Рішення

від 16.06.2021 по справі 472/287/21

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/287/21

Провадження №2/472/199/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2021 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кучерявенко С.С.,

за участю секретаря Чорної О.В. ,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Веселинівської селищної об`єднаної територіальної громади Миколаївської області, треті особи, які не заявляють особистих вимог: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В :

08 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Веселинівської селищної об`єднаної територіальної громади Миколаївської області, треті особи, які не заявляють особистих вимог: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельні ділянки.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на дві земельні ділянки.

Спадщину після його смерті прийняли у рівних частках його мати ОСОБА_4 та звідна сестра ОСОБА_2

16.12.2011 року державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області було видане ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на підставі якого 1/2 частка у праві власності на земельні ділянки перейшли до ОСОБА_2 . В подальшому остання оформила право власності та отримала державні акти на виділені їй земельні ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_4 .

Мати прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. За життя його мати заповіт не склала. Інших спадкоємців крім нього немає. Після її смерті він звернувся до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав, однак отримав відмову.

28 вересня 2017 року рішенням Веселинівського районного суду за ним в поряку спадкування за законом визнали право власності на 1/2 частку земельних ділянок, які успадкував після смерті матері.

При зверненні до державного реєстратора із заявою про реєстрацію успадкованих земельних ділянок на підставі рішення, отримав відмову у державній реєстрації.

Після виготовлення технічної документації йому було надано витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, згідно яких сформовано та виділено йому земельні ділянки в натурі.

Однак при зверненні до державного реєстратора із заявами про проведення державної реєстрації права власності за земельні ділянки, отримав відмову у зв`язку з тим, що реєстрація права власності земельних ділянок не може бути здійснена на підставі довідок відділу у

Веселинівському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, так як вони суперечать вимогам резолютивної частини рішення Веселинівського районного суду від 28.09.2017 року по справі № 472/642/17.

Просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері, оскільки в позасудовому порядку позбавлений можливості оформити своє право власності на успадковане майно.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження у справі у справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.

За клопотанням представника позивача за довіреністю ОСОБА_5 , ухвалою суду від 26.04.2021 року залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою суду від 13 травня 2021 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від представника позивача за довіреністю ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позов підтримують в повному обсязі та з тих же підстав.

Представник відповідача Веселинівської селищної об`єднаної територіальної громади Миколаївської області Стаднічук А.І. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Від третьої особи, яка не заявляє особистих вимог Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 19.04 .2021 року надійшло пояснення, в якому також просять розглянути справу без участі представника Управління.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, проти позовних вимог не заперечує, просить долучити до матеріалів справи надані нею документи.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , смерть якого зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області, за актовим записом № 56, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина у складі земельної ділянки з кадастровим номером

4821785000:01:000:0029 загальною площею 6,29 га та земельної ділянки з кадастровим номером 4821785000:01:000:0142 загальною площею 0,36 га. Земельні ділянки надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. Право власності на вказані земельні ділянки належало ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельні ділянки серії МК № 044364, виданий Веселинівською райдержадміністрацією 30 липня 2004 року на підставі розпорядження від 20 квітня 20004 року № 242-р.

Спадщину після його смерті в рівних частках прийняли мати позивача ОСОБА_4 та звідна сестра ОСОБА_2 .

16.12.2011 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1317, посвідченого державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Євстратовою О.М., на підставі якого 1/2 частка у праві власності на земельні ділянки перейшли до неї.

Згодом, на підставі свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_2 відвела земельні ділянки в натурі на місцевості, отримавши державні акти на сформовані земельні ділянки, що відповідали частці отриманого майна у спадщину, що підтверджено копіями відповідних державних актів №№ НВ-4810143282020 та НВ-4810143272020 від 01.09.2020 року, відповідно до яких: із земельної ділянки загальною площею 6,29 га з кадастровим номером 4821785000:01:000:0029 вона отримала 1/2 частку, зокрема земельну ділянку площею 3,1474 з кадастровим номером 481785000:03:000:0548; із земельної ділянки загальною площею 0,36 га з кадастровим номером 4821785000:01:000:0142 вона отримала 1/2 частку, а саме земельну ділянку площею 0,1786 з кадастровим номером 481785000:01:000:0549.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 , смерть якої було зареєстровано Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, за актовим записом № 1615, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Родинні відносини між позивачем та ОСОБА_4 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 10.07.1968 року Палацом урочистих подій м. Миколаєва, де в графі Мати записана - ОСОБА_4 .

Померла ОСОБА_4 прийняла спадщину після ОСОБА_3 , але не оформила своїх спадкових прав. Інших спадкоємців крім позивача немає.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 6519853 від 15.06.2021 року, виданої Другою Вознесенською державною нотаріальною конторою, Веселинівською державною нотаріальною конторою 02.10.2014 року заведена спадкова справа № 108/2014 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після її смерті позивач звернувся до державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав, але отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 травня 2017 року, яка мотивована тим, що відповідно до п. 4.20 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку проводиться за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру.

28 вересня 2017 року рішенням Веселинівського районного суду за позивачем ОСОБА_1 в поряку спадкування за законом визнано право власності на 1/2 частку земельних ділянок кадастровий номер 4821785000:01:000:0029 площею 6,29 та кадастровий номер 4821785000:01:000:0142 площею 0,36 га, які успадковані після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Миколаєві, яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Федорівка Веселинівського району Миколаївської області, право власності якої посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 044364, виданим 30 липня 2004 року Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею , договорів оренди землі за № 010401000831.

При зверненні до державного реєстратора із заявою про реєстрацію успадкованих земельних ділянок на підставі рішення, позивач отримав відмову у державній реєстрації відносно земельної ділянки з кадастровим номером 4821785000:01:000:0029, оскільки цей номер присвоєно іншій земельній ділянці з іншим власником. Заява щодо реєстрації 1/2 частки земельної діляки з кадастровим номером 4821785000:01:000:0142 не була прийнята через відсутність в кадастровій системі цього кадастрового номеру.

Згідно технічної документації позивачу було надано витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №№ НВ-4805058082018, НВ-4805058092018 від 23.08.2018 року, згідно яких сформовано та виділено в натурі: із земельної ділянки загальною площею 6,29 га з кадастровим номером 4821785000:01:000:0029 він отримав 1/2 частку, а саме земельну ділянку площею 3,1473 з кадастровим номером 481785000:03:000:0588; із земельної ділянки загальною площею 0,36 га з кадастровим номером 4821785000:01:000:0142 він отримав 1/2 частку, а саме земельну ділянку площею 0,1787 з кадастровим номером 481785000:01:000:0629.

Вартість земельних ділянок згідно з висновком оцінювача про експерту грошову оцінку земельної ділянки: 3341 грн. (площа 0,1787 га за кадастровим номером 4821785000:01:000:0629) та 58 854 грн. (площа 3,1473 га за кадастровим номером 4821785000:03:000:0588.

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 563055023 від 26.01.2021 року та № 55995574 від 29.12.2020 року державний реєстратор виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області Пухтій С.М. відмовив у проведенні державної реєстрації права власності за земельні ділянки у зв`язку з тим, що реєстрація права власності земельних ділянок не може бути здійснена на підставі довідок відділу у Веселинівському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 4/138-21 від 21.01.2021 року та № 34/138-20 від 07.09.2020 року, так як вони суперечать вимогам резолютивної частини Рішення Веселинівського районного суду від 28.09.2017 року по справі № 472/642/17.

Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (ч. 2 ст. 1278 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровні права в порядку, встановленому законом.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Згідно ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. (ст.364 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції Закону, чинної на момент отримання іншим співвласником Державного акту), право власності та право постійного користування на

земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Фактично, право спільної часткової власності на частки успадкованих земельних ділянок припинилося з моменту отримання ОСОБА_2 державних актів на свої частки, як на ціле майно.

Отже, на даний час позивач являється власником 1/2 часток вищевказаних земельних ділянок, але не може реалізувати свої права власника та зареєструвати своє право на об`єкт права власності, що відповідає відведеній в натурі земельні ділянці до прийняття відповідного рішення судом, тому і виникла необхідність звернення до суду.

Разом з тим, враховуючи, що між співвласниками фактично відбувся поділ спільних ділянок на окремі об`єкти нерухомого майна, спору щодо порядку поділу немає, позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на успадковане майно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання щодо стягнення з відповідача судового збору судом не вирішується, оскільки позивачем даної вимоги заявлено не було.

Керуючись ст.ст. 4,13,81,142,200,263-265,268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Веселинівської селищної об`єднаної територіальної громади Миколаївської області, треті особи, які не заявляють особистих вимог: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельні ділянки - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , право власності :

- на земельну ділянку площею 3,1473 га кадастровий номер 481785000:03:000:0588;

- на земельну ділянку площею 0,1787 га кадастровий номер 481785000:01:000:0629,

що розташовані в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які утворилися в результаті поділу земельних ділянок загальною площею 6,65 га, успадкованої в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності якого було посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК №044364, виданим Веселинівською райдержадміністрацією 30 липня 2004 року на підставі розпорядження Веселинівської райдержадміністрації від 20 квітня 2004 року № 242-р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіС.С. Кучерявенко