Рішення

від 28.08.2006 по справі 20-9/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"28" серпня 2006 р. справа № 20-9/144

за позовом Дочірнього підприємства  Торговий Дім “Масляна”

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Каскад”

про  стягнення 15739,14 грн.

                                                                                                                  суддя Рибіна С.А.

представники сторін:

позивача – Данилюк Л. М., довіреність б/н від 04.01.2006;

відповідача – не з'явився.

Суть спору: Дочірнє підприємство  Торговий Дім “Масляна” (далі –ДП ТД “Масляна”)  звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Каскад”  (далі –ТОВ “ТК “Каскад”) про стягнення 15739,14 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням  відповідачем умов договору № 21 від  10.03.2006.

Суму основного боргу в розмірі 14009,83 грн., позивач просить стягнути з урахуванням пені в розмірі 127,35 грн. та штрафу в розмірі 1601,96 грн.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позов, згідно якого, суму основного боргу він сплатив, а пеню та штраф визнає в повному розмірі.

Згідно до ст. ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін  роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази,  заслухавши представників  сторін, суд встановив.

10.03.2006 між ДП ТД “Масляна” (постачальник) та ТОВ “ТК “Каскад” (покупець) був укладений договір поставки товару № 21 (далі –Договір).

22.05.2006 сторони уклали додаткову угоду до договору.

Пунктом 2.1 Договору  передбачено, що постачальник зобов'язується проводити поставку товару покупцю на умовах, визначених даним Договором, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його за умовами даного Договору.

Згідно пункту 3.1 Договору та пункту 1 додаткової угоди до Договору оплата за кожну отриману партію товару здійснюється покупцем на умовах: відстрочення платежу на 14 календарних днів. Розрахунок вважається проведеним з моменту надходження грошових коштів на рахунок постачальника або в касу постачальника.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що покупець за затримку оплати сплачує постачальнику пеню в розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення платежу більше, ніж на 5 календарних днів покупець, окрім пені, сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу.

На виконання умов Договору постачальник  поставив покупцю продукцію на суму  39107,00 грн., що підтверджується видатковими накладними підписаними сторонами та скріпленими печатками (а.с. 15-18).

На момент звернення до суду відповідач зобов'язання виконав неналежним чином, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 14009,83 грн., на яку позивачем нараховані штрафні санкції.

На підставі викладеного позивач звернувся з позовом до господарського суду.

Суд вважає вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.  

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004,  тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Таким чином, основний борг підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

В процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 14009,83 грн., що підтверджується позивачем та платіжними дорученнями, які  долучені до матеріалів справи.

Вищевикладене є підставою для відмови позивачу в частині стягнення суми основного боргу.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення пеня в розмірі 127,35 грн. та штраф  в розмірі 1601,96 грн.

Згідно ст. 546,  ст. 549, п.3 ст. 611  Цивільного кодексу України, ст.ст.230-232 Господарського кодексу України та пункту 6.2 Договору, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 3-4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши  розрахунок пені та штрафу,  керуючись вищезазначеними нормами, суд вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства  Торговий Дім “Масляна”   в частині стягнення пені в розмірі 127,35 грн. та штрафу в розмірі 1601,96 грн. підлягають задоволенню.  

Розглянувши надані сторонами докази, керуючись  ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу  України, суд встановив, що дії відповідача щодо визнання позову в частині стягнення пені та штрафу не суперечать діючому законодавству  та не порушують прав та законних інтересів інших осіб, тому визнає вимоги Дочірнього підприємства  Торговий Дім “Масляна” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Каскад”   пені в розмірі 127,35 грн. та штрафу в розмірі 1601,96 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошову кошти та майно відповідача на суму 129112,87 грн. не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги, що позивач сплатив суму основного боргу після порушення провадження по справі, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49,   82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Каскад” (99029, м. Севастополь, вул. Соловйова, 6, р/р 2600300015499 в СФ ВАТ “Укрексімбанк”) на користь Дочірнього підприємства  Торговий Дім “Масляна” (54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1, р/р 260035768 в МОД АППБ “Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 32055899) 2004,70 грн., у тому числі: 127,35 грн. –пеня, 1601,96 грн. –штраф, 157,39 грн. -  витрати по сплаті державного мита, 118,00 грн. - витрати на  інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

              Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                                                               С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 01.09.2006