Постанова

від 09.06.2021 по справі 189/1801/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/793/21 Справа № 189/1801/19 Суддя у 1-й інстанції - Чорна О. В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Городничої В.С., Петешенкової В.С.

при секретарі - Кравченко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2020 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Скляр Юлії Сергіївни про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно, припинення речових прав,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2019 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Скляр Юлії Сергіївни про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно, припинення речових прав.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2020 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Скляр Юлії Сергіївни про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно, припинення речових прав - задоволено.

Визнано договір оренди земельної ділянки площею 6,7710 га, кадастровий номер 1224287800:01:001:0015, яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, укладений між спадкоємцем померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 від 04 квітня 2018 року недійсним.

Скасовано реєстровий запис про інше речове право №25679760 від 05.04.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений державним реєстратором Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Скляр Ю.С. на підставі рішення про державну реєстрацію №40587624 від 12.04.2018 року.

Припинено речове право (право оренди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №25679760 від 05.04.2018 року на земельну ділянку площею 6,7710 га, кадастровий номер 1224287800:01:001:0015, яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, яке виникло на підставі договору оренди від 04 квітня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Стягнуто з відповідача 1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба , судовий збір у розмірі 2972,00 грн.

Стягнуто з відповідача 2, ОСОБА_1 , на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба , судовий збір у розмірі 2972,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2020 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2020 року від інших учасників справи до суду не надходило.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 жовтня 2007 року між ТОВ Дружба та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,6771 га, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІДП №040512, виданого Орлівською сільською радою 06.08.2001 року (а.с. 5).

Згідно п. 3.1. договору він укладений на строк до 01 жовтня 2017 року, але припиняє дію не раніше збору врожаю 2017 року.

Відповідно до п. 3.2. договору по закінченню терміну дії договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому випадку зацікавлена сторона повинна повідомити другу сторону не пізніше, ніж за три місяці до його закінчення (а.с. 5).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. 5 ст. 82 ЦПК України).

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30.01.2018 року у справі №189/1755/17, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

16 березня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ Дружба із заявою, в якій просила видати їй орендну плату в зв`язку з прийняттям спадщини після матері, ОСОБА_3 , та продовжити з нею договірні відносини.

Наказом ТОВ Дружба № 79 від 16 березня 2010 року у зв`язку із заявою та прийняттям спадщини ОСОБА_1 від померлої матері ОСОБА_3 , видачу орендної плати за 2009 рік і в подальшому проводити з ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 липня 2009 року, ОСОБА_1 успадкувала після померлої ОСОБА_3 земельну ділянку площею 6,771 га на території Орлівської сільської ради, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 040512, виданого 06 серпня 2001 року Орлівською сільською радою.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №856141, виданого на підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 6,7710 га (а.с. 8).

Ці фактичні обставини встановлені даним рішенням суду та не оспорювалися сторонами у судовому засіданні.

Рішенням Покровського районного судум Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Державний реєстратор Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Скляр Юлія Сергіївна про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно, та поновлення договору оренди земельної ділянки строк якого закінчився - задоволено частково.

Договір оренди земельної ділянки площею 6,7710 га., кадастровий номер 1224287800:01:001:0015, яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, укладений між спадкоємцем померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 від 15.11.2017 року визнано недійсним.

Поновлено договір оренди землі площею 6,7710 га., кадастровий номер 1224287800:01:001:0015, яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, укладений 01.10.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю Дружба та померлою ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , який було зареєстровано у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2007 року № 040713001692, факт державної реєстрації здійснено в книзі реєстрації договорів оренди Орлівської сільської ради 15.10.2007 року за № 420, строк дії якого закінчився 01.10.2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 6-12).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року скасовано в частині стягнення з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ТОВ Дружба судові витрати у справі в розмірі 1600,00 грн.Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ Дружба судові витрати у розмірі по 800,00 грн. судового збору з кожного. В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с. 13-17).

04 вересня 2019 року державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкова Т.Ф., розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яку 04.09.2019 року подало ТОВ Дружба для проведення державної реєстрації іншого речового права, а саме, права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1224287800:01:001:0015, встановив, що заява про реєстрацію іншого речового права подана на вже зареєстроване інше речове право № запису 25679760, яке здійснено на підставі договору оренди землі б/н від 04.04.2018 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відмовлено у державній реєстрації іншого речового права, право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1224287800:01:001:0015, за суб`єктом ОСОБА_3 (а.с. 18).

Як вбачається з матеріалів справи, 04 квітня 2018 року між відповідачами, орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ОСОБА_2 укладений договір оренди земельної ділянки, згідно розділу 1 якого орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 6,7771, кадастровий номер 1224287800:01:001:0015, строк дії договору 7 років (п. 3.1. договору) (а.с. 19-20).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 05.04.2018 року здійснена державна реєстрація іншого речового права - права оренди земельної ділянки договору оренди земельної ділянки від 04.04.2018 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ОСОБА_2 , об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка, кадастровий номер 1224287800:01:001:0015, площа 6,7110 га (а.с. 21).

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

Згідно ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі передбачає переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини 1 статті 777 ЦК України.

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права. Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

Отже, договір оренди землі площею 6,7710 га., кадастровий номер 1224287800:01:001:0015, яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, укладений 01.10.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю Дружба та померлою ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , який було зареєстровано у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2007 року № 040713001692, факт державної реєстрації здійснено в книзі реєстрації договорів оренди Орлівської сільської ради 15.10.2007 року за № 420, строк дії якого закінчився 01.10.2017 року - поновлений.

Тобто, на час укладання договору, договір оренди земельної ділянки площею 6,7710 га, кадастровий номер 1224287800:01:001:0015, яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, укладений між спадкоємцем померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 від 04 квітня 2018 року, а також станом на день розгляду справи, зазначений вище договір між ТОВ Дружба та ОСОБА_3 є дійсним, чинним, продовжує свою дію і відповідачка ОСОБА_1 , завідомо знаючи про рішення суду, яким поновлений первісний договір, свідомо порушила право позивача, уклавши договір оренди з ФОП ОСОБА_2 на ту ж саму земельну ділянку.

На підтвердження виконання зі свої сторони поновленого договору оренди позивач надав копії видаткових касових ордерів від 26.12.2019 року та 27.12.2019 року та квитанцій про поштові перекази від ТОВ Дружба на ім`я ОСОБА_1 грошових сум у розмірі 9000,01 грн. та 9000,01 грн. (а.с. 149-150).

Також, судом першої інстанції було встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 .

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язана виконувати обов`язки, які покладає на неї поновлений договір оренди і не мала права під час дії поновленого договору оренди укладати інший договір оренди, з іншим орендарем.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання угоди недійсною.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. N9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином, у передбачений договором термін та спосіб.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що в разі, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зі змісту оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 04 квітня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , вбачається, що ТОВ Дружба не є стороною зазначеного договору, однак позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки за поновленим договором оренди, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин прямо порушує його право на переважне використання спірної земельної ділянки, прямо перешкоджаючи можливості його фактичного використання за поновленим договором оренди, який є чинним на день подачі позову та на день розгляду справи.

Отже, як встановлено судом, рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Тетяни Федорівни від 04.09.2019 року за № 48521463 відмовлено в державній реєстрації іншого речового права, а саме, права оренди земельної ділянки площею 6,7710 га., кадастровий номер 1224287800:01:001:0015 на підставі рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30.01.2018 року по справі №189/1755/17 поновленого договору, укладеного 01.10.2007 року між ТОВ Дружба та померлою ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 на підставі того, що заява про державну реєстрацію іншого речового права подана на вже зареєстроване інше речове право, № запису 25679760, яке здійснено на підставі договору оренди землі б/н від 04.04.2018 року укладеного між орендарем ФОП ОСОБА_2 та орендодавцем ОСОБА_1 .

Таким чином, державна реєстрація речового права (права оренди) за договором оренди землі б/н від 04.04.2018 року укладеного між орендарем ФОП ОСОБА_2 та орендодавцем ОСОБА_1 і відмова державного реєстратора зареєструвати речове право позивача порушує речові права позивача і перешкоджає реєстрації поновленого договору оренди.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Дружба» , суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що договір оренди земельної ділянки площею 6,7710 га, кадастровий номер 1224287800:01:001:0015, яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, укладений між спадкоємцем померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 від 04 квітня 2018 року необхідно визнати недійсним та державну реєстрацію договору оренди б/н від 04.04.2018 скасувати, припинивши речове право за цим договором , оскільки цей правочин прямо порушує права позивача на переважне використання спірної земельної ділянки,прямо перешкоджаючи можливості його фактичного використання за поновленим договором оренди,який є чинним на день подачі позову та розгляду справи.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги ТОВ «Дружба» , колегія суддів не приймає до уваги оскільки, такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Також, доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні, та є достатньо аргументованими.

При цьому, колегія суддів враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова