Рішення

від 15.06.2021 по справі 933/156/21

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 933/156/21

Провадження № 2/933/87/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року смт Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шинкаренко А.І.,

за участі секретаря судового засідання - Пліскачової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Кириченко Олег Олексійович, до ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

01.04.2021 року позивач - ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кириченка О.О., звернувся до суду з позовною заявою, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування.

В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Самійлівка Близнюківського району, Харківської області, помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті залишилася спадщина, у тому числі, у вигляді нерухомого майна - домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, після смерті батька, своєчасно, та в належний спосіб, звернувся до державного нотаріуса Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області з відповідною заявою, про прийняття спадщини за законом, та прийняв спадщину, успадкувавши: земельну ділянку, кадастровий номер №1420383301:00:000:0298, розміром 0,0206 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства; та земельну ділянку, кадастровий номер №1420383301:00:000:0297, розміром 0,2500 га, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, (присадибна ділянка), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, позивач 07.10.2020 року, після смерті батька, прийняв спадщину за заповітом, успадкувавши земельну ділянку, розміром 4,4476 га, кадастровий номер №1420383300:01:000:0147, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Іверської сільської ради Олександрівського району Донецької області.

Але, успадкувати будинок позивач не може, через відсутність правовстановлюючих документів, на вказаний житловий будинок, на ім`я померлого. В інший спосіб він не може оформити свої спадкові права на вказане майно, а тому, посилаючись на вказані обставини, представник позивача просить суд визнати за позивачем - ОСОБА_3 , право власності в порядку спадкування за законом, після смерті його батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок, з надвірними побудовами та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 14.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 09 год. 00 хв. 10 червня 2021 року.

10.06.2021 року ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області було закінчено підготовче провадження, призначено справу до розгляду на 14 год. 00 хв. 15 червня 2021 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, проте подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, та просять їх задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явилась, проте, 08.06.2021 року на адресу суду надіслала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, та проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши зібрані у справі докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Самійлівка, Близнюківського району Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 21 січня 2020 року виконавчим комітетом Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, актовий запис №02 від 21.01.2020 року ( а.с. 9).

Позивач - ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 15 серпня 1970 року Іверським сільським РАГСом Олександрівського району Донецької області, відповідно до якого батьком позивача значиться - рос. ОСОБА_5 ( а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, у т.ч. на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Була заведена спадкова справа за №38/20 після смерті батька позивача - ОСОБА_3 , що вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом, та заповітом.

Позивач, 07.10.2020 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , на земельну ділянку, площею 4,4476 га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ДН №046985, виданого 03.09.2002 року Іверською сільською радою Олександрівського району Донецької області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Іверської сільської ради, Олександрівського району Донецької області, кадастровий номер №1420383300:01:000:0147 ( а.с. 10).

Також, позивач 10.03.2021 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_5 , на земельну ділянку, розміром 0,2500 га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДН №0730, виданого 03.01.2001 року Іверською сільською радою Олександрівського району Донецької області, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) АДРЕСА_1 , кадастровий номер №1420383301:00:000:0297 ( а.с. 14).

Крім того, позивач 10.03.2021 року, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_5 , на земельну ділянку № НОМЕР_3 , розміром 0,0206 га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДН №0730, виданого 03.01.2001 року Іверською сільською радою Олександрівського району Донецької області, яка надана для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер №1420383301:00:000:0298. ( а.с. 12).

Відомості, про отримання позивачем вищевказаних свідоцтв, про право на спадщину за заповітом, та законом, занесені до Спадкового реєстру, що підтверджено витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.11, 13, 15).

Натомість, оформити свої спадкові права на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позивач не має можливості, оскільки, постановою державного нотаріуса Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області - Щербиною В.В., від 16 березня 2021 року, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом , так як, у спадкоємця відсутні документи, що підтверджують право власності на житловий будинок на ім`я ОСОБА_3 ( а.с. 16).

Враховуючи відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, після смерті батька - ОСОБА_5 , позивач обґрунтовано звернувся до суду.

Вирішуючи вимогу про визнання права власності позивача на житловий будинок з надвірними побудовами та господарськими спорудами у порядку спадкування за законом, суд виходить з наступного.

Як вбачається з облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2016-2020 роки, за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований ОСОБА_6 , як голова домогосподарства. Житловий будинок було збудовано у 1946 році, загальна площа - 51,8 кв.м, житлова - 34,0 кв.м ( а.с. 24-25).

Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (інвентарна справа №02/2375), виготовленого 12 жовтня 2020 року за замовленням ОСОБА_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 , було збудовано у 1946 році, та має загальну площу - 51,8 кв.м, житлову площу - 34,0 кв.м. ( а.с. 17-19).

Відповідно до довідки-характеристики комунального підприємства Олександрівське БТІ №417 від 23.10.2020 року, при обстеженні 12.10.2020 року житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 самовільних будівель та споруд не виявлено, технічні показники житлового будинку не змінилися, а саме: загальна площа будинку А-1 - 51,8 кв.м, житлов площ - 34,0 кв.м. Згідно з даними інвентаризації, розташовані наступні будівлі та споруди: А-1 - житловий будинок, а2 - ганок, В1, Г1, З1 - сараї, Б1 - літня кухня, б2 - прибудова, Д1 - вбиральня, Е1 - підвал, №1 - ворота, №2 - паркан, №3 - колодязь ( а.с. 20).

Інвентаризаційна вартість будинку, станом на 12.10.2020 року, становить 56124,00 гривень, що підтверджується довідкою Олександрівського районного КП Олександрівське БТІ від 23.10.2020 року № 63 ( а.с. 23).

При вирішенні спору, про визнання права власності на спадкове майно, потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини, та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Як встановлено судом, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , є ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина 1 статті 1218 ЦК України). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина 3 статті 1268 ЦК України).

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них (частини 1, 3 статті 1267 ЦК України).

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з`ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

При вирішенні питання, щодо визнання права власності на житловий будинок, та споруди, у порядку спадкування, записи у погосподарській книзі оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями, про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами, про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову, тощо.

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних та житлово-комунального господарства, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24 червня 2011 року № 91, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

При цьому документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, громадські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року) не подається виходячи з положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Таким чином, індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі, по окремо визначеній спрощеній процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.10.2020 року у справі № 201/7012/18.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13 та у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 559/375/16-ц (провадження № 61-31049св18).

За даними довідки - характеристики, облікової картки об`єкта погосподарського обліку, та технічного паспорта на спірне нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , було збудовано у 1946 році, літню кухню - у 1963 році, сараї - у 1960 та 1987 роках. За даними погосподарського обліку, із часу побудови, вказаний житловий будинок належав ОСОБА_3 .

Доказів, про належність цього майна іншим особам, матеріали справи не містять.

Виникнення права власності на об`єкти нерухомого майна на час дії ЦК УРСР не залежало від державної реєстрації такого права.

Отже, відсутність державної реєстрації за ОСОБА_3 права власності на спірне нерухоме майно не свідчить про те, що він не набув за життя права власності на спірний будинок, оскільки, виникнення права власності на нерухоме майно, на час будівництва спірного житлового будинку у 1946 році, не було пов`язано із державною реєстрацією такого права.

З огляду на встановлені факти, та досліджені докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, та за ОСОБА_5 необхідно визнати право власності у порядку спадкування за законом на домоволодіння АДРЕСА_1 , після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Кириченко Олег Олексійович, до ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), право власності на житловий будинок, з надвірними побудовами та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті його батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 18 червня 2021 року.

Суддя А.І. Шинкаренко