Постанова

від 17.06.2021 по справі п/320/1225/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/1225/20 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Зернятко Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області (Семенівський заклад дошкільної освіти Зернятко Обухівської міської ради Київської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління освіти Виконавчого комітету Обухівської міської ради (правонаступник Семенівської сільської ради у спірних правовідносинах) про застосування заходів реагування,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Зернятко Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області, в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) Зернятко Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Макаренка, буд. 12, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 17.01.2020 №18.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Управління освіти виконкому Обухівської міської ради Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що більшість порушень, відображених в акті перевірки від 17.01.2020 №18 усунуто відповідачем, а порушення, які залишились невиконаними не є суттєвими та не можуть призвести до виникнення пожежі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що в ході перевірки встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень, які направлені на попередження настання негативних наслідків.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Будь-які письмові пояснення відповідача в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Скаржником подано клопотання про заміну третьої сторони та заміну назви відповідача, оскільки рішенням Обухівської міської ради від 24.12.2020 №90-03-VIII виключено зі складу засновників Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) Зернятко Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області Семенівську сільську раду ; включено до складу засновників Дошкілького навчального закладу (ясла-садочок) Зернятко Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області Обухівську міську раду, змінено найменування Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) Зернятко Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області на: Семенівський заклад дошкільної освіти Зернятко Обухівської міської ради Київської області.

Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Оскільки клопотання скаржника про заміну третьої особи правонаступником та зміну назви відповідача належним чином обґрунтоване, вказане клопотання підлягає задоволенню шляхом заміни третьої особи - Семенівської сільської ради її правонаступником - Управління освіти Виконавчого комітету Обухівської міської ради та змінити назву відповідача Дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок) Зернятко Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області на Семенівський заклад дошкільної освіти Зернятко Обухівської міської ради Київської області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 27.12.2019 №1420, здійснено позапланову перевірку щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) Зернятко Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області, за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Семенівка, вул. Макаренка, буд. 12 (а.с. 14-19).

За результатами перевірки складений акт від 17.01.2020 №18 щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с. 21-28), в якому зафіксовано порушення відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки:

1) п.1.2, гл.1 р.5 Правил протипожежної безпеки в Україні (далі - ППБ) - приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту;

2) п.2.37, гл.2 р.3 ППБ - на шляхах евакуації з другого поверху будівлі до зовнішніх сходів типу С3 влаштовано поріг висотою більше ніж 0,05м;

3) п.1.20 гл.1 р.4 ППБ - не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

4) п.1.21 гл.1 р.4 ППБ - будівлю не обладнано установкою від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

5) п.2.31, 2.32 гл.2 р.3 ППБ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не обладнано евакуаційним освітленням (світловими покажчиками Вихід );

6) п.2.23 гл.2 р.3 ППБ, п.7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 - ширина просвітів евакуаційних виходів (дверей) на шляхах евакуації будівлі менше 0,8 м;

7) п.2.37 гл.2 р.3 ППБ, п.7.2.11 ДБН В.1.1-7:2016 - двері виходів на сходову клітку на другому поверсі не обладнано пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах;

8) п.2.23, 2.28 гл.2 р.3 ППБ, п.7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 - на шляхах евакуації застосовується лінолеум з невизначеним показником пожежної небезпеки;

9) п.2.2 гл.2 р.5 ППБ - пожежний кран-комплект не відповідає вимогам та нормам згідно з ППБ;

10) п.3.11 гл.3 р.5 ППБ - не об`єкті не встановлений щит, який повинен бути укомплектований згідно з нормами, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;

11) п.1.2 гл.1 р.6 ППБ - у приміщеннях, з перебуванням дітей, килими та килимкові доріжки не прикріплено до підлоги;

12) п.22 р.2, п.2.3 гл.2 р.3, п.10.3.6 ДБН В.2.2-9-2018, таб.2, таб.3 ДБН В.1.1-7:2016 - двері приміщень, що використовуються як складські приміщення (кладові) не виконано протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ 30;

13) п.8 ст.20 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), п.14 постанови Кабінету Міністрів України №444 від 26.06.2013 - відповідальна особа за виконання вимог цивільного захисту та техногенної безпеки не пройшла навчання на територіальних курсах цивільного захисту.

Вказаний акт перевірки підписаний відповідачем без зауважень.

Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст.1 Кодексу цивільного захисту України, цей Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтями 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що позивач, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Частинами 1-2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Разом з тим, згідно ст.69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

До суду першої інстанції надходили докази вжиття відповідачем заходів з метою усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зокрема, щодо облаштування системи блискавкозахисту (а.с.99-100, 127-139), копію договору підряду на монтаж системи пожежної сигналізації від 05.03.2020 (а.с.118-123), копію технічного звіту по перевірці технічного стану діючих електроустановок, заземлювачів, автоматичних вимикачів та ліній електропередачі разом з електровимірювальними і випробовувальними роботами в зв`язку з положеннями і нормами ПТЕ ПБЕЕ споживачів на об`єктів (а.с.140-150), копію робочого проекту системи пожежної сигналізації (а.с.151-174).

За зверненням відповідача від 29.05.2020 №18, позивачем здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого складено акт від 23.06.2020 №109 (а.с.192-199), в якому зафіксовано виявлені порушення:

1) п.1.2 гл.1 р.5 ППБ - приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", визначено ризик настання негативних наслідків - пожежа, надзвичайна ситуація;

2) п.2.32 гл.2 р.3 ППБ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не обладнано евакуаційним освітленням (світловими покажчиками Вихід ), визначено ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація;

3) п.2.23, 2.28 гл.2 р.3 ППБ - на шляхах евакуації застосовується лінолеум з невизначеним показником пожежної небезпеки, визначено ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація;

4) п.3.11 гл.3 р.5 ППБ - на об`єкті не встановлений пожежний щит, який повинен бути укомплектований згідно норм, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 x 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., визначено ризик настання негативних наслідків - пожежа;

5) п.22 р.2, п.2.3 гл.2 р.3 ППБ - двері приміщень, що використовуються як складські приміщення (кладові) не виконано протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ 30, визначено ризик настання негативних наслідків - пожежа, надзвичайна ситуація;

6) п.8 ст.20 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), п.14 постанови Кабінету Міністрів України №444 від 26.06.2013 - відповідальна особа за виконання вимог цивільного захисту та техногенної безпеки не пройшла навчання на територіальних курсах цивільного захисту, визначено ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація.

Вказаний акт перевірки підписано відповідачем без зауважень.

Додатково до матеріалів справи додано копію посвідчення про проходження директором ДНЗ (ясла-садок) Зернятко Семенівської сільської ради ОСОБА_1 навчання та перевірку знань у сфері цивільного захисту (а.с.201) та інформацію про усунення порушень, за якими виконано встановлення пожежного щита та відповідальна особа за виконання вимог цивільного захисту та техногенної безпеки пройшла навчання на курсах. Однак інші порушення не усунуто, оскільки вони потребують додаткового фінансування (а.с.202).

Отже, частина порушень була усунута відповідачем, однак з наданих до суду першої інстанції доказів вбачається, що порушення №№1, 2, 3 та 5 не були усунуті, оскільки потребували виділення додаткових коштів.

До апеляційної скарги відповідачем подано акт позапланової перевірки від 10.03.2021 №57, в якому зафіксовано наступні порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) п.1.2 гл.1 р.5 ППБ - приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", визначено ризик настання негативних наслідків - пожежа, надзвичайна ситуація;

2) п.2.32 гл.2 р.3 ППБ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не обладнано евакуаційним освітленням (світловими покажчиками Вихід ), визначено ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація;

Колегія суддів зазначає, що порушення, які залишились не усунутими можуть мати наслідком виникнення пожежі та створення надзвичайної ситуації, про що прямо зазначено в акті від 10.03.2021 №57 в полі ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності).

У відповідності до п.п.25, 26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Таким чином, законодавець пов`язує створення реальної загрози життю та/або здоров`ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Зазначені позивачем в акті від 10.03.2021 №57 порушення колегія суддів вважає пов`язаними з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають в закладі дошкільної освіти, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями скаржника, що виявлені порушення не створюють загрози життю та здоров`ю осіб, що перебуватимуть у приміщенні закладу освіти.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

На думку суду, наведені порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, які працюють, перебувають в закладі освіти, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Крім того, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я , честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Крім того, наявність акту від 10.03.2021 №57 (про часткове усунення встановлених під час перевірки порушень) не спростовує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів реагування, оскільки відповідні порушення були усунуті після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спірних правовідносин, а не на час подання позову суб`єктом владних повноважень чи ухвалення судом першої інстанції рішення.

Усунення відповідачем усіх, встановлених перевіркою, порушень є підставою для звернення до позивача, оскільки ч.5 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності надано повноваження органу, який ініціював призупинення, зняття відповідного заходу реагування .

Зазначений висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №1540/4375/18, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Зважаючи на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що не дивлячись на часткове усунення з боку відповідача встановлених порушень, низка з них станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції залишались такими, що створювали реальну загрозу життю і здоров`ю людей. Отже, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильними.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду справи №812/2061/17 у постанові від 29.04.2020, який має бути врахований судом.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зокрема, в п.30 Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Замінити третю особу Семенівську сільську раду її правонаступником у спірних правовідносинах - Управлінням освіти Виконавчого комітету Обухівської міської ради.

Апеляційну скаргу Управління освіти Виконавчого комітету Обухівської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 17 червня 2021 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма