Рішення

від 10.06.2021 по справі 611/283/21

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/283/21

Провадження № 2/611/95/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря - Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

29 квітня 2021 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 ,звернувся до суду із заявою про визначення останній додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері - ОСОБА_3 , посилаючись на те, що після її смерті залишилась спадщина, а саме - земельна ділянка, площею 6,3040 га з кадастровим номером 6320481000:04:000:0203, земельна ділянка площею 1,2898 га з кадастровим номером 6320481000:03:000:0015, земельна ділянка площею 2,1289 га з кадастровим номером 6320481000:04:000:0256, а також земельна ділянка площею 0,1984 га з кадастровим номером 6320481000:03:000:0216, які розташовані на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського (Ізюмського) району Харківської області.

При зверненні ОСОБА_2 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, нотаріусом було повідомлено, що нею пропущений строк для подання такої заяви.

Позивач, посилаючись на те, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений ОСОБА_2 з поважних причин, так як про наявність заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Великокомишуваської сілької ради Барвінквського району Харківської області 21 липня 2015 року, вона дізналася лише на початку 2021 року, просив суд визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 05 квітня 2021 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 17 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі.

В судове засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Як передбачено ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 10 березня 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (а.с.14).

ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується фотокопією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про шлюб, з якого вбачається, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5 (а. с. 16, 49).

З заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Великокомишуваської сілької ради Барвінквського району Харківської області 21 липня 2015 року, вбачається, що ОСОБА_3 заповідала все своє майно своїй дочці ОСОБА_2 (а.с. 11).

Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 2 ст. 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , і саме з цього часу починається строк для прийняття спадщини спадкоємцями.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні знайшли своє підтвердження пояснення ОСОБА_1 стосовно того, що ОСОБА_2 зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте приватний нотаріус Барвінківського районного нотаріального округу Харківської області, повідомила останній , що вона пропустила строк, необхідний для оформлення спадщини після померлої ОСОБА_3 , що вбачається з постанови про відмову в видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.5).

З заяви ОСОБА_6 , засвідченої 28.05.2021 приватним нотаріусом Барвінківського районного нотаріального округу Харківської області, убачається, що в січні 2021 року вона разом з ОСОБА_2 розбирали речі у житловому будинку, у якому раніше проживала ОСОБА_3 , коли в одній із кімнат над лежанкою в закутку знайшли заповіт останньої відносно земельних ділянок.

У відповідності до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування визначено, що суди відкривають провадження по справам у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Це положення також закріплено у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/04-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування . Також, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Згідно зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує, що ОСОБА_2 пропустила шестимісячний строк з поважних причин, оскільки на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем не проживала, про наявність заповіту, складеного на її користь, дізналася поза межами строку, передбаченого ч.1 ст. 1270 ЦК України.

Обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на підстави пропуску ОСОБА_2 встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , заслуговують на увагу та на думку суду є поважними причинами. Доказів, які спростовують твердження позивача щодо поважності причин пропуску ОСОБА_2 строку подання заяви про прийняття спадщини суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 пропущений з поважних причин, визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 159, 174, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер і серія паспорта НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в межах трьох місяців з дня вступу в законну силу даного рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Барвінківський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 10 червня 2021 року.

Суддя Ю.А. Коптєв