154/1451/21
1-кп/154/261/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року м. Володимир - Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
а також сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження № 12021030510000246 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2021 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заріччя Володимир-Волинського району Волинської області, громадянина України, з професійно технічною освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше судимого:
1) 12.02.2020 року вироком Костопільського районного суду Рівненської області за ч.1 ст.357, ч.1, 2 ст.185, ст.70 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
2) 29.04.2021 року вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області за ч. ч.2, 3 ст.185, ст.ст.70, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , будучи засудженим 12.02.2020 року вироком Костопільського районного суду Рівненської області за ч.1 ст.357, ч.1, 2 ст.185, ст.70 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та вчинив нові умисні корисливі злочини.
Так, 13квітня 2021року,близько 15години 00хвилин, ОСОБА_4 ,діючи умисно,керуючись корисливиммотивом таумислом,направленим напротиправне заволодіннячужим майном,шляхом вільногодоступу,повторно таємновикрав згаражного приміщення,що по АДРЕСА_1 ,бензопилу марки«КRAFTECHКТ 5200",вартістю 1067,46гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.
Крім того, 15квітня 2021року,близько 17години 00хвилин, ОСОБА_4 ,діючи умисно,керуючись корисливиммотивом таумислом,направленим напротиправне заволодіннячужим майном,шляхом вільногодоступу,повторно таємновикрав зспальної кімнатибудинку,котрий розташованийпо АДРЕСА_1 ,грошові коштиу сумі6000гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив повторно таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, фактичні обставини справи і зібрані по ній докази не заперечував та не оспорював, у вчиненні кримінальних правопорушень щиро розкаявся і дав показання, які повністю узгоджуються з пред`явленим йому обвинуваченням. Пояснив, що кримінальні правопорушення вчинив у зв`язку з відсутністю коштів та важким матеріальним становищем. Бензопилу після виявленого правопорушення повернув потерпілому, а за викрадені кошти у ломбарді придбав вилучений у нього мобільний телефон із SIM-картками. Просив суд суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 ,який єдідом обвинуваченому ОСОБА_4 в судовомузасіданні фактичнихобставин справине заперечував, претензій до обвинуваченого не заявляв. Просив суворо його не карати.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК України.
При встановлених обставинах, оцінюючи наявні докази, суд вважає винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведеною повністю, а кваліфікацію його дій вірною.
Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.
При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, відомості про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Так, вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря - нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. За місцем проживання характеризується з посередньої сторони, схильний до вчинення крадіжок, у зловживанні алкогольними напоями помічений не був, протягом року до адміністративної відповідальності не притягався.
При встановленні розміру покарання обвинуваченому суд також враховує його суб`єктивне відношення до вчиненого, а саме те, що він покаявся, усвідомив наслідки вчиненого.
Відтак, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю вчинених кримінальних правопорушень.
Обставини, котрі обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінальних правопорушень щодо особи похилого віку та щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Разом з тим судом встановлено, що обвинуваченого ОСОБА_4 було засуджено 12 лютого 2020 року вироком Костопільського районного суду Рівненської області за ч.1 ст.357, ч.ч. 1, 2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_4 було звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього вироком суду обов`язки.
Проте, як встановлено судом, ОСОБА_4 , покладених на нього вироком суду обов`язків не виконав, 29 квітня 2021 року вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області його було засуджено за ч.ч.2, 3 ст.185, ч.1 ст.70, ст.71 КК України та призначено покарання у виді 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Відтак, на момент вчинення нових кримінальних правопорушень та ухвалення даного вироку ОСОБА_4 має судимість.
У відповідності до ч.2 ст.88 КК України, судимість має правове значення у разі вчинення нового кримінального правопорушення.
Враховуючи наведене та конкретні обставини вчинених кримінальних правопорушень, думку публічного обвинувачення, потерпілого, дані про особу обвинуваченого, його вік, стан сім`ї, стан здоров`я, судимість, повторне вчинення ним нових кримінальних правопорушень та ще й в період призначеного вироком суду іспитового строку, а також психічне відношення до вчиненого, враховуючи те, що вчинені ним кримінальні правопорушення віднесені до категорії нетяжких злочинів, згідно ст.12 КК України, а також з врахуванням того, що заподіяна шкода потерпілому у повному обсязі відшкодованою не була, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде відповідати цілям покарання.
За вказаних вище обставин суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого від покарання або призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинив інкриміновані йому у даній справі кримінальні правопорушення до ухвалення вироку Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 квітня 2021 року, остаточне покарання призначається за правилами ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень.
Враховуючи особу обвинуваченого, періодичність та системність вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, з метою досягнення мети покарання, на підставі ч.4 ст.70 КК України, суд не вбачає підстав для застосування при призначенні остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
За цих обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком та за вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 квітня 2021 року.
Виявом справедливості при призначенні покарання є питання його відповідності вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому балансі із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Речові докази вирішити в порядку визначеному ст.100 КПК України.
Накладений арешт на майно слід скасувати. Судові витрати стягнути із обвинуваченого.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 370-374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 квітня 2021 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 9 (дев`яти) місяців позбавлення волі.
У відповідності до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 час його попереднього ув`язнення із 29 квітня 2021 року з розрахунку день за день, а тому початок строку відбування покарання обчислювати з дня його затримання та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто 29 квітня 2021 року.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити попередній - тримання під вартою.
Скасувати арешт накладений ухвалами слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20 та 30 квітня 2021 року.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Samsung», моделі GT-9301 та сім карту оператора Київстар із серійним номером НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та номером сім карти НОМЕР_3 конфіскувати в дохід держави;
- бензопилу марки «KRAFTECH КТ 5200», яка передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - вважати повернутою потерпілому ОСОБА_5 ;
- диск марки «Ridata CD-R» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) гривень 15 коп. судових витрат, пов`язаних із залученням експертів для проведення судової товарознавчої експертизи.
Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію даного вироку негайно після проголошення вручити прокурору та скерувати обвинуваченому.
Роз`яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Головуючий: (підпис).
Згідно з оригіналом.
Суддя Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_1
Суд | Володимир-Волинський міський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2021 |
Оприлюднено | 31.01.2023 |
Номер документу | 97732110 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Володимир-Волинський міський суд Волинської області
Вітер І. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні