Рішення

від 17.06.2021 по справі 509/2533/21

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2533/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання: Степанової Н.С.

розглянувши в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/2533/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінн-Агро-Експорт", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ОЙЛ ТРЕЙД" про визнання недійсним пункту договору й визнання права вимоги виконання зобов`язань за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" звернулось до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено ряд договорів відступлення права вимоги до позичальника - ОСОБА_1 , за договорами позики. Внаслідок укладання договорів про відступлення права вимоги Позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договорами позики в повному обсязі на загальну суму 284 769 470 гривень без врахування пені.

Надалі, між ТОВ Фінансова Компанія Проксима та ОСОБА_1 було укладено Додаткові угоди згідно яких сторони погодили доповнити відповідні Договори позики пунктом 4.3. наступного змісту:

Сторони погодили та, керуючись ст. 36 Закону України "Про іпотеку", встановили, що у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, по завершенню такого врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання боржником залишаються дійсними .

Оскільки, позичальник не виконав зобов`язання за кредитними договорами, в порядку ст.ст. 36, 37 ЗУ Про іпотеку відбулось позасудове врегулювання задоволення вимог кредитора, іпотекодержателя - ТОВ Фінансова Компанія Проксима , шляхом укладення Договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до яких Іпотекодавець передав у власність Іпотекодержателя нерухоме майно.

Пунктом 11 вказаних Договорів передбачено, що дані Договори припиняють всі зобов`язання за Договорами позики в забезпечення яких Іпотекодавцем було передано нерухоме майно Іпотекодержателю.

Позивач заявляє, що пункт 11 Договорів про задоволення вимог іпотекодержателя був включений до тексту внаслідок помилки зі сторони позивача та має бути визнаний недійсним з моменту укладення договору.

Крім того, ТОВ Фінансова компанія Проксима зазначає, що вказана помилка має істотне значення для неї, оскільки нормами чинного в Україні законодавства не обмежено право кредитора забезпечити належне виконання боржником основного зобов`язання декількома видами забезпечення. Та, вказує, що в забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Договорами позики було укладено також Договір застави частки у статутному капіталі ТОВ ВІ ДЖИ ТРЕЙД предметом застави якої є частка Заставодавця у статутному капіталі ТОВ ВІ ДЖИ ТРЕЙД .

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.05.2021 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника позивача 15.06.2021 року надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності позивача та його представника. У разі визнання відповідачами позову, позивач просить прийняти рішення про задоволення позову у підготовчому засіданні.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Вінн-Агро-Експорт в підготовче засідання не з`явився, 15.06.2021 року надіслав до суду відзив, в якому зазначив, що не має заперечень щодо задоволення позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Проксима", про наслідки визнання позовних вимог повідомлений.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю ВІ ДЖИ ТРЕЙД в підготовче засідання не з`явився, 15.06.2021 року надіслав відзив, в якому зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Проксима", про наслідки визнання позовних вимог повідомлений.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР ОЙЛ ТРЕЙД в підготовче засідання не з`явився, 15.06.2021 року надіслав відзив, в якому зазначив, що оскільки наявність чи відсутність подальших вимог ТОВ Фінансова Компанія Проксима до ОСОБА_1 не впливає на права та обов`язки ТОВ "ВЕКТОР ОЙЛ ТРЕЙД", останнє не заперечує проти задоволення позову, про наслідки визнання позовних вимог повідомлений.

14.06.2021 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Цвігун В.В. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить задовольнити позовні вимоги позивача ТОВ "Фінансова компанія "Проксима".

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Хомко С.В. 17.06.2021 року подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача ОСОБА_1 , позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, беручи до уваги підтримання позивачем позовних вимог, враховуючи повне визнання відповідачами позову та розуміння сторонами наслідків визнання позову, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом ст.ст.12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено факт укладання ТОВ "Фінансова компанія "Проксима" з фізичною особою ОСОБА_2 договорів відступлення права вимоги до позичальника - ОСОБА_1 , за договорами позики, а саме:

Договір №29/10/11/2020 від 10.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №29 від 13.04.2018 р.;

Договір №24/10/11/2020 від 10.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №24 від 08.07.2019 р.;

Договір №63/10/11/2020 від 10.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №24 від 08.07.2019 р.;

Договір №62/10/11/2020 від 10.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №24 від 08.07.2019 р.;

Договір №23/10/11/2020 від 10.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №24 від 08.07.2019 р.;

Договір №22/10/11/2020 від 10.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №24 від 08.07.2019 р.;

Договір №21/10/11/2020 від 10.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №24 від 08.07.2019 р.;

Договір №16/10/11/2020 від 10.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №24 від 08.07.2019 р.;

Договір №10/20/11/2020 від 20.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №10 від 12.08.2015 р.;

Договір №11/20/11/2020 від 20.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №11 від 13.08.2015 р.;

Договір №14/20/11/2020 від 20.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №14 від 03.12.2015 р.;

Договір №04-1/20/11/2020 від 20.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №4 від 15.05.2015 р.;

Договір №04/20/11/2020 від 20.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №4 від 03.06.2015 р.;

Договір №02/20/11/2020 від 20.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №б/н від 01.04.2015 р.;

Договір №01/20/11/2020 від 20.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №б/н від 01.06.2015 р.;

Договір №03/20/11/2020 від 20.11.2020 р. про відступлення права вимоги за Договором позики №б/н від 10.03.2015 р.

Сторони у справі підтвердили факт укладання вищевказаних договорів відступлення права вимоги до позичальника - ОСОБА_1 та набуття позивачем у справі, ТОВ "Фінансова компанія "Проксима", прав вимоги до відповідача, ОСОБА_1 , за наступними договорам позики:

Договір позики №29 від 13.04.2018 р.;

Договір позики №24 від 08.07.2019 р.;

Договір позики №63 від 15.08.2019 р.;

Договір позики №62 від 15.07.2019 р.;

Договір позики №23 від 19.07.2017 р.;

Договір позики №22 від 27.06.2017 р.;

Договір позики №21 від 27.06.2017 р.;

Договір позики №16 від 06.12.2016 р.;

Договір позики №10 від 12.08.2015 р.;

Договір позики №11 від 13.08.2015 р.;

Договір позики №14 від 03.12.2015 р.;

Договір позики №4 від 15.05.2015 р.;

Договір позики №4 від 03.06.2015 р.;

Договір позики №б/н від 01.04.2015 р.;

Договір позики №б/н від 01.06.2015 р.;

Договір позики №б/н від 10.03.2015 р.

Внаслідок укладання договорів про відступлення права вимоги ТОВ Фінансова Компанія Проксима набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаними договорами позики в повному обсязі на загальну суму 284 769 470 гривень без врахування пені.

Дослідивши зміст укладених договорів про відступлення права вимоги, суд дійшов висновку про дійсність та законність таких договорів, а також реальне настання наслідків, передбачених укладеними договорами для сторін договорів.

Відповідно до п. 4.3 вищезазначених договорів позики з урахуванням укладених додаткових угод до них Сторони погодили та, керуючись ст. 36 Закону України "Про іпотеку", встановили, що у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, по завершенню такого врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання боржником залишаються дійсними .

В порядку ст.ст. 36, 37 ЗУ Про іпотеку відбулось позасудове врегулювання задоволення вимог кредитора, іпотекодержателя - ТОВ Фінансова Компанія Проксима , а саме:

17.12.2020 року між ТОВ Фінансова компанія Проксима (Іпотекодержатель згідно Договору іпотеки, посвідченого 29.01.2016 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ламан А.І., за реєстровим №103 зі змінами) та ТОВ ВЕКТОР ОЙЛ ТРЕЙД (Іпотекодавець) укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю., зареєстрований в реєстрі за №3171.

Відповідно до вказаного Договору про задоволення вимог іпотекодержателя Іпотекодавець передав у власність Іпотекодержателя, а Іпотекодержатель прийняв і набув право власності на нерухоме майно; майновий елеваторний комплекс по зберіганню зерна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 1,8928 га, за адресою: Вінницька обл., Шаргородський р-н., с. Пеньківка, сільська рада, кадастровий №0525386000:02:004:0001; земельна ділянка, площею 0,4049 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №0525386000:07:001:0013.

Пунктом 11 вказаного Договору передбачено, що даний Договір припиняє всі зобов`язання за Договором позики №б/н від 10.03.2015 р., Договором позики №б/н від 01.04.2015 р., Договором позики №4 від 15.05.2015 р., Договором позики №б/н від 01.06.2015 р., Договором позики №4 від 03.06.2015 р., Договором позики №10 від 12.08.2015 р., Договором позики №11 від 13.08.2015 р., Договором позики №14 від 03.12.2015 р., в забезпечення яких Іпотекодавцем було передано нерухоме майно Іпотекодержателю.

22.12.2020 року між ТОВ Фінансова компанія Проксима (Іпотекодержатель згідно Договору іпотеки, посвідченого 21.08.2019 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю., за реєстровим №2655 зі змінами) та ТОВ ВІ ДЖИ ТРЕЙД" (Іпотекодавець) укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю., зареєстрований в реєстрі за №3212.

Відповідно до вказаного Договору про задоволення вимог іпотекодержателя Іпотекодавець передав у власність Іпотекодержателя, а Іпотекодержатель прийняв і набув право власності на нерухоме майно - незавершене будівництво, зерноперевантажувальний комплекс, розташований за адресою: Вінницька обл., Козятинський р-н., с/рада Махаринецька, розташоване на земельній ділянці площею 9,7461 га, кадастровий №0521484800:05:001:0156.

Пунктом 11 вказаного Договору передбачено, що даний Договір припиняє всі зобов`язання за Договором позики №24 від 08.07.2020 року, в забезпечення яких Іпотекодавцем було передано нерухоме майно Іпотекодержателю.

25.01.2021 року між ТОВ Фінансова компанія Проксима (Іпотекодержатель згідно Договору про відступлення прав за договором іпотеки, посвідченого 18.05.2015 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю., за реєстровим №1248) та ТОВ Вінн-Агро-Експорт (Іпотекодавець) укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стопченко К.О., зареєстрований в реєстрі за №60.

Відповідно до вказаного Договору про задоволення вимог іпотекодержателя Іпотекодавець передав у власність Іпотекодержателя, а Іпотекодержатель прийняв і набув право власності на земельну ділянку за адресою: Вінницька обл., Козятинський р-н., с/рада Махаринецька, кадастровий №0521484800:05:001:0156.

Пунктом 11 вказаного Договору передбачено, що даний Договір припиняє всі зобов`язання за Договором позики №29 від 13.04.2020 року, в забезпечення яких Іпотекодавцем було передано нерухоме майно Іпотекодержателю.

Суд погоджується із доводами ТОВ Вінн-Агро-Експорт , викладеними у поданому відзиві на позовну заяву, що з укладанням 25.01.2021 року із ТОВ Фінансова компанія Проксима Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стопченко К.О., реєстровий №60, майнова порука ТОВ Вінн-Агро-Експорт , як іпотекодавця, перед ТОВ Фінансова компанія Проксима , як іпотекодержателя, була повністю вичерпана та всі зобов`язання ТОВ Вінн-Агро-Експорт перед ТОВ Фінансова компанія Проксима були виконані, а майнова порука, відповідно, - припинена. На думку суду, таке твердження справедливо також і по відношенню до ТОВ ВІ ДЖИ ТРЕЙД" та ТОВ ВЕКТОР ОЙЛ ТРЕЙД , які після укладання ними відповідних договорів про задоволення вимог іпотекодержателя із позивачем по справі, ТОВ Фінансова компанія Проксима , також повністю виконали власні зобов`язання майнових поручителів за боргом ОСОБА_1 за договорам позики, права вимоги за якими були набуті позивачем внаслідок укладання відповідних договорів про відступлення права вимоги, в межах відповідних договорів іпотеки, за якими відбулося позасудове врегулювання шляхом укладання договорів про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судом встановлено, що після задоволення вимог іпотекодержателя - ТОВ Фінансова компанія Проксима - невиконаною залишилась заборгованість за вказаними договорами позики на загальну суму 87 591 563,00 грн. - основна заборгованість та 70 055 304,66 грн. - пеня зокрема, за:

Договором позики №б/н від 10.03.2015 р. у розмірі 3 716 882,91 грн.;

Договором позики №б/н від 01.04.2015 р. у розмірі 4 100 846,62 грн.;

Договором позики №4 від 15.05.2015 р. у розмірі 1 894 244,76 грн.;

Договором позики №б/н від 01.06.2015 р. у розмірі 46 908 280,38 грн.;

Договором позики №4 від 03.06.2015 р. у розмірі 439 975,32 грн.;

Договором позики №10 від 12.08.2015 р. у розмірі 7 113 082,38 грн.;

Договором позики №11 від 13.08.2015 р. у розмірі 7 747 788,19 грн.;

Договором позики №14 від 03.12.2015 р. у розмірі 5 994 972,44 грн.;

Договором позики №24 від 08.07.2020 р. у розмірі 921 165,00 грн. - основна заборгованість та 56 411 864,28 грн. - пеня;

Договором позики №29 від 13.04.2020 р. у розмірі 8 754 325,00 грн. - основна заборгованість та 13 643 440,38 грн. - пеня.

Крім того, сторонами не заперечується той факт, що в забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань було укладено Договір застави частки у статутному капіталі ТОВ ВІ ДЖИ ТРЕЙД №б/н від 25.04.2018 р. між кредитором ОСОБА_2 та заставодавцем Компанією АНІКОМО ЛІМІТЕД (зареєстрована за законодавством Кіпру, за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , Грег Тауер, 2-й поверх).

Предметом застави за вказаним договором була частка Заставодавця у статутному капіталі ТОВ ВІ ДЖИ ТРЕЙД у сумі 1 045 968,56 грн., що на дату укладання договору відповідає 100 відсоткам усього статутного капіталу товариства разом із усіма пов`язаними правами та доходами по відношенню до будь-якої частки та усіх інших прав Заставодавця як учасника товариства.

Усі майнові права за вказаним договором застави ОСОБА_2 (Кредитор) відступив, а ТОВ Фінансова компанія Проксима (Новий кредитор) прийняло за Договором №29/10/11/2010-ALZ про відступлення прав за договором застави частки у статутному капіталі ТОВ ВІ ДЖИ ТРЕЙД від 10.11.2020 р.

Дослідивши зміст таких договорів та позицію сторін по справі, суд дійшов висновку про дійсність та законність таких договорів, а також реальне настання правових наслідків, передбачених укладеними договорами, для сторін договорів.

Відповідно до положень договору застави, з урахуванням змін, внесених до нього додатковими угодами, зазначеним договором забезпечуються зокрема вимоги заставодержателя за Договором позики №29 від 13.04.2020 р., Договором позики №24 від 08.07.2020 р., Договором позики №б/н від 10.03.2015 р., Договором позики №б/н від 01.04.2015 р., Договором позики №4 від 15.05.2015 р., Договором позики №б/н від 01.06.2015 р., Договором позики №4 від 03.06.2015 р., Договором позики №10 від 12.08.2015 р., Договором позики №11 від 13.08.2015 р., Договором позики №14 від 03.12.2015 р

За правилами ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Суд не вбачає підстав для обґрунтованого сумніву щодо достовірності вказаних вище обставин, а тому вважає їх доведеними.

Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вказано:

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Статтею 36 ЗУ Про іпотеку встановлено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судом встановлено, що до звернення стягнення на предмет іпотеки та укладання з майновими поручителями Договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, кредитор ТОВ Фінансова компанія Проксима та божник ОСОБА_1 погодили, що у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, по завершенню такого врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання боржником залишатимуться дійсними.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що внесення пункту 11 в Договори про задоволення вимог іпотекодержателя було помилковим, оскільки даний пункт регулює правовідносини не між кредитором та іпотекодавцем, а між кредитором і боржником, які на той час вже були врегульовані з цього питання іншим чином.

Частиною 1 ст. 217 ЦК України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, визнання пункту 11 Договорів про задоволення вимог іпотекодержателя не має наслідком недійсності інших їх пунктів та вказаних правочинів в цілому, оскільки дані договори були б вчинені і без включення до них пункту 11.

У той же час, суд бере до уваги та погоджується із позицією ТОВ Вінн-Агро-Експорт , викладеною у поданому відзиві на позовну заяву, про те, що ТОВ Вінн-Агро-Експорт не несе жодної майнової відповідальності за залишком зобов`язань боржника та відповідача по справі, ОСОБА_1 , за Договором позики №29 від 13.04.2018 року, які лишились невиконаними після звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, що розташована за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с/рада Махаринецька, кадастровий номер земельної ділянки: 0521484800:05:001:0156.

Відповідно до статті 572 ЦК України, з якою кореспондуються положення статті 1 ЗУ "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом частини першої статті 589 ЦК України правовим наслідком невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави.

Одним із видів застави відповідно до приписів статті 575 ЦК України є іпотека.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 ЗУ "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Положення статті 33 ЗУ "Про іпотеку" узгоджуються з приписами частини п`ятої статті 590 ЦК України, у якій вказано, що якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №910/9508/17 від 19 вересня 2019 року суд вказав, що чинним законодавством України передбачена можливість забезпечення виконання зобов`язання шляхом передачі в іпотеку не тільки одного об`єкта нерухомого майна, а й декількох. У разі перебування в іпотеці декількох об`єктів нерухомого майна кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок будь-якого з об`єктів або їх всіх, у разі якщо їх сукупна вартість є необхідною для погашення заборгованості іпотекодавця в повному обсязі.

Тобто законодавець пов`язує задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки, в тому числі, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, саме з обсягом невиконаного зобов`язання, що не вказує на те, що отримання у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку є наслідком припинення основного зобов`язання в повному обсязі.

Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному, а здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Таким чином, внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем (кредитором) права власності на нього, кредитор не втрачає права вимоги до боржника щодо одержання задоволення порушеного основного зобов`язання за рахунок іншого виду забезпечення.

Оскільки розмір забезпечення основного зобов`язання має істотне значення для кредитора при погодженні ним умов основного зобов`язання, у яке він вступає, припинення усіх інших забезпечень при реалізації кредитором одного з них - суперечило б принципу справедливості та розумності.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постановах від 14.11.2018 у справі № 910/2535/18 та від 19.06.2019 № 904/9795/16.

Тобто саме лише факт набуття кредитором права власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку не може припинити заставу іншого майна, переданого кредитору з метою забезпечення виконання основного зобов`язання, а положення частини четвертої статті 36 ЗУ "Про іпотеку" не поширюються на правовідносини сторін у даному випадку, оскільки в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами, укладено також договір застави.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки вимоги ТОВ Фінансова компанія Проксима до ОСОБА_1 щодо виконання зобов`язань за договорами позики, після звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.01.2021 р., Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 22.12.2020 р., Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 17.12.2020 р., залишились не задоволеними і такі вимоги були додатково забезпечені заставою частки в статутному капіталі, вони не можуть вважатися припиненими та є дійсними в частині, що залишилась не виконаною після задоволення вимог за рахунок набутого у власність майна на загальну суму 157 646 867,66 грн, з яких 87 591 563,00 грн. - основна заборгованість та 70 055 304,66 грн. - пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 89, 142, 182, 200, 206, 258-259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати недійсним пункт 11 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ТОВ Фінансова компанія Проксима та ТОВ ВЕКТОР ОЙЛ ТРЕЙД , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. від 17.12.2020 року зареєстрований в реєстрі за №3171.

Визнати недійсним пункт 11 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ТОВ Фінансова компанія Проксима та ТОВ ВІ ДЖИ ТРЕЙД", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. від 22.12.2020 року, зареєстрований в реєстрі за №3212.

Визнати недійсним пункт 11 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ТОВ Фінансова компанія Проксима та ТОВ Вінн-Агро-Експорт , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стопченко К.О. від 25.01.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №60.

Визнати дійсними права вимоги ТОВ Фінансова компанія Проксима до ОСОБА_1 щодо виконання зобов`язань за Договором позики №б/н від 10.03.2015 р., Договором позики №б/н від 01.04.2015 р., Договором позики №4 від 15.05.2015 р., Договором позики №б/н від 01.06.2015 р., Договором позики №4 від 03.06.2015 р., Договором позики №10 від 12.08.2015 р., Договором позики №11 від 13.08.2015 р., Договором позики №14 від 03.12.2015 р., Договором позики №24 від 08.07.2020 р., Договором позики №29 від 13.04.2020 р. в частині, що залишилась не виконаною після задоволення вимог за рахунок набутого у власність майна.

Повернути ТОВ Фінансова компанія Проксима (код ЄДРПОУ 41868410) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову згідно квитанції №0.0.2141111485.1 від 26.05.2021 року, що становить 4540 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ Фінансова компанія Проксима (код ЄДРПОУ 41868410) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1135 грн.

Стягнути з ТОВ ВЕКТОР ОЙЛ ТРЕЙД на користь ТОВ Фінансова компанія Проксима (код ЄДРПОУ 41868410) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1135 грн.

Стягнути з ТОВ "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41390714) на користь ТОВ Фінансова компанія Проксима (код ЄДРПОУ 41868410) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1135 грн.

Стягнути з ТОВ "Вінн-Агро-Експорт" (код ЄДРПОУ 33088804) на користь ТОВ Фінансова компанія Проксима (код ЄДРПОУ 41868410) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1135 грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий: Є. М. Панасенко