Рішення

від 27.05.2021 по справі 910/17674/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2021Справа № 910/17674/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І. , за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕБЛІШМЕНТ КОМПАНІ" (вул.Анрі Барбюса, 37/1, літ. "Б", м Київ, 03680, код ЄДРПОУ 36302233)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, офіс 111, Київ 04080 код ЄДРПОУ 41264766)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17; код ЄДРПОУ 21708016)

2) Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інституцька, буд. 9, код ЄДРПОУ 00032106)

3) Акціонерне товариство Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815)

про визнання договору недійсним

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІСТЕБЛІШМЕНТ КОМПАНІ (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (далі - відповідач) про визнання договору № 0002/19/8 про відступлення прав вимоги від 27.03.2019 недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відкритих торгів (голландського аукціону) з продажу активів, що обліковуються на балансі Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", у складі одного лоту №F35GL40580, оформлених протоколом №UA-EA-2019-01-31-000076-b, їх переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста". У зв`язку з чим було укладено в т.ч. договір №0002/19/8 про відступлення прав вимоги від 28.03.2019, однак при організації і проведенні таких торгів та укладенні в подальшому оскаржуваного договору було порушено ст.ст. 11, 512-519, 658 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 38, 50, 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що не відповідає встановленим ст. 203 Цивільного кодексу України вимогам, а тому існують правові підстави для визнання його недійсним в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 06.01.2021 року.

04.01.2021 року через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує, оскільки, жодного письмового доказу, що вимоги Позивача включено до 7 (сьомої) черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк Форум до позову не надано. Натомість Позивачем надано лише банківську виписку із розрахункового рахунку, з якої вбачається про наявність коштів на банківському рахунку, з ліквідацією однієї із сторін - ПАТ Банк Форум , зобов`язання, які виникли між ТОВ Істеблішмент Компані та ПАТ Банк Форум , - припинилися. Права та інтереси позивача не порушені.

04.01.2021 року через канцелярію суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 подано заяву про продовження процесуальних строків.

06.01.2021 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 подано клопотання про розгляд справи в закритому судовому засідання, яке судом не задоволено, клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2021 року розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено до 04.02.2021 року.

13.01.2021 року через канцелярію суду третьою особою 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подано клопотання про закриття провадження по справі.

15.01.2021 року через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про долучення документів до справи.

04.02.2021 року через канцелярію суду представником третьої особи 3 подано клопотання про продовження процесуальних строків та подано від третьої особи 1 письмові пояснення по справі.

Ухвалою від 04.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 24.02.2021.

09.02.2021 через відділ діловодства суду третя особа 2 подала письмові пояснення.

24.02.2021 через відділ діловодства суду третя особа 1 подала письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 25.03.2021. Протокольною ухвалою задоволено клопотання третьої особи 2 про розгляд справи в закритому судовому засіданні.

17.03.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) представником третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подано клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 18.03.2021 оголошено перерву до 25.03.2021 та протокольною ухвалою задоволено клопотання про відкликання заяви про закриття провадження по справі.

Ухвалою від 25.03.2021 відкладено розгляд справи до 22.04.2021.

20.04.2021 через відділ діловодства суду третя особа 1 подала письмові пояснення щодо виконання вимог ухвали про витребування.

22.04.2021 через відділ діловодства суду відповідачем подано пояснення по справі.

Відповідно до повідомлення про оголошення перерви від 22.04.2021 року у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 29.04.2021.

29.04.2021 через відділ діловодства суд третя особа 3 подала клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2021. В судовому засіданні протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви про врегулювання спору за участі судді.

У судовому засіданні 27.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Істеблішмент Компані" (далі - позивач) згідно договору банківського рахунку від 17.02.2009 мало відкритий у ПАТ "Банк Форум" рахунок № НОМЕР_1 в гривні. Як вказує позивач, протягом 2009- 2014 років банком здійснювалося розрахунково-касове обслуговування товариства.

Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2014 №135 ПАТ "Банк Форум" було віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв`язку з чим 14.03.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №14 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Форум".

24.04.2014 на офіційному веб-сайті Фонду в мережі інтернет було опубліковано оголошення про початок виплати ПАТ "Банк Форум" коштів, в т.ч. за договорами банківського рахунку, з 28.04.2014.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 №355 - Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення віл 16.06.2014 №49 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Форум" з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов`язань на користь приймаючого банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Форум".

18.06.2019 на офіційному веб-сайті Фонду в мережі інтернет було опубліковано оголошення про завершення виплат гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ "Банк Форум", згідно якого повідомлено, що 14.06.2019 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" було подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб підприємців, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому згідно ст.26 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з 14.06.2019 завершено виплати гарантованих сум відшкодування коштів вкладникам ПАТ "Банк Форум".

В подальшому, 05.07.2019 на офіційному веб-сайті Фонду в мережі інтернет було опубліковано оголошення про те, що відповідно до статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 04.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичні осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державі реєстрацію припинення ПАТ "Банк Форум" як юридичної особи.

Вимоги ТОВ "Істеблішмент Компані" було включено до сьомої черги реєстру акцептованих вимог ПАТ "Банк Форум", які ґрунтуються на поверненні залишку коштів на банківському рахунку, що обліковувалися станом на 14.03.2014, і за наслідками проведення процедури ліквідації такого банку залишилися невиконаними.

На офіційному веб-сайті Фонду було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів (голландського аукціону) з продажу активів, що обліковуються на балансі ПАТ "Банк Форум", у складі одного лоту №F35GL40580, в межах якого виставлено на продаж пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, основних засобів, нерухомого майна, автотранспорту, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю.

Проведення таких торгів (аукціону) було оформлено протоколом №UA-EA-2019-01-31 000076-b, а їх переможцем визначено ТОВ "ФК "Веста" (далі - відповідач) за ціною у розмірі 125 073 805,27 грн.

27.03.2019 було укладено спірний договір про відступлення прав вимоги №0002/19/8 між ПАТ Банк Форум та ТОВ Фінансова компанія Веста .

За вказаним договором ПАТ БАНК ФОРУМ (первісний кредитор) відступив на користь ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ВЕСТА (новий кредитор) права вимоги до боржника за кредитним договором і договорами забезпечення.

Відповідно до п. 4 Договору, за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор, до моменту укладення цього договору, сплачує банку грошові кошти у сумі 4 324 916, 49 грн на підставі протоколу електронних торгів №UA-EA-2019-01-31-000076-b від 21.02.2019, складеного за результатами електронних торгів (аукціону) загальна сума по протоколу 125 073 805, 27 грн. переможцем яких став новий кредитор.

Позовні вимоги мотивовані тим що, спірний договір вчинено з порушенням ст. 11, 512 - 519, 658 ЦК України, ст. 12, 38, 50, 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Розділів ІІІ, VІІ Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, рішення виконавчої дирекції Фонду від 20.07.2017 р. № 3117 Про пілотний проект щодо реалізації активів (майна) банків, що ліквідуються, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2017 р. за № 999/30867; спірний договір не відповідає встановленим ст. 203 ЦК України вимогам; існують правові підстави для визнання його недійсним в силу приписів ст. 215 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що жодного письмового доказу, що вимоги Позивача включено до 7 (сьомої) черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк Форум до позову не надано. Натомість Позивачем надано лише банківську виписку із розрахункового рахунку, з якої вбачається про наявність коштів на банківському рахунку, з ліквідацією однієї із сторін - ПАТ Банк Форум , зобов`язання, які виникли між ТОВ Істеблішмент Компані та ПАТ Банк Форум , - припинилися. Права та інтереси позивача не порушені, станом на сьогодні позивач не є кредитором банку а тому відсутні підстави для застосування певних способів захисту.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Статті 512 - 519 Цивільного кодексу України встановлюють підстави заміни кредитора у зобов`язанні, та містять:

- вимоги щодо форми правочину щодо заміни кредитора у зобов`язанні;

- обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов`язанні;

- випадки, в яких заміна кредитора не допускається;

- порядок заміни кредитора у зобов`язанні;

- обсяг доказів прав нового кредитора у зобов`язанні;

- права боржника на заперечення проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні;

- відповідальність первісного кредитора у зобов`язанні та ін.

Статтею 12 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано повноваження виконавчої дирекції Фонду (колегіальний орган управління), серед яких вона наділена повноваженнями визначати порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується (п. 14 ч. 5 ст. 12 цього Закону).

Статтею 51 Закону передбачено загальні положення щодо продажу майна банку, що ліквідується та вказано, що порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду (ч. 7 ст. 51 Закону). Таким нормативно-правовим актом Фонду є, зокрема, Положення № 2 та № 388.

Розділом V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 р. № 2, зареєстрованого в Міністерстві України 14.09.2012 р., регламентовано процедури реалізації активів банку, Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 р. № 388, зареєстроване в

Міністерстві юстиції України 20.94.2016 р. за № 606/28736 визначає порядок організації продажу активів (майна), що включені до ліквідаційної маси банку, що ліквідується, у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, які застосовуються при формуванні як планів продажу активів (майна) на рівні банків, що ліквідуються, так і пропозицій з продажу окремих активів/пулів активів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в межах процедури виведення неплатоспроможного ПАТ БАНК ФОРУМ з ринку шляхом ліквідації, за результатами проведеного електронного аукціону (торгів), було укладено спірний Договір про відступлення прав вимоги №0002/19/8 від 27.03.2019.

Враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування до спірних правовідносин норм права (ст.ст. 1077, 1078, 1084 ЦК України), викладені в постанові від 31.07.2019 р. у справі № 910/4816/18, можна дійти висновку, що спірний Договір про відступлення прав вимоги не є договором факторингу, а є договором купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована (зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили).

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Так, відповідно статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці (Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 у справі № 6- 78цс13; постанова Верховного Суду України від 11 травня 2016 у справі № 6-806цс16).

У ситуації, коли боржник звертається до суду з позовом про визнання недійсним договорів відступлення прав вимоги, не зазначивши, які ж його цивільні права та інтереси були порушені (не визнані чи оспорені), то визнання правочину недійсним, як способу захисту, не може бути застосовано (Аналогічна за змістом правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 05.04.2018 року у справі №405/20/15-ц).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 (пункти 8.1 - 8.5 постанови).

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права.

Так, виходячи із норм Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

За правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 30.11.2016 у справі № 3-1125гс16, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, у чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Таким чином, приймаючи до уваги викладене, при зверненні до суду з позовом повинно бути доведено, насамперед, порушення прав та законних інтересів позивача в результаті проведення відкритих торгів та укладення оспорюваного правочину.

Проте, доказів порушення прав та законних інтересів позивача, в результаті проведення аукціону та укладення спірного договору, матеріали справи не містять.

Відтак, враховуючи, що позивачем не доведено суду порушення його прав відповідачем, внаслідок укладення спірного правочину, позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що права та інтереси позивача не порушені, станом на час прийняття рішення по справі він не є кредитором банку, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 231, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 14.06.2021

Суддя Н.І. Ягічева