Постанова
Іменем України
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 700/297/20
провадження № 61-3502св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, про визнання незаконним та скасування наказу та рішення державного реєстратора, визнання недійним договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , поданою представником Іванишиним Олександром Олеговичем , на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2020 року, ухвалене суддею Яценко Г. М., та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Фетісова Т. Л., Сіренко Ю. В., Вініченко Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області), ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (далі - ТОВ Наше Зерно Плюс ), державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопи Б. А., у якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-51/14-20-СГ Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0355, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність;
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року № 23-6697/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 вказану земельну ділянку;
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Цьопи Б. А., індексний № 50659182 від 15 січня 2020 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0355 за ОСОБА_2 та визнати припиненим право власності останнього на цю земельну ділянку, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 січня 2020 року, запис № 35043425;
- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс щодо вказаної спірної земельної ділянки;
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Цьопи Б. А. індексний № 50771766 від 23 січня 2020 року про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ Наше Зерно Плюс та визнати припиненим вказане право оренди, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 січня 2020 року, запис № 35148851;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки та надання цієї земельної ділянки їй у власність.
Позов обґрунтований тим, що 19 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0355.
За результатами розгляду її клопотання, зареєстрованого 02 серпня 2019 року, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видало наказ від 16 серпня 2019 року № 23-3048/14-19 СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У подальшому на підставі укладеного між нею та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 договору від 01 жовтня 2019 року № 589 було розроблено проект землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки площею 2 га, який відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 08 листопада 2019 року № 1505018219 було погоджено експертом державної експертизи Більською С. І.
16 грудня 2019 року ОСОБА_1 через Управління надання адміністративних послуг подала заяву до ГУ Держгеокадасту у Черкаській області з проханням затвердити вказаний проект землеустрою, до якої долучила витяг з Державного земельного кадастру та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
02 січня 2020 року за результатами розгляду цієї заяви ГУ Держгеокадастру в Черкаській області видало наказ № 23-51/14-20-СГ, яким відмовило їй у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0355 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано цю земельну ділянку у власність іншій особі.
Позивачка зазначала, що з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо про те, що 15 січня 2020 року згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Цьопи Б. А. на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0355 зареєстровано право власності ОСОБА_2 , номер запису 35043425, підстава - наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність зі зміною цільового призначення від 28 грудня 2019 року № 23-6697/14-19-СГ.
Крім того, державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50771766 від 23 січня 2020 року, яким зареєстровано інше речове право, а саме право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс на спірну земельну ділянку, підстава - договір оренди землі від 20 січня 2020 року.
ОСОБА_1 вважала, що вищевказані накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області є незаконними, а право власності ОСОБА_2 та договір оренди землі є недійсними, оскільки вони виникли всупереч вимог законодавства та порушують її права щодо отримання у власність спірної земельної ділянки.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 08 грудня
2020 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-51/14-20-СГ Про відмову у затвердженні проекту землеутрою щодо відведення у власність земельної ділянки .
Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року № 23-6697/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення .
Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Цьопи Б. А. від 15 січня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 та припинено всі права та їх обтяження ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим
номером 7122887600:03:001:0355.
Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс щодо спірної земельної ділянки.
Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району
Цьопи Б. А. від 23 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ Наше Зерно Плюс та визнано припиненим право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс на цю земельну ділянку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення судів мотивовані тим, що судами під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки звернулася раніше, ніж ОСОБА_2 . Її дії щодо оформлення земельної ділянки були послідовними, своєчасними, добросовісними, з дотриманням вимог законодавства. Проте, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надало необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, що є порушенням конституційного права на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України. З огляду на це суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення та від 02 січня 2020 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , та визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора від 15 січня 2020 року про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 та припинено всі права та їх обтяження останнього на цю земельну ділянку.
Крім того, суди вважали, що є підстави для визнання недійсним договору оренди землі від 20 січня 2020 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0355, оскільки при його укладенні не були дотримані вимоги статей 203, 215 ЦК України.
У зв`язку із незаконністю наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про передачу у власність земельної ділянки та недійсністю договору оренди землі, для відновлення попереднього становища та повернення земельної ділянки до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, суди вважали правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора та визнання припиненим права власності ОСОБА_2 та права оренди землі ТОВ Наше Зерно Плюс .
Разом з тим судами було відмовлено у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження її проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером7122887600:03:001:0355 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, оскільки суд позбавлений можливості втручатися у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Іванишина О. О., у якій він просить скасувати рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову. Судові рішення не оскаржуються в частині незадоволених позовних вимог.
Представник заявникапосилається на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу представникОСОБА_1 - адвокат Якименко О. В. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 19 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0355.
02 серпня 2019 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видало наказ від 16 серпня 2019 року № 23-3048/14-19 СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У подальшому на підставі укладеного між нею та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 договору від 01 жовтня 2019 року № 589 було розроблено проект землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки площею 2 га, який відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 08 листопада 2019 року № 1505018219 було погоджено експертом державної експертизи Більською С. І.
16 грудня 2019 року ОСОБА_1 через Управління надання адміністративних послуг подала заяву до ГУ Держгеокадасту у Черкаській області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, до якої долучила витяг з Державного земельного кадастру та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
За результатами розгляду цієї заяви ГУ Держгеокадастру в Черкаській області видало оскаржуваний наказ від 02 січня 2020 року № 23-51/14-20-СГ, яким позивачці відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0355 у власність, оскільки наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року № 23-6697/14-19-СГ затверджено проект землеустрою та передано у власність цю земельну ділянку відповідачу - ОСОБА_2 . Підставою для такої передачі була заява останнього про затвердження проекту землеустрою, яка була зареєстрована у ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 20 грудня 2019 року.
Встановивши вищезазначені обставини у справі, суди дійшли висновку про те, що незважаючи на те, що заява ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність передувала заяві ОСОБА_2 , їй незаконно було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою з підстав її затвердження ОСОБА_2 , що свідчить про фактичне надання ГУ Держгеокадастру в Черкаській області необґрунтованої переваги у відведенні земельної ділянки ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року
у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20), на яку вірно послалися суди попередніх інстанцій, зазначено, що розподіл землі
є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності
і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше
за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася
з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому
є неприпустимим. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу.
Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що встановлені у справі обставини та наявні у справі докази свідчать про те, що ОСОБА_1 із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки звернулася раніше, ніж ОСОБА_2 . При цьому її дії щодо оформлення земельної ділянки були послідовними, своєчасними, добросовісними, з дотриманням вимог законодавства. Натомість такими не можна визнати дії ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, яке у порушення принципу справедливості, розумності і добросовісності надало перевагу у відведенні земельної ділянки ОСОБА_2 .
Такі висновки суду узгоджуються з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 29 вересня 2020 року
у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) та Верховного Суду, наведеними у постанові від 02 червня 2021 року у аналогічній справі № 700/316/20-ц (провадження № 61-3508св21).
Також колегія суддів вважає правильними висновки судів про недійсність договору оренди землі, укладеного 20 січня 2020 року між
ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс щодо земельної ділянки
з кадастровим номером 7122887600:03:001:0355, оскільки під час передачі
у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки ГУ Держгеокадастру
у Черкаській області не було дотримано вимог, передбачених Конституцією України та ЗК України, що з урахуванням положень статей 203, 215 ЦК України, є правовою підставою для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним.
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 першим пройшов
всі передбачені земельним законодавством процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, а тому першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття ГУ Держгеокадастру у Черкаській області рішення про затвердження проекту землеустрою та надання йому спірної земельної ділянки у власність є безпідставними, оскільки спростовуються змістом положень статті 118 ЗК України, відповідно до яких завершальним
етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. На відміну від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 першою подала належно оформлену заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а тому першою отримала легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття ГУ Держгеокадастру у Черкаській області рішення про затвердження проекту землеустрою та надання їй спірної земельної ділянки у власність.
Посилання у касаційній скарзі на неврахуванням судами попередніх інстанцій відповідної судової практики Великої Палати Верховного Суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду є безпідставними, оскільки у наведених заявником справах та у справі, яка переглядається, різні фактичні обставини та застосовані до них норми права.
Колегія суддів вважає, що у справі, яка розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.
Крім того, слід звернути увагу заявника на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних помилок.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником Іванишиним Олександром Олеговичем , залишити без задоволення.
Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: О. С. Ткачук
А. А. Калараш
Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2021 |
Оприлюднено | 23.06.2021 |
Номер документу | 97771690 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ткачук Олег Степанович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні