Ухвала

від 18.06.2021 по справі 554/11643/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 18.06.2021 Справа № 554/11643/20

Єдиний унікальний номер справи: №554/11643/20

Провадження № 1-кс/554/9304/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06. 2021 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави за матеріалами кримінального провадження №42017000000001215, передбаченого ч. 2 ст. 233 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Установлено, що у провадженні Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, перебуває кримінальне провадження №42017000000001215 від 20.04.2017 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП «Завод «Арсенал», КП СПБ «Арсенал», Державного космічного агентства України (до грудня 2010 року Національне космічне агентство України), Фонду державного майна України та інших осіб під час відчуження об`єктів нерухомості ДП «Завод «Арсенал» та КП СПБ «Арсенал», які не підлягали приватизації приміщень корпусів №3-А, 4, 21, 22 та інших приміщень (здійснення завуальованої приватизації державного майна), які перебували в господарському віданні ДП «Завод «Арсенал» та оперативному управлінні КП СПБ «Арсенал» і знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Московська, 8, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.233 КК України.

Процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні забезпечується прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Під час досудового розслідування установлено, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №525-р від 10.04.2009 та відповідно до наказу Національного космічного агентства України № 140 від 28.05.2009, Казенне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Арсенал» (код ЄДРПОУ № 14307357) перейменовано в Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» (код ЄДРПОУ той же № 14307357).

При цьому на підставі наказу НКАУ № 323 від 07.10.2009 приміщення корпусу № 3-А загальною площею 9409,50 м2, яке розташоване в м. Києві, по вул. Московській, 8, було передано з господарського відання ДП «Завод «Арсенал» в оперативне управління КП СПБ «Арсенал». У подальшому, відповідно до передавального акта від 16.11.2009, все майно ДП «Завод «Арсенал» було передано КП СПБ «Арсенал» та перебувало у нього виключно на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління підприємство володіє та користується зазначеним майном (п. 4.2 Статуту КП СПБ «Арсенал», затвердженого наказом НКАУ № 377 від 18.11.2009).

Далі, 05.03.2007 на підставі контракту № 1-2007, укладеному між НКАУ та ОСОБА_8 , а також наказу генерального директора НКАУ № 3-кп від 05.03.2007, ОСОБА_8 призначено на посаду директора головного конструктора КП «ЦКБ «Арсенал».

На підставі додаткової угоди № 8 від 30.12.2009, контракт № 1-2007 від 05.03.2007 викладено в новій редакції.

Відповідно до умов контракту ОСОБА_8 , як керівник казенного підприємства, зобов`язується безпосередньо та через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна (п. 1 Розділу 1 контракту).

При цьому ОСОБА_8 , як керівник, самостійно вирішує питання діяльності казенного підприємства, зокрема: діє без довіреності від імені підприємства, представляє його перед усіма підприємствами, установами та організаціями; розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до чинного законодавства; укладає договори; несе відповідальність за ефективне використання державного майна, переданого підприємству (п. 6.2.-6.3. статуту КП СПБ «Арсенал», затвердженого наказом генерального директора НКАУ № 377 від 18.11.2009).

Отже, займаючи посаду директора головного конструктора КП СПБ «Арсенал», ОСОБА_8 виконував адміністративно-господарські функції, тобто був службовою особою державного (казенного) підприємства.

З часу призначення на посаду директора головного конструктора КП СПБ «Арсенал», тобто, починаючи з 2007 року, у ОСОБА_8 , як керівника казенного підприємства, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння найбільш ліквідними об`єктами нерухомого майна казенного підприємства, які розташовані в Печерському районі м. Києва, перебували в державній власності та були передані йому виключно в оперативне управління, шляхом здійснення завуальованої приватизації під виглядом відчуження окремо визначених об`єктів нерухомого майна на підконтрольні юридичні особи, та заволодіння земельними ділянками на яких вказані об`єкти нерухомості розташовані.

При цьому йому було достовірно відомо, що відповідно до Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» № 847-XIV від 07.07.1999, державне майно, яке передано ДП «ЦКБ «Арсенал» (код ЄДРПОУ № 14307357), а в подальшому його правонаступнику КП СПБ «Арсенал» (код ЄДРПОУ той же № 14307357), виключно в оперативне управління та включено до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації (тобто відчуженню у будь-який спосіб).

При цьому до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію та інші права (ч. 2 ст. 191 ЦК України).

Розуміючи імперативність (обов`язковість) вимог законодавства, яке забороняє приватизацію майна КП СПБ «Арсенал» у будь-який спосіб, директор головний конструктор КП СПБ «Арсенал» ОСОБА_8 розробив злочинний план відповідно до якого, заволодіння найбільш ліквідними об`єктами нерухомого майна казенного підприємства та земельними ділянками під ними повино було здійснюватися у завуальованій формі в порядку відчуження майна державних підприємств, визначеного Законом України «Про управління об`єктами державної власності» №185-V від 21.09.2006, та розробленого відповідно до нього «Порядку відчуження об`єктів державної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.2007 (далі також Порядок № 803), дія якого не поширювалася на відчуження цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів, а також майна, на яке відповідно до законодавства встановлена заборона на відчуження (п. 5 Порядку № 803).

Діючи за вказаним планом та розуміючи, що норми Порядку № 803 передбачали отримання погодження НКАУ та ФДМУ, з метою надання вигляду законності відчуженню об`єктів нерухомості казенного підприємства, до реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_8 залучив Першого заступника генерального директора НКАУ ОСОБА_9 та заступника голови ФДМУ ОСОБА_10 , які повинні були надати погодження на відчуження, а також директора ТОВ «Марс Девелопмент» ОСОБА_6 , на підприємство якого заплановано зареєструвати незаконно відчужене майно казенного підприємства.

При цьому, діючи відповідно до розробленого та узгодженого між усіма члена злочинної групи плану, відповідно до рішення уряду, закріпленого у протоколі засідання Кабінету Міністрів України № 32 від 07.07.2010, директор головний конструктор КП СПБ «Арсенал» ОСОБА_8 повинен був отримати погодження на відчуження майна казенного підприємства від Прем`єр-міністра або Першого віце-прем`єр-міністра України.

У подальшому, діючи всупереч вимогам Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» № 847-XIV від 07.07.1999 та відповідно до заздалегідь розробленого та обумовленого між усіма членам злочинної групи плану, який передбачав незаконне заволодіння майном КП СПБ «Арсенал» відповідно до Порядку № 803, який не міг бути застосований щодо відчуження майна КП СПБ «Арсенал», заступник голови ФДМУ ОСОБА_10 (призначений на посаду відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 907-р від 19.04.2010 та наказу голови ФДМУ № 400к від 22.04.2010), на якого відповідно до наказів голови ФДМУ № 1039 від 20.09.2010 та № 1069к від 29.09.2010 «Про тимчасове підпорядкування підрозділів центрального апарату ФДМУ та розподіл функціональних обов`язків між заступниками голови ФДМУ» покладено обов`язки щодо підписання листів-погоджень на відчуження об`єктів державної власності, тобто, будучи службовою особою, яка наділена адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, інших членів злочинної групи та ТОВ «Марс Девелопмент», використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи про заборону приватизації майна КП СПБ «Арсенал» (тобто його відчуження у будь-який спосіб), перебуваючи за місцем роботи в приміщенні ФДМУ в м. Києві по вул. Генерала Алмазова, 18/9, 30.09.2010 за вихідним № 10-24-13279 видав лист за своїм підписом щодо погодження КП СПБ «Арсенал» відчуження шляхом продажу виключно на аукціоні приміщення корпусу № 3-А загальною площею 9409,50 м2, яке розташоване в м. Києві, по вул. Московській, 8.

Після чого перший заступник як виконувач обов`язків генерального директора НКАУ ОСОБА_9 (призначений на посаду на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 758-р від 31.03.2010 та наказу генерального директора № 45-к від 01.04.2010), діючи всупереч вимогам Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» № 847-XIV від 07.07.1999 та відповідно до заздалегідь розробленого та обумовленого між усіма членам злочинної групи плану, який передбачав незаконне заволодіння майном КП СПБ «Арсенал» відповідно до Порядку № 803, який не міг бути застосований щодо відчуження майна КП СПБ «Арсенал», на якого як виконувача обов`язків генерального директора НКАУ відповідно до п. 4, 8 «Положення про Національне космічне агентство України», затвердженого постановою КМУ № 1722 від 13.12.2006, покладено обов`язок здійснювати керівництво НКАУ, забезпечити виконання функції з управління майном підприємств, що належать до сфери управління НКАУ, тобто, будучи службовою особою, яка наділена адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, інших членів злочинної групи та ТОВ «Марс Девелопмент», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи про заборону приватизації майна КП СПБ «Арсенал» (тобто його відчуження у будь-який спосіб), перебуваючи за місцем знаходження НКАУ в м. Києві, по вул. Московській, 8, 17.11.2010 видав наказ № 368 про надання дозволу КП СПБ «Арсенал» на відчуження шляхом продажу виключно на аукціоні приміщення корпусу № 3-А загальною площею 9409,50 м2, яке розташоване в м. Києві, по вул. Московській, 8.

При цьому погодження Прем`єр-міністра або Першого віце-прем`єр-міністра України на відчуження приміщення корпусу № 3-А загальною площею 9409,50 м2 КП СПБ «Арсенал», яке розташоване в м. Києві, по вул. Московській, 8, членами злочинної групи отримано не було.

У подальшому, реалізуючи заключний етап спільного з іншими учасниками групи злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння майном КП СПБ «Арсенал», діючи всупереч вимогам викладених вище нормативно-правових актів, отримавши указані погодження від співвиконавців злочину першого заступника як виконувача обов`язків генерального директора НКАУ ОСОБА_9 та заступника голови ФДМУ ОСОБА_10 , директор головний конструктор КП СПБ «Арсенал» ОСОБА_8 та директор ТОВ «Марс Девелопмент» ОСОБА_6 (призначений на посаду відповідно до протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Марс Девелопмент» від 13.05.2010), який відповідно до п. 7.3.2 Статуту ТОВ «Марс Девелопмент», затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «Марс Девелопмент» (протокол № 3 від 18.12.2010) має право розпоряджатися майном товариства в межах, що визначені загальними зборами учасників товариства, укладати будь-які угоди, тобто, будучи службовими особами, які наділені адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою одержання неправомірної вигоди для себе, інших членів злочинної групи та ТОВ «Марс Девелопмент», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи про заборону приватизації майна КП СПБ «Арсенал» (тобто його відчуження у будь-який спосіб), без фактичного проведення аукціону, перебуваючи в адміністративній будівлі КП СПБ «Арсенал» у м. Києві, вул. Московській, 8, уклали договір купівлі-продажу № 114 від 11.02.2011, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , відповідно до якого КП СПБ «Арсенал» продало, а ТОВ «Марс Девелопмент» придбало приміщення механо-промислового корпусу № 3-А загальною площею 9409,50 м2, яке розташоване в м. Києві, по вул. Московській, 8, за кошти в сумі 80 629 200 грн, чим спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам на вказану суму.

При цьому директор головний конструктор КП СПБ «Арсенал» ОСОБА_8 та директор ТОВ «Марс Девелопмент» ОСОБА_6 у текст договору (офіційного документа) внесли завідомо неправдиві відомості, а саме, що приміщення механо-промислового корпусу № 3-А загальною площею 9409,50 м2 не входить до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації (п. 1.4 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі б/н від 16.06.2011 (до договору купівлі-продажу №114 від 11.02.2011), підписаного директором головним конструктором КП СПБ «Арсенал» ОСОБА_8 та директором ТОВ «Марс Девелопмент» ОСОБА_6 , приміщення механо-промислового корпусу №3-А загальною площею 9409,50 м2 було передано від КП СПБ «Арсенал» до ТОВ «Марс Девелопмент».

Отже, злочинні дії директора ТОВ «Марс Девелопмент» ОСОБА_6 , які виразилися у зловживанні службовим становищем під час здійснення завуальованої приватизації об`єкта нерухомості КП СПБ «Арсенал», який не підлягав приватизації (тобто відчуження у будь-який спосіб) корпусу №3-А загальною площею 9409,50 м2, який розташований в м.Києві, по вул.Московській, 8, вчиненого за попередньою змовою із директором головним конструктором КП СПБ «Арсенал» ОСОБА_8 , першим заступником генерального директора НКАУ ОСОБА_9 та заступником голови ФДМУ ОСОБА_10 , чим заподіяно шкоду державним інтересам у великих розмірах у сумі 80629200 грн, кваліфікуються за ч.2 ст.233 КК України, як незаконна приватизація державного майна, тобто приватизація державного майна, яке не підлягає приватизації згідно із законом, що призвело до незаконної приватизації майна державної власності у великих розмірах, вчинене групою осіб за попередньою змовою.

Обставини,з якихвипливають підставипідозрювати ОСОБА_12 у вчиненніінкримінованого йомукримінального правопорушення,підтверджуються такимиматеріалами кримінальногопровадження: вимогами Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» №847-XIV від 07.07.1999, відповідно до якого державне майно (усе майно, без виключень), яке передано КП СПБ «Арсенал», включено до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації (тобто відчуженню у будь-який спосіб); техніко-економічним обґрунтуванням доцільності відчуження приміщення корпусу № 3-А загальною площею 9409,50 м2, відповідно до якого приміщення корпусу до його відчуження безпосередньо використовувалися у виробничій діяльності казенного підприємства в якому знаходилися: технологічний відділ, відділ технічного контролю, постачання та збуту, автоматизації проектно-конструкторських робіт, дільниця дослідного оптичного виробництва; листом ФДМУ за вихідним №10-24-13279 від 30.09.2010 щодо погодження КП СПБ «Арсенал» відчуження шляхом продажу виключно на аукціоні приміщення корпусу № 3-А загальною площею 9409,50 м2, із вказівкою на отримання погодження Прем`єр-міністра або Першого віце-прем`єр-міністра України; листом Першого віце-прем`єр-міністра України ОСОБА_13 від 11.11.2010 щодо непогодження КП СПБ «Арсенал» відчуження приміщення корпусу №3-А загальною площею 9409,50 м2; відповіддю Секретаріату КМУ від 25.02.2021 на запит прокурора відповідно до якої в КМУ відсутні документи щодо надання погодження на відчуження приміщення корпусу № 3-А загальною площею 9409,50 м2; наказом НКАУ №368 від 17.11.2010 про надання дозволу КП СПБ «Арсенал» на відчуження шляхом продажу виключно на аукціоні приміщення корпусу №3-А загальною площею 9409,50 м2, відповідно до якого було погоджено відчуження вказаного корпусу; договором купівлі-продажу №114 від 11.02.2011, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , відповідно до якого КП СПБ «Арсенал» продало, а ТОВ «Марс Девелопмент» придбало приміщення механо-промислового корпусу № 3-А загальною площею 9409,50 м2, яке розташоване в м. Києві, по вул. Московській, 8, тобто майно, яке не підлягало приватизації, як індивідуально-визначене майно та/або частина цілісного майнового комплексу казенного підприємства, де розміщувалися конструкторсько-технологічні підрозділи та дільниці дослідного виробництва КП СПБ «Арсенал», які, у свою чергу, були задіяні в безпосередній виробничій діяльності казенного підприємства.

Окрім цього до тексту договору (п. 1.4) ОСОБА_8 та директором ТОВ «Марс Девелопмент» ОСОБА_6 внесено завідомо неправдиві відомості, а саме, що приміщення механо-промислового корпусу № 3-А загальною площею 9409,50 м2 не входить до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації; актом приймання-передачі б/н від 16.04.2011 (до договору купівлі-продажу №114 від 11.02.2011), підписаного директором головним конструктором КП СПБ «Арсенал» ОСОБА_8 та директором ТОВ «Марс Девелопмент» ОСОБА_6 , відповідно до якого привішення механо-промислового корпусу № 3-А загальною площею 9409,50 м2 було передано від КП СПБ «Арсенал» до ТОВ «Марс Девелопмент».

При цьому у п.2 вказаного акта ОСОБА_8 та директором ТОВ «Марс Девелопмент» ОСОБА_6 внесено завідомо неправдиві відомості, а саме, що оплата вартості приміщення за вказаним договором здійснена у повному обсязі в сумі 80629200 грн. Цей акт став підставою для реєстрації права власності на привішення механо-промислового корпусу № 3-А за ТОВ «Марс Девелопмент; натомість, відповідно до вилучених у ТОВ «Марс Девелопмент» платіжних доручень, загальна сума перерахованих коштів становить тільки 74985156 грн, тобто без перерахування повної суми коштів (залишок становить - 5644044 грн); безпосередньо платіжними дорученнями ТОВ «Марс Девелопмент»: №21 від 11.03.2011 на суму 15900000 грн, № 30 від 18.04.2011 на суум 5800000 грн, №39 від 28.04.2011 на суму 33820000 грн, № 42 від 29.04.2011 на суму 13000000 грн, № 54 від 03.06.2011 на суму 6465156 грн; протоколом допиту як свідка колишнього заступника голови ФДМУ ОСОБА_10 від 27.04.2021, відповідно до кого останній щодо участі у придбанні майна, яке не підлягало приватизації, обґрунтував свою позицію наявністю дозволів уповноважених органів; квитанцією №1/3 від 04.02.2011 відповідно до якої ОСОБА_6 вніс на розрахунковий рахунок ТОВ «Марс Девелопмаент» свої особисті кошти в сумі 1615000 грн, та платіжним дорученням №20 від 11.03.2011, відповідно до якого останні були повернуті ОСОБА_6 ; квитанцією №1/11 від 11.03.2011 відповідно до якої ОСОБА_6 вніс на розрахунковий рахунок ТОВ «Марс Девелопмаент» свої особисті кошти в сумі 2900000 грн; квитанцією №12/4 від 09.06.2011 відповідно до якої ОСОБА_6 вніс на розрахунковий рахунок ТОВ «Марс Девелопмаент» свої особисті кошти в сумі 855 000 грн; платіжним дорученням №62 від 30.06.2011, відповідно до якого кошти в сумі 655 000 були повернуті ОСОБА_6 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

25.05.2021 директору головному конструктору КП СПБ «Арсенал» ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.233 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді штрафу від 25000 до 35000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією майна або без такої.

31.05.2021 ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (681000 грн).

02.06.2021 за цим же фактом незаконної приватизації майна КП СПБ «Арсенал» колишнім виконувачу обов`язків генерального директора НКАУ ОСОБА_9 , заступнику голови ФДМУ ОСОБА_10 та директору ТОВ «Марс Девелопмент» ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.233 КК України.

Допитаний у цей же день як підозрюваний ОСОБА_6 від надання показань відмовився, посилаючись на необхідність надання часу для більш ретельної підготовки.

Так «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини), § 51; Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства), §32).

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі ст. 5 п. 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Отже ЄСПЛ підкреслює відмінність між стандартом доказування для «обґрунтованої підозри» та обвинувачення «поза розумним сумнівом» (ч. 2 ст.17 КПК України), тому стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді застави згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_6 , відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких, оскільки передбачає можливість призначення покарання у виді штрафу до 35000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового розслідування, а також володіючи значними статками, усвідомлюючи можливість призначення такого виду додаткового покарання як конфіскація майна, у разі визнання його винуватим, вживатиме заходів до відчуження належного йому майна на користь інших осіб.

Знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

На теперішній час у кримінальному провадженні не проведений увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як докази.

Підозрюваний ОСОБА_6 та інші співучасники під час вчинення кримінальних правопорушень, з метою узгодження дій по реалізації злочинного плану вживатимуть заходи конспірації та приховування своєї діяльності, знищення джерел доказів у провадженні.

Незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення кримінальних правопорушень.

Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення за попередньою змовою групою осіб. Оскільки підозрюваному вручено повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу з доданими до нього матеріалами досудового розслідування, якими воно обґрунтовується, відповідно останній отримав можливість знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які містять значиму інформацію, у тому числі щодо проведених слідчих та процесуальних дій відносно осіб співучасників протиправної діяльності підозрюваного. З урахування вказаної обставини підозрюваний матиме можливість обговорювати з іншими підозрюваними та свідками у даному провадження відомі органу досудового розслідування обставини щодо підготовки та вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та, усвідомлюючи невідворотність покарання, намагатиметься вплинути на цих осіб з метою домогтися надання неправдивих показань на свою користь чи унеможливити своє викриття, а також встановлення обставин діяльності групи, приховати її учасників та осіб, що їй сприяли.

Окрім цього, наразі, у кримінальному провадженні планується повідомити про підозру іншим співучасникам, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим ці особи матимуть можливість сприяти у тиску на свідків та інших співучасників злочину з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Отже, з урахуванням викладеного, у слідства є об`єктивні підстави вважати, що у випадку незастосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави, яка належним чином забезпечить процесуальну поведінку підозрюваного, останній матиме можливість незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, з метою схиляння їх до давання неправдивих показань, їх зміні, відмови від них тощо, що унеможливить подальше встановлення істини у кримінальному провадженні.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На даний час у кримінальному провадженні перевіряється причетність низки інших осіб до підготовки та вчинення вищевказаного кримінального правопорушення. Враховуючи викладене, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може узгоджувати свої дії з невстановленими на даний час особами та таким чином намагатися не допустити викриття себе, як співвиконавця розслідуваних кримінальних правопорушень, а також встановлення обставин їх підготовки та вчинення. Також підозрюваний, усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення осіб, причетних до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, зможе сприяти приховуванню таких осіб від органу досудового розслідування.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Підтверджується системним та продовжуваним характером вчиненого кримінального правопорушення, у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , а саме вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб після ретельної підготовки, із здійсненням низки узгоджених цілеспрямованих дій упродовж тривалого часу, продуманістю таких дій, результатом яких було завдання шкоди державним інтересам у великих розмірах.

Указане дає підстави стверджувати, що ОСОБА_6 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення умисно і цілеспрямовано, чітко усвідомлюючи протиправність власних дій.

З урахуванням викладених обставин жоден більш м`який запобіжний захід (особисте зобов`язання, порука) крім запобіжного заходу у вигляді застави, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.

Окрім цього, відповідно до ч.8 ст.194 КПК України до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

Стаття 178 КПК України визначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих до нього матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, враховані обставини, визначені статтею 178 КПК України як такі, що мають бути оцінені судом.

Зокрема, стороною обвинувачення, серед іншого враховано тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому злочині, який є особливо тяжким; враховано вік і стан здоров`я підозрюваного, якому наразі 38 років (при цьому в наявних у розпорядженні сторони обвинувачення матеріалах відсутні будь-які відомості про хронічні чи тяжкі захворювання, фізичні вади чи загальний незадовільний стан здоров`я підозрюваного, наявність утриманців).

Також стороною обвинувачення враховано міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього постійного місця роботи, на якій він займає керівну посаду.

Окрім цього стороною обвинувачення враховано майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 який з долученої до кримінального провадження довідки про доходи на 2020 рік отримав всього 17181,14 грн, а також має непогашені кредитні зобов`язання на суму 53857,66 грн, що явно не відповідає рівню життя в м. Києві або навколишніх міст та свідчить про приховування ОСОБА_6 своїх реальних доходів. Натомість відповідно до наданих квитанцій та платіжних доручень ТОВ «Марс Девелопмент», останній як директор цього підприємства у 2010-2011 роках позичив підприємству свої особисті кошти в сумі 5370000 грн, з яких 2270000 грн станом на червень 2011 року отримав назад.

Водночас збитки, які заподіяні державним інтересам у результаті незаконного відчуження (завуальованої приватизації) корпусу № 3-А загальною площею 9409,50 м2, який не підлягав приватизації, становлять 80 629 200 грн.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати проведенню належного досудового розслідування у кримінальному провадженні. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено будь-які формули здійснення розрахунку розміру застави, її сума пропонується прокурором без спирання на якісь арифметичні дії. Прокурор у кожному конкретному випадку оцінює обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, матеріальний стан підозрюваного та членів його сім`ї, соціальні та ділові відносини останнього та просить у суду визначити розмір застави у такому розмірі, який зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

З урахуванням викладеного, підозрюваному ОСОБА_6 слід визначити такий розмір застави, який забезпечить виконання ним передбачених КПК України обов`язків та належну процесуальну поведінку, при цьому не буде становити для нього надмірного майнового тягаря, а саме в межах, передбачених ч.5 ст 182 КПК України, в обсязі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340500 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання.

Вивчивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

У відповідності дост. 131 КПК Україниодним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно дост. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.182 КПК Українизастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч.11ст.182 КПК Українизастава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Відповідно доч.1,2,4,ст.194КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Крім того, згідно з положеннямист. 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_6 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст.233 КК України.

Також досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч.1ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, прокурором в судовому засіданні доведено не можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, у кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, визначені ч. 5ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131-132,176-178,182,193-194,196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави за матеріалами кримінального провадження №42017000000001215, передбаченого ч. 2 ст. 233 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що еквівалентно 227700 грн, поклавши на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду;

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками відповідно до списку, визначеному слідчим або прокурором;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають йому право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомоїстатті 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя : ОСОБА_1