Ухвала

від 16.06.2021 по справі 640/17710/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17710/19

УХВАЛА

16 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від "16" листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом Науково-виробничого кооперативу НВК "СПЕКТР" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від "16" листопада 2020 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та не наведення обґрунтованих підстав для його поновлення.

08.06.2021 на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження відповідач посилається на те, що він подав апеляційну скаргу (з поштовим відправленням 0411629486631) в межах строку визначеного ст. 295 КАС України, а саме - 16.12.2020. Однак, працівниками управління ДПС проведено інвентаризацію справ, внаслідок чого виявлено, що в ЄДРСР не значиться жодних відомостей щодо подання апеляційної скарги представником ГУ ДПС у м.Києві. Крім того, вказав, що листом ПАТ "Укрпошта" від 12.05.2021 №33-Т-3596 надало відповідь на лист ГУ ДПС у м. Києві, в якому вказано, що інформація щодо рекомендованого листа 0411629486631 в автоматизованій системі Укрпошта відсутня.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення ухвалено 16 листопада 2020 року. Копію рішення Окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року скаржником отримано 20 листопада 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.100).

Апеляційна скарга позивача подана 11 травня 2021 року, що підтверджується поштовим конвертом, в якому апеляційна скарга була надіслана до суду.

Посилання скаржника на ту обставину, що ГУ ДПС у м.Києві було подано апеляційну скаргу в межах строку визначеного ст. 295 КАС України, а саме - 16.12.2020, є необґрунтованими, оскільки не підтверджені жодними доказами.

Інших доказів, які б підтверджували відсутність у скаржника об`єктивної можливості звернутись із апеляційною скаргою у межах строків, визначених КАС України, матеріали справи не містять та скаржником не надано.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслюють характер процесуальної поведінки учасників справи, за яким особа, яка зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку на апеляційне оскарження, а також стосовно належного оформлення апеляційної скарги. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29 січня 2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, апеляційним судом враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Крім того, у відповідності до практики Верховного Суду (ухвала від 26.09.2018 справа №753/7279/18, ухвала Верховного Суду від 21.11.2018 справа №216/1724/17) останній прийшов до висновку, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Тлумачення приписів частини 3 статті 295 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з апеляційною скаргою.

З урахуванням зазначеного, відповідачем не виконано вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху та не доведено наявність обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів скаржника щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Крім того, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Однак, клопотанню про відстрочення сплати судового збору вже була надана оцінка в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року.

Колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків з огляду на приписи ст.119 КАС України, відповідно до якої, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

На переконання суду, скаржнику було надано достатній час на усунення недоліків апеляційної скарги.

Станом на 16 червня 2021 року скаржником не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року та не усунуто недоліки апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 295, 296, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від "16" листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом Науково-виробничого кооперативу НВК "СПЕКТР" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді:О.Є. Пилипенко Я. М. Собків