Постанова

від 15.06.2021 по справі 826/20803/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/20803/15 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Лещенко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2021 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Стемір про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Стемір , в якому просило стягнути заборгованість в розмірі 3090,56 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю Стемір (код ЄДРПОУ 36124248, адреса: 03113, м. Київ, проспект Перемоги, 74) суму заборгованості (недоїмки) по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3090,56 грн. (три тисячі дев`яносто грн. 56 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, що підлягають сплаті на наступні рахунки: 2158,34 грн. (дві тисячі сто п`ятдесят вісім грн. 34 коп.) на р/р НОМЕР_1 у ГУ ОБУ по Києву та області, МФО 322669; 572,22 грн. (п`ятсот сімдесят дві грн. 22 коп.) на р/р НОМЕР_2 у ГУ ОБУ по Києву та області, МФО 322669.

Як наслідок, 25.12.2015 з метою примусового виконання зазначеного рішення судом видано виконавчий лист.

У подальшому, у січні 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві звернулось до суду з заявою, в якій просило видати дублікат виконавчого листа та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Вказана ухвала обґрунтована тим, що під час проведення інвентаризації справ було встановлено, що виконавчий лист у цій справі відсутній на примусовому виконанні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2021 року у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо видачі дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - відмовлено .

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу від 09.03.2021, та прийняти нову, якою задовольнити заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2015 не перебуває на виконанні в Шевченківському районному відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, та під час проведення інвентаризації вказаний виконавчий лист виявлено не було, тому наявні підстави для задоволення такої заяви.

Окрім того, апелянт звертає увагу на запровадження надзвичайних заходів щодо поширення запобіганню коронавірусу COVID-19, що унеможливило вчасне подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа до суду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явились.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявником не підтверджено належними та допустимими доказами поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, тому у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.

Як наслідок, наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання про видачу дубліката виконавчого листа, так як заявник звертається з вказаним клопотанням після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналогічні положення закріплено у статті 12 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII згідно з якими стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Вказаними нормами встановлені гарантії для забезпечення виконання судових рішень, які набрали законної сили, а також захисту прав стягувачів у виконавчому провадженні у випадках, коли виконавчий лист втрачений та/або строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений з об`єктивних і незалежних від стягувача причин.

У той же час, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин такого пропуску.

Такі причини (обставини) повинні бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судове рішення, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред`явлення до виконання та саме стягувач має довести поважність причин пропуску встановленого строку пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Крім того, у відповідності до підпункту 18.4 пункту 18 розділу VII Перехідні положення КАС України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Тобто, основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа є: втрата виконавчого документа та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством чітко визначено строк, у межах якого особа, має право на отримання дубліката втраченого виконавчого листа, а саме до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як свідчать матеріали справи, 25.12.2015 з метою примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2015 судом видано виконавчий лист у даній справі.

У подальшому, згідно довідки Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (місто Київ) від 27.07.2020 виконавчий лист у справі було повернуто стягувачу у 2018 році, та повторно виконавчий документ до примусового виконання не надходив.

При цьому, заявник зазначає, що під час проведення інвентаризації справ було встановлено, що виконавчий лист у цій справі відсутній на примусовому виконанні.

Однак, враховуючи, що виконавчий лист був пред`явлений до виконання та повернутий стягувачу ще у 2018 році та така постанова державного виконавця державного виконавця не була визнана протиправною або скасована в порядку, встановленому законодавством, а заявником не надано доказів на підтвердження вказаного, тому суд апеляційної інстанції приходить до переконання про відсутність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, для пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що заявником не було надано жодних доказів щодо дійсних підстав втрати виконавчого листа, оскільки виконавчий лист було повернуто виконавчою службою стягувачу ще у 2018 році.

Слід звернути увагу на те, що дублікат виконавчого листа видається до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у той час як такий строк встановлено до 20.11.2016.

Тобто заявник звернувся з відповідною заявою вже після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме 05 січня 2021 року та заявник не скористався своїм правом на подачу даної заяви до суду з моменту втрати виконавчого документу.

При цьому, безвідповідальне виконання працівниками територіальних органів Пенсійного органу своїх функціональних обов`язків негативно впливає на фінансове становище Пенсійного фонду України, що спричиняє недоотримання фінансових ресурсів Пенсійного фонду України.

Отже, оскільки заявником не наведено аргументів поважності причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання у розумінні Закону України Про виконавче провадження та КАС України, об`єктивно позивач не був позбавлений можливості звернутись до суду за видачою дубліката виконавчого документу, а просто не виявляв зацікавленості, вказане свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2021 року року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук