Постанова

від 17.06.2021 по справі 923/1137/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/1137/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Глущенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача- Здоровєйщева Т.Ю., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.05.2021; статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" затверджений Загальними зборами учасників ТОВ "Укрсільгоспмаш протокол № 11/05/21 від 11.05.2021;

від відповідача - Дудченко В.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 430 від 05.02.2009; ордер серія ВТ № 1010193 від 04.03.2021;

від третьої особи - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської міської ради Херсонської області

на рішення Господарського суду Херсонської області від „09» лютого 2021р., повний текст якого складено та підписано „15» лютого 2021р.

у справі № 923/1137/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш"

до відповідача: Херсонської міської ради Херсонської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним,

головуючий суддя - Литвинова В.В.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 17.06.2021 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" » (відповідач, ТОВ «Укрсільгоспмаш» , підприємство) звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонської міської ради Херсонської області (позивач, Міська рада) про визнання укладеним між Херсонською міською радою Херсонської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" договір оренди земельної ділянки на умовах та в редакції, підготовленій позивачем, яку викладено у прохальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем грубо порушується право позивача на укладання договору оренди земельної ділянки, а його дії з ухилення від підписання в запропонованій і обґрунтованій позивачем редакції можуть призвести до недоотримання коштів до місцевого бюджету та завдання збитків територіальній громаді міста Херсон.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021р. по справі №923/1137/20 (суддя Литвинова В.В.) позов задоволено у повному обсязі. Визнано укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" та Херсонською міською радою поданий позивачем проект договору оренди земельної ділянки комунальної власності, площею 68,1393 га, кадастровий номер 6510136900:01:001:1952, що розташована по вулиці Тираспольська, 1, м. Херсон, Херсонської області в редакції наведеній в позовній заяві.

Судове рішення мотивовано, зокрема, наявністю підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем в проекті договору оренди викладені усі істотні умови, які визначені як обов`язкові ст.13 Закону України "Про оренду землі" для визнання такого договору укладеним, а також вимогами до типової форми договору. Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Херсонська міська рада Херсонскьої області звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 09.02.2021 у справі №923/1137/20 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- судом першої інстанції неправильно застосовано норму ст. 124 Земельного кодексу України;

- визнаючи договір оренди земельної ділянки укладеним, суд першої інстанції не врахував зміст рішення Херсонської міської ради №1168 від 27.12.2017, відповідно до якого договір оренди земельної ділянки має містити пункти щодо відшкодування витрат за самовільне використання земельної ділянки за попередні три роки в розмірі 16 317 318,17 грн., що по суті, сторонами визначена, як істотна умова договору оренди (вказане рішення позивачем не оскаржувалось);

- судом першої інстанції застосовано рішення Херсонської міської ради, дія якого не розповсюджується на спірні правовідносини;

- задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про можливість відступлення від принципу свободи договору, передбачений ст. 627 ЦК України та підмінив собою орган місцевого самоврядування;

- судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми ст. 179 ГК України та ст. 14 Закону України Про оренду землі ;

- задовольняючи позов та визнаючи договір оренди земельної ділянки укладеним суд першої інстанції дійшов до висновку про можливість застосування до відносин з оренди земельної ділянки норм, що регулюють відносини у сфері справлянні податків і зборів, а саме ст. 288 Податкового кодексу України;

- позивачем не доведено обов`язковість укладення договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Херсонської міської ради Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від „09» лютого 2021р. у справі №923/1137/2; призначено розгляд апеляційної скарги Херсонської міської ради Херсонської області до розгляду на 17 червня 2021 року о 12:00 год.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 17.06.2021р. представник позивача заперечував проти задовлення апеляційної скарги.

Представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, а явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності вказаного предстанвика за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Херсонської міської ради від 27.12.2017р. №1168 «Про затвердження товариству з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Укрсільгоспмаш» проектів землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок» (далі - Рішення №1168), зокрема, затверджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрсільгоспмаш» проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок та передано в оренду, строком на 15 (п`ятнадцять) років, земельну ділянку (кадастровий номер 6510136900:01:001:1952), площею 68,1393 га, із земель комунальної власності, по вул. Тираспольській, 1, під виробничою базою, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за умови відшкодування збитків за самовільне використання земельної ділянки за попередні 3 роки у розмірі 16317318,17 грн. (п.п.1, 1.2.) (т.1 а.с.44).

Матеріали справи свідчать, що Листом від 12.08.2020р. за №37 ТОВ "Укрсільгоспмаш" звернулось до Херсонської міської ради із пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки, площею 68,1393 га, по вул. Тираспольській, 1, під виробничою базою, строком на 15 (п`ятнадцять) років, з орендною платою у розмірі 24450,00 грн. (т.1 а.с.46).

До вказаного листа ТОВ "Укрсільгоспмаш" додані підписані два примірники проекти договору оренди відповідної земельної ділянки з визначенням орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

31.08.2020 р. ТОВ "Укрсільгоспмаш" отримано відповідь Херсонської міської ради за вих. №8/7012-18/21 від 27.08.2020р., в якій зазначено, що проект договору буде розглянутий відповідачем після прийняття рішення по справі №923/583/19.

19.10.2020 р. ТОВ "Укрсільгоспмаш" отримало від Херсонської міської ради Протокол розбіжностей від 09.10.2020 р. до договору оренди.

Матеріалами справи також підтверджується, що 20.10.2020 р. ТОВ "Укрсільгоспмаш" направило на адресу Херсонської міської ради Протокол узгодження розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.

05.11.2020 р. ТОВ "Укрсільгоспмаш" отримало лист Херсонської міської ради №8-9212-18/5 від 30.10.2020 р., в якому повідомлено про відмову узгоджувати запропоновані умови з врахуванням коригувань від 20.10.2020 р. та повідомлено про можливість вирішення даного питання в суді, що і стало підставою для звернення ТОВ "Укрсільгоспмаш" до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, даний спір виник, тому що Херсонська міська рада не згодна з умовами запропонованого ТОВ «Укрсільгоспмаш»договору оренди земельної ділянки.

За змістом статті 14 Конституції України, з якою кореспондуються приписи частин першої, другої статті 373 Цивільного кодексу України та статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частинами першою, другою статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

За змістом статті 144 Конституції України, статей 12, 122 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції, зокрема, міських рад належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад. Також відповідно до пункту "в" статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відтак вирішення питання про надання у користування спірної земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольській, 1, належить до компетенції Херсонської міської ради.

Стаття 15 Цивільного кодексу України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція грунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Відповідно до абзацу першого частини першої та частини другої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому частиною першою статті 93 Земельного кодексу України, приписи якої кореспондуються зі статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі", визначено, що засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, є правом оренди земельної ділянки.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (за змістом частини дев`ятої статті 93 Земельного кодексу України та частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із частиною першою статті 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено статтею 124 Земельного кодексу України, за змістом частини першої якої, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частини друга та третя статті 124 Земельного кодексу України).

Відповідно до абзаців першого і другого частини другої статті 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Частиною першою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (стаття 125 Земельного кодексу України).

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

З наведеного вбачається, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення відповідного договору оренди. Тобто прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як зазначалось раніше, рішенням Херсонської міської ради від 27.12.2017р. №1168 «Про затвердження товариству з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Укрсільгоспмаш» проектів землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок» (далі - Рішення №1168), зокрема, затверджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрсільгоспмаш» проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок та передано в оренду, строком на 15 (п`ятнадцять) років, земельну ділянку (кадастровий номер 6510136900:01:001:1952), площею 68,1393 га, із земель комунальної власності, по вул. Тираспольській, 1, під виробничою базою, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за умови відшкодування збитків за самовільне використання земельної ділянки за попередні 3 роки у розмірі 16317318,17 грн. (п.п.1, 1.2.).

Рішенням №1168 визначено, що орендна плата вноситься ТОВ «Укрсільгоспмаш» з моменту державної реєстрації ним права оренди (п.2).

Пунктом 3.1. Рішення №1168 встановлено обов`язок ТОВ «Укрсільгоспмаш» протягом 3-х місяців з моменту прийняття міською радою рішення зареєструвати право оренди в установленому законом порядку, відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Отже, як вірно встановлено господарським судом, місцевою радою розглянуто та затверджено проект землеустрою та прийнято відповідне рішення на пленарному засіданні ради про передачу в оренду земельної ділянки, що фактично використовується відповідачем.

Надалі, позивач звернувся до відповідача із пропозицією укласти договір оренди вказаної земельної ділянки, надіславши останньому підписаний проект договору оренди. Херсонська міська рада підписала договір з Протоколом розбіжностей (т.1 а.с.67-71), ТОВ "Укрсільгоспмаш" підписало Протокол розбіжностей, склавши Протокол узгодження розбіжностей (т.1 а.с.73-77), з умовами якого не погоджується Херсонська міська рада, залишивши його не підписаним.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами не узгоджено пункт 5 Договору та Розрахунок.

Позивач просить суд визнати укладеним договір оренди на умовах, що передбачені в проекті договору, наданому ТОВ Укрсільгоспмаш (з урахуванням Протоколу узгодження розбіжностей), щодо сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6510136900:01:001:1952 (місце розташування: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1) строком на 15 років.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, сторони не узгодили п.5 Договору:

- позиція Орендаря - нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі, відповідно до даних Довідника показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2020 р. опублікованих на офіційному сайті Держгеокадастру: 2245894,50 грн.;

- позиція орендодавця: нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить ___ грн. відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого територіальним органом Держгеокадастру;

- узгоджена редакція: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2245894,50 грн. відповідно до Довідки Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області вих. №28-21-0.10-5546/2-20 від 11.09.2020 р.

Також не узгодженим є Розрахунок:

- позиція Орендодавця - Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, відведену ТОВ Укрсільгоспмаш під виробничою базою неможливий, оскільки положення абзацу другого пункту 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України у даному випадку застосуванню не підлягають, тому що стосуються земель, які відносяться до категорії сільськогосподарських угідь, тоді як товариством використовується земельна ділянка з категорією земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та видом використання: під виробничою базою ;

- позиція Орендаря - Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, відведену ТОВ Укрсільгоспмаш під виробничою базою, грошова оцінка якої не проведена. Розрахунок здійснено у відповідності до Довідки Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області вих. №28-21-0,10-5546/2-20 від 11.09.2020р.

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до норм п.288.5.1 Податкового кодексу України - орендна плата не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотки та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Відповідно до Листа Управління Держгеокадастру у Херсонській області №28-21-0.10-5546/2-20 від 11.09.2020 р. - нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Херсонській області станом на 01.01.2020 року складає 24450,00 грн.

Ціна договору визначається наступним чином:

- 681393 (площа земельної ділянки в м.кв.) х 24450 (вартість ріллі по області за м.кв.)= 1666005,88 грн.;

- Застовування коефіцієнтів до вартості ділянки відповідно до відомостей Держгеокадастру: 1666005,88 грн. х 1,11 (коефіцієнт Км2 х 1,014 (сукупний коефіцієнт Км3)х 1,2 (коефіцієнт Кф) х 1,00 (коефіцієнт індексації) = 2245894,50 грн.

Рішенням Херсонської міської ради №333 від 26.08.2011 р. Про затвердження розміру орендної плати за землю затверджено розміри орендної плати за землю. Зокрема, для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1 від нормативної грошової оцінки (НГО).

5.7.2. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості - 3 НГО.

Враховуючи, що цільове призначення ділянки з кадастровим номером у відповідності до Класифікатору видів цільового призначення земель - 11.02, тобто Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості , то при обрахунку використовується ставка в розмірі 3% від НГО одиниці площі ріллі по Херсонській області, а вартість оренди за рік складає 67376,84 грн.

Оскільки постановами Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2016р. по справі №821/1299/16 та від 02.03.2017р. по справі №821/2243/15-а визнано протиправними та скасовано рішення Херсонської міської ради від 22.11.2013р. №1238 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсона"; постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 24.01.2012р. у справі №2-а-6907/11, яке набрало законної сили 16.04.2013р., визнано недійсним та скасовано рішення Херсонської міської ради від 31.03.2011р. №178 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсона". Відповідно до Листа ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 27.08.2018р. №32-21-0.172-827/0/208-18 рішення Херсонської міської ради від 27.04.2000р. №186 «Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель м. Херсона» яким було затверджено матеріали грошової оцінки земель м. Херсон вичерпало свою дію; а рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.06.2019р. у справі №540/597/19 визнано протиправним та нечинним рішення Херсонської міської ради від 05.06.2018р. №1398 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсона. Вказане рішення залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020р. у справі №540/597/19 та набрало законної сили, то з урахуванням приписів п. 288.5.1 ПК України позивач направив на адресу Херсонської міської ради проект договору для підписання з обрахунком здійсненим у відповідності до даних Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, а саме: нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Херсонській області станом на 01.01.2020 року складає 24450,00 грн. .

Таким чином враховуючи, що користування землями є платним та враховуючи відсутність відповідної нормативно-грошової оцінки земель міста Херсон, відповідно до п. 288.5.1. ПК України та Рішення Херсонської міської ради №333 від 26.08.2011 р. по пункту 9 та пункту 11 Договору сторони дійшли згоди викласти їх в наступній редакції:

Пункт 9: Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (згідно з рішенням міської ради від 26.08.2011 №333) Розрахунок розміру орендної плати додається).

Пункт 11: Орендна плата вноситься Орендарем у міський бюджет м.Херсона на рахунок UA 208999980334169812000021002, код платежу 18010600, код ЄДРПОУ 37959779 УК в місті Херсоні , МФО 899998 ГУДКСУ у Херсонській області, рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, відповідно до статті 287 пунктів 3 та 4 Податкового кодексу України №2755-У1 від 02.12.2010. .

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо застосування Рішення Херсонської міської ради №333 від 26.08.2011 р. Про затвердження розміру орендної плати за землю , а доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Аналізуючи вищенаведені норми земельного законодавства, можна дійти до висновку, що для законного користування земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності та на якій знаходиться власне нерухоме майно, обов`язковою умовою є укладення договору оренди даної земельної ділянки з зазначенням всіх істотних умов даного договору.

Як вірно зазначено господарським судом, для правомірного користування земельною ділянкою, що знаходиться під нерухомим майном ТОВ "Укрсільгоспмаш" та використовується для обслуговування і експлуатації виробничого процесу, позивачу необхідно укласти договір оренди даної земельної ділянки з відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

З огляду на викладені законодавчі норми завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Враховуючи, що орендар та орендодавець протягом тривалого строку не дійшли згоди оформлення орендних відносин щодо користування земельною ділянкою, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо позивачем обрано правильний спосіб захисту шляхом визнання укладеним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6510136900:01:001:1952, місце розташування: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1, строком на 15 (п`ятнадцять) років в редакції проекту договору оренди землі (з урахуванням Протоколу узгодження розбіжностей), наданого позивачем.

Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як вбачається з запропонованого позивачем проекту договору, його істотними умовами визначено усі істотні умови, які Законом вимагаються:

1) сформована в установленому порядку земельна ділянка - кадастровий номер 6510136900:01:001:1952, місце розташування: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1;

2) строк дії договору оренди - 15 років;

3) орендна плата в сумі 67376,84 грн. на рік, що визначається з 3 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Херсонській області, обумовлено інші умови договору стосовно орендної плати.

Таким чином, позивачем в проекті договору оренди викладені усі істотні умови, які визначені як обов`язкові ст.13 Закону України "Про оренду землі" для визнання такого договору укладеним, а також вимогами до типової форми договору.

З огляду на встановлені обставини судова колегія вказує, що наведені Херсонською міською радою у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта стосовно недоведеності позивачем обов`язковості укладення договору оренди колегія суддів не приймає до уваги та зазначає наступне.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (за змістом частини дев`ятої статті 93 Земельного кодексу України та частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із частиною першою статті 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено статтею 124 Земельного кодексу України, за змістом частини першої якої, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (стаття 125 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже законодавством України передбачено обов`язковість оформлення права користування землею шляхом укладання договору оренди земельної ділянки між розпорядником та зацікавленою особою, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (див. рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 п.58).

Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021р. у справі №923/1137/20 слід залишити без змін, а апеляційної скаргу Херсонської міської ради Херсонської області - без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Херсонської міської ради Херсонської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021р. у справі №923/1137/20 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „18» червня 2021 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф.Савицький