Ухвала

від 17.06.2021 по справі 922/2288/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

17 червня 2021 року м. ХарківСправа № 922/2288/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши подання приватного виконавця Кудряшова Дмитра В`ячеславовича щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України в порядку ст. 441 ЦПК України по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проволоки" (м. Харків) про стягнення 335111,19 грн за участю представників:

приватного виконавця -Кудряшова Дмитра В`ячеславовича (посвідчення №0125 від 17.11.2017року)

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець Кудряшов Д.В. подав до Господарському суду Харківської області подання, в якому просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи ТОВ "Проволоки" ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , права виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання керівника боржника - юридичної особи ТОВ "Проволоки" своїх зобов`язань.

Необхідність вжиття вказаного заходу обґрунтовує тим, що на сьогоднішній день ним здійснені усі можливі та необхідні дії, спрямовані на виконання виконавчого документа, проте його виконання унеможливлюється внаслідок ігнорування боржником законних вимог виконавця та вчинення дій (бездіяльності), які спрямовані на ухилення від виконання виконавчого документа. При цьому в обґрунтування свого подання приватний виконавець посилається на ст. 441 ЦПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021 для розгляду подання визначено суддю Присяжнюк О.О.

З урахуванням того, що ч. 2 ст. 377 ГПК України передбачено негайний розгляд подання та необхідність повідомлення державного виконавця про дату розгляду подання, з огляду на практику Європейського суду з прав людини та положення Конвенції, та те, що подання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України має бути розглянуте не пізніше наступного дня після його надходження до суду, ухвалою суду від 16.06.2021 подання державного виконавця було прийнято судом та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.06.2021 о 11:00.

Приватний виконавець про дату, час та місце розгляду подання повідомлявся шляхом направлення телефонограми, відповідно до ч. 6 ст. 120 ГПК України.

В судове засідання 17.06.2021 року, з`явився приватний виконавець Кудряшов Д.В.

В обґрунтування подання приватний виконавець зазначає, що рішення суду не виконано, оскільки боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення суду за рахунок належного йому майна і доходів.

Зазначив, що ухилення ОСОБА_2 від сплати боргу в рамках ВП№64006714, а саме несплата боргу самостійно, а також приховування належного йому майна, унеможливлює здійснення виконавцем реалізації вказаного майна боржника, а також проведення інших виконавчих лій. які б забезпечили повернення боргу стягувану.

Розглянувши подання (вх.№14125 від 15.06.2021) приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В`ячеславовича про тимчасове обмеження виїзду за кордон, суд зазначає наступне.

На виконанні Приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавче провадження № 64006714 з примусового виконання судовою наказу №922/2288/20 виданого 08.12.2020 р. Господарським судом Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проволоки" (61052, Харківська обл, м. Харків, вул. Мала Гончарівська17, код ЄДРПОУ 37459319) на користь Публічного - акціонерного товариства "Укртелеком" (01601. м. Київ. бул. Тараса Шевченка, 18. Код ЄДРГІОУ 21560766) заборгованість за договором оренди комерційної нерухомості №631-.100-541/19 від 11.03.2019 за період з 01.07.2019 по 21.06.2020 у сумі 350299,56 грн., пеню за період з 21 01 2019 по 30 06 2020 у сумі 9843,80 гри, інфляційні втрати за період з грудня 2019 р по червень 2020 р. у сумі 4095.45 грн, 3% річних за період з 21.01.2019 по 30.06.2020 у сумі 1906.90 грн. та судовий збір у сумі 5492.19 грн.

Згідно відповіді Податкової служби від 28.12.2020 р. інформація про номери рахунків, боржник має відкриті рахунки у фінансових установах:

-Акціонерне товариство «УкрСиббанк» , р/р № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

- Казначейство України, р/р НОМЕР_4 .

28.12.2020 р. приватним виконавцем була направлена вимога до державного реєстру МВС, щодо зареєстрованих транспортних засобів за боржником.

Згідно відповіді від 28.12.2020 р. державного реєстру МВС України за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за боржником зареєстроване право власності на нерухоме майно відсутнє.

28.12.2020 року приватним виконавцем, з метою забезпечення виконання рішення суду, керуючись ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження була винесена постанова про арешт майна боржника.

28.12.2020 року приватним виконавцем, з метою забезпечення виконання рішення суду, керуючись ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження" була винесена постанова про арешт коштів боржника, яку направлено до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» разом' з платіжними вимогами для списання грошових коштів, які містяться на рахунках боржника.

Керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» , приватним виконавцем направлено вимогу до: Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області, Департаменту регулювання депозитарної та розрахунково - клірингової діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної служби Управління з питань праці Головного управління держпраці у Харківській області.

05.01.2021 р. приватним виконавцем направлено вимогу до Податкової служби України.

Згідно відповіді від 05.01.2021 р. інформація про номери рахунків, боржник має відкриті рахунки у фінансових установах:

- Акціонерне товариство «УкрСиббанк» , р/р № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

- Казначейство України, р/р НОМЕР_4 .

05.01.2021 р. приватним виконавцем була направлена вимога до державного реєстру МВС щодо зареєстрованих транспортних засобів за боржником.

Згідно відповіді від 05.01.2021 р. державного реєстру МВС України за боржником транспорті засоби не зареєстровані.

12.01.2021 р. до приватного виконавця надійшла відповідь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про накладення арешту на рахунки боржника та залишки грошових коштів.

Згідно інформації Головного управління Держгекадастру у Харківській області, відповідно книг реєстрації державних актів на право власності, право постійного користування, договір оренди на земельні ділянки в державному реєстрі земель не обліковуються документи на право власності на земельні ділянки за боржником.

02.02.2021 р. приватним виконавцем направлено вимогу Керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 , за адресою вказаною у реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців, а саме: АДРЕСА_2 .

05.02.2021 р. приватним виконавцем складено акт, керівник ТОВ «Проволоки» - Білоус 1.1. на вказану дату та час, а саме: 05.02.2021 р. об 10:00 год до приватною виконавця не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Згідно ч. 2 ст. 54 Закону України «Про виконавче, провадження» , приватним виконавцем направлено запит - вимогу до ЦОП Холодногірської ДПІ Центрального управління Головного управління ДФС у Харківській області про надання інформації про дебіторську заборгованість боржника, копію податкових декларацій, копію балансу, звіту про фінансові результати, тощо.

08.02.2021 р. приватним виконавцем направлено вимогу керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 , за адресою вказаною у реєстрі юридичних та Фізичних осіб підприємців, а саме: АДРЕСА_2 ,

12.02.2021 р. приватним виконавцем складено акт, керівник ТОВ «Проволоки» - Білоус 1.1, на вказану дату та час, а саме: 12.02.2021 р. об 10:00 год до приватною виконавця не з`явився, про причини неявки не повідомив.

25.02.2021 р. до приватного виконавця надійшла відповідь Головного управління ДПС у Харківській області.

02.04.2021 р. до приватного виконавця надійшли відповіді банківських установ, а саме: Акціонерне товариство «Мегабанк» , Акціонерне товариство «Сбербанк» . Акціонерне товариство «Альфа-Банк» , Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» . Акціонерне товариство ОТП Банк» , Акціонерне товариство «ПУМБ» - відкриті рахунки юридичної особи в банківських установах відсутні.

08.02.2021 р. приватним виконавцем направлено вимогу до Головного центру обробки інформації державної прикордонної служби з метою надання інформації про перетинання державного кордону України боржником.

В межах повноважень наданих Адміністрацією Держприкордонслужби України, приватному виконавцю надано витяг з наявною інформацією щодо перетинання боржником, державного кордону України.

З метою повідомлення Керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Проволоки Білоус Ігоря Ігоровича про відкрите виконавче провадження № 64006714 і виклику для надання пояснень щодо виконання рішення суду у Газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий Кур`єр» від 09.04.2021 р. № 68 (6936) було подано оголошення про виклик боржника на 15.04.2021 р. об 10:00 год. (посилання на сайт видання: https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/ady/2020-l0-09/198 6812-r.pdf).

Станом на дату направлення цього подання, боржник не з`явився до виконавця, про об`єктивні причини своєї неявки не повідомив. Складено акт про неявку за викликом виконавця від 15.04.2021 р.

Станом на дату направлення цього подання, боржник не з`явився до виконавця, про об`єктивні причини своє неявки не повідомив. Складено акт про неявку за викликом виконавця від 15.04.2021 р Рішення суду боржником до теперішнього часу не виконано, активних дій щодо його виконання (наявність часткового - не здійснено.

Як посилається приватний виконавець у вищеозначеному поданні, наявність інформації про перетин кордону боржником, що міститься в матеріалах виконавчого провадження надає йому, реальну можливість перетнути кордон України, з метою ухилення від виконання рішення суду, що може спричинити завдання школи законним інтересам стягуюча.

Враховуючи викладене, той факт, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання, наявні підстави для звернення до суду із поданням стосовно тимчасового обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України.

Викладені обставини стали підставою для звернення Приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В`ячеславовича до господарського суду з поданням щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку про задоволення подання з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Згідно ч.1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .

Нормами п.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

На виконання статті 2 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від 24.03.2008 №261/2008 стосовно врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 № 25-32/463 та №25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, право приватного/державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

У рішенні в справі "Гочев проти Болгарії" Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що обмеження останнього має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених частиною третьою статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції; по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

З огляду на викладене, судом встановлено, що приватним виконавцем у повному обсязі вчинені усі необхідні дії для примусового виконання судового рішення, проте, боржник ухиляється від виконання обов`язків, покладених на нього рішенням суду, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснює, що суперечить вимогам частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» .

Суд також вважає за необхідне зазначити, що ст.129-1 Конституції України, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст.36 названого Закону визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, за приписами ч.3 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7);

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу (п. 14);

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п. 18);

- у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19).

При цьому, суд вважає, що вищенаведені виконавчі дії з примусового виконання рішення суду, не є абсолютним правом виконавця, а є його обов`язком, оскільки, в силу приписів ч.1 ст.18 Закону, державний/приватний виконавець зобов`язаний вживати усіх можливих заходів, передбачених Законом з примусового виконання рішень.

Матеріалами справи підтверджується, що приватним виконавцем вчинялись дії та вживались можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду, однак у зв`язку з відсутністю достатньої суми коштів на рахунках боржника в банківських установах та рухомого/нерухомого майна, ухилення боржника від виконання вимог державного виконавця, останній позбавлений можливості виконати судовий наказ.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду» .

У рішенні від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Агрокомплекс проти України» (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі «Бурдов проти Росії» , заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України» , заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання остаточного судового рішення.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що приватним виконавцем належними засобами доказування доведено факт ухилення боржника від виконання остаточного рішення суду та враховуючи приписи чинного законодавства щодо обов`язковості виконання остаточних судових рішень, суд дійшов висновку про можливість застосувати до боржника такої міри примусового впливу, як обмеження у праві виїзду за межі України, що узгоджується з положеннями ст. 337 ГПК України, п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» .

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що наведена міра може змусити боржника виконати свої зобов`язання за судовим рішенням або віднайти шляхи врегулювання боргового зобов`язання із стягувачем, а тому подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника підлягає задоволенню.

При цьому суд, оскільки ч.4 ст.337 ГПК України встановлено, що суд негайно розглядає подання виконавця, вважає за доцільне розглянути дане подання негайно без повідомлення сторін, інших заінтересованих осіб за участю приватного виконавця Керуючись ст.ст. 232-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Подання приватного виконавця Кудряшова Дмитра В`ячеславовича щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України в порядку ст. 441 ЦПК України по справі №922/2288/20, задовольнити повністю.

Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи ТОВ "Проволоки" ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , права виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання керівника боржника - юридичної особи ТОВ "Проволоки" своїх зобов`язань.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали складено 17 червня 2021 року.

Суддя О.О. Присяжнюк

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.