Постанова

від 15.06.2021 по справі 753/6328/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року м. Київ

Унікальний номер справи № 753/6328/20

Апеляційне провадження 22-ц/824/8399/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Махлай Л.Д.,

суддів Немировської О.В., Ящук Т.І.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач Державне підприємство обслуговування повітряного руху України

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа: Первинна профспілкова організація апарату управління Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

у квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (надалі ДП Украерорух ), в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов`язки директора ДП Украерорух № 341/о від 13.03.2020 про звільнення її з роботи з 13.03.2020 у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

В обґрунтування позову зазначала, що з 04.02.2015 вона працювала на різних посадах в ДП Украерорух . 01.02.2019 наказом № 123/о переведена на посаду начальника сектору з комунікацій ДП Украерорух. 23.12.2019 Міністерством інфраструктури України погоджена оновлена організаційна структура Украероруху, яка введена в дію з 26.12.2019 наказом ДП Украерорух від 26.12.2019 № 1120 Про введення в дію оновленої організаційної структури та штатного розпису керівного складу Украерорух .

08.01.2020 наказом № 9 в.о. директора Украероруху Ярмака А.М. Про затвердження штатного розпису підрозділів головного підприємства Украероруху з 03.02.2020 введено в дію новий штатний розпис підрозділів головного підприємства Украероруху, в якому посада начальника сектора з комунікацій була відсутня. 11.02.2020 їй вручене попередження про скорочення посади та про наступне вивільнення, у якому зазначалось, що посада начальника сектора з комунікацій підлягала скороченню через 2 місяці з дня отримання попередження. Одночасно з цим попередженням вона отримала перелік вакантних посад по Головному підприємству станом на 11.02.2020, який не містив жодної вакантної посади, яка відповідала б її освіті, спеціальності, досвіду роботи у відповідній сфері, кваліфікаційному рівню. Через психологічний та моральний тиск з боку керівництва 12.03.2020 вона написала заяву з проханням скоротити їй термін попередження і звільнити із займаної посади на підставі п. 1, ст. 40 КЗпП України з 13.03.2020, при цьому начальник управління зв`язків з громадськістю та міжнародного співробітництва ОСОБА_2 змусила її дописати в заяві фразу про те, що жодна із запропонованих посад їй не підійшла.

13.03.2020 її звільнено з займаної посади за скороченням штату працівників на підставі п. 1, ст. 40 КЗпП України. Вважає звільнення незаконним, оскільки у відповідача не проводилось будь-яких змін в організації виробництва та праці, а скорочення штату відбувалось безпідставно. Крім того, до новоствореного сектору зовнішніх і внутрішніх комунікацій прийнято нових працівників. Їй не було запропоновано всіх вивільнених посад для її працевлаштування, не враховане її переважне право на залишення на посаді.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09.03.2021 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, судом не враховано, що для звільнення працівників за ч. 1 ст. 40 КЗпП України недостатньо зміни штатного розпису підприємства, а мають відбутися зміни в організації виробництва і праці, які тягнуть за собою скорочення штату працівників. Відповідачем не подано інформації про масове звільнення працівників до Київського обласного центру зайнятості та відсутні відмінності функцій новоствореного сектору зовнішніх та внутрішніх комунікацій у порівняні із функціями скороченого сектору комунікації. Судом не з`ясовано чи мало місце реальне скорочення штату працівників на підприємстві. У відповідача не відбулось скорочення штатного підрозділу, а фактично відбулась зміна його назви із збереженням функціоналу. Суд не врахував, що вона не заперечувала факт зміни в організаційній структурі підприємства, а вказувала на безпідставність скорочення саме своєї посади, оскільки скоротивши посаду начальника сектора з комунікації відповідач одразу ж її вводить. У період з 03.02.2020 по 13.03.2020 їй був наданий перелік вакантних посад по головному підприємству станом на 11.02.2020, а до суду відповідач подав перелік вакантних посад станом на 28.02.2020, який їй не надавався. Вважає, що ненадання переліку посад з дати попередження про звільнення до дати самого звільнення є порушення процедури встановленої ст. 49-2 КЗпП України, а тому відповідачем здійснено звільнення незаконно.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомленням учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 04.02.2015 ОСОБА_1 працювала на різних посадах в ДП Украерорух . 01.02.2019 наказом № 123/о вона переведена на посаду начальника сектору з комунікацій ДП Украерорух .

Відповідно до ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

23.12.2019 Міністерством інфраструктури України погоджено оновлену організаційну структура Украероруху, яка була введена в дію з 26.12.2019 наказом ДП Украерорух від 26.12.2019 № 1120 Про введення в дію оновленої організаційної структури та штатного розпису керівного складу Украерорух .

08.01.2020 наказом № 9 в.о. директора Украероруху Ярмака А.М. Про затвердження штатного розпису підрозділів головного підприємства Украероруху з 03.02.2020 введено в дію новий штатний розпис підрозділів головного підприємства Украероруху, в якому посада начальника сектора з комунікацій відсутня.

11.02.2020 ОСОБА_1 вручене попередження про скорочення посади та наступне вивільнення № 1-23.2/1052/20 від 03.02.2020, у якому зазначалось, що посада начальника сектора з комунікацій підлягала скороченню через 2 місяці з дня отримання попередження.

12.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до керівництва відповідача із заявою, у якій просила скоротити їй термін попередження і звільнити із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 13.03.2020, додавши у заяві, що жодна із запропонованих вакантних посад їй не підійшла. Цього ж дня керівництво відповідача звернулось до голови профкому апарату управління Украероруху з поданням про розірвання трудового договору і такою ж датою датована заява позивача до того ж керівника профкому про розгляд подання у її відсутність.

13.03.2020 згідно протоколу № 09-03 Первинна профспілкова організація апарату управління Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надала згоду на розірвання трудового договору з начальником сектору з комунікацій ОСОБА_1 у зв`язку зі змінами в організаційній структурі Украероруху (п.1 ст.40 КЗпП України).

13.03.2020 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади начальником сектору з комунікацій наказом № 341/о за скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільненні позивачки відбулося з дотримання вимог трудового законодавства та саме позивачка подала письмову заяву про скорочення терміну попередження та просила звільнити її з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 13.03.2020.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Відтак до обов`язків роботодавця при звільненні працівника з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, відноситься письмове попередження його не пізніше ніж за два місяці про наступне звільнення та пропонування працівникові одночасно з попередженням про звільнення іншої роботи на підприємстві, в разі її наявності. Судам же при розгляді даної категорії спорів необхідно встановлювати, чи дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці.

За обставинами справи встановлено, що наказом № 1120 від 26.12.2019 введено в дію оновлену організаційну структуру та штатний розклад керівного складу Украероруху у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці, з метою врегулювання виробничих та трудових відносин, підвищення ефективності управління підприємством. Зазначений наказ виданий після погодження оновленої організаційної структури та штатного розпису Міністерством інфраструктури України 23.12.2019.

У матеріалах справи також міститься техніко-економічне обґрунтування до проекту організаційної структури ДП Украерорух .

Внаслідок змін організаційної структури ДП Украерорух наказом № 60 від 03.02.2020 затверджено перелік посад у структурних підрозділах Украероруху, які підлягали скороченню.

Серед посад, які підлягали скороченню була і посада начальника сектору з комунікацій, яку обіймала позивачка.

Відповідно до штатного розпису, затвердженого наказом № 9 від 08.01.2020 та введеного в дію з 03.02.2020 посада начальника сектору з комунікацій відсутня.

Відтак суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що у відповідача дійсно відбулися зміни в організації виробництва та праці та посада, яку обіймала позивачка виключена із штатного розпису. Скорочення посади, яку обіймала позивач було реальним, а не удаваним.

Доводи апеляційної скарги про те, що новостворений сектор зовнішніх та внутрішніх комунікацій створений на виконання тих же функцій, що і скорочений сектор з комунікацій спростовуються аналізом Положення про сектор зовнішніх та внутрішніх комунікацій, затвердженим 03.02.2020 та Положенням про сектор з комунікацій, затвердженим 24.10.2018. Так, за Положення про сектор зовнішніх та внутрішніх комунікацій цей сектор є підпорядкованим структурним підрозділом апарату управління Украероруху, що підпорядковується управлінню зв`язків із громадськістю та міжнародного співробітництва, натомість сектор з комунікацій є самостійним структурним підрозділом Украероруху, що підпорядковується директору Украероруху. Наявні також інші відмінності щодо здійснення керівництва сектором тощо.

Відтак доводи позивачки про те, що фактично відбулася зміна назви сектора, без скорочення штату спростовуються матеріалами справи.

Позивачці було запропоновано усі вакантні посади, що підтверджується переліком вакантних посад по головному підприємству станом на 11.02.2020.

У попередженні про наступне вивільнення зазначено, що додатком до нього є перелік вакантних посад на 16 аркушах.

12.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до керівництва відповідача із заявою, у якій просила скоротити їй термін попередження і звільнити із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 13.03.2020, від запропонованих вакантних посад відмовилася.

Доводи апеляційної скарги про те, що на час її звільнення перелік вакантних посад був іншим, ніж той, який долучений до попередження про наступне вивільнення не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки апелянт не зазначає, яка саме посада була вакантною, яку б вона бажала обіймати та яка відповідала б вимогам щодо її освіти, досвіту та кваліфікації і не була запропонована їй відповідачем на день її звільнення.

Вирішуючи спір, суд, належним чином оцінивши всі докази у їх сукупності, врахувавши усі обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення штату, відповідач повідомив позивачку про майбутнє звільнення за два місяці, відповідач не мав можливості перевести позивачку на іншу роботу за відсутності її згоди на це, профспілковий комітет надав згоду на звільнення позивачки.

Відтак висновки суду про те, що звільнення позивачки проведено з дотриманням норм трудового законодавства є правильними.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Працівники, яким надається перевага в залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації визначені у ч. 2 цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 19 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 з наступними змінами Про практику розгляду судами трудових спорів при проведенні вивільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалося,суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

Трудове законодавство не містить обов`язкової вимоги до роботодавця створити спеціальний орган для проведення порівняльного аналізу щодо більш високої кваліфікації і продуктивності праці правників, які підлягають скороченню, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не можна визнати обгрунтованими.

Позивачка посилаючись на порушення відповідачем вимог ст. 42 КЗпП України не вказує серед яких працівників вона мала переважне право на залишення на роботі.

До того ж переважне право на залишення на роботі застосовується у разі скорочення працівників, які обіймають таку ж посаду і виконують таку ж роботу на підприємстві. Проте посаду начальника сектору з комунікацій ДП Украерорух обіймала лише позивачка.

За вказаних обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлений 15.06.2021.

Головуючий Л. Д. Махлай

Судді О. В. Немировська

Т. І. Ящук