Рішення

від 17.06.2021 по справі 280/563/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Справа № 280/563/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 996 141,25 грн. (отримувач: УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./18010900, код отримувача: ЄДРПОУ 38025367, банк отримувача: Казначейство України ЕАП, р/р UА248999980334179815000008009 код класифікації доходів бюджету: 18010900).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податків станом на день подання позовної заяви відповідач має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 996 141,25 грн. у зв`язку з несплатою самостійно визначеного грошового зобов`язання та грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення Ш від 21.02.2020 №0020824905. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак податковий борг самостійно не сплачений. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 26.01.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.02.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 15.03.2021.

Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами, 09.03.2021 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач податкове повідомлення-рішення форми Ш від 21.02.2020 №0020824905 на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання не отримував. Таким чином, позивач був позбавлений свого права на оскарження вищевказаного повідомлення-рішення, оскільки про існування цього документа нічого не знав. Отже податковий борг не узгоджував, а уточнюючі декларації були подані помилково, оскільки не було законних підстав для зміни розміру орендної плати за Договором оренди землі. Вказує, що між Запорізькою міською радою та відповідачем було укладено договір оренди землі № 201707000100204 від 24 березня 2017 року, згідно з умовами якого позивач отримав в оренду земельну ділянку загальною площею 0,7306 га, кадастровий номер - 2310100000:07:044:0176. Зазначає, що 24.10.2019 між Запорізькою міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про розірвання Договору оренди землі від 24.03.2017 № 201707000100204, а орендована земельна ділянка в той же день повернута власнику за актом приймання-передачі земельної ділянки. Посилається на те, що вказаним договором не передбачено в односторонньому порядку зміна розміру орендної плати за земельну ділянку, як не передбачений і обов`язок відповідачки (Орендаря) сплачувати податок за цю земельну ділянку. Вказує, що лише у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов`язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідач правильно обраховував та сплачував орендну плату за Договором оренди земельної ділянки відповідно до нормативної грошової оцінки землі, затвердженої рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7, змін до Договору оренди землі щодо розміру орендної плати у встановленому законодавством України порядку внесено не було, на час розгляду справи розміри орендної плати чи нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, в Договорі оренди не змінювалися і залишаються в первісній узгодженій сторонами редакції. А отже у позивача не виникло підстав для збільшення розміру орендної плати. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.03.2021 відкладено підготовче засідання на 29.03.2021.

Ухвалою суду від 29.03.2021 відкладено підготовче засідання на 15.04.2021.

Ухвалою суду від 15.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 13.05.2021.

Ухвалою суду від 13.05.2021 відкладено розгляд справи на 16.06.2021.

У судове засідання 16.06.2021 учасники справи та/або їх представники не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача 16.06.2021 подав клопотання, в якому, крім іншого, просить розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідач про причини неявки у судове засідання 16.06.2021 суду не повідомив, заяв або клопотань процесуального характеру не подав.

У відповідності до положень частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Ухвалою суду від 17.06.2021 замінено позивача Головне управління ДПС у Запорізькій області, яке є самостійним територіальним органом ДПС України, на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

На підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів суд встановив такі обставини.

Станом на 31.08.2020 за даними інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 996 141,25 грн. (а.с.20), який виник з таких підстав:

- 04.02.2019 відповідачем подано звітну податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік, якою самостійно визначено належну до сплати річну суму орендної плати в розмірі 188 796,84 грн. з помісячною сплатою 15 733,07 грн. з січня по грудень 2019 року (а.с.13-14);

- 26.12.2019 відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік, якою самостійно нараховано до збільшення податкове зобов`язання річної суми орендної плати за звітний період на суму 307 851,20 грн. з помісячною сплатою 30 785,12 грн. з березня по грудень 2017 року (а.с.7-8);

- 26.12.2019 відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік, якою самостійно нараховано до збільшення податкове зобов`язання річної суми орендної плати на суму 369 421,45 грн. з помісячною сплатою 30 785,12 грн. з січня по листопад 2018 року та 30 785,13 грн. за грудень 2018 року (а.с.9-10);

- 26.12.2019 відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік, якою самостійно нараховано до збільшення податкове зобов`язання річної суми орендної плати на суму 297 423,91 грн. з помісячною сплатою 30 785,12 грн. з січня по вересень 2019 року та 20 357,80 грн. за жовтень 2019 року, а також самостійно нараховано до зменшення податкове зобов`язання річної суми з орендної плати у розмірі 30785,12 грн., а саме: за листопад та грудень 2019 року з помісячним зменшенням на суму 15 392,56 грн. відповідно (а.с.11-12);

- 30.01.2020 відповідачем подано звітну податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік, якою самостійно визначено належну до сплати річну суму орендної плати в розмірі 4086,10 грн. з помісячною сплатою 340,51 грн. з січня по листопад 2020 року та 340,49 грн. за грудень 2020 року (а.с.15-16).

Відповідно до поданої звітності відповідачем задекларовано орендну плату щодо двох земельних ділянок:

- земельна ділянка площею 0,7306 га, кадастровий номер - 2310100000:07:044:0176, документи, які засвідчують/підтверджують право оренди земельної ділянки (договір оренди) 01.03.2017 №201707000100204; державна реєстрація прав оренди земельної ділянки від 01.03.2017 №201707000100204 (відображено у податковій звітності за 2017-2019 роки);

- земельна ділянка площею 0,0744 га, кадастровий номер - не зазначено, документи, які засвідчують/підтверджують право оренди земельної ділянки (договір оренди) 01.10.2001 №1214; державна реєстрація прав оренди земельної ділянки від 01.10.2017 №1214 (відображено у податковій звітності за 2017 - 2020 роки) (звор.бік а.с.7, 9, 11, 13, 15).

Протягом граничних строків, встановлених Податковим кодексом України, позивачем не сплачено визначену самостійно суму грошового зобов`язання з орендної плати в загальному розмірі 993 062,74 грн. (292 367,70 грн. (нараховано по уточнюючій декларації за 2017 рік) + 369 421,45 грн. (нараховано по уточнюючій декларації за 2018 рік) + 297 423,88 грн. (нараховано по уточнюючій декларації за 2019 рік) + 31 466,14 грн. (нараховано по звітній декларації за 2019 рік) + 2383,57 грн. (нараховано по звітній декларації за 2020 рік), у зв`язку з чим утворився податковий борг.

Крім того, контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати орендної плати з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складений акт №1180/08-01-49-05/ НОМЕР_1 від 13.02.2020. Копія акту камеральної перевірки направлена на адресу відповідача, зареєстровану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м.Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, буд.159-Б, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, лист вручено 19.02.2020 (а.с.18).

На підставі висновків акту камеральної перевірки №1180/08-01-49-05/ НОМЕР_1 від 13.02.2020 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми III від 21.02.2020 №0020824905, яким за затримку на 35 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 15 392,55 грн. до відповідача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 3 078,51 грн. за платежем орендна плата з фізичних осіб (а.с.17).

Податкове повідомлення-рішення форми Ш від 21.02.2020 №0020824905 направлено на адресу відповідача, зареєстровану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м.Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, буд.159-Б, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся до контролюючого органу без вручення з відміткою поштової служби від 26.03.2020 відсутній адресат (звор.бік а.с.18, а.с.19).

Контролюючий орган направляв на адресу відповідача, зареєстровану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м.Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, буд.159-Б, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу форми Ф №80310-49 від 13.12.2019 про сплату податкового боргу в сумі 16 115,25 грн., лист вручено 24.12.2019 (а.с.21).

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в загальному розмірі 996 141,25 грн. в установлені законодавством строки, ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось з даним адміністративним позовом до суду на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46.1статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 47 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

47.1.1. юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

47.1.2. фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

47.1.3. податкові агенти.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За змістом статті 286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. .. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до пункту 285.1статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України закріплено імперативну норму, відповідно до якої не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що особи, які орендують земельні ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки, є платниками орендної плати. Фізичні особи-підприємці самостійно обчислюють суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Задеклароване зобов`язання з орендної плати сплачується рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. У випадку виявлення помилки у раніше поданій податковій декларації платник зобов`язаний направити до контролюючого органу уточнюючий розрахунок. При цьому, самостійно визначене платником податку податкове зобов`язання не підлягає оскарженню та є узгодженим, а відповідальним за достовірність інформації, відображеної в податковій звітності, є саме платник податків.

За встановленими судом обставинами справи, відповідач самостійно визначив належне до сплати зобов`язання з орендної плати у податковій звітності за 2017-2020 роки (з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків), однак протягом встановлених податковим законодавством граничних строків податкове зобов`язання в загальному розмірі 993 062,74 грн. не сплатив, отже таке зобов`язання є узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

Крім того, відповідно до пункту 126.1статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За змістом пункту 58.1статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Відповідно до абзацу 2 п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України (в редакції станом на дату направлення на адресу відповідача податкового повідомлення-рішення форми Ш від 21.02.2020 №0020824905) податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 ст.42 Податкового кодексу України (в редакції станом на дату направлення на адресу відповідача податкового повідомлення-рішення форми Ш від 21.02.2020 №0020824905) передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

За змістом п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України (в редакції станом на дату направлення на адресу відповідача податкового повідомлення-рішення форми Ш від 21.02.2020 №0020824905) у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення..

З матеріалів справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення форми Ш від 21.02.2020 №0020824905 було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на податкову адресу відповідача, визначену за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернулось без вручення з відміткою пошти від 26.03.2020 відсутній адресат , отже вважається належним чином врученим відповідачу 26.03.2020 у відповідності до положень статті 42 Податкового кодексу України.

Суду не надано доказів оскарження податкового повідомлення-рішення форми Ш від 21.02.2020 №0020824905 в адміністративному або судовому порядку, як і доказів сплати визначеного ним грошового зобов`язання протягом граничних строків, встановлених податковим законодавством.

Таким чином, грошове зобов`язання в розмірі 3 078,51, грн., визначене податковим повідомленням-рішенням форми Ш від 21.02.2020 №0020824905, є узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що контролюючий орган виконав свій обов`язок та направив на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу форми Ф від 13.12.2019 року №80310-49, яка отримана відповідачем 24.12.2019.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що сума грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в загальному розмірі 996 141,25 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено. Доказів, які б свідчили про погашення такого податкового боргу або спростовували його наявність, до суду не надано.

Стосовно наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву аргументів щодо відсутності підстав для нарахування орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер - 2310100000:07:044:0176 у збільшеному розмірі, суд звертає увагу, що розмір належного до сплати зобов`язання визначений контролюючим органом на підставі самостійно задекларованих відповідачем показників податкової звітності, а тому не може бути оскаржений. При цьому виявлені помилки у раніше поданій податковій декларації усуваються у спосіб подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку, а не шляхом оскарження.

Щодо інших аргументів, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 квітня 2019 року у справі №813/2092/15 (адміністративне провадження №К/9901/25842/18), який враховується судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Відтак, з урахуванням викладених законодавчих приписів дослідженню і оцінці підлягають питання чи набула сума податкового зобов`язання, визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, статусу узгодженого грошового зобов`язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене чи були правові підстави для її стягнення.

Враховуючи викладену правову позицію Верховного Суду, суд відхиляє доводи, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву та не надає оцінку таким доводам, оскільки це перебуває поза межами предмету доказування в даній справі.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, стягнення податкового боргу платника податків - фізичної особи має певні особливості та здійснюється за рішенням суду про стягнення податкового боргу державною виконавчою службою.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 996 141,25 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 996 141,25 грн. (дев`ятсот дев`яносто шість тисяч сто сорок одна гривня 25 коп.) (отримувач: УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./18010900, код отримувача: ЄДРПОУ 38025367, банк отримувача: Казначейство України ЕАП, р/р UА248999980334179815000008009 код класифікації доходів бюджету: 18010900).

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 17 червня 2021 року.

Суддя М.О. Семененко