Ухвала

від 15.06.2021 по справі 810/2406/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 червня 2021 року

Київ

справа №810/2406/18

адміністративне провадження №К/9901/8579/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглядаючи в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 810/2406/18 за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ХАС , як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 04.02.2004 № 60, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ХАС , Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування про стягнення боргу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Полтавській області, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року (головуючий суддя - Василенко Г. Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 року (головуючий суддя - Губська Л. В., судді: Епель О. В., Карпушова О. В.),

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Головне управління ДФС у Полтавській області (далі - позивач, ГУ ДФС) звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ХАС як уповноваженої особи за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 4 лютого 2004 року, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми ХАС , Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування солідарно кошти у розмірі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 7918200,56 грн.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 5 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 року, адміністративний позов задовольнив частково, стягнув з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ХАС як уповноваженої особи за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 4 лютого 2004 року, податковий борг у сумі 7918200,56 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків виникає у контролюючого органу лише щодо такого платника податків, який має податковий борг та якому вручено податкову вимогу, за умови непогашення таким платником податків податкової заборгованості протягом 60 календарних днів з дня вручення йому податкової вимоги. У цій справі Карлівською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області було сформовано та направлено податкову вимогу ТОВ Фірмі ХАС , як уповноваженій особі за Договором № 60, тобто платнику податків, який у розумінні Податкового кодексу України має податковий борг. В той же час, доказів наявності податкового боргу у інших відповідачів як окремих платників податків, контролюючий орган не надав.

У зв`язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для стягнення усієї суми податкового боргу, але виключно з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ Фірму ХАС як уповноважену особу за Договором № 60.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу, що податковий борг підлягає стягненню солідарно, суди попередніх інстанцій, з посиланням на постанову Верховного Суду від 15 лютого 2018 року у справі № 826/10257/16, зазначили, що солідарну відповідальність учасники спільної діяльності несуть виключно за зобов`язаннями, які виникли із господарських та цивільних правовідносин. Положення відповідних статей Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин, пов`язаних зі стягненням податкового боргу.

Не погодившись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 року, Головне управління ДПС у Полтавській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Полтавській області, подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмовлених позовних вимог і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до вимог пункту 88.3 статті 88, пункту 87.12 статті 87 ПК України джерелом погашення податкового боргу, що виник за операціями в межах спільної діяльності, є майно платників податків, що є учасниками такого договору, тобто ТОВ Фірма ХАС та АТ Укргазвидобування . При цьому, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року №1100 майно (майнові права) - це в тому числі кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, цінні папери, внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації. Отже, податковий борг підлягає стягненню з рахунків ТОВ Фірми ХАС , відкритих на уповноважену особу за Договором №60, а також з рахунків ТОВ Фірми ХАС і ПАТ Укргазвидобування як самостійних юридичних осіб.

Крім того, згідно з пунктом 7.5. Договору №60 збитки спільної діяльності покриваються за рахунок спільного майна (у тому числі грошових коштів) Сторін, яке обліковується на окремому балансі спільної діяльності. У випадку, якщо спільного майна сторін недостатньо для покриття збитків, обов`язок щодо їх відшкодування покладається на сторону, яка винна у їх виникненні.

Пунктом 8.1 Договору №60 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору, Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов даного Договору.

Статтею 1138 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність учасників за спільними зобов`язаннями. Приписами частини другої зазначеної статті передбачено, якщо договір простого товариства пов`язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов`язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

ГУ ДПС вважає, що системний аналіз наведених норм свідчить про те, що діючи спільно задля досягнення мети договору про спільну діяльність сторони також спільно беруть участь у зобов`язаннях. Спільні зобов`язання можуть виникати як з укладених від імені всіх учасників простого товариства договорів (договірні зобов`язання), так і з інших підстав. Відповідно, за такими зобов`язаннями усі учасники спільно несуть відповідальність перед третіми особами.

Водночас, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій помилково застосували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 лютого 2018 року у справі № 826/10257/16, оскільки правовідносини не є подібними до цієї справи.

Верховний Суд ухвалою від 11 вересня 2020 року відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з метою перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування положень пункту 87.12 статті 87, пункту 88.3 статті 88, пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України та приписів статей 1137, 1138, 1141 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.

Від ГУ ДПС надійшло клопотання про заміну позивача - Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 36461639) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 43142831).

Враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, на час розгляду цієї справи, органом який виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, є Державна податкова служба України та її територіальні органи. Отже, у цій справі наявні підстави для задоволення клопотання і здійснення заміни сторони у справі в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, шляхом заміни Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 36461639) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 43142831), для якого усі дії, вчинені в адміністративному процесі, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Колегією суддів визначено, що спірним у цій справі є питання можливості застосування у податкових правовідносинах приписів цивільного законодавства щодо солідарної відповідальності учасників Договору про спільну діяльність, як наслідок, стягнення з них податкового боргу солідарно.

17 листопада 2020 року, тобто після відкриття касаційного провадження у справі № 810/2406/18, Верховний Суд розглянув справу № 820/6620/16, предметом спору у якій було стягнення коштів у сумі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 22302113, 99 грн з поточних рахунків учасників Договору про спільну діяльність від 15 вересня 2004 року № 927 шляхом перерахування коштів за відповідними реквізитами. За наслідками касаційного перегляду Верховний Суд ухвалив постанову, у якій, проаналізувавши умови Договору про спільну діяльність, а також приписи статей 1137, 1138, 1141 Цивільного кодексу України дійшов висновку про можливість застосування положень Цивільного кодексу України у даних правовідносинах, оскільки солідарна відповідальність передбачена умовами укладеного Договору, а Договір укладено відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідачів у солідарному порядку.

При цьому, правовідносини у справі № 820/6620/16 є подібними до справи № 810/2406/18, а тому зазначені висновки підлягають врахуванню під час касаційного перегляду відповідно до частини третьої статті 341 КАС України.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне відступити від зазначених висновків Верховного Суду, оскільки умови договорів про спільну діяльність, як і норми Цивільного кодексу України, зокрема з питання солідарної відповідальності учасників не можуть бути застосовані у податкових спорах, оскільки це суперечить змісту норм ПК України щодо сфери його дії. Статтею 1 ПК України встановлено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, тоді як нормами ЦК України регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (стаття 1 ЦК України).

Подібний підхід до розмежування правовідносин, у яких можуть бути застосовані норми Цивільного кодексу України, викладений у постанові від 15 лютого 2018 року у справі № 826/10257/16, яку було враховано судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

Також, у постанові від 27 березня 2018 року у справі №826/9966/16 Верховний Суд зазначав, що у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності. Верховний Суд в межах цієї справи, встановивши, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю Надра Геоцентр є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договору про спільну діяльність, оскільки до компетенції цього платника податку згідно умов договору належить сплата передбачених чинним законодавством податків, обов`язкових (зборів) платежів, а відтак, у податкову заставу передається майно саме такого платника податків.

Тобто, у справах № 826/10257/16 і №826/9966/16 Верховний Суд висловлювався про пріоритет відповідальності платника податків, який за умовами Договорів є особою, відповідальною за сплату податків, обов`язкових (зборів) платежів.

Не зважаючи на те, що у справах № 826/10257/16 і №826/9966/16 предметом спору було рішення контролюючого органу про внесення майна учасника договору у податкову заставу, тобто правовідносини є відмінними від цієї справи, колегія суддів вважає, що безпосередній підхід до вирішення питання відповідальності за невиконання податкового обов`язку при здійсненні операцій, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, також підлягає врахуванню у справах щодо стягнення податкового боргу.

Також колегія суддів враховує, що Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування подало клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду як такої, що містить виключну правову проблему з огляду на наявність різних підходів Верховного Суду про можливість солідарної відповідальності учасників договорів про спільну діяльність зі сплати грошових зобов`язань, визначених відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 346 КАС України суд який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.

Враховуючи, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 810/2406/18, наявні підстави для передачі справи на розгляд палати, до якої входить така колегія. Водночас, підстави вважати, що зазначена справа містить виключну правову проблему відсутні, а тому у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду належить відмовити.

Згідно зі статтею 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.

Керуючись статтями 346, 347 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Справу № 810/2406/18 за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ХАС , як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 04.02.2004 № 60, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ХАС , Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування про стягнення боргу - передати на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко