Рішення

від 14.06.2021 по справі 925/351/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року

м. Черкаси справа № 925/351/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - не з"явився, відповідача - не з"явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" до Зорівської сільської ради про визнання права власності та скасування державної реєстрації ,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2021 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою в якій просить:

- визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" (код 03792941) право власності на земельні ділянки кадастрові номери 7121584700:10:002:0501, 7121584700:10:002:0502;

- скасувати державну реєстрацію права власності Зорівської сільської ради на земельні ділянки кадастрові номери 7121584700:10:002:0501, 7121584700:10:002:0502 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позов обґрунтований тим, що позивач правомірно набув право власності на вищевказані земельні ділянки, однак спірні земельні ділянки незаконно зареєстровані за Зорівською сільською радою.

Позивач зауважив, що відповідачем відповідних дій щодо передачі позивачу вказаних вище земельних ділянок не здійснювалось, а тому збереження запису про державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем унеможливлює таку реєстрацію за позивачем.

Позивач зазначив, що відповідач, зареєструвавши за собою право власності на земельні ділянки позивача, порушує його права на землю, а оскільки спір між сторонами не був врегульований, то право власності позивача потребує судового захисту.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

16 квітня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю та розглядати справу без участі відповідача.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що наведені позивачем обставини не відповідають дійсності тим обставинам, які дійсності існували та існують.

На думку відповідача, земля, передана у колективну власність КСП "Нива", призначена для розпаювання між учасниками КСП та особами, що мають право на земельну частку (пай). Тому, набуття права власності позивачем на землю у зв`язку з правонаступництвом, про що стверджує позивач, або іншим законним способом, відповідач вважає безпідставним і недоведеним.

Ухвалою від 25.05.2021 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год. 30 хв. 14 червня 2021 року.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

Як вбачається із Свідоцтва № 03792941 про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності 01.11.1995 зареєстроване Колективне сільськогосподарське підприємство "Нива" (далі - КСП "Нива").

Згідно рішення Зорівської сільської Ради народних депутатів Золотоніського району Черкаської області та Державного акту на право колективної власності на землю серія ЧР 5-7 (далі - Державний акт), КСП "Нива" передано 2946,5 гектарів землі у колективну власність.

Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 6.

Відповідно рішення загальних зборів уповноважених членів КСП "Нива", оформленого протоколом № 1 від 06.02.1998, в порядку положень ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", КСП "Нива" було реорганізоване шляхом перетворення його у товариство з обмеженою відповідальністю.

09.04.1998 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 03792941.

Оскільки обидва сільськогосподарських підприємства мають єдиний ідентифікаційний код ЄДРПОУ, то СТОВ "Нива" є правонаступником прав та обов`язків КСП "Нива" в процедурі перетворення та зміни організаційної форми юридичної особи та суб`єкта господарювання.

Відповідно до висновку сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 земельні ділянки кадастрові номери: 7121584700:10:002:0501, 7121584700:10:002:0502 входили до складу земель, які були передані у власність Колективного сільгосппідприємства "Нива", с. Зорівка згідно з Державним актом на право колективної власності на землю серія ЧР № 5-7. Зазначені вище земельні ділянки не підлягали паюванню та не були розпайовані.

Вказаний Державний акт на право колективної власності на землю є чинним.

Ст.14 Конституції України передбачає, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

В силу ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч.1 ст.15 та ч.1 ст.16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приписами ст. 3 Земельного кодексу (далі - ЗК) України 1990 року (в редакції чинній на час видачі Державного акту на право колективної власності на землю) передбачено, що власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

За змістом ст. 5 ЗК України (в редакції 1990 року) суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

В силу ст.ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992 земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.

Так, 06.02.1998 загальними зборами уповноважених членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Нива" було прийнято рішення про реорганізацію Колективного сільськогосподарського підприємства "Нива" шляхом перетворення його у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива". Ця реорганізація юридичної особи є чинною.

Положеннями ст. 108 ЦК України передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 37 ЦК УРСР від 18.07.1963, у редакції, що діяла на момент перетворення, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Отже, при перетворенні юридична особа продовжує діяти у іншій організаційно-правовій формі без припинення такої юридичної особи.

Враховуючи, що обидва сільськогосподарських підприємства мають єдиний ідентифікаційний код ЄДРПОУ - СТОВ "Нива" є правонаступником прав та обов`язків КСП "Нива" в процедурі перетворення та зміни організаційної форми юридичної особи та суб`єкта господарювання.

Частиною 6 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції чинній на момент перетворення) визначено, що при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Аналогічні положення містилися в ч. 7 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (чинного на момент перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства "Нива").

Відповідно до п. 7 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції 2001 року) громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Разом з тим, чинне земельне законодавство не передбачає права колективної власності на землю, але зміни, що відбулися в земельному законодавстві після видачі позивачеві Державного акту на право колективної власності на землю, не можуть бути підставою для припинення права власності на землю, оскільки припинення права власності на землю з такої підстави не передбачено нормами чинного ЗК України.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позов, суд вважає помилковими, оскільки землі, які не підлягали паюванню залишилися у власності колективних сільськогосподарських підприємств ї є власністю правонаступників цих підприємств. Вказана правова позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 921/75/19; від 17.12.2019 у справі № 917/258/19 та від 31.08.2018 у справі №924/1020/17.

Суд, оцінивши доводи позивача про те, що земельні ділянки під сільськогосподарськими спорудами не підлягали паюванню, вважає обґрунтованими, оскільки Указом Президента України № 720 від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" було встановлено, що несільськогосподарські угіддя у вигляді земель під господарськими будівлями і дворами паюванню не підлягають.

Станом на час розгляду справи чинне земельне законодавство не передбачає права колективної власності на землю, але зміни, що відбулися в земельному законодавстві після видачі позивачу Державного акту на право колективної власності на землю, не можуть бути підставою для припинення права власності на землю, оскільки припинення права власності на землю з такої підстави не передбачено нормами чинного Земельного кодексу України.

Відтак, суд приходить до переконання, що позивач правомірно набув право власності на вищевказані земельні ділянки, в процесі перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства "Нива".

Спірні земельні ділянки не були розпайовані, що підтверджується Висновком сертифікованого інженера-землевпорядника Кілочко В.М. від 14.07.2020.

Судом встановлено, що право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за відповідачем. Цей факт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Проте, з 1998 року за наслідками проведеного перетворення та в силу положень Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (ч. 6 ст. 31) позивач, як правонаступник всіх прав та обов`язків реформованого КСП "Нива", став власником спірної земельної ділянки.

Доказів припинення у КСП "Нива" права власності на земельну ділянку з підстав інших, ніж здійснення перетворення у СТОВ "Нива" суду не подано, Державний акт на право постійного користування серія ЧР 5-7 є чинним.

Докази щодо спростування доводів позивача в матеріалах справи відсутні.

Суд бере до уваги, що з 01.01.2013 всі землі в України вважаються розмежованими (Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VІ). Зокрема, відповідачем не подано доказів того, що земельна ділянка у користувача вилучались, чи визнавались безхазяйною.

Суд вважає, що обов`язок доведення правомірності своїх дій покладено на орган влади.

У суду відсутні належні та допустимі докази правомірності набуття в державну власність спірних земельних ділянок кадастрові номери: 7121584700:10:002:0501, 7121584700:10:002:0502.

Відтак, оскільки право колективної власності на вказану земельну ділянку не припинено, та не вчинено записів до Єдиного державного реєстру прав власності, то в порядку ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Проте, право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за відповідачем, що підтверджується відомостями про земельну ділянку з Державного земельного кадастру.

15.03.2021 позивач звертався до відповідача з листом за № 19 про передачу земельної ділянки.

Відповідач відповідних дій щодо передачі позивачу вказаної вище земельної ділянки не здійснив.

За змістом ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

У відповідності до положень чинного Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав, зокрема, є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Право власності підлягає державній реєстрації (ст. 1, 3, 4, 19 Закону).

Аналізуючи вище викладене, суд вважає, що оскільки право власності на земельні ділянки підлягає державній реєстрації, то відповідно існуюча державна реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ці ж саме земельні ділянки підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" (код ЄДРПОУ: 03792941) право власності на земельні ділянки кадастрові номери 7121584700:10:002:0501, 7121584700:10:002:0502.

Скасувати державну реєстрацію права власності Зорівської сільської ради (код ЄДРПОУ: 34117490) на земельні ділянки кадастрові номери 7121584700:10:002:0501, 7121584700:10:002:0502 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.06.2021.

Суддя К.І. Довгань