Постанова

від 03.06.2021 по справі 402/761/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2021 року м. Кропивницький

справа № 402/761/18

провадження № 22-ц/4809/639/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Карпенка О. Л.

за участі секретаря - Тимошенко Т.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Данилово-Балківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Благовіщенської міської ради,

третя особа - Відділ освіти, молоді та спорту Благовіщенської районної державної адміністрації

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2020 року у складі судді Бондаренка А.А. і

В С Т А Н О В И В:

В липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Данилово-Балківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (далі - Данилово-Балківський НВК) та просила:

-визнати незаконним та скасувати наказ № 39 від 07.06.2018 Про розірвання трудового договору , винесений директором Данилово-Балківського НВК;

-поновити ОСОБА_1 , на посаді вихователя Данилово-Балківського НВК;

-стягнути з Данилово-Балківського НВК на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3 536,00 грн, матеріальну допомогу на оздоровлення та 5000 грн моральної шкоди;

-допустити негайне виконання рішення про поновлення на роботі та про присудження виплати заробітної плати за один місяць;

-покласти на відповідача судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 було звільнено з посади вихователя директором Данилово-Балківського НВК через відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 08.05.2018 без поважних причин.

Позивач вважає, що відповідачем при звільненні були порушені вимоги Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), зокрема, від ОСОБА_1 не вимагалися письмові пояснення, не складалися відповідні акти, а факт прогулу не зафіксований належним чином.

Також, наказ про звільнення був винесений без урахування поважної причини відсутності на роботі, а саме факту звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою через погіршення стану здоров`я.

Директором при обранні стягнення не враховано попередню роботу ОСОБА_1 та професійні досягнення, зокрема, 26 років педагогічного стажу, за які не було застосовано до позивача жодного стягнення, наявність підтвердженої кваліфікаційної категорії спеціаліст першої категорії , проходження навчання з підвищення кваліфікації та вдячні відгуки батьків дітей навчального закладу.

Крім того, в оскаржуваному наказі про звільнення відсутні підстави для звільнення.

Також, ОСОБА_1 вважає, що в директора Данилово-Балківського НВК не було повноважень, щодо звільнення педагогічних працівників.

Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2019 року залучено до справи співвідповідача - Данилово-Балківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Благовіщенської районної ради (далі - Данилово-Балківський ЗЗСО І-ІІІ ступенів).

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що статутні документи Данилово-Балківського НВК дійсно не містять положення про право директора на звільнення позивачки, тому оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 виданий з порушенням ст. 40 КЗпП України, проте, позивачка звернулась до суду з позовними вимогами про поновлення на роботі з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2021 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи.

ОСОБА_1 не отримувала наказ про її звільнення та жодної згоди, в тому числі письмової, на пересилання трудової книжки не надавала.

Суд першої інстанції не врахував, що відповідач при звільненні повинен був врахувати 26 років педагогічного стажу ОСОБА_1 , за які до неї не було застосовано жодного стягнення, наявність підтверджено кваліфікаційної категорії спеціаліст першої категорії , проходження навчання з підвищення кваліфікації та вдячні відгуки батьків дітей навчального закладу.

Позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо пропуску нею строку для звернення до суду з позовом, адже матеріалами справи підтверджується, що позовна заява була надіслана цінним листом з описом до суду 04.07.2018, тобто в межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що допитані свідки - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , є підлеглими особами, тобто перебувають у трудових відносинах з відповідачем, а їх пояснення не є послідовними, та протирічать один одному.

Від директора Данилово-Балківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить зобов`язати ОСОБА_1 сплатити судовий збір, в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Данилюк Н.В. підтримала доводи апеляційної скарги.

Представники Данилово-Балківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Благовіщенської міської ради та Відділу освіти, молоді та спорту Благовіщенської районної державної адміністрації в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з судовою повісткою.

Від директора Данилово-Балківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Клочана А.Ф. надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки відповідач та третя особа про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглянути справу без їх участі, що відповідає положенням ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії витягу з наказу Данилово-Балківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Благовіщенської районної ради від 20 квітня 2018 року № 37 наказано звільнити з посади заступника директора по дошкільному вихованню ОСОБА_1 , з 20.04.2018. ОСОБА_1 переведена на посаду вихователя дитячого садка згідно з поданою заявою з 20.04.2018. Наказ підписаний Директором НВК.

Відповідно до копії наказу Данилово-Балківського НВК від 20 квітня 2018 року № 38 наказано внести корективи до графіка роботи вихователів ДНЗ. Затверджено графік роботи ОСОБА_1 з 11.00 хв. до 17.00 хв.

Відповідно до копії наказу Данилово-Балківського НВК від 07 червня 2018 року № 39 у зв`язку з відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 08 травня 2018 року без поважних причин наказано звільнити з посади вихователя НОК ОСОБА_1 за ст.40 п.4 з 07.06.2018. Наказано бухгалтеру ОСОБА_6 провести усі розрахунки, пов`язані із звільненням ОСОБА_1 з 07.06.2018.

Відповідно до копії Довідки № 57 від 18.06.2018 Новоархангельської центральної районної лікарні ОСОБА_1 зверталася по медичну допомогу 08.05.2018 в Новоархангельську ЦРЛ.

Відповідно до п.п. 5.5 Розділу V Статуту наказу Данилово-Балківського НВК (нова редакція) затвердженого рішенням Благовіщенської районної ради від 7 жовтня 2016 року № 112, Відділ освіти Благовіщенської районної державної адміністрації призначає та звільняє педагогічних працівників НВК.

Вирізка із 4 сторінки газети Слово і час за 15 квітня 2017 року містить статтю Наші діти - в надійних руках містить позитивний відгук сімей вихованців НВК про роботу ОСОБА_1 .

Копія Розділу ІІ Атестаційного листа мітить відомості про те, що за результатами атестації позивачки 31 березня 2016 року їй підтверджено кваліфікаційну категорію спеціаліст першої категорії .

Відповідно з копії лицьової сторони поштового конверту та копії опису вкладення 07.06.2018 року Данилово-Балківським НВК на адресу позивачки поштовим відправленням було відправлено трудову книжку.

Відповідно до копії наказу Данилово-Балківського НВК від 10 травня 2018 року № 81, наказано створено комісію по розслідуванню факту відсутності на роботі 08.05.2018 року ОСОБА_7 у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , упродовж двох робочих днів провести розслідування по встановленому факту відсутності вихователя ДНЗ ОСОБА_1 08.05.2018, отримати від вихователя ДНЗ ОСОБА_1 пояснення, скласти акт розслідування факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 08.05.2018.

Відповідно до копії наказу Данилово-Балківського НВК від 4 червня 2018 року № 38-а, наказано у зв`язку з тим, що вихователь НВК ОСОБА_1 була відсутня на роботі 08.05.2018 без поважної причини, робочий день 08.05.2018 вихователя НВК ОСОБА_1 вважати прогулом.

Відповідно до Акту № 1 вихователь ДНЗ ОСОБА_1 08.05.2018 була відсутня на робочому місці з 11.00 год. до 17.00 год. Акт засвідчений помічником вихователя ДНЗ ОСОБА_4 , та завідуючою господарством ОСОБА_10 .

Відповідно до Акту від 10.05.2018 комісією по розслідуванню факту відсутності 08.05.2018 на роботі вихователя ДНЗ ОСОБА_7 у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , засвідчено вказаний факт.

Відповідно до Акту № 2 від 10.05.2018 ОСОБА_3 та ОСОБА_10 засвідчено, що вихователь ДНЗ ОСОБА_1 у їх присутності відмовилась пояснити причину відмови проставити підпис про відсутність на робочому місці 08.05.2018 з 11.00 год. до 17.00 год.

Відповідно до Акту від 11.05.2018 комісією по розслідуванню факту відсутності 08.05.2018 на роботі вихователя ДНЗ ОСОБА_7 у складі ОСОБА_3 та ОСОБА_9 засвідчено, що вихователь ДНЗ ОСОБА_1 у їх присутності відмовилась проставити підпис про ознайомлення з текстом акту про розслідування причин відсутність на робочому місці 08.05.2018 з 11.00 год. до 17.00 год.

Відповідно до Акту № 1 від 04.06.2018 вихователь ДНЗ ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_10 відмовилась проставити підпис в наказі директора НВК від 04.06.2018 № 38-а Про порушення правил трудової дисципліни .

Відповідно до Акту від 07.06.2018 вихователь ДНЗ ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 відмовилась проставити підпис в журналі видачі трудових книжок про отримання своєї трудової книжки.

Відповідно до Акту № 2 від 04.06.2018 вихователь ДНЗ ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_10 відмовилась пояснити причину проставити підпис в наказі директора НВК від 04.06.2018 № 38-а Про порушення правил трудової дисципліни .

Відповідно до Акту від 07.06.2018 вихователь ДНЗ ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , ОСОБА_3 відмовилась проставити підпис в про ознайомлення з наказом № 39 від 07.06.2018 Про звільнення з посади .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами про поновлення на роботі з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможна з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України та частина перша статті 4 ЦПК України передбачають право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частини перша статті 261 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 ЦК України).

Така спеціальна позовна давність передбачена статтею 233 КЗпП України.

Відповідно до статей 233, 234 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний умісті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, обумовлена передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися встановлених законом правил при прийнятті процесуальних рішень.

За змістом частини другої статті 124 ЦПК України строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (частина шоста статті 124 ЦПК України).

Згідно пункту 6 розділу ІІ Приймання та реєстрація документів Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 814 від 20.08.2019 (далі - Інструкція), конверти (пакети), в яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів.

За змістом пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції документи судової справи (матеріали кримінального провадження) підшиваються у спеціальну обкладинку, виготовлену друкарським способом серед яких,документи, що надійшли до суду на розгляд (заява; позовна заява; супровідний лист з обвинувальним актом, клопотанням, документ про сплату судового збору, тощо) разом із додатками та конвертом (у разі наявності).

Конверти підшиваються після документів, що надійшли в них до суду. Якщо конверт надійшов як вкладення, він підшивається після відповідного документа (пункт 3 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції).

Аналогічні положення були закріплені в п. п. 2.6., 28.9., 28.10. Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 173 від 17.12.2013, яка була чинна на момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовом.

Матеріалами справи підтверджується, що наказом директора Данилово-Балківського НВК № 39 від 07 червня 2018 року ОСОБА_1 було звільнено з посади вихователя НВК за ст. 40 п. 4 з 07.06.2018 у зв`язку з відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 08.05.2018, що підтверджується відповідною копією (том 1 а.с. 14, 59).

Згідно копій актів від 07.06.2018, затверджених директором Данилово-Балківського НВУ Клочан А.Ф. 07.06.2018, працівники НВК ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , засвідчили, що вихователь Данилово-Балківського НВК ОСОБА_1 відмовилась поставити підпис про ознайомлення з наказом № 39 від 07.06.2018 Про звільнення з посади відмовилась поставити підпис в журналі видачі трудових книжок про отримання на руки своєї трудової книжки (том 1 а.с. 68, 66).

Позовна заява ОСОБА_1 була надіслана до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку 04.07.2018, що підтверджується описом вкладення до цінного листа з описом на ім`я Ульяновського районного суду Кіровоградської області та фіскальним чеком про оплату поштового відправлення відправлення (том 1 а.с. 2, том 2 а.с. 19).

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 не пропустила місячний строк на звернення до суду за вирішенням трудового спору, передбачений статтею 233 КЗпП України, оскільки про порушення свого права дізналась 07.06.2018, а звернулась до суду з відповідним позовом 04.07.2018.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на таке.

Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з статтею 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Частиною першою статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (частина перша статті 147-1 КЗпП України).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень передбачений статтею 149 КЗпП України.

Відповідно до вказаної статті, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

За приписами пункту 4 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Таким чином, у пункті 4 частини першої статті 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер.

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

Обов`язок доведення вини працівника у порушенні трудової дисципліни на підприємстві покладено на роботодавця.

Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причин його відсутності.

Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності нароботі працівника, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих працівнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Правова оцінка дисциплінарного проступку здійснюється на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно наказу начальника відділу освіти, молоді та спорту Ульяновськох районної державної адміністрації Кіровоградської області від 02.09.2013 № 135 ОСОБА_1 призначено н посаду заступника директора з дошкільної освіти Ульяновського НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ сутпенів - дошкільний навчальний заклад 02.09.2013 (том 1 а.с. 55).

Відповідно до копії витягу з наказу Данилово-Балківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Благовіщенської районної ради від 20 квітня 2018 року № 37 ОСОБА_1 переведена на посаду вихователя дитячого садка згідно з поданою заявою з 20.04.2018 (том 1 а.с. 12)..

З вирізки із 4 сторінки газети Слово і час за 15 квітня 2017 року в сатті Наші діти - в надійних руках міститься позитивний відгук сімей вихованців НВК про роботу ОСОБА_1 (том 1 а.с. 27).

Копія Розділу ІІ Атестаційного листа мітить відомості про те, що за результатами атестації ОСОБА_1 31 березня 2016 року їй підтверджено кваліфікаційну категорію спеціаліст першої категорії (том 1 а.с. 28).

Копією Акту № 1 від 08.05.2018, підтверджується, що вихователь ДНЗ ОСОБА_1 08.05.2018 була відсутня на робочому місці з 11.00 год. до 17.00 год. (том 1 а.с. 61).

Відповідно до копії наказу Данилово-Балківського НВК від 10 травня 2018 року № 81, створено комісію по розслідуванню факту відсутності на роботі 08.05.2018 ОСОБА_1 (том 1 а.с. 58).

Актами від 10.05.2018 № 1 та № 2 підтверджено, що вихователь Данилово-Балківського НВК ОСОБА_1 з дійсно була відсутня на робочому місці 08.05.2018 з 11.00 год. до 17.00 год. та відмовилась пояснити причину своєї відсутності на робочому місці (том 1 а.с. 62, 63).

За змістом копії наказу Данилово-Балківського НВК від 4 червня 2018 року № 38-а, наказано робочий день 08.05.2018 вихователя НВК ОСОБА_1 вважати прогулом (том 1 а.с. 60)

Згідно копії наказу директора Данилово-Балківського НВК № 39 від 07.06.2018 ОСОБА_1 звільнена з посади вихователя НВК за ст. 40 п. 4 КЗпП України з 07.06.2018, у зв`язку з відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 08.05.2018 без поважних причин (том 1 а.с. 14, 59).

Відповідно до Актів від 07.06.2018 ОСОБА_7 відмовилась проставити підписи про ознайомлення з наказом № 39 від 07.06.2018 Про звільнення з посади та в журналі видачі трудових книжок про отримання на руки своєї трудової книжки (том 1 а.с. 65-66).

Відповідно до копії довідки Новоархангельської центральної районної лікарні № 57 від 18.06.2018 ОСОБА_1 зверталась за медичною допомогою 08.05.2018 до Новоархангельської ЦЛР (том 1 а.с. 15).

Пунктом 5.1. розділу V. Управління навчальним закладом статуту Данилово-Балківського НВК (нова редакція), затвердженого рішенням Благовіщенської районної ради від 07.10.2016 № 112 (далі - Статут), який був чинний на момент звільнення позивача, управління НВК здійснює Благовіщенська районна рада та відділ освіти Благовіщенської районної державної адміністрації як уповноважений орган Благовіщенської районної державної адміністрації, в межах делегованих повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства (том 1 а.с. 17-26).

Відділ освіти Благовіщенської районної державної адміністрації призначає та звільняє педагогічних працівників НВК (п. 5.5. Статуту).

Повноваження директора НВК передбачені п. 5.23. Статуту, серед яких визначено, що директор НВК видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання, проте у Статуті відсутні повноваження директора щодо призначення та звільнення педагогічних працівників НВК.

Рішенням двадцятої сесії сьомого скликання Благовіщенської районної ради Кіровоградської області від 18 грулня 2018 року № 411 перейменовано Данилово-Балківський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Благовіщенської районної ради в Данилово-Балківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Благовіщенської районної ради та затверджено статут Данилово-Балківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів благовіщенської районної ради в новій редакції, що підтверджується відповідною копією рішення (том 1 а.с. 43, 113).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким актом національного законодавства України є зокрема Конвенція Міжнародної Організації Праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року N 3933-XII (далі - Конвенція).

Згідно із статтею 4 вказаної Конвенції трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

За змістом статті 4 цієї Конвенції тягар доведення законної підстави для звільнення лежить на роботодавцеві, а отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач не довів, що шкода завдана підприємству не з його вини, не може бути підставою для відмови у задоволення позову, такий висновок суперечить принципу розподілу тягаря доказування у трудових справах.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що Статутом Данилово-Балківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад Благовіщенської районної ради, який був чинний на момент звільнення ОСОБА_1 передбачено, що особою, яка уповноважена призначати та звільняти педагогічних працівників НВК є Відділ освіти Благовіщенської районної державної адміністрації, а не директор.

Оскільки ОСОБА_1 було звільнено з посади вихователя директором Данилово-Балківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад Благовіщенської районної ради Клочан А.Ф., який не був уповноважений звільняти працівників НВК, наказ № 39 від 07.06.2018 Про розірвання трудового договору є незаконним та підлягає скасуванню, а позивач поновленню на попередній роботі, на посаді вихователя Данилово-Балківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад , з виплатою їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення про її поновлення на роботі, що відповідає вимогам ст. 235 КЗпП України.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до підпункту л пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок), цей Порядок застосовується у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Згідно із абзацом 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки виданої Данилово-Балківським НВК (том 1, а.с. 56), нарахована заробітна плата за квітень і травень 2018 року (два останні місяці перед звільненням) становить 10 294,07(4 003,68+6 290,39) грн і з урахуванням 41 робочих днів у зазначений період, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 251,07 грн.

Позивач звільнена з роботи посади з 07 червня 2018 року, а тому починаючи з 08 червня 2018 року по дату ухвалення рішення суду про поновлення позивача на роботі, становить 747 робочих дні.

Враховуючи, що середньоденна заробітна плата позивача становила 251,07 грн, на її користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 187 800,36 грн, яка обрахована без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Не можуть бути задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача матеріальної допомоги на оздоровлення, які є похідним від визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, оскільки ст. 235 КЗпП України, яка регулює порядок поновлення на роботі та його наслідки, не передбачає можливості виплати матеріальної допомоги на оздоровлення при поновленні на роботі.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пленум Верховного Суду України у п.4 постанови № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди роз`яснив, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Враховуючи характер та обсяг, заподіяних душевних і психічних страждань, які довелося зазнати позивачу внаслідок неправомірного звільнення, суд вважає, що звільненням позивача з роботи їй завдано моральної шкоди, а тому, з урахуванням обставини справи та засад розумності і справедливості, на її користь підлягає стягненню 5 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що рішенням двадцятої сесії сьомого скликання Благовіщенської районної ради Кіровоградської області від 18 грудня 2018 року № 411 відбулось перейменування Данилово-Балківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Благовіщенської районної ради в Данилово-Балківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Благовіщенської районної ради (том 1 а.с. 43, 113).

Відповідно до статті 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції. Така корекція впливає на ідентифікацію юридичної особи в цивільному обороті.

У результаті зміни назви юридичної особи структура цивільних правовідносин не страждає.

Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне на собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов`язки особи, яка вибула, та юридичної незмінності правопопередника - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.

Отже, наслідком зміни назви юридичної особи не є правонаступництво в цивільних відносинах.

Вказана позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2019 року (справа № 191/81/17, провадження № 61-28300св18).

Оскільки, в даному випадку відбулось перейменування відповідача, а не правонаступницво юридичної особи, суд першої інстанції помилково ухвалою від 26 квітня 2019 року залучив до справи співвідповідача - Данилово-Балківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Благовіщенської районної ради (далі - Данилово-Балківський ЗЗСО І-ІІІ ступенів).

Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права відповідно до п.1,3,4 ч.1, п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В порядку розподілу судових витрат, виходячи із пропорційності задоволених позовних вимог, з Данилово-Балківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Благовіщенської міської ради підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 4 933 грн 60 коп судового збору.

За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільняється від сплати судового збору за подання до суду позовної вимоги про поновлення на роботі на підставі пп.1 п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , 1057 грн 20 коп судового збору підлягає стягненню Данилово-Балківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Благовіщенської міської ради в дохід держави.

За змістом пункту першого частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, позивач просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

На підтвердження розміру понесених витрат представником позивача адвокатом Данилюк Н.В. було надано: ордер серії КР № 77580 від 04.07.2018 (том 1 а.с. 33) , договір про надання професійної правничої допомоги від 25 червня 2018 року (том 1 а.с. 31-32), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4667/10 (том 1 а.с. 34), розрахунок суми гонорару за надану правничу (правову) допомогу (том 1 а.с. 151, 170, 188, 190), квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 25.06.2018 (том 1 а.с. 152, 171-172, 190), докази направлення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу іншим учасникам справи (том 1 а.с. 153-155, 172-174).

Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2020 року скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог, а також складність справи, витрачений час та обсяг виконаних адвокатом робіт і послуг, надані представником відповідача докази понесення витрат, з Данилово-Балківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Благовіщенської міської ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 39 від 07.06.2018 Про розірвання трудового договору , винесений директором Данилово-Балківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад .

Поновити ОСОБА_1 на посаді вихователя Данилово-Балківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад з дати її звільнення.

Стягнути з Данилово-Балківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Благовіщенської міської ради (ЄДРПОУ 33333940) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 187 800 (сто вісімдесят сім вісімсот) грн 36 коп, 5000 (п`ять тисяч) грн моральної шкоди, 4933 грн 60 коп сплаченого судового збору та 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Данилово-Балківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Благовіщенської міської ради (ЄДРПОУ 33333940) в дохід держави 1057 грн 20 коп судового збору.

В задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 14.06.2021.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді А. М. Головань

О. Л. Карпенко