Рішення

від 17.06.2021 по справі 609/364/21

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/364/21

2/609/240/2021

17 червня 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючої судді Катерняк О.М.

за участі: секретаря судового засідання Аніпчук В.Р.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 до

відповідачів : Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області, ОСОБА_2

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 02 квітня 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, що залишилося після смерті баби ОСОБА_3 .

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_3 . Після смерті баби залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки розміром 2,76 га (в тому числі земельна ділянка розміром 2,47 га кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:0035 та земельна ділянка розміром 0,29 га кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:0766), цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, яка належить ОСОБА_3 , відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 241426 виданого на підставі розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації від 26.01.2005 року № 44 .

На випадок своєї смерті померла зробила розпорядження, згідно якого призначила позивача спадкоємцем усього належного їй майна, склавши заповіт.

Як стверджує позивач в позовній заяві, спадщину після смерті баби ОСОБА_3 він прийняв у відповідності до ст.1268 ЦК України, оскільки на день її смерті проживав із нею в одному господарстві, доглядав.

Позивач звертався у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не підтверджено його постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити, визнати за ним право власності на спадкове майно за заповітом, яке залишилося після смерті баби - ОСОБА_3 .

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче судове засідання на 06 травня 2021 року.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 06 травня 2021 року підготовче судове засідання було відкладено на 27 травня 2021 року, у зв`язку із неявкою позивача.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 27 травня 2021 року підготовчий розгляд цивільної справи відкладено на 17 червня 2021 року, у зв`язку із задоволенням клопотання позивача про залучення в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

6. В судове засідання сторони, не з`явилися, однак через канцелярію суду подали заяви, в яких просили розгляд справи проводити у їх відсутності, з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

7. Відповідно до ст. 211 ЦПК України , учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК ), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

9. Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 26.01.2012р. Цеценівською сільською радою Шумського району Тернопільської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Цеценівка, Шумського району, Тернопільської області, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 1.

10. Померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 241426, належить земельна ділянка розміром 2,76 га, розташована на території Цеценівської сільської ради Шумського району, Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,яка складається із двох земельних ділянок: розміром 2,47 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:0035 та розміром 0,29 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:0766.

11. Згідно із заповітом, посвідченим секретарем Цеценівської сільської ради Шумського району, Тернопільської області 15 березня 2007 року вбачається, що ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право.

12. Відповідно до довідки № 167 від 30.03.2021 року, виданої старостою с. Цеценівка, Шумської міської ради Тернопільської області, вбачається, що ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав разом (без реєстрації), допомагав у веденні господарства, здійснював догляд за нею та здійснив поховання.

13. Постановою № 75/02-31 від 01.04.2021 року приватний нотаріус Шумського районного нотаріального округу Тернопільської області Хаблюк Т.В. відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи свою відмову тим, що позивачем не підтверджено постійного проживання з померлою на день смерті.

14. Відповідно до довідки № 22 від 17.05.2021р., виданої старостою с. Цеценівка, Шумської міської ради Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею проживали та були зареєстровані: внук ОСОБА_2 , внук ОСОБА_1 , який проживав разом без реєстрації, допомагав у веденні господарства, здійснював догляд за нею та здійснив поховання.

ІV. Оцінка Суду.

15. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

16. Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

17. Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

18. Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

19. Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

20. Положеннями статей 15 , 16 ЦК , статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

21. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

22. На підставі статей 1216,1217,1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

23. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України.

24. Згідно зі ст. 1268 ЦК України , спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

25. Із ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

26. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

27. Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

28. Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

29. За вимогами ст . 328 ЦК України , право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

30. Відповідно до п.15 розділу Х Перехідні положення ЗК України земельні частки (паї) можуть бути передані у спадщину.

Частина 1 ст. 1225 ЦК України передбачає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з пунктом г) частини першої статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав власності громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини 3 статті 152 ЗК України.

31. Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29 , ч. 2 ст. 1221 ЦК України . Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

32. Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування - якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини .

33. Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

34. Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

35. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

36. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

37. Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

38. Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

39. Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

40. Статтями 2, 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником та оцінені судом.

41. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

42. У зв`язку із чим, враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на земельні ділянки в нотаріальній конторі не може, його право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

43. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачем права власності на земельні ділянки не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

44. Позивачем при подачі позову було сплачено 908 грн. 00 коп. судового збору.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15 , 16 , 328 , 1216-1218 , 1223, 1233, 1235, 1236, 1261-1265, 1268, 1273 Цивільного кодексу України , статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 200, 206, 258-259, 263-265 Цивільно процесуального кодексу, п. г ч. 1 ст. 81 , ст. 152 Земельного Кодексу України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: с. Цеценівка, Шумського р-ну, Тернопільської області, паспорт НОМЕР_2 , виданий Шумським РВ УМВСУ в Тернопільській області 14.04.1998р., РНОКПП НОМЕР_3 ) до Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області (місце знаходження: 47101, вул. Українська, 59, м. Шумськ, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396259), ОСОБА_2 (1960р.н. , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Шумським РВ УМВСУ в Тернопільській області 21.11.1996р, РНОКПП НОМЕР_5 ) про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: с. Цеценівка, Шумського р-ну, Тернопільської області, паспорт НОМЕР_2 , виданий Шумським РВ УМВСУ в Тернопільській області 14.04.1998р., РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається із права власності на земельну ділянку розміром 2,76 га, розташовану на території Цеценівської сільської ради Шумського району, Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається із двох земельних ділянок: розміром 2,47 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:0035 та розміром 0,29 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:0766.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 17 червня 2021 року.

Суддя: О. М. Катерняк