Ухвала

від 17.06.2021 по справі 904/3771/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

17.06.2021м. ДніпроСправа № 904/3771/21 за позовом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, м. Нікополь Дніпропетровської області

до Приватного підприємства "ВЕС-ТА", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення безпідставно збережених коштів

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: Ільєнко М.Л., довіреність №3165 від 07.12.2020, головний спеціаліст відділу претензійної діяльності

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Нікопольська міська рада Дніпропетровської області звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "ВЕС-ТА" безпідставно збережені кошти в розмірі 80225,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що використовує земельну ділянку під розміщенням нежитлової будівлі (кафе з літнім майданчиком, складські приміщення, вбиральня, споруди) по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від07.06.2021 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 17.06.2021.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав.

Від позивача на виконання ухвали суду від 17.06.2021 подані пояснення, у яких зазначає, що на підставі рішення Нікопольської міської ради від 25.06.2004 № 50-15/ХХІV між Нікопольською міською радою та приватним підприємцем Алдобаєвою Любов`ю Андріївною 22.07.2004 було укладено договорів оренди та зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 06.08.2004 року за № 040411000086. Актом передачі-прийому земельної ділянки, переданої в оренду від 19.07.2004 земельну ділянку площею 0,0524 га. Нікопольська міська рада передала, а ПП ОСОБА_1 отримала вказану земельну ділянку. Строк дії договору оренди був закінчений та не пролонгований, так як ПП ОСОБА_1 не звернулась з заявою про поновлено договір оренди. Натомість, земельна ділянка не була повернута згідно акту приймання-передачі Нікопольській міській раді та в подальшому в оренду (або у власність) не передавалась.

Стосовно сплати орендної плати ОСОБА_1 , то у Нікопольській міській раді відсутні відомості щодо заборгованості по орендній платі за період дії договору та відсутні судові справи з приводу даного договору оренди.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2021 на підставі частини другої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 903/1030/19 разом із касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 та рішення Господарського суду Волинської області від 11.02.2020 у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною до 15.07.2020) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і №159/5756/18.

Предметом позову у справі №904/3771/21 є вимога про стягнення з Приватного підприємства "ВЕС-ТА" безпідставно збережені кошти в розмірі 80225,82 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує земельну ділянку під розміщенням нежитлової будівлі (кафе з літнім майданчиком, складські приміщення, вбиральня, споруди) по вул. В.Усова, 18-а в м. Нікополь без правовстановлюючих документів.

Разом з тим, за поясненнями позивача земельна ділянка передана в оренду за договором оренди від 22.07.2004 не була повернута згідно акту приймання-передачі Нікопольській міській раді. Також позивач зазначає, що не звертався до орендаря із письмовими запереченнями проти продовження строку дії договору оренди.

На думку колегії суддів Верховного Суду, відступлення від висновку щодо застосування положень статті 33 Закону в редакції, яка була чинною до 15.07.2020, у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і №159/5756/18, дозволить реалізувати розмежування переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк (частини перша-п`ята статті 33 Закону в редакції, яка була чинною до 15.07.2020) та поновлення договору оренди землі (частина шоста статті 33 вказаного Закону у вказаній редакції), що забезпечить еволюційний та послідовний підхід до впорядкування судової практики щодо застосування норм зазначеного Закону при вирішенні відповідної категорії спорів, а також сприятиме дотриманню принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні, що і стало підставою для призначення справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

За таких обставин вбачається, що під час перегляду судового рішення у справі №903/1030/19 Великою Палатою Верховного Суду буде викладено висновок про те, як саме повинні застосовуватись норми права щодо поновлення/продовження строку дії договорів оренди землі.

Судове провадження у цій справі на цей час триває.

Викладене свідчить про те, що єдиного підходу у вирішенні зазначених подібних категорій спорів у Верховного Суду на сьогодні немає, та Великою Палатою Верховного Суду має бути висловлений висновок про застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", який у поєднанні з іншими висновками Верховного Суду буде сприяти правовій визначеності у застосуванні вказаної норми Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Таким чином, предметом судового розгляду також є питання можливості автоматичного продовження договору оренди землі та можливого переходу до відповідача права оренди на цю земельну ділянку.

Отже, позивач вимагає стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у зв`язку з використанням відповідачем земельної ділянки без правової підстави. Проте, у випадку встановлення автоматичної пролонгації договору оренди, відповідачем є орендарем даної земельної ділянки.

За таких обставин у справі, що розглядається наявна об`єктивна необхідність врахування висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/1030/19.

Відтак, вбачаються підстави для зупинення розгляду цієї справи до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19.

Частиною четвертою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у цьому випадку зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 904/3771/21 за позовом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області до Приватного підприємства "ВЕС-ТА" про стягнення безпідставно збережених коштів до закінчення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи №903/1030/19.

Зобов`язати сторони повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 17.06.2021.

Суддя О.М. Крижний