Рішення

від 17.06.2021 по справі 600/955/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/955/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління інфраструктури, капітального будівництва та екслуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації (далі - відповідач або Управління), у якому просить суд:

- визнати бездіяльність Управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації як правонаступника Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації щодо не проведення нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів за

період з 17.06.2008 року по 02.09.2020 року протиправною;

- зобов`язати боржника - Управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації як правонаступника Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 18.06.2008 року по 02.09.2020 року у зв`язку з порушенням строків їх виплати з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми у відповідності до Закону України від 19.10.2000 року, №2050-111 Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року, №159 Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати ;

- зобов`язати боржника - Управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації як правонаступника Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки з 18.06.2008 року по 02.09.2020 рік відповідно до частини І статті 214 Про відпустки ;

- зобов`язати боржника - Управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації внести відповідні зміни до наказу 34-ОС від 02.09.2020 року Про поновлення ОСОБА_1 на роботі .

1.2. Ухвалою суду від 05.03.2021 року по справі відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

1.3. 19.03.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

1.4. 25.03.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

1.5. 14.04.2021 року до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

1.6. 21.04.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на заперечення на відповідь на відзив.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

2.1. Чернівецьким окружним адміністративним судом 14.09.2012 року у справі №2а/2470/3517/11 прийнято рішення, яким визнано протиправним та скасовано наказ Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації від 17.06.2008 року №13 - ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження Управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації, зобов`язано поновити його на рівнозначній посаді в Управлінні інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації та стягнуто на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.06.2008 року по день поновлення на роботі.

2.2. Однак, рішення суду в період з 2012 по вересень 2020 року не було виконане без будь-яких вагомих причин, незважаючи на те, що ОСОБА_1 неодноразово звертався в різні інстанції з приводу невиконання боржником рішення Чернівецького окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили (до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області, до Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, голови ОДА, начальника Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації та їх правонаступників).

2.3. У зв`язку із змінами в структурі Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.06.2020 року Чернівецьким окружним адміністративним судом замінено боржника Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39513105, вул. Грушевського 1, м. Чернівці) на Управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 43565662, вул. Грушевського 1, м. Чернівці).

2.4. Станом на грудень 2020 року Управління частково виконало рішення суду, а саме поновлено ОСОБА_1 на роботі (02.09.2020 року, наказ №34-ОС Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ) і цим же наказом його звільнено та виплачено йому середньомісячний заробіток частково - за період з 18.06.2008 року по 15.09.2012 року, вкотре проігнорувавши рішення суду щодо необхідності виплати середньомісячного заробітку за весь період вимушеного прогулу (копія наказу№34-ОС Про поновлення на роботі ОСОБА_1 додається). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу (Закон № 2050-Ш Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ), що не було здійснено боржником.

2.5. У грудні 2020 року боржником виплачено ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за період з 17.09.2012 року по 02.09.2020 року та надана довідка від 03.12.2020 року №680 про нарахування середньомісячного заробітку в сумі 152252,06 грн, визнавши тим самим, що рішення суду було виконано боржником з порушенням строків виплати.

2.6. Основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Позивач вважає що перерахована та виплачена на виконання судового рішення сума не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

2.7. Тому після отримання довідки від 03.12.2020 року №680 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою від 09.12.2020 року про роз`яснення проведених нарахувань та внесення змін до наказу Управління від 02.09.2020 року, а 17.12.2020 року з заявою щодо нарахування та виплати йому компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2001 р. (копія заяви додається). Листом від 20.01.2021 року за №0501-02/701 Управління повідомило, що виконало в повному обсязі постанову Чернівецького окружного адміністративного суду та направило додатковий звіт на його адресу листом від 01.12.2020 року №673. Однак при цьому не було нараховано та виплачено йому компенсацію втрати частини доходів за період з 18.06.2008 року по 02.09.2020 року у зв`язку з порушенням строків їх виплати у відповідності до Закону України від 19.10.2000 року №2050-111 Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати ; не нараховано та не виплачено грошову компенсацію за усі невикористані щорічні відпустки відповідно до частин1 статті 214 Закону України Про відпустки ; порушено статтю 116 Кодексу законів про працю в Україні, згідно якої при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, організації, установи проводяться в день звільнення працівника.

2.8. За таких обставин позивач вважає про наявність у нього права на стягнення на його користь з Управління компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати, посилаючись на норми Кодексу законів про працю України, Закону України Про оплату праці . Закону України Про індексацію грошових доходів населення , Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати (йому не було виплачено компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за весь час прострочення з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми та грошова компенсація за всі не використані працівником дні щорічної відпустки, починаючи з 18.06.2008 року по 02.09.2020 року).

Позиція відповідача

2.9. Відповідач щодо задоволення позову заперечив, у заявах по суті свою позицію обґрунтував виходячи із наступного.

2.10. Так, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року, у справі №2а/2470/3517/11, яку відповідач отримав 06.08.2020 року, замінено сторону виконавчого провадження та встановлено новий строку подання звіту. Після отримання цієї ухвали Управління проводило листування з керівництвом та структурними підрозділами обласної державної адміністрації щодо можливості виділення додаткового фінансування на виконання ухвали, оскільки не є головним розпорядником коштів. Одразу після доведення фінансування, в межах цих видатків Управлінням видано наказ від 02.09. 2020 року № 34-ОС Про поновлення на роботі ОСОБА_1 .

2.11. Щодо неповноти виконання ним постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року, №2а/2470/3517/11, відповідач зазначає, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати регулюється статтею 34 Закону України Про оплату праці , Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року, №159.

2.12. Відповідно до наведених нормативно-правових актів компенсації підлягають виплати, які не мають разового характеру. Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки до дня фактичного розрахунку на підставі судового рішення має разовий характер, а тому не підпадає під дію Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати .

2.13. Також, відповідач суду пояснив, що положення статей 116,117 Кодексу законів про працю в Україні після прийняття судових рішень не застосовуються, а зобов`язання колишніх роботодавців виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюється на зобов`язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права.

2.14. Крім цього, у заявах по суті, відповідач звернув увагу суду на те, що спеціальним актом вищої юридичної сили в системі законодавства про державну службу є Закон України Про державну службу , який передбачає неможливість отримувати заробітну плату після досягнення особою граничного віку перебування на державній службі, а тому позивач не має право на оплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу після досягнення ним граничного віку перебування на державній службі.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року, справа №2а/2470/3517/11, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації від 17 червня 2008 року № 13 - ОС про звільнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з посади головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження Управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної держаної адміністрації; зобов`язано Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, як правонаступника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації, поновити ОСОБА_1 на роботі на рівнозначній посаді в Управлінні інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації; стягнуто з Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, як правонаступника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.06.2008 року по день поновлення на роботі (а.с.11-18).

3.2. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року, справа №824/517/19-а, яка набрала законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чернівецька обласна державна адміністрація, про стягнення компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з порушенням строків його виплати відмовлено (а.с.23-25).

3.3. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.06.2020 року, справа №2а/2470/3517/11 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду №2а/2470/3517/11 до виконання.

3.4. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.06.2020 року, справа №2а/2470/3517/11 замінено боржника у виконавчих листах - Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації його правонаступником - Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації (а.с.82-77).

3.5 Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року, справа №2а/2470/3517/11 замінено боржника у виконавчих листах - Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації його правонаступником - Управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації (а.с.62-67).

3.6. Наказом Управління від 02.09.2020 року, №34-ОС Про поновлення на роботі ОСОБА_1 скасовано наказ управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації від 17.06.2008 року, №13-ОС Про звільнення ОСОБА_1 ; поновлено 02.09.2020 року ОСОБА_1 на рівнозначній посаді - головного спеціаліста відділу капітального та поточного ремонту доріг управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації; зобов`язано в.о. головного спеціаліста - бухгалтера управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг обласної державної адміністрації нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 18.06.2008 року по 15.09.2012 року; звільнено 02.09.2020 року ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу капітального та поточного ремонту доріг управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації у зв`язку з досягненням ним граничного віку перебування на державній службі та зобов`язано виплатити вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати (а.с.19-20).

3.7. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року, справа №2а/2470/3517/11, яка набрала законної сили, зобов`язано управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 43565662, вул. Грушевського, 1, м. Чернівці, 58010) у 15-денний строк подати звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року у справі №2а/2470/3517/11 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.09.2012 року по 02.09.2020 року, який обраховується з дня отримання даної ухвали (а.с.29-35).

3.8. 17.12.2020 року позивач звернувся із заявою до Управління в якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року, №159 за період з 17.06.2008 року по 02.09.2020 року (а.с.26), на що отримав відповідь від 20.01.2021 року, №05.01-02/701 згідно якої Управління в повному обсязі виконало постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року, справа №2а/2470/3517/11 (а.с.27).

3.9. 21.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Управління, в якій просив вжити заходи щодо нарахування грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, компенсації втрати невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з порушенням строків його виплати та внести необхідні правки в наказ від 02.09.2020 року, №34-ОС (а.с.44), на що отримав відповідь від 19.02.2021 року, №05.01-02/53 згідно якої Управління в повному обсязі виконало постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року, справа №2а/2470/3517/11 (а.с.45).

3.10. 02.09.2020 року відповідачем на виконання ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року, справа №2а/2470/3517/11 подано звіт, в якому окрім іншого зазначається, що Управлінням нараховано і виплачено ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 18.06.2008 року по 15.09.2012 року в сумі 67254,73 грн та виплачено вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати (а.с.109,111,112).

3.11. 01.12.2020 року відповідачем на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 року, справа №2а/2470/3517/11 подано звіт, в якому окрім зазначається, що Управлінням додатково нараховано ОСОБА_1 152252,06 грн та виплачено 122562,91 грн середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.06.2008 року по день поновлення на роботі - 02.09.2020 року (а.с.113, 114).

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначаються Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 року, №322-VIII (далі - КЗпП).

4.2. Відповідно до статті 74 КЗпП громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

4.3. Частиною 1 статті 75 КЗпП визначено, що щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

4.4. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 82 КЗпП до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 75 цього Кодексу), зараховуються: час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

4.5. Згідно частини 1 статті 83 КЗпП у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

4.6. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 24 Закону України Про відпустки від 15.11.1996 року, №504/96-ВР.

4.7. Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

4.8. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 року, №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

4.9. Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 року, №108/95-ВР, якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

4.10. Частиною 1 статті 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 року, №2050-ІІІ (далі - Закон №2050) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

4.11. Згідно статті 2 Закону №2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

4.12. Відповідно до статті 3 Закону №2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), а відповідно до статті 4 цього ж Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

4.13. Аналогічні положення до наведених вище положень Закону №2050 містить Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року, №159 (далі - Порядок №159).

4.14. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України Про державну службу від 17.11.2011 року, №4050-VI підставами припинення державної служби є досягнення службовцем шістдесятип`ятирічного віку.

4.15. Такі самі положення містив Закон України Про державну службу від 10.12.2015 року, №889-VII (в редакції чинній на день поновлення позивача на посаді -02.09.2020 року), а саме згідно його пункту 7 частини 1 статті 83 державну служба припиняється у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Надаючи оцінку цим правовідносинам, суд насамперед має визначити проблему, яка породила наявний правовий конфлікт.

5.2. Предметом цього позову є право позивача на компенсацію втрати частини доходів за період з 18.06.2008 року по 02.09.2020 року відповідно до положень Закону №2050 та Порядку №159 за порушення строків виконання рішення суду від 14.09.2012 року, а також його право на грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки з 18.06.2008 року по 02.09.2020 року.

5.3. Отже, з врахуванням наведеного, суд визначить чи є у позивача право на наведені виплати, і у разі наявності такого, вирішить питання про обрання способу захисту порушеного права.

Щодо права позивача на компенсацію втрати частини доходів за період з 18.06.2008 року по 02.09.2020 року відповідно до положень Закону №2050 та Порядку №159

5.4. Як встановлено судом вище, 17.06.2008 року позивач звільнений з посади головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації і на підставі постанови суду від 14.09.2012 року у справі №2а/2470/3517/11 був 02.09.2020 року поновлений на посаді головного спеціаліста відділу капітального та поточного ремонту доріг управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації.

5.5. Окрім цього, на виконання постанови суду від 14.09.2012 року у справі №2а/2470/3517/11 ОСОБА_1 нараховано та виплачено середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.06.2008 року по день поновлення на роботі - 02.09.2020 року (див. пункти 3.10, 3.11 цього рішення).

5.6. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів за період з 18.06.2008 року по 02.09.2020 року відповідно до положень Закону №2050 та Порядку №159 за порушення строків виконання рішення суду від 14.09.2012 року, з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

5.7. Дійсно відповідно до положень Закону №2050 та Порядку №159, який розроблений на його виконання, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

5.8. Однак, у відповідності до статті 2 Закону №2050 компенсації підлягають втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, які є:

- нарахованими;

- не мають разового характеру.

До таких закон відносить: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

5.9. Натомість за період з 18.06.2008 року по 02.09.2020 року позивачу наказами Управління, нараховано та виплачено середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, який за своєї природою має разовий характер та не відноситься до доходів, що підлягають компенсації згідно Закону №2050 та Порядку №159.

Середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку не входить до структури заробітної плати як компенсаційна виплата, а тому до нього не застосовуються положення Закону №2050 та Порядку №159.

5.10. Наведене правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування права, які наведені в його постанові від 16.05.2019 року, справа №807/150/14 (адміністративне провадження № К/9901/6747/18), згідно яких … для здійснення компенсації доходу необхідна наявність декількох умов, зокрема: дохід має бути нарахований, але не виплачений та грошовий дохід не повинен мати разового характеру» (пункт 22), «… компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" проводиться лише у випадку затримки грошових доходів громадян, які не мають разового характеру» (пункт 24).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.03.2019 року, справа №569/14363/17 (провадження №61-16549св18).

5.11. Таким чином, аналізуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що ОСОБА_1 не має права на компенсацію втрати частини доходів за період з 18.06.2008 року по 02.09.2020 року відповідно до положень Закону №2050 та Порядку №159 за порушення строків виконання рішення суду від 14.09.2012 року, а тому в цій частині у задоволенні позову необхідно відмовити.

Щодо грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки з 18.06.2008 року по 02.09.2020 року.

5.12. Вище судом наведене нормативне урегулювання права на отримання щорічної відпустки, стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку та питання грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки (див. пункти 4.2.-4.6. цього рішення).

5.13. Зокрема, час коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (пункт 2 частини 1 статті 82 КЗпП).

5.14. Отже, із врахуванням того, що позивача наказом від 17.06.2008 року незаконно звільнено із займаної посади і на підставі постанови суду від 14.09.2012 року у справі №2а/2470/3517/11, внаслідок визнання такого наказу протиправним, йому за період з 18.06.2008 року по 02.09.2020 року нараховано та виплачено середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, слідує, що цей період зараховується до стажу роботи, який відповідно до пункту 2 частини 1 статті 82 КЗпП, дає право на щорічну відпустку.

5.15. Наявність права на щорічну відпустку, у разі її не використання, відповідно до положень частини 1 статті 83 КЗпП та частини 1 статті 24 Закону України Про відпустки від 15.11.1996 року, №504/96-ВР, породжує у роботодавця обов`язок виплатити грошову компенсацію.

5.16. Дослідженням змісту заяв по суті та матеріалів справи, встановлено, що Управління не виплатило ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку.

5.17. Однак, спеціальним законом, який врегульовує принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях на момент досягнення ОСОБА_1 65-річного віку, був Закон України Про державну службу від 17.11.2011 року, №4050-VI, який в пункті 7 частини 1 статті 37, як підставу припинення державної служби зазначав досягнення службовцем шістдесятип`ятирічного віку (подібна норма також існує і у Законі України Про державну службу від 10.12.2015 року, №889-VII (в редакції чинній на день поновлення позивача на посаді - 02.09.2020 року)).

5.18. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (див. перших п`ять цифр РНОКПП), а отже досяг 65-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого в силу положень наведених вище нормативно-правових актів, мав припинити державну службу.

5.19. За своєю правовою природою щорічна відпустка може надаватись особі, яка виконує фактично роботу або час її діяльності може бути зарахований до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку відповідно до статті 82 КЗпП.

5.20. Дослідження матеріалів справи встановлено, що внаслідок не своєчасного поновлення на посаді ОСОБА_1 , відповідач був вимушений здійснювати нарахування та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, який охопив період після досягнення ОСОБА_1 65-річного віку (з 22.11.2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 ), після чого останній був звільнений.

5.21. Тобто, з наведеного слідує, що ОСОБА_1 продовжував перебування у трудових стосунках з відповідачем до 70 років 10 місяців, що суперечить як положенням пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України Про державну службу від 17.11.2011 року, №4050-VI, так і положенням пункту 7 частини 1 статті 83 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року, №889-VII (в редакції чинній на день поновлення позивача на посаді -02.09.2020 року).

5.22. Наведене обумовлено несвоєчасністю поновлення Управлінням на посаді позивача, тобто має місце бездіяльність відповідача, яка породила порушення ним пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України Про державну службу від 17.11.2011 року, №4050-VI та пункту 7 частини 1 статті 83 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року, №889-VII (в редакції чинній на день поновлення позивача на посаді - 02.09.2020 року).

5.23. Однак наведена бездіяльність Управління, наслідком якої вже є переплата бюджетних коштів ОСОБА_1 під час виплати останньому середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у період з 22.11.2014 року по 02.09.2020 року (після досягнення ОСОБА_1 65-річного віку), не може породжувати чергові порушення вимог трудового законодавства в частини зобов`язання виплатити позивачеві грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період з 22.11.2014 року по 02.09.2020 року, на які він не мав право, в силу відсутності права на працю відповідно до положень Закону України Про державну службу від 17.11.2011 року, №4050-VI (досягнення 65-річного).

5.24. Дійсно пункт 2 частини 1 статті 82 КЗпП до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 75 цього Кодексу) зараховує час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

5.25. Однак жодним нормативно-правовим актом України не передбачено право ОСОБА_1 на збереження місця роботи в державній службі після досягнення ним 65-річного віку, а тому період з 22.11.2014 року по 02.09.2020 року не може бути зарахований до стажу, який дає право на щорічну відпустку, не дивлячись на те, що за цей період позивачу нараховано середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку із незаконним звільненням.

5.26. При цьому, суд виходить з балансу публічного та приватного інтересу. Позивач отримав за період з 22.11.2014 року по 02.09.2020 року середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, який в повній мірі компенсує йому втрати, пов`язані із невиконанням рішення суду.

5.27. За таких обставин, враховуючи наведене вище, суд вважає, що позивач має право на отримання грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки з 18.06.2008 року (наступний день після звільнення) по 22.11.2014 року (день досягнення 65-річного віку).

Щодо строків звернення до суду

5.28. Позивач звернувся із цим позовом до суду 04.03.2021 року, тоді як відповідь Управління про відмову в нарахуванні компенсації датована 19.02.2021 року, №05.01-02/53. Саме з моменту отримання останньої починає перебіг строк звернення до суду із позовом, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, аналізуючи наведене слідує, що позивач не пропустив строк звернення до суду із цим позовом.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що цей позов підлягає задоволенню частково, виходячи із обставин викладених у мотивувальній частині цього рішення.

6.2. Зокрема, позивач має право на грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки з 18.06.2008 року по 22.11.2014 року (день досягнення 65-річного віку), внаслідок чого мають бути внесенні відповідні зміни до наказу Управління №34-ОС від 02.09.2020 року Про поновлення ОСОБА_1 на роботі .

6.3. Решта ж позовних вимог є необґрунтованими, у зв`язку із чим суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. У цій справі позивач не сплачувала судовий збір, оскільки звільнений від нього, а тому суд не присуджує та не стягує на його користь такі витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати бездіяльність Управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації щодо не проведення нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки з 18.06.2008 року по 22.11.2014 року протиправною.

3. Зобов`язати Управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки з 18.06.2008 року по 22.11.2014 рік (день досягнення 65-річного віку).

4. Зобов`язати Управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації внести відповідні зміни (пов`язані з нарахуванням та виплатою ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки з 18.06.2008 року по 22.11.2014 року) до наказу №34-ОС від 02.09.2020 року Про поновлення ОСОБА_1 на роботі .

5. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Управління інфраструктури, капітального будівництва та екслуатації доріг Чернівецької ОДА (вул. Грушевського, 1, м. Чернівці, Чернівецька область, 58001 код ЄДРПОУ 43565662)

Суддя О.В. Анісімов