/VI відмовлено. Постановою Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №0440/5411/18 постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 залишено без змін.

5.18. Як наслідок, суди попередніх інстанцій не з`ясували чи відповідає наданий Позивачем витяг з технічної документації вимогам розпорядчих актів органу місцевого самоврядування та не встановили чи підтверджує він розмір нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки станом на момент розгляду справи.

5.19. При цьому, чинне земельне законодавство, у тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише вказує про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі.

Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.

5.20. Викладеним спростовуються висновки судів попередніх інстанцій щодо необхідності надання витягів з технічної документації за попередній період (станом на 01.01.2016, 01.01.2017 та 01.01.2018).

5.21. Водночас, суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні позову з зазначених підстав, не врахували, що позовні вимоги складаються з декількох вимог, а тому відмова у його задоволенні за формальною ознакою не відповідає завданню господарського судочинства.

5.22. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Отже, звертатися з позовом може не будь-яка, а лише заінтересована особа.

5.23. У цій справі, як встановлено судами попередніх інстанцій, Позивач звернувся з вимогою про внесення змін до договору оренди. При цьому, ним були подані документи, що підтверджують його розрахунки.

5.24. Проте, ані місцевий господарський суд, ані апеляційна інстанція, в порушення норм процесуального права, не надали оцінки наявним у матеріалах справи витягам з технічної документації, в результаті чого не перевірили розмір заявлених у справі позовних вимог про внесення змін в договір оренди в частині встановлення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки обрахованої із застосуванням коефіцієнту 0,5, що призвело до передчасних висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову.

5.25. Суди фактично самоусунулися від встановлення дійсних обставин справи та від аналізу доказів, якими Позивач обґрунтовував свої вимоги у даній справі.

Разом з тим, згідно імперативних приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду сформованого у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

5.26. Щодо моменту зміни договірного зобов`язання внаслідок їх внесення судовим рішенням, Верховний Суд звертає увагу на правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 у справі №921/530/18, яка відступила від висновків Верховного Суду України у постанові від 18.05.2016 у справі №6-325цс16 та зазначила, що якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили.

5.27. Зважаючи на викладене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень знайшли своє часткове підтвердження, що є підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій.

5.28. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.29. Разом з тим, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, вони зазначеним критеріям не відповідають, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. Відповідно до частини четвертої статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

6.4. Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

6.5. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, зокрема, визначити та встановити який коефіцієнт має застосовуватись для обрахунку нової нормативної грошової оцінки, і, відповідно, чи підтверджує наданий Позивачем витяг із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки розмір заявлених у справі позовних вимог про внесення змін в договір оренди в частині встановлення нормативно-грошової оцінки, обґрунтованості застосування коефіцієнтів при його складанні з урахуванням вимог щодо змагальності, диспозитивності судового процесу.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства фірма "Бомонд" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020 у справі №904/2269/19 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв Судді Н. О. Багай Т. Б. Дроботова