Рішення

від 17.06.2021 по справі 521/1993/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 червня 2021 року

м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Тішкіна Р.Г.,

Справа № 521/1993/20

Провадження № 2/521/456/21

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 .

Представник - ОСОБА_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 .

Представник - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення майнових збитків та моральної шкоди внаслідок ДТП, -

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан , за яким просить: - встановити вину ОСОБА_3 в ДТП, яка сталася на цвинтарі Західний в м Одеса 26.06.2019 р. за його участі та участі позивача ОСОБА_1 ; стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 57552,81 гривень; - стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальні збитки у розмірі 131516,81 грн.; - стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду у розмірі 10000,0 грн.; - розподілити судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України, посилаючись на такі обставини.

26.06.2019 року о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan Aimera 1.4 , р/н НОМЕР_1 в м. Одесі, Цвинтар Західний, 1, на перехресті рівнозначних доріг не надав дорогу автомобілю Toyota НІ АСЕ , р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , що наближався праворуч, та допустив з ним зіткнення, чим порушив п. 16.12 Правил дорожнього руху. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. 08.07.2019 року у відношенні ОСОБА_1 був складений протокол серії БД № 155188 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2019 року у справі №521/12614/19, яка набрала законної сили 15.10.2019 р., адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 було закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення . Основною підставою для закриття вказаного адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 у справі №521/12614/19 був, встановлений судом факт того, що водій ОСОБА_3 рухався по другорядній (ґрунтовій) дорозі, а водій ОСОБА_1 - по головній (асфальтованій). Цивільно-правова відповальність позивача застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю Страхової компанії Гардіан . 29 листопада 2019 року позивач звернувся до ТДВ СК Гардіан з повідомленям про ДТП, але до теперішнього часу жодна виплата проведена не була. Згідно висновку експерта внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу автомобіль NISSAN ALMERА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження, у зв`язку з чим позивачу завдано матеріальної шкоди на загальну суму 189069,62 грн. (матеріальна шкода у розміроі 57552,81 грн., вартість ремонту). Щодо обгрунтування розміру різниці між розміром ремонтних робіт, який підлягає стягненню з ОСОБА_5 та розміром матерального збитку, який підлягає стягненню з страхової компанії, - різниця між ними становить 131516,81 гривень, що підтверджується калькуляцією: 189069,62 грн. - 57552,81 грн.

Щодо вимоги позивача про відшколдування моральної шкоди. Позивач працює водієм-дальнобійником. Більш ніж 20 років позивач є водієм та за цей період жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності, до кримінальної до будь-якої відповідальності за порушення ПДР. Сама по собі ДТП завдала великих психоемоційних страждань позивачу. В результаті ДТП позивач на значний час лишився без авто та засобу мобільного пересування, витрачав значну кількість грошей для пересування на таксі та інші транспортні засоби для підтримання нормальної життєдіяльності родини. Вирішення питання не на його користь може закінчитися втратою постійного місця роботи та призвести його родину до дуже скрутного стану. Також позивач зазначає, що був вимушений захищатися, що призвело до виплати гонорару адвокату, в результаті навмисного спотворення відповідачем фактів на місці ДТП та в приміщенні ДПП УПП в Одеській області. Так, судові витрати розміром 20005,07 грн., та складається наведена сума: оплата судового збору - 2183,57 грн., проведення екмспертизи - 2171,5 грн., оплатою гонорару адвокату - 15650,0 грн.

У наступному судовому засіданні позивачем були зменшені позовні вимоги, в яких він просив: - встановити вину ОСОБА_5 в ДТП, яка сталася на цвинтарі Західний в м Одеса 26.06.2019 р. за його участі та участі позивача ОСОБА_1 ; - стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальні збитки у розмірі 131516,81 грн (сто тридцять одна тисяча п`ятсот шістнадцять гривень) 81 грн.; - стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду у розмірі 10000 грн (десять тисяч гривень 00 коп.); - стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати розмірі 20580,59 грн, що складаються з наступного: витрати на професійну правничу допомогу у вигляді оплати гонорару адвокату в розмірі 15650 грн; витрати, пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 2171,50 грн, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2759,09 грн.

Тобто за поданою заявою залишилися вимоги, окрім майнової, до співвідповідача по справі ТДВ Страхова компанія Гардіан , мотивуючи це підписанням із вказаною юридичною особою мирової угоди. У цих же уточненнях представник позивача ставить питання щодо виключення ТДВ Страхова компанія Гардіан з кола учасників по даній справі.

09 вересня 2020 року представник позивача звертається до суду із заявою про заміну сторони, посилаючись на те, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеса перебуває означена справа.

Сторона позивача вважає за необхідне виключити з відповідачів Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан через те, що 12.02.2020 р. між представником позивача (фактичним власником т/з, за участю якого сталася ДТП) та представником відповідача по справі Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан було укладено Акт про узгодження розміру страхового відшкодування і як наслідок досягнуто позасудової домовленості. Згідно з п. 4 зазначеного Акту, сторони засвідчують, що не мають претензій одна до іншої з питань загального розміру відшкодування та не мають права його оскаржувати. На підтвердження виконання умов досягнутої домовленості Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан 21.02.2020 р. безготівково перерахувало обумовлену суму страхового відшкодування на користь власника пошкодженого автомобіля, в такий спосіб виконавши свої цивільні обов`язки перед стороною позивача.

Відповідно до протоколу судового засідання, яке відбулося 15.10.2020 року о 12:27:52 представником позивача ОСОБА_2 заявлено про розгляд заяви про виключення з кола відповідачів Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан .

О 12:27:59 суд на місці ухвалив клопотання представника позивача задовольнити та виключає відповідача Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан зі складу учасників справи.

Представник відповідача ОСОБА_5 надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 , ТОВ Страхова компанія Гардіан про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди та страхового відшкодування внаслідок ДТП у повному обсязі, посилаючись на таке.

26.06.2019 р. близько 19-40 год. на території цвинтаря Західний в м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів NISSAN ALMERА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля TOYOTA HICE, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси по справі №521/12614/19 не встановлено вини ОСОБА_3 у настанні даної ДТП, а лише закрито адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення (оскільки справа розглядалася за адміністративними матеріалами відносно саме ОСОБА_1 ).

Тобто на даний час ОСОБА_3 не визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та не піддано адміністративному стягненню. Тому у пункті першому прохальної частини позову ОСОБА_1 міститься вимога щодо встановлення вини ОСОБА_3 в ДТП. Так, твердження позивача стосовно того, що ОСОБА_3 , керуючи автомобілем TOYOTA HICE, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рухався, нібито, по другорядній дорозі цвинтаря Західний в м. Одеса, не надав переваги у русі на перехресті нерівнозначних доріг, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем NISSAN ALMERА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі, не відповідають обставинам ДТП та є надуманими. Згідно фотографій, які додаються до цього відзиву, а також адміністративним матеріалам, складеним старшим інспектором відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Одеській області ДПП, майором поліції Табаковим О.М. (зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 155188 від 08.07.2019р.) чітко вбачається інша картина ДТП - наявність в місці ДТП асфальтованої дороги як в напрямку руху водія ОСОБА_3 , так і в напрямку руху водія ОСОБА_1 . Із чого випливає, що ДТП сталося на перехресті рівнозначних доріг. Тому винною особою у зіткненні автомобілів є саме водій ОСОБА_1 , який порушив п.16.12. ПДР (на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух). Водій ОСОБА_3 рухався відносно водія ОСОБА_1 праворуч, тому останній зобов`язаний був надати йому перевагу. Цього зроблено не було, що і стало істинною причиною ДТП. До речі, після ДТП водій ОСОБА_3 пройшов медичний огляд на предмет виявлення стану алкогольного сп`яніння (він перебував у тверезому стані, що підтверджується відповідним висновком).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, яким керував позивач (власниця - ОСОБА_6 ) отримав технічні пошкодження.На час даної дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в у товаристві з додатковою відповідальністю СК ГАРДІАН , що підтверджується полісом № АМ/8999747 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 29 листопада 2019 року позивач звернувся до страхової компанії з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи та заявою на виплату страхового відшкодування.

Таким чином, скориставшись своїм правом, наданим йому ст. 1192 ЦК України, позивач визначив спосіб відшкодування завданої йому шкоди, а саме обрав відшкодування завданих йому збитків. Розрахунок суми страхового відшкодування, що належало до виплати позивачу, страховою компанією здійснено на підставі звіту № 2567-11-19 про оцінку колісного транспортного засобу NISSAN ALMERА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , власник ОСОБА_6 , складеного 26 листопада 2019 року ФОП ОСОБА_7 . З наведеного звіту вбачається, що вартість автомобіля NISSAN ALMERА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , до дорожньо-транспортної пригоди становила 57552,81 грн., вартість відновлювального ремонту - 189 069,62 грн. Оскільки вартість відновлювального ремонту значно перевищує вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля NISSAN ALMERА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на 26 листопада 2019 року визначена у розмірі 57 552,81 грн.

Відповідно до акту про узгодження розміру страхового відшкодування, укладеного між власником автомобіля NISSAN ALMERА та ТДВ СК ГАРДІАН 12.02.2020р. розмір страхового відшкодування визначений у розмірі 30000 грн. та сплачений страховою компанією у повному обсязі. Причому ліміт відповідальності за полісом складає - 100 000 грн., франшиза - 0 грн. Позивач, звертаючись до суду з позовом про відшкодування шкоди, на підтвердження розміру завданого йому збитку надав саме копію згаданого звіту № 2567-11-19 про оцінку колісного транспортного засобу NISSAN ALMERА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , складеного 26.11.2019 року ФОП ОСОБА_7 . Оскільки позивач звернувся 29 листопада 2019 року до ТДВ СК ГАРДІАН з заявою про виплату страхового відшкодування, що потягло за собою, скоріш за все, виникнення у страхової компанії обов`язку провести оцінку завданої шкоди, необхідно дослідити відповідний звіт про оцінку колісного транспортного засобу NISSAN ALMERА, складений в межах страхової справи, за яким і здійснювалось страхове відшкодування.

У зв`язку з цим визначення вартості збитку, завданого власнику автомобіля NISSAN ALMERА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на рівні вартості транспортного засобу на день дорожньо-транспортної пригоди, визначеному у звіті № 2567-11-19 про оцінку колісного транспортного засобу NISSAN ALMERА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , складеного 26.11.2019 року ФОП ОСОБА_7 , в повній мірі відповідають вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та ст. 1192 ЦК України щодо визначення розміру збитків відповідно до реальної вартості втраченого майна. Оскільки позивач погодився із сумою визначення вартості матеріального збитку, яка за своїм розміром дорівнює ринкової вартості транспортного засобу NISSAN ALMERА до ДТП та складає 57552,81грн., позивач таким чином фактично погодився з визнанням автомобіля знищеним, тому страховою компанією на підставні наведених норм Закону сплачено страхове відшкодування в узгодженому розмірі 30000 грн. 21 лютого 2020 року страховою компанією перераховано зазначене страхове відшкодування у розмірі 30000 грн. на рахунок власниці автомобіля NISSAN ALMERА ОСОБА_6 , що підтверджується доданими позивачем документами до уточнення позовної заяви.

Тому, такі дії належною виплатою страхового відшкодування, оскільки саме на рахунок ОСОБА_6 позивач просив страхову компанію виплатити страхове відшкодування у поданій заяві 29.11.2019 р. Зазначене виконання страховою компанією свого зобов`язання згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів прийнято позивачем в повному обсязі. В даному випадку незрозуміло, чи відремонтований на даний час автомобіль NISSAN ALMERА. Якщо відремонтований, то де та за які кошти? Тобто позивач отримав повністю компенсацію від страхової компанії за свій знищений автомобіль, можливо, відремонтував його та ще бажає отримати 131 000 грн матеріальних збитків.

На підставі викладеного та оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована, страховою компанією здійснено страхове відшкодування, тому у позовних вимогах слід відмовити.

Позивач просить стягнути розмір моральної шкоди в розмірі 10000 грн, обґрунтовуючи це наявністю великих психоемоційних страждань, втратою звичайного способу життя, пов`язуючи це саме із ДТП за вини відповідача. Як вже було вказано, ДТП сталася не з вини ОСОБА_3 , а тому відсутність відповідальності відповідача в даному випадку очевидна.

Позивач у позові повідомляє, що в результаті ДТП він на значний час лишився без авто та засобу мобільного пересування, витрачав значну кількість грошей для пересування на таксі та інші транспортні засоби для підтримання нормальної життєдіяльності родини. Ці твердження є такими, що не відповідають дійсності, є надуманими та не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами. Так, позивач вказує, що працює водієм-дальнобійником, на підтвердження чому до суду не надано жодного документу. А в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №155188 вказано, що позивач ніде не працює.

Позивач вказує, що вирішення питання не на його користь могло б закінчитися втратою постійного місця роботи та призвести його родину до дуже скрутного стану. Не зрозумілий зв`язок між роботою позивача водієм-дальнобійником та фактом ДТП. Позивач працював дальнобійником на NISSAN ALMERА, яку було пошкоджено в результаті ДТП ? Також позивач зазначає, що був вимушений захищатися, що призвело до виплати гонорару адвокату, в результаті навмисного спотворення відповідачем фактів на місці ДТП та в приміщенні ДПП УПП в Одеській області.

У пункті 4 прохальної частини уточненої позовної заяви від 21.03.2020 р. позивач просить стягнути з ОСОБА_3 судові витрати розміром 20 580,59 грн. Надалі розписано, з чого складається наведена сума: 15650 грн витрат на професійну правничу допомогу, 2171,50 грн витрат на проведення експертизи та суми судового збору 2759,09 грн (звернено увагу суду, що сума збору, вказана в уточненому позові, відрізняється від суми збору, вказаному в первісному, у бік збільшення на 575,52грн. та є незрозумілим фактом).

При опрацюванні документів, на підставі яких позивачем було сплачено своєму представникові (адвокату Сластніковій Г.О.) за професійну правничу допомогу, з`ясувалося таке: - 27.06.2019 р. між позивачем ОСОБА_1 та юристом юридичного бюро ІСТИНА Сластніковою Г.О. укладено договір про надання юридичної допомоги. Предмет доручення за договором - захист, представництво інтересів на стадії досудового розгляду справи, розмір гонорару вказаний у триста доларів США. Внизу вказаного договору стоїть штемпель адвоката Сластнікової Г.О. разом із печаткою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . Стає питання, ким саме укладений договір - чи просто юристом компанії, чи ФОП, чи самозайнятою особою адвокатом? - наданий акт виконаних робіт за договором від 27.06.2019 р. Зверху акту вказані сторони, які його уклали - адвокат Сластнікова Г.О., як виконавець, та ОСОБА_1 , як замовник. Між тим, внизу акту в графі виконавець міститься ФОП ОСОБА_2 та печатка також ФОП; - надана розрахункова квитанція серії АБУА від 27.06.2019р. про отримання ФОП ОСОБА_2 7650грн.; - 12.09.2019 р. між адвокатом Сластніковою Г.О. та позивачем ОСОБА_1 укладений договір про надання правової допомоги та додаткова угода до договору від 17.10.2019 р. Предмет доручення за договором - складання та подача позовної заяви, представництва інтересів в суді першої інстанції, розмір гонорару вказаний у 8000 грн. Внизу вказаного договору та додаткової угоди виконавець зазначений, як адвокат Сластнікова Г.О., а печатка проставлена фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ; - наданий акт виконаних робіт за договором від 12.09.2019 р. Зверху акту вказані сторони, які його уклали - адвокат Сластнікова Г.О., як виконавець, та ОСОБА_1 , як замовник. Між тим, внизу акту в графі виконавець міститься ФО-П ОСОБА_2 та печатка також ФО-П; - надана квитанція АТ КБ Приватбанк від 06.12.2019 р. про оплату ОСОБА_1 8000грн. Отримувачем вказана ОСОБА_2 .

Сторона відповідча вважає, що це відбулася банківська операція з поповнення карткового рахунку фізичної особи ОСОБА_2 . І останнє - при дослідженні повноважень адвоката Сластнікової Г.О. було виявлено помилку у даті видачі посвідчення адвоката: замість вірної дати 16.01.2019 р. вказана 16.01.2018 р. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД № 003628 видано саме 16.01.2019 р. на підставі рішення Ради адвокатів Одеської області від 16.01.2019 р. №19.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 червня 2019 року близько 19:40 год. на території цвинтаря Західний в м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів NISSAN ALMERА , реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля TOYOTA HICE , реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_5 .

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси по справі №521/12614/19 не встановлено вини ОСОБА_3 у настанні даної ДТП, а лише закрито адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення (оскільки справа розглядалася за адміністративними матеріалами відносно саме ОСОБА_1 ). Тобто на даний час ОСОБА_3 не визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та не піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до ч. 7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Твердження позивача стосовно того, що ОСОБА_3 , керуючи автомобілем TOYOTA HICE , реєстраційний номер НОМЕР_4 , рухався, нібито, по другорядній дорозі цвинтаря Західний в м. Одеса, не надав переваги у русі на перехресті нерівнозначних доріг, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем NISSAN ALMERА , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі, не відповідають обставинам ДТП.

Згідно фотографій , а також адміністративним матеріалам, складеним старшим інспектором відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Одеській області ДПП, майором поліції Табаковим О.М. (зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 155188 від 08 липня 2019 року) чітко вбачається інша картина ДТП - наявність в місці ДТП асфальтованої дороги як в напрямку руху водія ОСОБА_3 , так і в напрямку руху водія ОСОБА_1 . Із чого випливає, що ДТП сталося на перехресті рівнозначних доріг. Тому винною особою у зіткненні автомобілів є саме водій ОСОБА_1 , який порушив п. 16.12. ПДР (на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух). Водій ОСОБА_3 рухався відносно водія ОСОБА_1 праворуч, тому останній зобов`язаний був надати йому перевагу. Цього зроблено не було, що і стало істинною причиною ДТП.

Водій ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не притягувався.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, яким керував позивач (власниця - ОСОБА_6 ) отримав технічні пошкодження.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України передбачені способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.

Зокрема, передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховною Суду у постанові вії 04.07.2018 р. по справі № 755/18006/15-ц дійшла висновку про те, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання, бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України Про страхування , шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до статті 6 цього Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

На час даної дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в у Товаристві з додатковою відповідальністю СК ГАРДІАН , що підтверджується полісом № АМ/8999747 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

29 листопада 2019 року позивач звернувся до страхової компанії з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи та заявою на виплату страхового відшкодування.

Таким чином, скориставшись своїм правом, наданим йому ст. 1192 ЦК України, позивач визначив спосіб відшкодування завданої йому шкоди, а саме обрав відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до статті 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктом 30.1 статті 30 Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пункту 30.2 статті 30 Закону якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Розрахунок суми страхового відшкодування, що належало до виплати позивачу, страховою компанією здійснено на підставі звіту № 2567-11-19 про оцінку колісного транспортного засобу NISSAN ALMERА , реєстраційний номер НОМЕР_3 , власник ОСОБА_6 , складеного 26 листопада 2019 року ФОП ОСОБА_7 .

З наведеного звіту вбачається, що вартість автомобіля NISSAN ALMERА , реєстраційний номер НОМЕР_3 , до дорожньо-транспортної пригоди становила 57552,81 грн., вартість відновлювального ремонту - 189069,62 грн.

Оскільки вартість відновлювального ремонту значно перевищує вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля NISSAN ALMERА , реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на 26 листопада 2019 року визначена у розмірі 57552,81 грн.

Відповідно до акту про узгодження розміру страхового відшкодування, укладеного між власником автомобіля NISSAN ALMERА та ТДВ СК ГАРДІАН 12 лютого 2020 року розмір страхового відшкодування визначений у розмірі 30000,0 грн. та сплачений страховою компанією у повному обсязі.

Причому ліміт відповідальності за полісом складає - 100000,0 грн., франшиза - 0 грн.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про відшкодування шкоди, на підтвердження розміру завданого йому збитку надав саме копію згаданого звіту № 2567-11-19 про оцінку колісного транспортного засобу NISSAN ALMERА , реєстраційний номер НОМЕР_3 , складеного 26 листопада 2019 року ФОП ОСОБА_7 .

Оскільки позивач звернувся 29 листопада 2019 року до ТДВ СК ГАРДІАН з заявою про виплату страхового відшкодування, що потягло за собою, скоріш за все, виникнення у страхової компанії обов`язку провести оцінку завданої шкоди, необхідно дослідити відповідний звіт про оцінку колісного транспортного засобу NISSAN ALMERА , складений в межах страхової справи, за яким і здійснювалось страхове відшкодування.

Відповідно до п. 8.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов: а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість, б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ, в) якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника.

У зв`язку з цим визначення вартості збитку, завданого власнику автомобіля NISSAN ALMERА , реєстраційний номер НОМЕР_3 , на рівні вартості транспортного засобу на день дорожньо-транспортної пригоди, визначеному у звіті № 2567-11-19 про оцінку колісного транспортного засобу NISSAN ALMERА , реєстраційний номер НОМЕР_3 , складеного 26 листопада 2019 року ФОП ОСОБА_7 , в повній мірі відповідають вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та ст. 1192 ЦК України щодо визначення розміру збитків відповідно до реальної вартості втраченого майна.

У пункті 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки роз`яснено, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , який за аналогією закону може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним.

Оскільки позивач погодився із сумою визначення вартості матеріального збитку, яка за своїм розміром дорівнює ринкової вартості транспортного засобу NISSAN ALMERА до ДТП та складає 57552,81 грн., позивач таким чином фактично погодився з визнанням автомобіля знищеним, тому страховою компанією на підставні наведених норм Закону сплачено страхове відшкодування в узгодженому розмірі 30000,0 грн.

21 лютого 2020 року страховою компанією перераховано зазначене страхове відшкодування у розмірі 30000,0 грн. на рахунок власниці автомобіля NISSAN ALMERА ОСОБА_6 .

Тому такі дії свідчать про належну виплату страхового відшкодування, оскільки саме на рахунок ОСОБА_6 позивач просив страхову компанію виплатити страхове відшкодування у поданій заяві 29 листопада 2019 року.

Зазначене виконання страховою компанією свого зобов`язання згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів прийнято позивачем в повному обсязі.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована, страховою компанією здійснено страхове відшкодування, тому у позовних вимогах слід відмовити.

Позивач просить стягнути розмір моральної шкоди в розмірі 10000,0 грн., обґрунтовуючи це наявністю великих психоемоційних страждань, втратою звичайного способу життя, пов`язуючи це саме із ДТП за вини відповідача. Як вже було вказано, ДТП сталася не з вини ОСОБА_3 , а тому відсутність відповідальності відповідача в даному випадку очевидна.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Відповідно до ст. 62 Конституції України винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі, відшкодовується особою, яка заподіяла цю шкоду.

Під моральною шкодою, відповідно до п. 3 чинної постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях, фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях у зв`язку з порушенням її права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивач у позові повідомляє, що в результаті ДТП він на значний час лишився без авто та засобу мобільного пересування, витрачав значну кількість грошей для пересування на таксі та інші транспортні засоби для підтримання нормальної життєдіяльності родини.

Судом встановлено, що ці твердження є такими, що не відповідають дійсності, та не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках .

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 16, 22, 993, 1166, 1167, 1191, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 9, 22-31, 35, 36 Закону України Про страхування , ст. ст. 3, 5, 6, 22, 29, 30, 32, 37, 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. ст. 13, 141, 137, 263, 265, 268, 272, 284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України СУД -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про стягнення майнових збитків та моральної шкоди внаслідок ДТП - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено 17 червня 2021 року.

Головуючий В. К. Гуревський