Постанова

від 16.06.2021 по справі 300/3669/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3669/20 пров. № А/857/6784/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Вовка А.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року (головуючого судді Кафарського В.В., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Івано-Франківськ) у справі №300/3669/20 за позовом Фермерського господарства Яніс до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Яніс 04.12.2020 звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України в якому просить визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.08.2020 за №1854325/32879060, №1854323/32879060, №1854324/32879060, №1854322/32879060, №1854321/32879060, зобов`язати Державну податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Липчук В.І. апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи в режимі відеоконференції представник позивача Іванов С.В. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Згідно із частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Фермерське господарство Яніс зареєстроване 19.05.2004 як юридична особа та перебуває на податковому обліку, в тому числі з 27.08.2004 - як платник податку на додану вартість, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягом №1709124500012 з реєстру платників податку на додану вартість, які містяться в матеріалах справи (а.с. 33-37).

18.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО ФОНД як покупець та Фермерське господарство Яніс як постачальник уклали договір поставки №18/03/2020/1 (далі - Договір), згідно пункту 1.1 умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця зернові культури та похідні від них, а покупець приймає товар і оплачує його згідно до умов Договору в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у підписаних Специфікаціях та видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною (а.с. 121-125). Відповідно до пункту 1.2 Договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі його постачальником, що проводиться відповідно до товарно-супровідних документів. Розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 банківських днів після поставки товару покупцю та надання відповідних рахунків та накладних (пункт 4.1 Договору). Постачання товару здійснюється узгодженими партіями на підставі замовлення покупця (пункт 5.1 Договору).

Згідно специфікації №5 від 01.06.2020 до Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця пшеницю в кількості 32 тонни за ціною з ПДВ 5 900,00 грн., загальна вартість з ПДВ 188 800,00 грн. (зв. ст. а.с. 123).

Згідно специфікації №6 від 01.06.2020 до Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця ячмінь в кількості 35 тонн за ціною з ПДВ 4 500,00 грн., загальна вартість з ПДВ 157 500,00 грн. (а.с. 123).

Згідно специфікації №7 від 11.06.2020 до Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця кукурудзу в кількості 80 тонн за ціною з ПДВ 4 950,00 грн., загальна вартість з ПДВ 396 000,00 грн. (зв. ст. а.с. 117).

Згідно специфікації №8 від 02.07.2020 до Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця кукурудзу в кількості 85 тонн за ціною з ПДВ 5 250,00 грн., загальна вартість з ПДВ 446 250,00 грн. (зв. ст. а.с. 107).

Згідно специфікації №9 від 02.07.2020 до Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця ячмінь в кількості 30 тонн за ціною з ПДВ 4 650,00 грн., загальна вартість з ПДВ 139 500,00 грн. (зв. ст. а.с. 110).

На виконання вищевказаного Договору позивач виставив Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» рахунки на оплату від 02.07.2020 за поставку кукурудзи, ячменю (а.с. 107, 110), від 11.06.2020 за поставку кукурудзи (а.с. 117), від 01.06.2020 за поставку ячменю та пшениці (зв. ст. а.с. 121), а також виписано товарно-транспортну накладні.

Згідно виписок філії Чернівецького ОУ АТ Ощадбанк за 13.05.2020 підтверджується зарахування коштів на рахунок Фермерського господарства Яніс від Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ФОНД (зв. ст. а.с. 113, 114, 118, 119).

На виконання приписів Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020.

Згідно повідомлень Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів Державної податкової служби України від 01.06.2020, від 30.06.2020 та від 31.07.2020 вищевказані податкові накладні прийнято, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних (розрахунків коригування) в ЄРПН зупинена. Зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зв. ст. а.с. 28, 29, 30, 31, 32).

14.08.2020 позивач надіслав контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій, вказаних у податкових накладних №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020. В повідомленні, зокрема, зазначено: ФГ Яніс надає пояснення та піддержуючі документи щодо походження культур кукурудзи та ячменю: купівля насіння, власне насіння, міндобрив, сівба, обробка грунту, жнива, перевезення та відвантаження (реалізація). На підставі викладеного просимо зареєструвати ПН (а.с. 44-46).

До повідомлення від 14.08.2020 за №13-08/01 позивач долучив, зокрема, договори поставки, видаткові накладні, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, накладні, банківські виписки, відомості на трактори, комбайни, навантажувачі, рахунки, звіти, довіреності.

За наслідками розгляду поданих документів, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 20.08.2020 за №1854325/32879060, №1854323/32879060, №1854324/32879060, №1854322/32879060, №1854321/32879060 відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020 відповідно (а.с. 18-22).

Згідно змісту оскаржених рішень від 20.08.2020, підставами для відмови у реєстрації є ненадання платником податків копій документів. У графі Додаткова інформація вказано: надання платником копій документів, які є недостатніми для прийняття рішення про задоволення, а також документів, які б підтвердили можливість вирощування с/г продукції.

02.09.2020, 03.09.2020 та 04.09.2020 позивачем подано скарги до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України на рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (а.с. 47-56).

Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 09.09.2020 за №48991/32879060/2, №49040/32879060/2, №49003/32879060/2, №49014/32879060/2 та №48961/32879060/2 залишено без задоволення скарги позивача та без змін рішення від 20.08.2020 за №1854325/32879060, №1854323/32879060, №1854324/32879060, №1854322/32879060, №1854321/32879060 (а.с. 23-27).

Не погоджуючись з оскарженими рішеннями комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянтів, що викладені у апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246).

Так, відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 13 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Також пунктом 17 Порядку № 1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризикованості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризикованості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризикованості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

При цьому, Критерії ризикованості здійснення операцій визначені в додатку 3 до Порядку №1165.

Так, пунктом 8 Критеріїв ризикованості платника податку на додану вартість передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризикованості платника податку та/або ризикованості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що після отримання податкових накладних №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020 контролюючий орган в повідомленнях Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів Державної податкової служби України сформував висновок проте, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зв. ст. а.с. 28, 29, 30, 31, 32).

При цьому, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивача контролюючий орган не вказав переліку документів, які необхідно подати для реєстрації таких податкових накладних.

14.08.2020 позивач надіслав контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій, вказаних у податкових накладних №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020. В повідомленні, зокрема, зазначено: ФГ Яніс надає пояснення та піддержуючі документи щодо походження культур кукурудзи та ячменю: купівля насіння, власне насіння, міндобрив, сівба, обробка грунту, жнива, перевезення та відвантаження (реалізація). На підставі викладеного просимо зареєструвати ПН (а.с. 44-46). До повідомлення від 14.08.2020 за №13-08/01 позивач долучив, зокрема, договори поставки, видаткові накладні, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, накладні, банківські виписки, відомості на трактори, комбайни, навантажувачі, рахунки, звіти, довіреності.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пункту 2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Згідно пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 11 Порядку №520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В даному випадку Комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 20.08.2020 за №1854325/32879060, №1854323/32879060, №1854324/32879060, №1854322/32879060, №1854321/32879060про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено: ненадання платником податків копій документів. У графі Додаткова інформація вказано: надання платником копій документів, які є недостатніми для прийняття рішення про задоволення, а також документів, які б підтвердили можливість вирощування с/г продукції.

Як встановлено судом вище, позивач надіслав контролюючому органу повідомлення від 14.08.2020 за №13-08/01 про надання пояснення та документів про підтвердження реальності здійснення операцій, вказаних у податкових накладних №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020, а також до повідомлення долучено, зокрема, договори поставки, видаткові накладні, подорожні листи, товарно-транспорні накладні, платіжні доручення, накладні, банківські виписки, відомості на трактори, комбайни, навантажувачі, рахунки, звіти, довіреності (а.с. 57-158). Тобто, позивачем подано контролюючому органу відповідні документи.

Крім того, повідомлення Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів Державної податкової служби України від 01.06.2020, від 30.06.2020 та від 31.07.2020 про зупинення реєстрації податкових накладних не містять конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати.

При цьому, судом встановлено, що фермерське господарство Яніс зареєстроване як юридична особа та має основним вид діяльності за КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур . Договір поставки №18/03/2020/1 від 18.03.2020 за номенклатурою робіт є в межах зазначеного виду діяльності.

Позивачем надавалось контролюючому органу повідомлення від 14.08.2020 за №13-08/01 про надання пояснення, в якому описано господарський процес вирощування кукурудзи, ячменю та пшениці, а також долучено документи про закупівлю насіння кукурудзи, ячменю, пшениці, паливо-мастильних матеріалів, міндобрив, роботу сільгосптехніки, перевезення зерна, міндобрив. Тобто, позивачем було подано контролюючому органу пояснення та первинні документи в підтвердження здійснення операції постачання товару, зазначеного в податкових накладних №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020.

При цьому зміст операції, який зазначений у вказаних податкових накладних, відповідає предмету, що зазначеному в пункті 1.1 договору поставки №18/03/2020/1 від 18.03.2020, специфікаціям №5 від 01.06.2020, №6 від 01.06.2020, №7 від 11.06.2020, №8 від 02.07.2020, №9 від 02.07.2020, рахункам на оплату від 02.07.2020 за поставку кукурудзи, ячменю (а.с. 107, 110), від 11.06.2020 за поставку кукурудзи (а.с. 117), від 01.06.2020 за поставку ячменю та пшениці (зв. ст. а.с. 121), видатковим накладним, товарно-транспортним накладним та банківським випискам.

З огляду на вказане, доводи апелянта є необґрунтованими щодо того, що позивачем не подано необхідних документів після зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020.

Суд звертає увагу, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.06.2019 за результатом розгляду справи №0740/804/18, та в постанові від 23.10.2018 за результатом розгляду справи №822/1817/18, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Суд також звертає увагу на те, що відповідач не тільки не навів в оскаржених рішеннях обгрунтування свого висновку про те, що позивач як платник податку на додану вартість відповідає пункту 8 Критеріїв, але й не подав суду жодних документів - податкової інформації, яка стала відома контролюючому органу в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на нього завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020.

При цьому, позивач надав контролюючому органу копії документів, які передбачені пунктом 5 Порядку №520. Такі документи подані позивачем в переліку на власний розсуд, оскільки відповідачем в рішеннях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме конкретно документи необхідно подати.

Таким чином, суд вважає, що доводи позивача є обгрунтованими про недотримання відповідачем норми пункту 201.16 статті 201 ПК України, Порядку №520, та як наслідок комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, безпідставно відмовлено в реєстрації податкових накладних №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020.

Верховний Суд у постанові від 02.07.2019 справа № 140/2160/18 звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Окрім того, у постановах від 12.11.2019 справа №816/2183/18, від 21.05.2019 справа №0940/1240/18, від 18.02.2020 справа №360/1776/19, від 27.04.2020 справа №360/1050/19, від 18.06.2020 справа №824/245/19-а Верховний Суд вказав, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Стаття 73 КАС України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

А відповідно стаття 76 КАС України вказує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській, як відповідач та суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а саме не довів суду правомірність рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020, при цьому, позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

З огляду на вищенаведене, комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла оскаржені рішення від 20.08.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних безпідставно та необґрунтовано, а тому вони підлягають до скасування.

Щодо заявленої позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією Державної фіскальної служби. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Згідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені позивачем податкові накладні №1 від 01.06.2020, №2 від 11.06.2020, №3 від 12.06.2020, №1 від 02.07.2020, №2 від 02.07.2020 буде ефективним способом відновлення порушених прав позивача, оскільки забезпечить достатні гарантії того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо доводів апелянта із посиланням на постанову Верховного Суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 такі є необґрунтованими, оскільки правовідносини в цій справі не є подібними, оскільки рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 09.09.2020 за №48991/32879060/2, №49040/32879060/2, №49003/32879060/2, №49014/32879060/2 та №48961/32879060/2 залишено без задоволення скарги позивача та без змін рішення від 20.08.2020 за №1854325/32879060, №1854323/32879060, №1854324/32879060, №1854322/32879060, №1854321/32879060 та позивач направив позовну заяву 04.12.2020, тобто в межах шестимісячного строку.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі №300/3669/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 18.06.2021