Постанова

від 18.06.2021 по справі 521/3968/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4951/21

Номер справи місцевого суду: 521/3968/20

Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Комлевої О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2020 року про зупинення провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті звернулось до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 березня 2020 року провадження у справі було відкрито.

У жовтні 2020 року до суду надійшло клопотання від представник відповідача адвоката Веселова А.В. про зупинення провадження у вказаній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 521/13186/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Порше Мобіліті про визнання недійсним кредитного договору №50011540 від 26.12.2013 р„ укладеного між ТОВ Порше Мобіліті та ОСОБА_1 , договору застави транспортного засобу №50011540 від 10.01.2014 р., договору поруки №50011540 від 26.12.2013 р. та про стягнення з ТОВ Порше Мобіліті на користь ОСОБА_1 усіх надмірно отриманих грошових коштів за кредитним договором №50011540 від 26.12.2013 р. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2020 року провадження у цивільній справі № 521/3968/20 за позовом ТОВ Порше Мобіліті до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 521/13186/17 (суддя Плавич І.В.) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Порше Мобіліті про визнання недійсним кредитного договору №50011540 від 26.12.2013 р„ укладеного між ТОВ Порше Мобіліті та ОСОБА_1 , договору застави транспортного засобу №50011540 від 10.01.2014 р., договору поруки №50011540 від 26.12.2013 р. та про стягнення з ТОВ Порше Мобіліті на користь ОСОБА_1 усіх надмірно отриманих грошових коштів за кредитним договором №50011540 від 26.12.2013 р. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті подало до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2020 року та направити справу для продовження розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2020 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Предметом оскарження є ухвала суду прозупинення провадження у справі (п.14 ст.353 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч. 2 ст. 369, ч.ч. 4, 6 ст. 19 ЦПК України).

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає в повній мірі зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Малиновського райсуду м. Одеси перебуває цивільна справа № 521/3968/20 за позовом ТОВ Порше Мобіліті до ОСОБА_1 про стягнення на предмет застави.

Одночасно в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа №521/13186/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Порше Мобіліті про визнання договору частково недійсним та стягнення безпідставно сплачених коштів, що підтверджується ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.08.2017 р. про відкриття провадження по цивільній справі №521/13186/17.

Згідно заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог по цивільній справі № 521/13186/17, яка зареєстрована в суді за № 34538 від 30.08.2017 р. та прийнята судом до розгляду позовні вимоги збільшені, а саме позивачка просить суд: визнати недійсним кредитний договір №50011540 від 26.12.2013 р., укладений між ТОВ Порше Мобіліті та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір застави транспортного засобу № 50011540 від 10.01.2014 р.; визнати недійсним договір поруки № 50011540 від 26.12.2013 р.; стягнути з ТОВ Порше Мобіліті на користь ОСОБА_1 усі надмірно отримані грошові кошти за кредитним договором № 50011540 від 26.12.2013 р. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, районний суд виходив із того, що дана справа є взаємопов`язаною із розглядом цивільної справи № 521/13186/17, а тому існує об`єктивна неможливість розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави до набранням законної сили рішення суду у цивільній справі за № 521/13186/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Порше Мобіліті про визнання недійсним кредитного договору №50011540 від 26.12.2013 р„ укладеного між ТОВ Порше Мобіліті та ОСОБА_1 , договору застави транспортного засобу №50011540 від 10.01.2014 р., договору поруки №50011540 від 26.12.2013 р. та про стягнення з ТОВ Порше Мобіліті на користь ОСОБА_1 усіх надмірно отриманих грошових коштів за кредитним договором №50011540 від 26.12.2013 р. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Згідно з п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо.

Згідно роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.33 постанови "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд в рахунок часткового погашення боргу ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті за Кредитним договором № 50011540 від 26.12.2013 р., розмір якої станом на 10.02.2020 року становить 607300,12 гривень звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки VW, модель Passat В7, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1 з об`ємом двигуна 1968 куб. см., що належить на праві власності відповідачу шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження , встановивши його початкову вартість на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. та судовий збір у розмірі 9109,50 грн.

При цьому судом першої інстанції взято до уваги те, що в разі задоволення судом позову ОСОБА_1 до ТОВ Порше Мобіліті по цивільній справі №521/13186/17 про визнання недійсним кредитного договору №50011540 від 26.12.2013 року, укладений між ТОВ Порше Мобіліті та ОСОБА_1 , договору застави транспортного засобу №50011540 від 10.01.2014 р., договору поруки №50011540 від 26.12.2013 року та стягнення з ТОВ Порше Мобіліті на користь ОСОБА_1 усіх надмірно отриманих грошових коштів за кредитним договором №50011540 від 26.12.2013 р. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, вказане повністю виключить підстави для задоволення позовних вимог ТОВ Порше Мобіліті до ОСОБА_1 по цивільній справі №521/3968/20 про звернення стягнення на предмет застави.

В поданій апеляційній скарзі, ТОВ Порше Мобіліті посилається на те, що зупинивши провадження по справі, суд порушив право позивача на справедливий суд та розумні строки розгляду справи. Таким чином, скаржник вважає, що станом на момент постановления оскаржуваної ухвали була сформована практика Верховного Суду відносно того, що наявність судового процесу про визнання кредитного договору недійсним не є підставною для зупинення провадження судового процесу про стягнення заборгованості за таким договором. Апелянт посилається на постанову Верховного суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 405/5331/15-ц, якою скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції про зупинення провадження.

На вказані посилання апелянта, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 р. по справі № 405/5331/15-ц зазначено, що наявність спору у справі про визнання кредитного договору недійсним виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ПАТ УкрСиббанк обґрунтовувало свої вимоги, та можливість встановлення підстав для стягнення з ОСОБА1 заборгованості за кредитним договором.

Апеляційний суд зазначає, що по цивільній справі №521/13186/17 за позовом ОСОБА_1 до TOB Порше Мобіліті предметом позовних вимог є не тільки визнання кредитного договору недійсним, але і стягнення з TOB Порше Мобіліті на користь ОСОБА_1 усіх надмірно отриманих грошових коштів за кредитним договором №50011540 від 26.12.2013 р. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що від рішення суду по цивільній справі №521/13186/17 залежать наслідки розгляду даного судового спору.

За викладених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи нічим не обґрунтовані, висновків суду не спростовують, в зв`язку з чим ухвала суду у відповідності до ст.375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до п. 14 ч. 1 ст. 353 та п.2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі касаційному оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті - залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2020 року про зупинення провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 18.06.2021 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Л.А. Гірняк

О.С. Комлева