Ухвала

від 08.06.2021 по справі 950/663/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №950/663/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/243/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

Іменем України

08 червня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 950/663/21 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 09.04.2021, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

установила:

В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, зазначене в клопотанні слідчого, оскільки є достатні підстави вважати, що ємності з нафтопродуктами, які виготовлені, пристосовані та використовуються як засіб вчинення кримінального правопорушення, а вилучені документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення. Крім того, останні визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Вказує, що не накладення арешту на документи та ємності, вилучених під час обшуку 08.04.2021 шляхом заборони розпоряджатися ними може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а саме майно може бути повністю або частково знищене. В рамках кримінального провадження виникає необхідність в експертному дослідженні даних речових доказів.

09.04.2021 до Лебединського районного суду Сумської області з клопотанням про арешт майна, погодженим із прокурором Лебединського відділу Сумської окружної прокуратури, звернулася слідча СВ відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтувала тим, що у кримінальному провадженні № 42021202540000014 від 07.04.2021 здійснюється розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК за фактом того, що на підприємстві «Лебединський нафтомаслозавод», що розташований поблизу м. Лебедин, порушено правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах, що могло створити заподіяння шкоди здоров`ю місцевих жителів.

07.04.2021 до Сумської окружної прокуратури надійшла заява ОСОБА_9 про те, що від мешканців м. Лебедин йому стало відомо, що на підприємстві «Лебединський нафтомаслозавод» на відкритій площадці знаходяться металеві бочки з невідомою речовиною, на яких мається напис «мастила», «небезпечна речовина». З цих бочок відбувається витік невідомої речовини, що забруднює землю та повітря. Місцеві мешканці скаржаться на стан здоров`я. Цим самим підприємство порушує правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах.

07.04.2021 до ЄРДР за № 42021202540000014 внесені відомості про злочин, передбачений ч. 1 ст. 273 КК.

Органами досудового розслідування 08.04.2021 проведений обшук на території ТОВ «Спільне Українсько-Чешське підприємство «Леол-LP» та ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод», розташованих по АДРЕСА_1 з метою відшукання первинної бухгалтерської документації щодо оприбуткування (списання) сировини, дозвільних документів на роботу підприємств та використання сировини у своїй діяльності, а також самої невстановленої сировини, які зберігаються в приміщеннях та ємностях на вказаній території.

Ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 09.04.2021 відмовлено в задоволенні клопотання слідчого. Своє рішення слідчий суддя умотивував тим, що слідчим не наведено доказів того, що вилучене під час обшуку майно може бути знищеним чи відчудженим або перетвореним незаконним способом. Зазначив, що за відсутності на час звернення з клопотанням про арешт майна достатніх доказів щодо вчинення працівниками ТОВ «Лебединський нафтопродукт» певного кримінального правопорушення, працівниками поліції для виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення такого кримінального правопорушення, можуть бути використані копії документів, та зразки речовини, вилучені під час проведення обшуку, а для забезпечення проведення експертиз та дослідження вилученого майна іншим чином, арешт всього майна, вказаного в клопотанні слідчого не є необхідним.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи прокурора ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу, просила скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу про арешт майна, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а згідно абзацу другого ч. 1 ст. 170 КПК завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 цього Кодексу (матеріальні об`єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше).

У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК, арешт накладається на майно юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Розглянувши клопотання слідчого та відмовивши в його задоволенні, слідчий суддя дійшов цілком правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Зазначені висновки слідчого судді відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином вмотивовані і ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону, з`ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження СВ відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування за фактом того, що на підприємстві «Лебединський нафтомаслозавод», що розташований поблизу м. Лебедин, порушено правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах, що могло створити заподіяння шкоди здоров`ю місцевих жителів, оскільки 07.04.2021 до Сумської окружної прокуратури надійшла заява ОСОБА_9 про те, що від мешканців м. Лебедин йому стало відомо, що на підприємстві «Лебединський нафтомаслозавод» на відкритій площадці знаходяться металеві бочки з невідомою речовиною, на яких мається напис «мастила», «небезпечна речовина». З цих бочок відбувається витік невідомої речовини, що забруднює землю та повітря. Місцеві мешканці скаржаться на стан здоров`я. Цим самим підприємство порушує правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах. Відомості внесені до ЄРДР за № 42021202540000014 від 07.04.2021 за ч. 1 ст. 273 КК. 08.04.2021 проведено обшук на території ТОВ «Спільне Українсько-Чешське підприємство «Леол-LP» та ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод», розташованих по АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено майно, на яке слідчий просив накласти арешт з метою збереження речових доказів. При цьому будь-яких фактів того, що на підприємстві «Лебединський нафтомаслозавод» на відкритій площадці знаходяться металеві бочки з невідомою речовиною, на яких мається напис «мастила», «небезпечна речовина», з яких відбувається витік невідомої речовини, яка у свою чергу забруднює землю та повітря, органом досудового розслідування встановлено не було і наведена вище заява ОСОБА_9 у цій частині не перевірялась. Також слідством не були здійснені дії щодо встановлення місцевих мешканців, які скаржились на стан свого здоров`я через витік з підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » невідомої речовини, яка забруднює землю та повітря.

Колегія суддів приходить до висновку, що в даному конкретному випадку матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б свідчили як про наявність правової підстави для арешту майна, так і про існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні слідчого майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК, що повністю узгоджується з приписами ч. 1 ст. 170 КПК.

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, колегія суддів враховує і усталену прецедентну практику ЄСПЛ на предмет відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Протокол і Конвенція), згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, хоча формально КПК і дає підстави для втручання у право володіння майном, однак відсутні достатні підстави для такого втручання у спосіб, що суттєво обмежує права власника цього майна, а тому таке втручання не може бути виправданим, так як воно хоча і здійснюється нібито з метою задоволення «суспільного інтересу», але за відсутності об`єктивної необхідності в цьому.

У випадку накладення арешту на майно у спосіб, зазначений в клопотанні слідчого, втручання у право власності буде здійснене без дотриманням принципу «пропорційності» «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами власника майна, який так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про необхідність експертного дослідження даних речовин, то, як вірно зазначив суд першої інстанції, можуть бути вилучені і використані зразки відповідних речовин.

На підставі викладеного, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для її скасування, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, -

постановила:

Ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 09.04.2021 щодо відмови в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4