Рішення

від 08.06.2021 по справі 756/2671/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

08.06.2021 Справа № 756/2671/20

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 756/2671/20

Провадження №2/756/860/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.,

за участю секретаря П`яла Ю.Б.,

представника позивачів адвоката Бондар Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до товариства з обмеженою відповідальністю Вай Бар , товариства з обмеженою відповідальністю Вестміт , треті особи: Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація, Головне управління держспоживслужби у місті Києві про заборону здійснювати діяльність у нічний час та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Позивачі у лютому 2020 року звернулись до суду із позовом до відповідачів ТОВ Вай Бар , ТОВ Вестміт про заборону здійснювати діяльність у нічний час та зобов`язання вчинити дії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, позивачі є власниками квартир у будинку АДРЕСА_1 .

Вказали, що на першому поверсі вказаного будинку знаходиться нежитлове приміщення, власником якого є ТОВ Вестміт , та яке використовується як заклад ресторанного господарства відповідачем ТОВ Вай Бар . Вказаний заклад є кафе-баром.

Зазначили, що ТОВ Вай Бар з мовчазної згоди ТОВ Вестміт здійснює свою діяльність у нічні години з 18:00 год. до 02:00 год., а його специфіка як кафе-бару передбачає відвідування закладу певною кількістю людей, споживання відвідувачами алкогольних напоїв, тому систематичне порушення тиші та голосна музика у вечірній і нічний час порушують права позивачів, а також їх неповнолітніх дітей, як мешканців, на спокій та відпочинок.

Крім того, заклад ТОВ Вай Бар не має відокремленого місця для паління, отже внаслідок діяльності кафе-бару тютюновий дим та дим від кальянів потрапляє до квартир позивачів, які змушені дихати продуктами вигорання тютюну.

З метою захисту своїх прав позивачі неодноразово зверталися із заявами, скаргами, колективними зверненнями стосовно порушення відповідачами вимог чинного законодавства до правоохоронних та правозахисних органів, фіксували факти порушення прав мешканців будинку АДРЕСА_1 , однак вирішити спір у позасудовому порядку не вдалося.

Враховуючи викладене, з урахуванням уточнень просили суд заборонити відповідачу ТОВ Вай Бар здійснювати діяльність у нічний час з 22:00 год. до 08:00 год. у житловому будинку АДРЕСА_2 ; зобов`язати ТОВ Вестміт встановити режим роботи належного йому нежитлового приміщення з 08:00 год. до 22:00 год., а також стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13.03.2020 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до ухвали суду від 29.01.2021, занесеної до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачів - адвокат Бондар Є.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ Вай Бар у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. Надав на адресу суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості, вказуючи на те, що позовні вимоги позивачів фактично зводяться до вимоги встановити заборону здійснення відповідачем підприємницької діяльності, не забороненої чинним законодавством. Вказував на те, що режим роботи підприємств приватної форми власності встановлюється самостійно їх власниками на їх розсуд у відповідності до виду діяльності. Крім того, зазначав, що обставини, на які посилаються позивачі, ніяким чином не підтверджені.

Представник відповідача ТОВ Вестміт у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції. Відзиву на позов не надав, явку представника не забезпечив.

Представник третьої особи Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся. Надав до суду пояснення, у яких вказував, що ТОВ Вай Бар є приватною власністю та режим роботи закладу встановлено суб`єктом господарювання самостійно. За погодженням виду підприємницької діяльності та режиму роботи закладу відповідач ТОВ Вай Бар до ОСОБА_10 не звертався. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник третьої особи Головного управління держспоживслужби у м. Києві в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся. Надав до суду пояснення, у яких вказав, що на підставі колективного звернення позивача ОСОБА_1 та інших було проведено позапланове інспектування ТОВ Вай Бар , за наслідками якого було винесено обов`язковий для виконання Припис №500 від 17.05.2019 про усунення ТОВ Вай Бар виявлених порушень законодавства. Вказаний припис не оскаржувався та є чинним.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як убачається із матеріалів справи, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.01.2017 (Т. 1, а.с. 63, зворот).

Зареєстрованим місцем проживання позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є квартира АДРЕСА_4 , про що свідчать наявні у матеріалах справи копії їх паспортів.

У відповідності до копії паспорта громадянина України зареєстрованим місцем проживання позивачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є квартира АДРЕСА_5 .

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають в квартирі АДРЕСА_6 .

Позивач ОСОБА_7 проживає в квартирі АДРЕСА_7 .

Згідно відповіді Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації від 23.10.2019 за №062/14-14291 (И-2019) за даними реєстрових книг об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстрований за ТОВ Вестміт (Т. 1, а.с. 38).

Юридичною адресою ТОВ Вестміт (код ЄДРПОУ 24839721) є буд. АДРЕСА_1 . Видами діяльності вказаної юридичної особи є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20), та агентства нерухомості (код КВЕД 68.31) (Т.1, а.с. 37, зворот).

У свою чергу фактичним місцезнаходженням відповідача ТОВ Вай Бар (код ЄДРПОУ 41708681) є будинок АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 36, зворот).

У відповідності до Договору оренди №01-12/19 від 01.12.2019, укладеного між відповідачами, орендодавець ТОВ Вестміт надав в оренду ТОВ Вай Бар приміщення у будинку АДРЕСА_2 (Т. 2, а.с 1-33).

За поясненнями позивачів, ТОВ Вай Бар здійснює свою діяльність у нічні години з 18:00 год. до 02:00 год., а його специфіка як кафе-бару передбачає відвідування закладу певною кількістю людей, споживання відвідувачами алкогольних напоїв, тому систематичне порушення тиші та голосна музика у вечірній і нічний час порушують права позивачів на спокій та відпочинок. Крім того, заклад не має відокремленого місця для паління, отже внаслідок діяльності кафе-бару тютюновий дим та дим від кальянів потрапляє до квартир позивачів, які змушені дихати продуктами вигорання тютюну.

У зв`язку із порушенням їх прав позивачі зверталисяіз відповідними заявами та скаргами до правоохоронних та правозахисних органів.

Так, у відповідності до Актів встановлення фактів перевищення рівнів шуму та порушення правил добросусідства від 26.01.2018 та від 25.05.2018, складених позивачами, з нежитлового приміщення кафе (бару), розташованого по АДРЕСА_1 безпосередньо під квартирою АДРЕСА_8 (квартира позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) цього ж житлового будинку, постійно лунає гучна музика, чутний гучний шум від інвентарю та меблів цього кафе, а також шум голосів відвідувачів, що заважає та перешкоджає безпечному і комфортному проживанню та відпочинку жителів поруч розташованих квартир (Т. 1, а.с. 39, 40).

Згідно відповідейОболонського УП ГУНП у м. Києві на звернення позивача ОСОБА_1 від 14.03.2018 за №10989/152/51/05-2018, від 03.08.2018 за №Я-2983/125/51/05-2018, від 12.12.2018 за №83006/125/51/05-2018 та від 10.04.1019 за №19939/125/51/05-2019 із керівником закладу Вай Бар ОСОБА_11 було проведено профілактичну бесіду та попереджено про недопущення скоєння правопорушень, у тому числі наголошено на неприпустимість вчинення порушень правил дотримання тиші у м. Києві (Т. 1, а.с. 42, 43, 44, 46).

Згідно листа Оболонського УП ГУНП у м. Києві від 18.10.2019 за №Р-4361/125/51/5-2019 відносно працівників та власника закладу Вай Бар дільничим офіцером поліції було складено адміністративні протоколи та винесені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку із порушенням державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою та порушенням вимог чинного законодавства щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму та правил додержання тиші у громадських місцях (Т. 1, а.с. 41).

У листі служби у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 05.03.2019 за №10413-495 зазначено, що працівниками служби розглянуто скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та проведено профілактичну роботу з адміністрацією закладу Вай Бар щодо недопущення дій, що порушують громадський порядок та спокій громадян (Т. 1, а.с. 49).

Згідно відповіді Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 09.04.2019 за №104-104/НО-557-1660 ТОВ Вай Бар є приватною власністю, режим роботи закладу встановлено суб`єктом господарювання самостійно. Керівник ТОВ Вай Бар за погодженням виду підприємницької діяльності та режиму роботи закладу до ОСОБА_10 не звертався. Керівнику кафе рекомендовано здійснити моніторинг господарської діяльності та обмежити роботу закладу до 22:00 год., а також взяти під особистий контроль дотримання вимог чинного законодавства стосовно прав мешканців будинку на відпочинок (Т. 1, а.с. 52).

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.

Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частина 1 ст. 8 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення ст. 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося згідно із законом , не переслідувало легітимну ціль або цілі згідно з пунктом 2 та було необхідним у демократичному суспільстві у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ельсхольц проти Німеччини ).

Положеннями чч. 1 ст. 316, 317, ч. 1 та 2 ст. 319, 321 ЦК України визначено поняття, зміст права власності, а також принципи здійснення такого права та його непорушність і суть його полягає у можливості власника за своєю волею та на власний розсуд, у буд-який спосіб, але не заборонений Законом, вчиняти дії щодо свого майна (речі).

Права власника житлового будинку, квартири конкретизовані ст. 383 ЦК України. Зазначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Власник майна, згідно зі ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналізуючи викладені вище гарантії прав людини, а також законодавчі вимоги їх реалізації, забезпечення та захисту, можна зробити висновок, що особа не може зазнавати безпідставного втручання у особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на її майно, житло, не може бути обмежена у праві мирно володіти своїм житлом та безпечно його використовувати. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.

Підставою позову в цій справі є порушення прав позивачів як власників майна щодо належних умов проживання через діяльність відповідачів як суб`єктів господарювання, які використовують нерухоме майно, розташоване у цьому ж багатоквартирному будинку як кафе-бар. Способом захисту порушеного права позивачі обрали вчинення дій з обмеження відповідача у діяльності в нічний час доби.

Так, позивачі виходили з того, що через здійснювану ТОВ Вай Бар підприємницьку діяльність відбувається систематичне порушення громадського порядку та тиші, що підтверджується численними скаргами позивача ОСОБА_1 , а також відповідач порушує встановлені санітарні норми в закладі громадського харчування, перевищуються норми шуму.

Судом встановлено, що згідно Договору оренди від 01.12.2019, укладеного між ТОВ Вай Бар та ТОВ Вестміт , цільовим призначенням використання орендованого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є саме здійснення підприємницької діяльності .

ТОВ Вай Бар зареєстровано в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 06.11.2017, номер запису: 1 069 102 0000 040165.

Видами діяльності вказаної юридичної особи є роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (код КВЕД 47.91), діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код КВЕД 56.10), обслуговування напоями (код КВЕД 56.30), посередництво у розміщенні реклами у засобах масової інформації (код КВЕД 73.12) та дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (код КВЕД 73.20) (Т. 1, а.с. 36, зворот).

Разом з тим, КВЕД-2010 є лише статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації, яка використовується у багатьох нестатистичних сферах, але сама собою наявність кодів КВЕД в ЄДР не свідчить про те, що суб`єкт господарювання займається або має займатися виключно цими видами діяльності, так само як і відсутність якихось кодів не забороняє займатися певним видом діяльності, звісно, за умови отримання ліцензії, дозволу, патенту тощо в разі необхідності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Аналогічну норму містить і ч. 1 ст. 6 ГК України (загальні принципи господарювання).

Згідно із ч. 1 ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Основними принципами підприємницької діяльності, зокрема, є: вільний вибір видів підприємницької діяльності; самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежене законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільне розпорядження прибутком, що залишається після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, комерційний розрахунок та власний комерційний ризик (ст. 44 ГК України).

У ст. 43 ГК України визначено, що принцип свободи підприємницької діяльності полягає, зокрема, в тому, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

У відповідності до пп. 9 п. а ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (власні повноваження) належать встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Однак, у пп. 4 п. б ст.30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вказано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб-підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України, визначаються Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування, затверджених постановою КМУ від 15.06.2006 за №833.

Пунктом 13 Порядку №833, а також пунктом 1.7 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 24.07.2002 за №219, якими регламентуються основні вимоги щодо роботи суб`єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства, визначено, що режим роботи торговельного об`єкта та закладу ресторанного господарства встановлюється суб`єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування.

Аналізуючи вказані положення, суд приходить до висновку, що режим роботи підприємств приватної форми власності встановлюється самостійно їх власниками, а орган місцевої влади може лише звертатися до суб`єкта господарювання з метою отримання від нього згоди на встановлення режиму роботи.

Крім того, Законом України Про перелік документів дозвільного характеру встановлено вичерпний перелік документів дозвільного характеру та заборону вимагати від суб`єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, необхідність отримання яких не передбачена законом.

Таким чином, встановлення заборони ТОВ Вай Бар здійснювати господарську діяльність з 22:00 год. до 08:00 год., а також зобов`язання ТОВ Вестміт встановити режим роботи належного йому нежитлового приміщення з 08:00 год. до 22:00 год.призведе до дискримінації суб`єктів господарювання органами влади.

Крім того, позивачі як на підставу позовних вимог посилались на постійне та систематичне порушення ТОВ Вай Бар гранично допустимого рівня шуму в нічний час.

Так, відповідно до Протоколу акустичних вимірювань звукоізоляційних характеристик конструкцій, що розділяють приміщення квартири АДРЕСА_3 , скаденого 24.04.2017 ТОВ Акустичні матеріали та технології , фактичний індекс ізоляції повітряного шуму конструкції перекриття розділяє вбудовані приміщення 1-го поверху та приміщення квартири поверху, становить R`w=59 дБ.

Фактичний індекс ізоляції повітряного шуму конструкції плити перекриття, який розділяє кафе та приміщення квартири, не задовольняє нормативним вимогам ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будівель і споруд від шуму . Необхідне збільшення звукоізоляції складає 3 дБ. При цьому у приміщенні кафе рівень шуму не повинен перевищувати 80 дБА.

Фактичний індекс ізоляції ударного шуму конструкції перекриття між вбудованим приміщенням 1-го поверху та приміщенням квартири 2-го поверху становить L`nw= 52 дБ при ударному впливі на перекриття 1-го поверху.

Фактичний індекс ізоляції ударного шуму між приміщенням кафе та приміщенням квартири (при ударному впливі на підлогу кафе) не задовольняє нормативним вимогам ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будівель і споруд від шуму . Необхідне збільшення звукоізоляції складає 14 дБ (Т. 1, а.с. 56-60).

У відзиві на позовну заяву ТОВ Вай Бар вказувало на те, що такий Протокол не може братися судом уваги, оскільки він не свідчить про порушення вказаною особою прав позивачів з огляду на те, що він був здобутий раніше, ніж було проведено державну реєстрацію ТОВ Вай Бар , яка відбулася 06.11.2017 .

Окрім того відповідач ТОВ Вай Бар вказувало на те, що зазначений Протокол реалізується стороною позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості доказу в іншій цивільній справі №756/3081/18 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вестміт , треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю Вай Бар про усунення порушень Державних будівельних норм, яка перебуває на розгляді Оболонського районного суду м. Києва.

Зазначених обставин представник позивачів не спростовував.

У Протоколі №5 проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку у квартирі АДРЕСА_3 , від 08.02.2019 зафіксовано незначні перевищення рівня шуму від 4,6 до 5,5 дБА, які за Шкалою шумів (рівні звуку, децибел) характеризується як досить тихо та прирівнюється до шуму, який спричиняється негучною розмовою (Т. 1, а.с. 55, зворот).

Окрім того, згідно з додатком 1 Допустимі рівні звуку в приміщеннях житлових і громадських будинків та на території житлової забудови до Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових і громадських будинків і на території житлової забудови, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22.02.2019 за №463 допустимим рівнем шуму в залах для глядачів у клубах, кінотеатрах, закладах дозвілля, залах засідань вночі є 40 дБА, а для територій, які безпосередньо прилягають до житлових будинків, поліклінік, амбулаторій, диспансерів, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для людей похилого віку та інвалідів, дитячих дошкільних закладів, шкіл та інших навчальних закладів, бібліотек, храмів, музеїв - 45 дБА.

Суд також звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що саме внаслідок діяльності ТОВ Вай Бар чи ТОВ Вестміт Протоколом №5 було зафіксоване перевищення допустимих норм шуму. Представники вказаних товариств присутніми під час проведення дослідження не були та їх позивач ОСОБА_1 не запрошував.

Також позивачі вказують на те, що в результаті звернення позивача ОСОБА_1 останньому листом Головного управління Держспоживслужби у м. Києві від 22.05.2019 за №05.3/9711 було повідомлено, що під час інспектування ТОВ Вай Бар 13.05.2019 було виявлено порушення вимог чинного законодавства та надано припис про усунення порушень вимог законодавства від 17.05.2019 за №500 (Т. 1, а.с. 48).

Проте, вказаним Приписом №500 встановлено порушення вимог Закону України Про основі принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів та приписано надати дані щодо проведення реєстрації потужності в державному реєстрі потужностей та надати матеріали щодо проведення протишумних заходів у приміщенні до нормативних рівнів (Т. 1, а.с. 196, зворот).

Таким чином, в рамках проведення Головним управління Держспоживслужби в м. Києві, вказаного інспектування не було виявлено порушення санітарного та епідемічного благополуччя населення шляхом перевищення гранично допустимого рівня шуму в нічний час.

В судовому засіданні було допитано позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які своїми показами фактично підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, однак враховуючи їх процесуальний статус, їх покази суд оцінює в сукупності разом із іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, твердження позивачів щодо постійного та систематичного порушення допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових і громадських будинків і на території житлової забудови не підтверджується достатніми доказами.

Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства (пункт 3 частина перша статті 129 Конституції України).

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Разом з тим, позивачами не надано суду достатніх доказів того, що внаслідок неправомірних дій відповідачів їхні права порушуються.

Крім того, суд звертає увагу та те, що докази, надані суду на обґрунтування позовних вимог, зібрані протягом 2017-2019 років, а із позовом позивачі звернулись лише у лютому 2020 року.

Ураховуючи викладене, зважаючи на те, що надані позивачами докази є недостатніми для зобов`язання відповідачів вчинити певні дії, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, судом не встановлено правових підстав для задоволення позовних вимог.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 212, 76-89, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_9 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_9 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_10 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_10 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_11 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_11 ), ОСОБА_7 (дата народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_12 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_13 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_13 ) до товариства з обмеженою відповідальністю Вай Бар (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 24, код ЄДРПОУ 41708681), товариства з обмеженою відповідальністю Вестміт (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 12-Л, код ЄДРПОУ 34839721), треті особи: Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація (04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 16, код ЄДРПОУ 37371727), Головне управління держспоживслужби у місті Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРПОУ 40414833) про заборону здійснювати діяльність у нічний час та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повне судове рішення складено 08.06.2021

Суддя: О.В. Диба