УХВАЛА
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 520/12900/2020
адміністративне провадження № К/9901/19512/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 по справі №520/12900/2020 за позовом Фермерського господарства АРТЕМІДА-АГРО до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
27.05.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 по справі №520/12900/2020 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 25.05.2021).
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Скаржником вказано, що повний текст оскаржуваної постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 виготовлено 29.02.2021, на час подання касаційної скарги постанову не отримано.
Верховний Суд зауважує, що подання касаційної скарги передбачає ознайомлення скаржника зі змістом оскаржуваного судового рішення для правильного зазначення підстав касаційного оскарження та обґрунтування неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Суд касаційної інстанції для вирішення питання відкриття касаційного провадження має пересвідчитись, що скаржник отримав копію оскаржуваного судового рішення та ознайомився з його змістом.
Стаття 330 КАС України містить імперативну вимогу щодо змісту касаційної скарги, а саме обов`язковість зазначення дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується (пункт 7 частини 2 статті 330 Кодексу).
Разом з цим, податковий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою лише 25.05.2021 та не обґрунтував належними доказами таке зволікання з поданням касаційної скарги. Зі змісту касаційної скарги неможливо встановити, що скаржник ознайомився зі змістом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Скаржником вказано, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
На думку скаржника, суди невірно застосували приписи пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та не взяли до уваги приписи постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 № 1165, наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , які регулюють порядок роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Верховний Суд зауважує, що у випадку посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Однак перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що фактично скарга відповідача в частині наведеного обґрунтування вимог до суду касаційної інстанції, містить лише посилання на фактичні обставини справи без зазначення того, у чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Також скаржником не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у встановленому законом розмірі.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 по справі №520/12900/2020 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2021 |
Оприлюднено | 18.06.2021 |
Номер документу | 97735227 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні