Рішення

від 14.06.2021 по справі 380/11522/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/11522/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,

представника позивача Поліщука Р.А.,

представника відповідача Шаркаєвої Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства Софіябудінвест до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства Софіябудінвест код ЄДРПОУ 32940187, місцезнаходження: 81200, Львівська обл., м. Перемишляни, вул. Міжгірська, 8в (далі - позивач; ПП Софіябудінвест ) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул.Стрийська, 35 (далі - відповідач), в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 24.11.2020 №0007260702.

Ухвалою від 11.12.2020 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

Ухвалою від 01.02.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 05.05.2021 суд допустив заміну первісного відповідача у справі Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) його правонаступником Головним управлінням ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надані позивачем до перевірки первинні документи відповідають вимогам законодавства та містять всі обов`язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів покупця по ланцюгах постачання має виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального законодавства. Крім цього, відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар так само, як і характер взаємовідносин контрагента з іншими суб`єктами господарювання не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами. Позивач також зазначив, що зустрічну звірку його контрагентів (ТзОВ Еко Енерджі Вест та ДП Укрінвестбуд ) відповідач не проводив.

05.01.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що про нереальність господарських операцій між позивачем та ТзОВ Еко Енерджі Вест , ДП Укрінвестбуд свідчить відсутність в останніх у власності або у користуванні будь-яких об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням (виробничих, складських об`єктів), які б дозволяли провадити діяльність з надання послуг, а також відсутність відомостей про місцезнаходження складів, їх площу, власника складських приміщень-орендодавця. Крім цього, за даними ЄДРПН не встановлено придбання вказаними суб`єктами господарювання будь-яких послуг та будматеріалів, необхідних для провадження господарської діяльності. Представник відповідача зазначив, що реалізацію товарів здійснено за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Представник відповідача також вказав на відсутність будь-яких даних у ДП Укрінвестбуд щодо зберігання товару, враховуючи об`єми придбаного та реалізованого товару. До того ж, про нереальність господарських операцій позивача свідчить відсутність даних щодо фактичного перевезення товару, відсутність залучення фізичних осіб для реального здійснення операцій, відсутність у ТзОВ Еко Енерджі Вест наявного відповідного штату для виконання значних обсягів будівельних робіт одночасно.

14.01.2021 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив ті ж аргументи, що й у позовній заяві.

У додаткових поясненнях від 12.04.2021 представник позивача вказав, що в термін до 30.09.2021 у позивача є зобов`язання продати ПП Нордік девелопмент будівельні матеріали, що на даний час зберігаються по АДРЕСА_1 , а відтак жодного перевезення товару не відбувалося.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головні державні ревізор-інспектори відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівській області Кузьменко Н. А., ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 16.10.2020 №4014 та на підставі направлень від 16.10.2020 №5572, №5573 в період із 16.10.2020 по 24.10.2020 провели документальну виїзну перевірку ПП Софіябудінвест з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ за серпень 2020 року в сумі 7715430,00 грн, відображених у податковій декларації за серпень 2020 року, (21.09.2020 вх.№9237813783) та уточнюючому розрахунку (02.10.2020 № 9251592616).

За результатами проведеної перевірки складено акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП Софіябудінвест (код ЄДРПОУ 32940187) з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ за серпень 2020 року від 30.10.2020 № 807/13-01-07-02/32940187 (далі - акт перевірки від 30.10.2020), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України - оскільки завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 406333,00 грн;

- пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України - відмовлено при наданні бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 778978,00 грн.

На підставі акта перевірки від 30.10.2020 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 24.11.2020 №0007260702 (далі - оскаржене податкове повідомлення-рішення), яким за порушення позивачем пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 406333,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 101583,25 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу. Базою оподаткування цим податком відповідно до пункту 135.1. статті 135 ПК України є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 вказаного Кодексу з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 вказаного Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - Положення № 290).

Відповідно до пунктів 5, 7 Положення № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Пунктом 21 Положення № 290 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 вказаної статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 996-XIV).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог вказаного Положення.

Пункт 2 вказаного Положення передбачає, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ Еко Енерджі Вест код ЄДРПОУ 38992395 суд встановив такі обставини.

18.04.2018 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала ТзОВ Еко Енерджі Вест ліцензію від 04.04.2018 № 19-Л на провадження господарської діяльності з будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

08.08.2018 між ОСОБА_2 та ПП Софіябудінвест укладено договір № 08-08 про передачу функцій замовника-забудовника, згідно з пунктом 1.1. якого ОСОБА_2 передає, а ПП Софіябудінвест приймає на себе функції замовника-забудовника при будівництві та реалізації об`єкта, в обсягах та порядку, що визначені умовами договору, а також відповідними довіреностями, що є невід`ємною частиною такого договору, для досягнення наступної мети: проектування, будівництво, введення в експлуатацію та передача об`єкта будівництва (будівництво зблокованого житлового будинку на АДРЕСА_2 ) на баланс експлуатуючій організації.

05.09.2018 між ТзОВ Еко Енерджі Вест (Генеральний підрядник) та ПП Софіябудінвест (Замовник) укладено договір №11052018-П генерального підряду, згідно з пунктом 2.1. якого Генеральний підрядник за дорученням Замовника зобов`язується забезпечити відповідно до проектної документації в межах динамічної договірної ціни виконати на власний ризик своїми чи залученими силами та засобами роботи з нового будівництва об`єкта (будівництво зблокованого житлового будинку на АДРЕСА_2 ), а також здійснювати контроль за виконанням окремих видів робіт на об`єкті третіми особами - субпідрядниками, здати Замовнику в установлений договором строк закінчені роботи, усувати на протязі гарантійного строку допущені недоліки, а Замовник зобов`язується надати Генеральному підряднику будівельний майданчик, передати дозвільну документацію, затверджену у встановленому порядку, прийняти від генерального підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх.

17.01.2019 між ТзОВ Еко Енерджі Вест та ПП Софіябудінвест укладено додаткову угоду № 1 до договору №11052018-П генерального підряду від 05.09.2018.

23.05.2019 ОСОБА_2 подав в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об`єкті будівництва Будівництво зблокованого житлового будинку на АДРЕСА_2 .

23.07.2019 ОСОБА_2 подав в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яким повідомив про початок виконання будівельних робіт, визначених державними будівельними нормами, стандартами і правилами від 18.07.2019 на об`єкті будівництва Будівництво зблокованого житлового будинку на АДРЕСА_2 .

На підтвердження реальності господарських операцій за вказаним договором позивач надав:

- картку рахунку 631 за серпень 2017 року - серпень 2020 року ПП Софіябудінвест ;

- затверджену ТзОВ Еко Енерджі Вест та ПП Софіябудінвест договірну ціну на будівництво зблокованого житлового будинку на АДРЕСА_2 ;

- локальний кошторис на будівельні роботи № 3;

- підсумкову відомість ресурсів;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за вересень, жовтень, листопад 2018 року, січень, лютий, березень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року;

- акти № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за вересень, жовтень, листопад 2018 року, січень, лютий, березень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року;

- підсумкові відомості ресурсів (витрати - по факту) за вересень, жовтень, листопад 2018 року, січень, лютий, березень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року;

- акт № ОУ-00000000000000006 від 20.03.2020;

- акт виконаних робіт (корегований) від 31.03.2020.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ДП Укрінвестбуд код ЄДРПОУ 31405158 суд встановив наступні обставини.

27.01.2020 на офіційному сайті ДП Укрінвестбуд повідомило про намір реалізувати матеріали та сировину, що утворилися в результаті демонтажу (розбирання) аварійної будівлі.

06.02.2020 між ДП Укрінвестбуд (Продавець) та ПП Софіябудінвест (Покупець) укладено договір № 06/02/2020 купівлі-продажу товарів, згідно з умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити будівельні матеріали, а саме матеріали і сировину асортимент, кількість, ціна яких визначені в Додатку № 1.

Додатком № 1 до договору купівлі-продажу товарів від 06.02.2020 № 06/02/2020 затверджено перелік товару.

На підтвердження реальності господарських операцій за вказаним договором позивач надав:

- акт приймання-передачі товару від 07.02.2020, складений згідно з договором купівлі-продажу товарів від 06.02.2020 № 06/02/2020;

- видаткові накладні від 07.02.2020 № 1, № 2;

- картку рахунку 631 за серпень2017 року - серпень 2020 року ПП Софіябудінвест .

Надаючи оцінку аргументам відповідача про те, що до перевірки позивач не надав документів, які підтверджують доставку товару від ДП Укрінвестбуд та ТТН, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2.2. договору купівлі-продажу товарів від 06.02.2020 № 06/02/2020 Покупець зобов`язаний, зокрема, на протязі 30-ти календарних днів з дня передачі товару по Акту приймання-передачі самостійно за власний рахунок вивезти товар, що розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

В акті приймання-передачі товару від 07.02.2020 вказано, що відповідно до умов договору від 06.02.2020 № 06/02/2020 Продавець передав, а Покупець прийняв товар за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Залізничне шосе, 45а.

При цьому, суд встановив, що на наступний день після укладення вказаного договору позивач уклав з ПП Нордік девелопмент попередній договір купівлі-продажу майна від 07.02.2020, за умовами якого Сторони зобов`язуються впродовж 1 року з дати отримання ПП Нордік девелопмент дозволу на будівництво по АДРЕСА_1 укласти договір купівлі-продажу майна, що знаходиться за згаданою адресою у м. Києві.

Відповідно до пункту 2.5 Попереднього договору купівлі-продажу майна від 07.02.2020 до моменту укладення Основного договору матеріали знаходитимуться по АДРЕСА_1 .

01.10.2020 ПП Нордік девелопмент отримало дозвіл на будівництво ІУ013201001124 від Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо реконструкції об`єкта будівництва: Реконструкція виробничого комплексу з будівництвом житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями соціально-культурного, соціально-побутового призначення, паркінгом, об`єктами інженерної інфраструктури та дошкільним навчальним закладом по вул. Залізничне шосе, 45 у Печерському районі м. Києва .

Із встановлених обставин вбачається, що до 30.09.2021 у ПП Софіябудінвест є зобов`язання продати ПП Нордік девелопмент будівельні матеріали, які зберігаються по АДРЕСА_1 .

Зважаючи на викладене, можна дійти висновку про те, що перевезення товару, придбаного позивачем у ДП Укрінвестбуд за договором купівлі-продажу товарів від 06.02.2020 № 06/02/2020, не відбувалося, оскільки такий товар після його придбання продовжував зберігатися за адресою вул. Залізничне шосе, 45а у Печерському районі м. Києва.

Отже, суд вважає, що висновки відповідача про ненадання позивачем до перевірки документів, які підтверджують доставку товару від ДП Укрінвестбуд та ТТН є необґрунтованими та безпідставними.

Суд критично оцінює аргументи відповідача про те, що у контрагентів позивача ТзОВ Еко Енерджі Вест , ДП Укрінвестбуд відсутні у власності або у користуванні будь-які об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (виробничих, складських об`єктів), які дозволяли провадити діяльність з надання послуг, а також відсутні трудові ресурси, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень-орендодавця, виходячи з такого.

Суд зазначає, що відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Суд зауважує, що в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів у контрагентів і відносити понесені витрати на придбання товару та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 16.01.2018 у справі №820/4548/13-а.

Посилання в акті перевірки від 30.10.2020 на те, що за результатами Блок-схемного відображення ланцюга постачання встановлено неможливість здійснення субпідрядних робіт ТзОВ Астбуд для ТзОВ Еко Енерджі Вест суд відхиляє, виходячи з того, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а.

Суд також відхиляє посилання відповідача на те, що за даними ЄДРПН не встановлено придбання ТзОВ Еко Енерджі Вест , ДП Укрінвестбуд будь-яких послуг та будматеріалів, необхідних для провадження господарської діяльності, оскільки така податкова інформація, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 25.02.2020 у справі №809/1449/16.

Щодо посилання відповідача на те, що реалізацію товарів здійснено за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає, що такі незначні недоліки з урахуванням наданих первинних документів не можуть свідчити про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами та бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема відшкодування сплаченого ПДВ у складі ціни придбаного товару. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо) в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Відповідач не надав доказів, які б свідчили про невжиття позивачем належних та достатніх дій щодо його обізнаності на предмет податкової надійності ТзОВ Еко Енерджі Вест та ДП Укрінвестбуд .

Враховуючи досліджені судом первинні документи, можна дійти висновку про те, що зміст господарських операцій, проведених позивачем із ТзОВ Еко Енерджі Вест , ДП Укрінвестбуд розкрито, а надані документи підтверджують реальність господарських відносин суб`єктів господарювання.

З огляду на викладене, суд вважає, що зазначені в акті перевірки порушення позивачем пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України (завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 406333,00 грн) не відповідають фактичним обставинам справи, тобто є необґрунтованими.

Вказане зумовлює висновок про невідповідність оскарженого податкового повідомлення-рішення критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 7618,77 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням від 03.12.2020 № 191.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 24.11.2020 №0007260702.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул.Стрийська, 35) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства Софіябудінвест (код ЄДРПОУ 32940187, місцезнаходження: 81200, Львівська обл., м. Перемишляни, вул. Міжгірська, 8в) судовий збір у розмірі 7618 (сім тисяч шістсот вісімнадцять) грн 77 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 18 червня 2021 року.

Суддя Мричко Н.І.