Постанова

від 18.06.2021 по справі 440/7772/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Є.Б. Супрун

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 р. Справа № 440/7772/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Бершова Г.Є.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2021, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/7772/20

за позовом Фермерського господарства "Григорівське"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство "Григорівське" (надалі - ФГ "Григорівське", Господарство) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (надалі - ДПС), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 13.11.2020 №2134426/21066457 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної ФГ "Григорівське" від 20.10.2020 №6 та зобов`язати ДПС зареєструвати цю податкову накладну датою її фактичного подання.

Наявність обставин, які свідчать про порушення прав платника податків, заявник пов`язує з фактом протиправної, як на його думку, відмови податкового органу в реєстрації податкової накладної від 20.10.2020 №6, хоча за фактом наявні усі передбачені Податковим кодексом України передумови для реєстрації такої накладної.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 13.11.2020 №2134426/21066457.

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.10.2020 №6, подану на реєстрацію Фермерським господарством "Григорівське" (код ЄДРПОУ 21066457) 02.11.2020.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що юридичну особу ФГ "Григорівське" зареєстровано 25.12.2000, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 18.11.2005, про що вчинено запис №15661200000000190. Видами економічної діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с. 15-18). Позивач є платником ПДВ з 17.07.1997.

ФГ "Григорівське" має у користуванні земельні ділянки загальною площею 89,46 га, відомості про що внесено до форми 20-ОПП від 24.03.2020 (а.с. 25-26):

- земельна ділянка площею 15,50 га на території Григоро-Бригадирівської сільської ради, що підтверджується довідкою №50 від 26.01.2020 виданою Виконавчим комітетом Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області (а.с. 23);

- земельна ділянка загальною площею 73,96 га на території Світлогірської сільської ради, що підтверджується довідкою №02-25/43 від 03.02.2020 виданою Виконавчим комітетом Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області (а.с. 24).

Для здійснення своєї господарської діяльності ФГ "Григорівське" має власну виробничу базу для обробки землі та вирощування зернових культур - трактори, комбайни, додаткове навісне обладнання, що підтверджується відомістю нарахування амортизації (а.с. 29) та відображено в повідомленні про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП (а.с. 27-28).

Позивач зазначає, що всі роботи проводяться головою ФГ "Григорівське" власноруч, на підтвердження чого надано штатний розклад та податковий розрахунок форми 1-ДФ за 3 квартал 2020 року (а.с. 20-22).

Так, під урожай 2020 року ФГ "Григорівське" посіяно пшениці на площі 10,00 га, на підтвердження чого надано копію звіту про посівні площі сільськогосподарських культур форми №4-сг (а.с. 30-31).

В результаті власними силами ФГ "Григорівське" зібрано врожай пшениці у липні 2020 року у кількості 36,82 т, на підтвердження чого позивач надав копію Звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році форми №29-сг (а.с. 32-37).

Перевезення пшениці з поля на склад (ангар) здійснювалося транспортним засобом, який знаходиться у власності ФГ "Григорівське", перебуває на балансі та амортизується - трактор HOLLAND T7060, про що надано шляхові листи, накладні (а.с. 38-41).

Зберігання пшениці до моменту відвантаження покупцю здійснювалося у складському приміщенні (ангарі), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та орендується у фізичної особи ОСОБА_1 за договором оренди нежитлового приміщення №1 від 30.06.2018 (а.с. 42-44).

В межах зареєстрованих видів господарської діяльності ФГ "Григорівське" в особі голови ОСОБА_2 (Постачальник) 20.10.2020 був укладений договір поставки №24/10/20-П з ТОВ "НВП "Полтавська Паляниця" в особі директора Вербицького А.В. (Покупець), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати пшеницю урожаю 2020 року (код товару за УКТ ЗЕД - 1001990000), надалі іменується "Товар", загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати якого визначена Сторонами у цьому Договорі. Одиниця виміру Товару, що поставляється за даним Договором є тонна. Покупець здійснює оплату вартості поставленої партії Товару на підставі отриманих від Постачальника документів, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Умови оплати: Покупець оплачує постачальнику 80% вартості поставленої партії Товару протягом 3 банківських днів з дати отримання Покупцем партії Товару та відповідних документів. 20% решти суми оплачується Покупцем після надання податкової накладної, складеної в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України та надання Покупцю оригіналу видаткової накладної протягом 1 календарного дня. Поставка Товару здійснюється на умовах: FCA - с. Солошино, Кобеляцький район, Полтавська область, згідно міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року (а.с. 42-47).

Сторонами також підписано Специфікацію №1 від 20.10.2020 до Договору поставки №24/10/20-П від 20.10.2020, відповідно до якої Постачальник в порядку та умовах, визначених Договором, передає у власність Покупця, а Покупець сплачує та приймає товар - пшениця у кількості 35 т за ціною без ПДВ 207 084,50 грн, ПДВ 20% - 41 416,90 грн, всього 248 501,40 грн (а.с. 48).

Покупцю - ТОВ "НВП "Полтавська Паляниця" було виставлено рахунок №0002 від 20.10.2020 на реалізацію пшениці в кількості 35 т (а.с. 49).

Фактичне відвантаження товару - пшениці в кількості 34,120 т відбулося 20.10.2020, що було оформлено такими документами: накладна №20/10 від 20.10.2020 на загальну суму 242 253,36 грн в т.ч. ПДВ 40 375,56 грн; доручення на отримання товару №408 від 20.10.2020 на ім`я директора ТОВ "НВП "Полтавська Паляниця" ОСОБА_3 , товарно-транспортна накладна б/н від 20.10.2020 (а.с. 51-53).

На підставі рахунку №0002 від 20.10.2020 та відповідно до умов договору поставки на банківський рахунок ФГ "Григорівське" надійшла передоплата за товар у розмірі 80% від поставленої партії в сумі 193 802,69 грн, в т.ч. ПДВ 32 300,45 грн, на підтвердження чого позивач надав платіжне доручення №322353 від 20.10.2020 (а.с. 50).

20.10.2020 за фактом першої події (відвантаження товару) ФГ "Григорівське" складено податкову накладну №6 на загальну суму 242 253,36 грн, у т.ч. ПДВ 40 375,56 грн (а.с. 54), яку 02.11.2020 подано для реєстрації в ЄРПН.

У відповідь позивач отримав квитанцію, у якій зазначено, "Документ прийнято. Реєстрація зупинена". Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 20.10.2020 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=19.5293%, "Р"=0 (а.с. 55).

До повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, позивач надав: виписку в ЄДР щодо ФГ "Григорівське", витяг з реєстру платників ПДВ щодо підприємства, штатний розклад станом на 01.09.2020, податковий розрахунок 1-ДФ за 3 квартал 2020 року; довідку №62 від 05.02.2019, довідку №02-25/55 від 18.02.2019; повідомлення 20-ОПП та квитанція 2 до нього (земельні ділянки); повідомлення 20-ОПП квитанція 2 до нього (матеріально-технічна база); відомість нарахування амортизації за 3 квартал 2020 року; статистичний звіт 4-сг річна за 2020 рік; договір оренди №1 від 30.06.2018, акт приймання приміщення в оренду; договір поставки №24/10/20-П від 20.10.2020, специфікація №1; рахунок №0002 від 20.10.2020; платіжне доручення №322353 від 20.10.2020; видаткова накладна 320/10 від 20.10.2020; доручення на отримання товару №408 від 20.10.2020; товарно-транспортна накладна б/н від 20.10.2020; обігово-сальдову відомість за рахунком 36.1 Розрахунки з вітчизняними покупцями (а.с. 89-117).

У поясненнях позивач зазначив обставини здійснення ним власної господарської діяльності, аналогічні вищевикладеним судом (а.с. 59-60).

13.11.2020 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №2134426/31066457 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.10.2020 №6 в ЄРПН з огляду на факт ненадання платником податків копій документів, додаткова інформація: технічні характеристики транспортного засобу не відповідають об`єму перевезення пшениці (а.с. 62).

Не погоджуючись із правомірністю вказаного рішення Комісії від 13.11.2020 №2134426/31066457, позивач 19.11.2020 оскаржив його в адміністративному порядку (а.с. 63-65).

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.11.2020 №64734/21066457/2 скаргу платника залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня - без змін (а.с. 66).

Не погоджуючись із правомірністю мотивів, покладених в основу рішення Комісії від 13.11.2020 №2134426/31066457 про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач звернувся до суду за правовим захистом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної від 20.10.2020 №6, складеної ФГ "Григорівське", в ЄРПН та протиправності рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції та зазначає, що воно скасуванню не підлягає з огляду на таке.

Так, пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У спірний період механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначав Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (надалі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Колегією суддів встановлено, що за результатами аналізу податкової накладної №6 від 20.10.2020 контролюючий орган 02.11.2020 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.4.75" направив Господарству квитанцію, у якій, серед іншого, зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена". Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 20.10.2020 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=19.5293%, "Р"=0 (а.с. 55).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено наступне: платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

Згідно з приписами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (Пункт 7 Порядку №1165).

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку, або

2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що реєстрацію поданої позивачем податкової накладної від 20.10.2020 №6 зупинено через встановлення ризиковості платника податку з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, комісією регіонального рівня не складено та не направлено платнику податку у встановленому порядку рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, форма якого є додатком 4 до Порядку №1165, не зазначено підстави та розшифрування, яка саме податкова інформація свідчить про ризиковість платника податку позивача.

Наданий відповідачем до суду витяг з протоколу засіданні Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПН від 13.11.2020 №228 не є рішенням комісії регіонального рівня про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, форма якого є додатком 4 до Порядку №1165, тому витяг з протоколу засіданні Комісії ГУ ДПС у Полтавській області не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Зупиняючи реєстрацію податкової накладної, контролюючим органом запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.

В оскаржуваному рішенні, Комісія ГУ ДПС у Полтавській області, в якості підстави відмови в реєстрації податкової накладної від 20.10.2020 №6 посилається на обставини ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; Додаткова інформація: технічні характеристики транспортного засобу не відповідають об`єму перевезення пшениці (а.с. 83).

Проте, на запит податкового органу позивачем було сформовано та подано відповідний пакет документів, а також пояснення про те, що перевезення пшениці здійснювалось за рахунок покупця - ТОВ "НВП "Полтавська Паляниця" автомобілем КАМАЗ НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 (перевізник ФОП ОСОБА_4 ). На підтвердження факту транспортування товару надано товарно-транспортну накладну (а.с. 89).

Факт подання зазначеного документу до повідомлення №1 від 10.11.2020 відповідачами не заперечується.

Позивач також зазначив, що думка представників контролюючого органу є суб`єктивною та не відповідає дійсності, а тому не може прийматися судом до уваги як безумовний факт, оскільки загальновідомим є той факт, що вантажопідйомність зернова КАМАЗ (разом з причіпом) може бути до 40 т зерна в залежності від транспортного засобу.

Посилання відповідача на обставини не надання ФГ "Григорівське" разом з поясненнями первинного документу, на підставі якого складена податкова накладна, судом відхиляються з огляду на факт подання позивачем копії товарно-транспортної накладної б/н від 20.10.2020.

Будь-яких зауважень з приводу правильності оформлення документів, якими позивач підтверджує господарські взаємовідносини зі своїм контрагентом, відповідач не надав.

Наявними у справі доказами у повній мірі підтверджується реальність господарської операції, наслідки якої відображено у податковій накладній №6 від 20.10.2020.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної від 20.10.2020 №6, складеної ФГ "Григорівське", у ЄРПН.

Окрім того, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

У контексті спірних правовідносин суд зазначає, що платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дії платника податків зі складення податкової накладної за фактом відвантаження товару, підтвердженого виписаною видатковою накладною, відповідають вимогам статей 185, 187 Податкового кодексу України щодо визначення першої з подій, з настанням якої у постачальника виникає обов`язок скласти податкову накладну.

ГУ ДПС у Полтавській області не встановлено невідповідності податкової накладної від 20.10.2020 №6 вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача достатніх підстав для складення зазначеної податкової накладної.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної від 20.10.2020 №6, складеної ФГ "Григорівське", в ЄРПН та протиправність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Також колегія суддів зазначає, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу, серед іншого, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Відповідачем також подано клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

З приводу даного клопотання колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Як встановлено судовим розглядом, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано договір про надання правової допомоги №2704 А від 27.04.2021 року, рахунок - фактуру від 27.04.2021 року, платіжне доручення №1510 від 29.04.2021 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2021.

З акта вбачається, що позивачу було надано такі послуги правничої допомоги: ознайомлення з наданими матеріалами та консультація - 30 хв.; обговорення апеляційної скарги, підготовка відзиву, обговорення відзиву, внесення виправлень, доповнень, здійснення пошуку та вивчення законодавчих та нормативних правових актів - 2 год. 30 хв.

Колегія суддів вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивача при підготовці відзиву на апеляційну скаргу, витрачений час на підготовку якого, із наданого Акту, складає 3 год.

Так, на переконання суду, дії щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося.

Таким чином, зазначені обставини ставлять під сумнів відомості, наведені у рахунку щодо фактичних витрат часу, витраченого представником позивача на складання відзиву на апеляційну скаргу.

Враховуючи зміст відзиву, винагорода за таку послугу підлягає зменшенню, оскільки розмір оплати за складення відзиву на апеляційну скаргу в розмірі 3000 грн. є завищеним та в даному випадку співмірним, відповідно до ч.5 ст. 134 КАС України буде такий розмір витрат: 1000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, проаналізувавши розрахунок та надані докази на підтвердження здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової (правничої) допомоги, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, витрачений адвокатом час на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому наявні підстави для зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що заява щодо розподілу судових витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 1000 грн.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 по справі № 440/7772/20 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Фермерського господарства "Григорівське" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко