Ухвала

від 15.06.2021 по справі 0240/2897/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 червня 2021 року

м. Київ

справа № 0240/2897/18-а

адміністративне провадження № К/9901/20021/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №0240/2897/18-а за адміністративним позовом Приватного малого підприємства А.С.В. до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю АТД-Сервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Спортвест , Товариство з обмеженою відповідальністю Деналі-Сервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Санрікс , Товариство з обмеженою відповідальністю БК Планета Центр , Товариство з обмеженою відповідальністю Рада Будінвест про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство А.С.В. звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю АТД-Сервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Спортвест , Товариство з обмеженою відповідальністю Деналі-Сервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Санрікс , Товариство з обмеженою відповідальністю БК Планета Центр , Товариство з обмеженою відповідальністю Рада Будінвест про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області 26.05.2021, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі відповідач визначає підставою касаційного оскарження пункт 1 та пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 25.06.2018 у справі №803/1923/13-а, від 02.04.2019 у справі №826/14331/13-а, від 10.09.2019 у справі №826/9966/18, від 21.01.2021 у справі №826/11848/18 та постановах Верховного Суду України віл 05.03.2012 у справі №21-421а11, від 22.11.2016 у справі №826/11397/14, від 24.05.2016 у справі №21-5332а15, від 14.06.216 у справі №21-1318а16, від 22.11.2016 у справі №21-2430а16.

Подана відповідачем касаційна скарга не містить належного обґрунтування у чому саме полягає неправильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, які саме норми процесуального права порушено, а також висновок Верховного Суду щодо питання застосування яких саме норм права.

Натомість у касаційні скарзі викладено обставини справи, процитовано висновки встановлених контролюючим органом порушень, норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Формальне посилання на витяги з постанов Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

У касаційній скарзі скаржник не обґрунтовує в чому полягає подібність правовідносин між справами, висновок щодо застосування норм права у яких не врахований судами першої та апеляційної інстанцій, та даною справою, а лише використовує окремі висновки із цих судових рішень.

Таким чином, відповідачем не дотримано вимоги щодо наведення мотивів незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Крім того, в обґрунтування підстави касаційного оскарження визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України відповідач не зазначає щодо якої норми відсутній висновок Верховного Суду та в чому помилка судів першої та апеляційної інстанцій при застосуванні вказаної норми.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до не згоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України, при цьому відповідач не враховує, що суд касаційної інстанції лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №0240/2897/18-а за адміністративним позовом Приватного малого підприємства А.С.В. до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю АТД-Сервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Спортвест , Товариство з обмеженою відповідальністю Деналі-Сервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Санрікс , Товариство з обмеженою відповідальністю БК Планета Центр , Товариство з обмеженою відповідальністю Рада Будінвест про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Хохуляк