Постанова

від 15.06.2021 по справі 160/11139/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/11139/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року

та додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року (головуючий суддя Златін С.В.)

у справі № 160/11139/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальності ТК ВЄНТУС

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю ТК ВЄНТУС звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1666541/43036056 від 24 червня 2020 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 37 від 15 травня 2020 року.

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 37 від 15 травня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки позивач на вимогу відповідача-1 (Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) після зупинення реєстрації податкової накладної надав усі належні документи та пояснення на підтвердження здійснення господарської операції стосовно надання послуг перевезення на адресу ТОВ Виробничо-транспортне об`єднання БУДГАРД . Відповідачем протиправно не взято до уваги надані пояснення та документи, в результаті чого відмовлено у реєстрації податкової накладної.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 адміністративний позов задоволено.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТК ВЄНТУС судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТК ВЄНТУС судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов залишити без задоволення. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення з тих підстав, що позивачем надано копії документів, складених із порушенням законодавства, діяло у спосіб, передбачений законодавством України.

Не погодившись з додатковим рішенням, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм права, просить скасувати додаткове рішення, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу. Відповіач-1 зазначає, що позивачем не надано доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокату при розгляді даної справи, сума судових витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. є значно завищеною, не є співмірною понесеним витратам та не відповідає принципу розумності.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу на рішення суду, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Позивач зазначає, що апеляційна скарга не містить відомостей, в чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та(або) застосування норм права, а лише зводиться до цитування норм права та викладення обставин справі.

Позивач також подав відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду, в якому вказує, що закон не вимагає при вирішенні питання розподілу судових витрат надання доказів оподаткування доходу адвоката від надання правової допомоги, крім того, відповідачем не наведено та не надано доказів, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу є значно завищеною, не є співмірною понесеним витратам.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених ст.311 КАС України.

Суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути апеляційні скарги на рішення суду та додаткове рішення суду в одному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та додаткового рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ТК ВЄНУС є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності товариства є - вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41).

Між позивачем, та ТОВ ВИРОБНИЧО-ТРАНСПОРТНЕ ОБЄДНАННЯ БУДГРАД укладено договір надання послуг перевезення від 30.03.2020 № 30/03-4, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати послуги вантажного перевезення вантажу вантажним автотранспортом до відповідного пункту призначення та у встановлений договором або заявкою строк видати його особі, яка має право на одержання вантажу.

Відповідно до п.4.2 договору плата за послуги здійснюється протягом 7 банківських днів з дати підписання акту наданих послуг.

Факт виконання цього договору позивачем підтверджений актом надання послуг від 15 травня 2020 року № 40 на суму 28800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4800,00 грн.

За фактом надання послуг позивачем складено податкову накладну № 37 від 15 травня 2020 року, на суму 28800,00 грн., в т.ч. ПДВ 4800,00 грн., яку подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до отриманої позивачем 28.05.2020 квитанції податкову накладну № 37 від 15 травня 2020 року прийнято, але реєстрація її зупинена, та зазначено підстави зупинення, зокрема, відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції , запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних.

Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в Єдиному реєстрі податкових накладних.

04.06.2020 позивач подав контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, № 37 від 15 травня 2020 року.

Позивач зазначив, що для здійснення господарської діяльності підприємство закуповує дизельне паливо для надання послуг перевезення та паливно-мастилі матеріали для обслуговування автотранспортних засобів, які знаходяться в оренді на підприємстві, на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ ВИРОБНИЧО-ТРАНСПОРТНЕ ОБЄДНАННЯ БУДГРАД позивач подав контролюючому органу копії первинних документи, що підтверджують наявність у позивача орендованих транспортних засобів, договору на придбання паливо-мастильних матеріалів, товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу ТОВ ВИРОБНИЧО-ТРАНСПОРТНЕ ОБЄДНАННЯ БУДГРАД , зазначених в акті надання послуг від 15.05.2020 № 40.

Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 1666541/43036056 від 24.06.2020 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 37 від 15.05.2020.

Рішення мотивоване тим, що платником податку до податкового органу не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності і певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення.

Порядок складення податкової накладної та реєстрація її в Єдиному реєстрі податкових накладних врегульовано ст. 201 Податкового кодексу України.

У відповідності до абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому в абз.1 п.201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За положеннями п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним у пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, згідно пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п.18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

На час виникнення спірних правовідносин механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п.3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності наведеним в цьому пункті ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

За правилами п.5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.6, п.7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.10 Порядку 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування наведені в п.11 цього Порядку. Зокрема, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно якому Прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) - п. 2 Порядку.

Відповідно до п.3, п.4 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Відповідно до п.11 Порядку № 520 підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановлено судом вище, реєстрація податкової накладної № 37 від 15.05.2020 зупинена з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

У додатку 3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема відповідно до п. 1 Критеріїв це відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Виходячи з аналізу наведених норм, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документів на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

При цьому зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару/послуги в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару/послуги, що на постійній основі постачається; обсяг постачання товару/послуги дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Надіслана позивачу квитанція про зупинення податкової накладної містить вимоги щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

При цьому контролюючий орган не довів відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або відповідність відображеної у податковій накладній господарської операції критеріям ризиковості здійснення операцій та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу.

Також відповідачем не підтверджений факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості виконання позивачем робіт, про які зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Наявні у справі докази свідчать, що позивач подав контролюючому органу письмові пояснення, та копії документів на підтвердження факту надання послуг перевезення за договором від 30.03.2020 № 30/03-4.

Документи, які досліджувались контролюючим органом, підтверджують, що позивачем орендуються вантажні автомобільні транспорті засоби на підставі договору оренди від 31.03.2020 року, укладеного з ТОВ АРТ-МЕДЖИК ТРАНС ; водії залучається на підставі договорів підряду; дизельне пальне та бензин закуповуються у Підприємства з іноземними інвестиціями АМІК України , а самі послуги надаються на підставі відповідних товарно-транспортних накладних.

З приводу зазначених документів суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сукупність наданих позивачем документів підтверджує їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №37 від 15.05.2020, складеної за фактом надання послуг, в ЄРПН.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що в оскаржуваному рішенні міститься лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення, без зазначення тих документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надані.

При цьому контролюючим органом не наведено жодних обґрунтувань щодо необхідності подання саме тих документів, про які зазначено в оскаржуваному рішенні. Крім того, слід зауважити, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, тому його неможливо визнати обґрунтованим, а отже це рішення не відповідає критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України), у зв`язку з чим є протиправним і підлягає скасуванню.

Також суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права є не лише скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а й зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, зобов`язання контролюючого органу вчинити дії по реєстрації податкової накладної в судовому порядку не може бути розцінене як втручання в його дискреційні повноваження, оскільки контролюючим органом вже прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тобто вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття оскаржуваного рішення, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення по суті спору.

Стосовно доводів відповідача, наведених в апеляційній скарзі на додаткове судове рішення від 16.12.2020, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Представник позивача на підтвердження розміру витрат ТОВ ТК ВЄНТУС на правничу допомогу адвоката надав копії таких документів: договір про надання правової допомоги № 21/08/2020/01 від 21.08.2020, додаткову угоду № 1 до вказаного договору стосовно складання та подання до Дніпропетровського окружного адмінистративного суду позовної заяви та представлення інтересів Клієнта у судових засіданнях із розгляду адміністративної справи за позовом ТОВ ТК ВЄНУС до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення № 1666541/43036056 від 24.06.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 37 від 15.05.2020 та зобов`язання вчинити певні дії. Загальна вартість послуг за вказаним договором з урахуванням додаткової угоди № 1 до цього договору, становить 3000 грн.

В матеріалах справи міститься ордер серії ЗП № 088093, який виписаний адвокатом Пархоменко Юлією Сергіївною на представлення інтересів позивача у суді.

Згідно акту виконаних робіт від 13.11.2020 до договору про надання правничої допомоги №21/08/2020/01 від 21.08.2020 ОСОБА_1 надала позивачу наступні послуги: складання адміністративної позовної заяви, загальна вартість послуг 3000 грн.

У матеріалах справи міститься також рахунок на оплату № 34 від 27.08.2020 та копія платіжного доручення позивача №116 від 27.08.2020 на суму 3000 грн., яке підтверджує факт оплати послуг ОСОБА_1 за надання правової допомоги за договором №21/08/2020/01 від 21.08.2020, додатковою угодою № 1 до договору № 7 від 21.08.2020.

Суд першої інстанції, оцінюючи надані позивачем докази, дійшов висновку про те, що підтвердженими, співмірними та розумними є витрати на правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі 3000 грн.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 КАС України, а саме: розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).

Вирішуючи подану позивачем заяву про розподіл судових витрат, суд першої інстанції дослідив зміст наданих позивачем документів, які містять опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розмір сплаченого гонорару.

Враховуючи предмет та характер спору у цій справі, складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що винагорода за послуги адвоката підлягає відшкодуванню у визначеному позивачем розмірі 3000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування судового рішення, додаткового рішення та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 160/11139/20 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко